АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Санітарно-гігієнічні вимоги до комп’ютерного класу

Читайте также:
  1. Вибір комп’ютерного обладнання
  2. Визначити, які вимоги ставляться до суддів
  3. Вимоги безпеки при виконанні робіт на повітряних лініях (робота на опорах)
  4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛІЗУВАННЯ
  5. ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ
  6. Вимоги до виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.
  7. Вимоги до використання методу проектів
  8. Вимоги до документів
  9. Вимоги до емоційно-вольової сфери
  10. Вимоги до залу лікувальної фізичної культури
  11. ВИМОГИ ДО ЗВІТУ
  12. Вимоги до змісту наукових робіт

Обладнання шкільного кабінету інформатики.

Сьогодні стандартним можна вважати наявність 9–15 робочих місць учнів і робочого місця вчителя, об’єднаних у локальну мережу. На робочому місці вчителя повинен бути також принтер. Додаткове обладнання: магнітофон, діапроектор, телевізор, мультимедійний проектор, сканер, відеокамера, модем.

Крім того, кабінет інформатики повинен бути оснащений навчальними і наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями, оргтехнікою для проведення теоретичних і практичних, класних, позакласних і факультативних занять з інформатики.

У кабінеті можуть бути різні варіанти розміщення комп’ютерів, але будь-який з них повинен забезпечувати:

1) безпеку роботи учнів і вчителя з обладнанням;

2) зручність роботи для учнів;

3) зручність роботи для вчителя з точки зору управління уроком, поєднання різних форм навчання, організації контролю та оцінювання знань і вмінь;

4) зручність для обслуговування і ремонту;

5) раціональне використання площі приміщення.

Санітарно-гігієнічні вимоги до комп’ютерного класу.

На один комп’ютер у класі повинно відводитися не менше 6 м2 площі, при цьому об’єм приміщення повинен бути не менше 24 м3. Якщо робочих місць понад 10, то для кабінету потрібна обладнана лаборантська кімната площею 18 м2.

Не дозволяється розміщення місць з комп’ютерами в навчальних закладах в цокольних і підвальних приміщеннях. Стіни приміщення фарбуються у холодні кольори, а штори на вікнах повинні гармонувати з кольором стін. Чорні штори використовувати забороняється.

Природне освітлення в комп’ютерному класі має забезпечувати коефіцієнт природного освітлення не нижче 1,5 %. Бажано, щоб вікна кабінету виходили на північ або північний-схід. У іншому випадку слід забезпечити клас сонцезахисними пристроями, оскільки сонячне світло не повинно попадати на екрани моніторів або в поле зору учнів під час роботи за комп’ютером.

Робочі місця повинні розташовуватися так, щоб природне світло падало збоку, зліва. Схема розміщення робочих місць повинна враховувати відстань між робочими столами з моніторами, яка повинна бути не менше 2 м, а відстань між боковими поверхнями моніторів – не меншою 1,2 м.

Температура в приміщенні має становити – 18–22 °С, вологість – 52–65 %. Щодня слід проводити вологе прибирання. Приміщення повинні забезпечуватися аптечкою першої допомоги і вуглекислими вогнегасниками.

Кабінет інформатики не повинен межувати з приміщеннями, що є джерелами шуму і вібрацій.

Не дозволяється ремонтувати комп’ютери безпосередньо в робочих приміщеннях.

Екран монітора комп’ютера повинен знаходитись на відстані 600–70 мм від очей користувача, але не ближче 500 мм. Кут погляду на екран повинен бути не меншим 45°. Висота знаку на моніторі повинна бут не меншою за 3–4 мм.

Якщо безпосередньо з комп’ютером ніякої роботи не виконуються, то краще працювати на окремому робочому місці, що розташоване не ближче, як 1,5 м від комп’ютера.

Клавіатура не повинна бути жорстко зв’язана з монітором. Поверхня клавіатури – матова.

2.Організація роботи в комп’ютерному класі

Робота на ПЕОМ пов’язана з великим емоціональним напруженням, негативними і позитивними емоціями. Нарівні з цим значене навантаження випадає на зоровий аналізатор, його акомодаційний апарат, центральну нервову систему. При роботі на ПЕОМ учні скаржаться на втомлюваність очей: різь в очах, плаваючі точки перед очима, головний біль.

Численні спостереження і дослідження функціонального стану учнів при роботі на ПЕОМ довели неможливість проведення безперервної роботи протягом усього уроку.

Згідно з санітарними правилами і нормами для учнів 10–11-х класів повинно бути не більше двох уроків на тиждень з інформатики з використанням ПЕОМ, а для інших класів – не більше одного уроку на тиждень. Безперервна робота на ПЕОМ не повинна перевищувати для учнів:

· 6 – 7-х класів – 20 хв.;

· 8 – 9-х класів – 25 хв.;

· 10 – 11-х класів на першій годині – 30 хв., на другій – 20 хв.

Робота з комп’ютером повинна проводитись в індивідуальному темпі.

Після встановленої тривалості роботи на комп’ютері повинен проводитися комплекс вправ для очей, а після кожного уроку на перервах – фізичні вправи для профілактики загальної втоми.

Час виробничої практики учнів в старших класах в позаурочний час з використанням комп’ютера повинен бути обмеженим для учнів, старших 16 років – 3 год., а для учнів, молодших 16 років – 2 год. З обов’язковим дотриманням режиму роботи і проведенням профілактичних заходів: гімнастики для очей 20–25 хв. І фізичних вправ через 45 хв. Після перерви.

Заняття в гуртках з використанням комп’ютера повинні організовуватися не раніше, як через 1 год. Після закінчення навчальних занять у школі. Такі заняття повинні проводитися не частіше, як двічі на тиждень.


 

3.Правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютером.

Перед початком роботи в класі на початку навчального року вчитель інформатики проводить учням інструктаж з техніки безпеки, після чого заповнює журнал, у якому розписуються учні і той, хто проводить інструктаж.

У разі порушення одним з учнів правил роботи в комп’ютерному класі або правил техніки безпеки вчителю слід привернути до цього увагу всього класу, навіть якщо це випадковість.

Налагодження і підготовку комп’ютерів до роботи, під’єднання необхідних пристроїв та встановлення відповідного програмного забезпечення, усунення будь-яких неполадок у роботі комп’ютера та пристроїв здійснюють фахівці в спеціальних майстернях з використанням необхідної апаратури, інструментів, комплектуючих виробів.

Під час роботи з комп’ютером у комп’ютерному класі учням категорично забороняється:

¨ самостійно намагатися усунути будь-які неполадки в комп’ютері, незалежно від того, коли і з чиєї вини вони сталися;

¨ від’єднувати і під’єднувати будь-які пристрої комп’ютера;

¨ доторкатися до будь-яких деталей на задній панелі системного блоку;

¨ знімати кришку корпуса системного блоку;

¨ вставляти чи виймати диски (магнітні й оптичні) під час роботи дисководів, коли світиться індикатор на дисководі;

¨ силоміць вставляти чи виймати гнучкі (магнітні) дискети та оптичні (лазерні) диски;

¨ вручну переміщувати підставку для лазерного диска в отвір для нього чи назовні;

¨ застосовувати непердбачувані правилами фізичні дії до будь-яких пристроїв – стукати по пристроях, трясти їх, перевертати, розбирати тощо.

Крім того, під час роботи за комп’ютером необхідно дотримуватися певних правил. Основні з них:

1. Дисплей повинен бути розвернений від вікон під кутом, не меншим 90°, з метою запобігання потрапляння на екран прямих сонячних променів та уникнення відблиску, що значно ускладнює читання інформації з екрана дисплея.

2. Екран дисплея повинен бути очищений від пилу, оскільки пил спричиняє появу шкідливих впливів при роботі за дисплеєм.

3. На столі, де встановлено комп’ютер, не повинні знаходитися сторонні речі, їжа чи її залишки тощо.

4. Перед початком роботи за комп’ютером слід вимити і насухо витерти руки для запобігання появи плям на клавіатурі, корпусі комп’ютера, дисплея, мишки та ін.

5. Через кожні 10 хв. Роботи за екраном дисплея слід зробити перерву на кілька хвилин, під час якої записати отримані результати, підготувати дані для продовження роботи чи її план, або просто відпочити.

6. Якщо використовується мишка, то під неї слід покласти спеціальний килимок для запобігання забруднення, що може призвести до виходу з ладу.

7. Якщо клавіатура не використовується, вона має бути накрита спеціальною прозорою кришкою для запобігання попадання пилу чи якихось предметів під клавіші, що може призвести до ушкодження клавіатури.

8. При виникненні будь-яких запитань під час роботи з комп’ютером слід звертатися до вчителя.


 

4.Дидактичні вимоги до шкільних комп’ютерів та локальної мережі.

Деякі технічні характеристики шкільних комп’ютерів та вимоги до програмного забезпечення мають велике значення не лише для можливості повноцінного виконання повною мірою програми навчання інформатики, а й для формування методики застосування комп’ютерів у навчальному процесі взагалі.

Надійність комп’ютерів, які використовуються в навчальному процесі середніх закладів освіти, можна розглядати не лише як технічну вимогу, а здебільшого психолого-дидактичну, оскільки втрати навального часу на пере завантаження, втрата результатів роботи автоматично знижують інтерес учня до предмета. Тому до школи повинна постачатися досить потужна і надійна сучасна комп’ютерна техніка.

Швидкодія більшості шкільних комп’ютерів, як правило, достатня для виконання основних завдань курсу інформатики. Досить швидко виконується і обмін в локальній мережі документами та електронними повідомленнями практично на всіх типах шкільних ЕОМ.

Робоче місце вчителя доцільно організувати так, щоб кожний учень кожного класу мав свою папку на сервері, де зберігалися результати його роботи за індивідуальними завданнями. Така папка повинна бути захищена.

4). Поняття „форми” використовується щодо навчання в двох варіантах – як форма навчання і як форма організації навчальної діяльності.

У загальній дидактиці прийнято розрізняти конкретні форми навчання учнів за такими ознаками:

1) кількість учасників спільної діяльності – індивідуальна, групова, фронтальна, колективна, парна робота;

2) роль учасників навчального процесу (хто управляє – вчитель або учень).

На вибір організаційних форм впливає і зміст навчання, база знань учнів і вчителя, досвід діяльності та ін.

Індивідуальна форма навчання передбачає взаємодію вчителя з одним учнем.

У групових формах навчання учні працюють у групах, які складаються на різних основах.

Фронтальне навчання передбачає роботу вчителя з цілим класом в єдиному темпі й із спільними задачами.

Колективна форма навчання відрізняється від фронтальної тим, що учні класу розглядають як цілісний колектив зі своїми лідерами і особливостями взаємодії.

Форма організації навчання – обмежена рамками часу конструкція окремої ланки процесу навчання. Форми організації навчання означають певний вид занять – урок, екскурсія, факультативне заняття, екзамен, гурток, олімпіада та ін.


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)