Вплив помилок в оцінці ТМЗ на фінансову звітність

Вільний перехід від одного методу оцінки ТМЗ до іншого не дозволяється.

При оцінці ТМЗ важливо дотримуватись принципу оцінки товарно-матеріальних запасів по меншій вартості, тобто якщо матеріали придбані і оцінені за ціною придбання, а в даний час ринкова вартість їх нижча, то ці матеріальні цінності слід враховувати по ринковій вартості.

Для визначення найменшої із собівартості та чистої вартості реалізації товарно-матеріальних запасів використовують такі методи:

· постатейний метод - вибирається найменше значення з балансової вартості і чистої вартості реалізації кожного найменування товарно-матеріальних запасів;

· метод основних товарних груп - вибирається найменше значення з балансової вартості і чистої вартості реалізації кожної групи товарно-матеріальних запасів;

· метод загального рівня запасів - вибирається найменше значення з балансової вартості і чистої вартості реалізації всіх товарно-матеріальних запасів.

Бухгалтерський облік руху товарно-матеріальних запасів пов'язаний з переходом права власності. В операціях купівлі-продажу право власності переходить у момент, узгоджений сторонами, які беруть участь у цих операціях. Як правило, право власності переходить до покупця, коли продавець фактично передає йому цінності. З цього моменту покупець відображає придбання товарів і виникнення зобов'язання з їх оплати, а продавець - реалізацію товарів і право на отриман­ня за них коштів.

На цьому базується принцип нарахування, виникнення прав і зобов'язань - з одного боку, а руху готівки - з іншого, однак вони можуть не збігатися в часі.

Відповідно до умов укладеної угоди платіж по торговельних операціях може здійснюватися, через 15, 30 або 60 днів. Але згідно з принципом нарахування доходи (виручка) від реалізації вважаються одержаними, коли право власності па товари перейшло до покупця, навіть якщо кошти за них ще не отримані.

Ось чому на рахунку «Виручка від реалізації» відображається не рух готівки, а факт реалізації товарів, незалежно від того, продані вони за готівку чи в кредит.

Надання знижок покупцям, уцінка та повернення неякісних товарів призводять до зменшення суми реалізації, тому ці Рахунки розглядаються як контрарні до рахунку «Виручка від Реалізації» і у Звіті про прибутки та збитки віднімаються від валової реалізації Собівартість реалізованих товарів не одне й те саме, що собівартість реалізованої продукції, незважаючи на те, що і товари, і готова продукція є елементами товарно-матеріальних запасів.

Для виробничої компанії собівартість готової продукції складається із трьох компонентів:

· собівартості сировини й матеріалів, що безпосередньо використані при виробництві продукції;

· вартість праці, безпосередньо витраченої при виробництві виробу;

· частини накладних витрат, пов'язаних із виробництвом продукції.

Деякі види сировини, вартість витрачених енергоносіїв не входять до складу виробленої продукції, але при здійсненні виробничого процесу є необхідними, саме такі витрати називаються непрямими або накладними витратами.

Вартість сировини чи праці, витрачених на виробництво конкретного продукту, називаються прямими витратами.

До реалізації готової продукції сума прямих та накладних витрат складає собівартість готової продукції і відображається у складі товарно-матеріальних запасів. Після реалізації готової продукції ця сума вже є частиною собівартості реалізованої про­дукції. Розрахунок собівартості готової продукції, виробленої за звітний період, здійснюється таким чином:

Метод визначення суми витрат на виробництво продукції називається виробничим обліком.

У бухгалтерському обліку слід розрізняти витрати на виробництво та витрати періоду, оскільки вони впливають на величину прибутку компанії.

Витрати на виробництво - це прямі витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

Витрати періоду - витрати, пов'язані з реалізацією продукції, а також адміністративні та інші витрати компанії за звітний період.

Здійснюючи аналіз діяльності підприємства, користувачі інформації звертають увагу на такий показник, як коефіцієнт обертання товарно-матеріальних засобів.

Він показує скільки разів протягом року відбувається оборот товарно-матеріальних засобів, і розраховується шляхом ділення величини собівартості реалізованої продукції за звітний період на величину товарно-матеріальних засобів на кінець цього звітного періоду.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ:

· При оцінці запасів компанія може використовувати один або декілька методів: середньої ціни, метод Fifo, метод Lifo.

· Метод Fifo спирається на припущення, що продукція реалізується в порядку її надходження.

· Метод Lifo спирається на припущення, що продукція реалізується в порядку, зворотному її надходженню.

· При використанні методу середньої ціни собівартість реалізованої продукції та залишки запасів визначають розрахунковим шляхом.

· Собівартість виробленої продукції -- це сума прямих матеріальних витрат, витрат праці та накладних витрат.

· Витрати на виробництво - це прямі витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

· Витрати періоду витрати, пов'язані з реалізацією продукції, а також адміністративні та інші витрати компанії Зі звітний період.

· Коефіцієнт обертання товарно-матеріальних засобів показує, скільки разів протягом року відбувається оборот товарно-матеріальних засобів.

Поиск по сайту: