У країнах Європи вітають один одного, трохи підіймаючи правою рукою капелюх і роблячи легкий уклін головою

І. Оберіть правильну відповідь.

1. Етика – це:

а) правила поведінки;

б) наука, що вивчає мораль;

в) наука про добро.

2. Етикет – це:

а) рекомендації для вирішення проблем;

б) форма звертання;

В) норми і правила, які відображають уявлення про гідну поведінку.

3. Золоте правило моральності:

а) десять заповідей Ісуса;

б) вчиняй стосовно інших людей так, як ти бажав би, щоб інші вчиняли стосовно тебе;

в) слово – срібло, мовчання – золото.

4. Вперше вжив термін „етика”:

а) Сократ;

б) Кант;

В) Аристотель.

5. Імідж людини – це:

а) уміння спілкуватись;

б) уміння впливати на людей;

в) образ людини в очах інших.

6. Слово „фамільярність” латинського походження, означає „сімейний”, „близький”. Що означає це слово в наш час:

а) безцеремонне, розв’язне спілкування, скорочення всіх моральних норм;

б) висловлення поваги до співрозмовника;

в) дружні стосунки.

7. Закінчить вислів Стендаля: „Вміння вести розмову – це …”:

а) талант;

б) дар;

в) філософія.

При оформленні відповідей на запитання І розділу достатньо вказати номер питання і букви правильної відповіді.

ІІ. Дайте відповідь на питання

8. У Великобританії звернення до чоловіка – містер, до одруженої жінки –

місіс, до незаміжньої жінки або дівчини – міс. Як звертаються до цих людей у:

Франції: мсьє – мадам - мадемуазель,

Німеччині: герр - фрау - фройлін,

Іспанії: сеньйор - сеньора - сеньйорита,

Україні: пан - пані - панночка (панянка),

При сервіруванні святкового столу поряд із всім посудом ставиться маленька тарілка (d=17 см). Як вона називається і для чого використовується?

Пиріжкова тарілка – для хліба, пиріжків, тостів, грінок, профітролей

9. Як за святковим столом потрібно їсти (брати їжу)

Печиво - руками

Торти - чайною ложкою або десертною виделкою

Мандарини - чистити руками

скибки кавуна або дині – за допомогою ножа і виделки

10. Як можна привітати один одного невербальними знаками?

Нахил голови, легкий поклін, рукостискання, здіймання головного убору(поширений серед європейських народів)

У світі існує багато незвичних для нас форм вітань. Тибетці, наприклад, вітаючись, знімають свій головний убір правою рукою. Ліву руку вони закладають за вухо, ще висовують язик. В Індії до сих пір зберігся звичай при зустрічі знайомих прикладати долоні до серця. Жителі Кенії на знак високої поваги плюють на зустрічного, а представник племені масаї при зустрічі спочатку спльовує, потім плює на власну кисть і тільки після цього дозволяє собі потиснути руку. Жителі Замбезі плещуть у долоні і роблять реверанс. Китаєць за старих часів, зустрічаючи друга, тиснув руку собі самому. Лапландці труться носами. Латиноамериканці обіймають один одного. Французи цілують один одного в щоку. Самоанці обнюхують один одного. Житель Відня каже при зустрічі «цілу руку», не замислюючись над змістом своїх слів. Житель Варшави при зустрічі з пані машинально цілує їй руку.

Словесні вітання супроводжуються невербальними знаками з такою ж (вітальною) семантикою: жінки — плавним нахилом голови, чоловіки — легким схилянням верхньої частини тулуба та (або) голови, молоді люди — такими ж, але трохи нижчими поклонами. «Поклони горбів не роблять», — повчає народна мудрість.

Тим, хто вітається, дуже пасує, зазвичай, привітна усмішка. Поклоном із усмішкою можна привітатись і без слів, але тільки з дуже близькими знайомими, друзями, і це ж стосується вітання піднесеною вгору рукою, стисканням власних рук тощо.

Кожному народу, кожній соціальній групі властива своя манера вітання. Так, монголи та індокитайці проявом ввічливості вважають потирання носа, а в Новій Зеландії вітають один одного дотикаючись носами. Серед народів Нігеру проявом поваги є дотик лобом до підлоги, а ось жителі Тибету вітаючись знімають головний убір правою рукою, ліву закладають за вухо і при цьому висовують язик. В Японії застосовуються три види поклонів: найнижчий — сайкейрей, середній — під кутом 30°. І легкий — під кутом 15°. У деяких країнах Сходу характерною ознакою вітання є нахил корпуса з одночасним викиданням рук. В басейні ріки Конго існує звичай подавати один одному обидві руки і, схилившись, дути на них. У племенах, що мешкають біля озера Танганьїку, вітання починається з того, що при зустрічі хлопають один одного по животу, потім вдаряють у долоні і обмінюються рукостисканням. У деяких країнах, де зберігся монархічний чи напівфеодальний режим, існують привітання у вигляді колінопреклоніння: повного (на обох колінах) і неповного (на одному).

У країнах Європи вітають один одного, трохи підіймаючи правою рукою капелюх і роблячи легкий уклін головою.

Поиск по сайту: