АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Багатозначні слова і контекст. Пароніми та омоніми у професійному мовленні. Синонімічний вибір слова

Читайте также:
  1. D. Определение звука в слове (начало, середина, конец слова)
  2. V. Вставьте пропущенные слова (a-e). Переведите предложения на русский язык
  3. VI. Вставьте в текст пропущенные слова и словосочетания. Дайте им определения.
  4. VIII. Словарь терминов
  5. WORDS AND EXPRESSIONS – СЛОВА И ВЫРАЖЕНИЯ
  6. Аналіз існуючих машин для подрібнення рулонів стеблових кормів і вибір об’єкта розробки
  7. Английские слова ТОР 1 - 2500 по алфавиту.
  8. АНГЛО-РУССКИЙ ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ-МИНИМУМ
  9. Багатозначні слова і контекст
  10. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ
  11. Багатозначність слова і проблема порушення норм слововживання

 

При складанні документів виникають труднощі не лише у виборі відповідної граматичної форми, але й як це не дивно, у доборі потрібних слів. Дуже часто виникає сумнів щодо доцільності використання тих чи інших понять. Вживаючи неточно окремі слова, не завжди уважні до них, мовці порушують правильність, властиву українській сучасній діловій мові.

У мові є слова, які називають якесь одне поняття, ознаку чи явище тощо. Наприклад: степ – “великий, безлісий, вкритий трав´янистою рослинністю, рівнинний простір у зоні сухого клімату”, новостворений – “який недавно або тільки що створили”, прибудовувати – “будувати щось, приєднуючи вже до наявної споруди”. Отже, слова, що мають лише одне значення, називаються однозначним.

Багатозначними називаються слова, які вживаються з двома або кількома значеннями. Із розвитком мови слово, первісно однозначне, може набувати нових значень. Це відбувається тому, що два і більше предмети чи явища можуть мати спільні ознаки й отримати однакову назву. Так, спадщиною називають “майно і т. Ін., що переходить після смерті його власника до іншої особи”. При перенесенні назви в інтелектуальну, культурну, матеріально-побутову сфери людської діяльності слово набуває значення “явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів”. Як бачимо, між наведеними значеннями слова відчувається тісний смисловий зв’язок. Їх об’єднує уявлення про реалію, яка перейшла у користування до наступників. Отже, всі значення багатозначного слова пов’язані між собою спільною семантикою, тобто мають спільний значеннєвий елемент.

Основне, номінативне значення слова називається прямим. Воно зрозуміле в контексті й поза текстом. У наслідок переосмислення прямого значення і використання його для позначення інших предметів, явищ, ознак позамовної дійсності виникає переносне значення. Останнє можна витлумачити тільки в контексті або у сполученні з іншими словами. Наприклад, у словосполученні розбудовувати хату дієслово вжито у прямому значенні – йдеться про розширення, зростання у висоту, довжину і т.д. В українській мові розбудовувати передає також зміст “розвивати, зміцнювати”: розбудовувати національну культуру – переносне значення.



Омоніми – це слова, які однаково звучать, але мають зовсім різні значення. На відміну від багатозначних слів, значення омонімів не пов’язані між собою.

Внаслідок звукового збігу різних слів (що належать до однієї частини мови) з´являються лексичні омоніми. Наприклад: кормовий (від корм) – кормовий (від корма), лисичка (зменшувальне від лисиця) – лисичка (гриб), початок (кукурудзи) – початок (антонім кінець), промокати (ставати мокрим наскрізь) – промокати (висушувати промокальним папером). Лексичні омоніми поділяються на два різновиди – повні (абсолютні) і неповні (часткові). Повні омоніми – слова, що збігаються в усіх своїх формах: піщана коса і дівоча коса, летіла чайка і козацька чайка (човен), череда овець і пахуча череда.

Неповні омоніми – слова, у яких збігається лише частина форм, наприклад: кадри (особовий склад) і кадри (сцени, епізоди з кінофільму).

Морфологічні омоніми, або омоформи, являють собою випадковий збіг у звучанні і написанні форм різних слів, що належать до різних частин мови: умивався без мила – мила посуд, старенька мати – мати надію, три ретельніше – три брати.

Фонетичні омоніми, або омофони, однаково звучать, але мають різне значення і написання: мене – мине, надія – Надія.

Графічні омоніми, або омографи, пишуться однаково, але відрізняються значеннями, а у вимові – наголосом: вигода (користь) – вигода (зручність), орган – орган, брати – брати.

Паронімами називають близькі за звуковим складом і вимовою слова, але з різним або частково близьким лексичним значенням. Наприклад: акціонерний (заснований на акціях) – акціонерний банк і акціонерський (який належить, властивий акціонерам) – акціонерські внески; гарантійний (який гарантується кимось, чимось) – гарантійний лист і гарантований (сталий, підтримуваний законом) – гарантоване право; компанія (військовий похід, війна, суспільно-політичні або громадські заходи) – виборча компанія і компанія (група людей, торговельне або промислове товариство) – страхова компанія тощо.

‡агрузка...

Звукова, структурна і почасти семантична подібність паронімів часто спричиняє їх сплутування у мовній практиці, що може призвести до непорозумінь між мовцем і співрозмовником. Уникнути лексичних, а отже, й семантичних помилок допоможуть спеціальні словники паронімів, довідники зі зловживаннями та культури української мови.

Наприклад, часто виникають труднощі з використанням іменників

Адрес та адреса.

Адрес – писане привітання, письмове звернення до когось з нагоди певної події, найчастіше ювілею. Отже, дуже часто адрес плутають з адресою. Адреса – напис на поштовому відправленні; зазначення місця мешкання особи або місце знаходження установи. Приклад: «…в одному з вітальних адресів, що були підписані керівництвом…» і «Оксаниного старого адресу поки ще немає».

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |


При использовании материала, поставите ссылку на Студалл.Орг (0.005 сек.)