АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття моделі. Моделювання

Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  2. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
  3. Адміністративно-правовий статус громадян: поняття, ознаки, елементи та види.
  4. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  5. Акціонерне товариство: поняття і види.
  6. Апарат держави: поняття та структура
  7. Артефакт: поняття і сутність. Коллекція документів як артефакт.
  8. Вибори як основне поняття соціології виборчого процесу
  9. Визначення поняття «філософія».Предмет філософії, методи та її значення.
  10. Визначення практичної придатності побудованої ої регресійної моделі.
  11. Визначення, поняття та принципи побудови структури управління.
  12. Визначити відношення між поняттями

Для вивчення властивостей і взаємозв’язків об’єктів (предметів, процесів або явищ) люди проводять різноманітні дослідження. Але не завжди можна або доцільно досліджувати самі предмети, процеси або явища безпосередньо. У таких випадках створюють і досліджують не самі об’єкти, а їхні моделі. Термін модель походить від латинського слова modulus – зразок, аналог.

Моделі створюють для дослідження об’єктів тоді, коли сам об’єкт недоступний і його неможливо дослідити безпосередньо (наприклад, зірка сузір’я Великої Ведмедиці або виверження вулкана), або коли дослідження об’єкта можуть призвести до його руйнування (наприклад, мостовий перехід), або коли його виготовлення потребує значних коштів (наприклад, забудова нового мікрорайону) тощо.

Моделі об’єктів створюють не тільки тоді, коли вони недоступні або дорого коштують, а й тоді, коли потрібно дослідити конкретну властивість або групу властивостей об’єкта. У таких випадках створюють модель об’єкта, яка обов’язково має ті властивості, що досліджуються, а інші властивості, що є несуттєвими для даного дослідження, можуть бути в моделі відсутні.

Моделями є знайомі вам карта України та глобус у кабінеті географії, моделі геометричних тіл у кабінеті математики, моделі органів людини в кабінеті біології, план спортивного майданчика вашої школи, малюнок нового автомобіля, словесний опис незнайомої вам людини. Люди створюють моделі одягу для вивчення попиту на них, моделі літаків для вивчення їхніх аеродинамічних властивостей, моделі корпусів автомобілів для вивчення їхньої міцності, моделі нових архітектурних ансамблів для вивчення їхньої сумісності з уже існуючими, моделюють хімічний експеримент для вивчення його наслідків тощо. Учені-фізики моделюють рух тіла під дією різних сил, процес ядерної реакції, створили модель так званої ядерної зими для ілюстрації наслідків застосування ядерної зброї, сейсмологи моделюють землетруси, щоб вивчити їхні наслідки для різних регіонів планети, економісти створюють моделі розвитку суспільства.

Множину всіх предметів, властивості яких і відношення між якими досліджуються, називають предметною областю цього дослідження.

Так предметною областю дослідження для зоологів є множина тварин, предметною областю для математиків під час дослідження подільності чисел є множина цілих чисел.

Модель об’єкта – це новий об’єкт, який відображає властивості об’єкта, суттєві для даного дослідження. Процес створення та дослідження об’єктів на основі їхніх моделей називається моделюванням.

Зазначимо, що в різних науках досліджують різні властивості об’єктів. І тому для кожного об’єкта можуть існувати різні моделі. Це залежить від того, які саме властивості досліджуються.

Можна стверджувати, що будь-яка розумова діяльність людини являє собою оперування образами предметів, процесів і явищ, які є, по суті, їхніми моделями. Дійсно, міркуючи про конкретний об’єкт, людина виділяє з усіх його властивостей лише окремі, які стосуються мети його розумової діяльності про предмети або явища, що досліджуються.

Очевидно, що правильна побудова моделей об’єктів та їхнє дослідження сприяють точності й правильності наукових та інженерних висновків, пропозицій, рішень. У сучасній науці та техніці побудова моделей, а також їхнє дослідження проводяться з використанням комп’ютерів, спеціальних комп’ютерних програм.

Крім того, створюють спеціальні комп’ютерні програми, які реалізують модель об’єкта. Такі програми називають комп’ютерною моделлю об’єкта. У наш час комп’ютерні моделі широко використовуються для дослідження об’єктів, проведення обчислювальних експериментів у тих випадках, коли проведення реальних експериментів неможливе, або потребує багато коштів, або має непередбачувані наслідки.

Типи моделей

Моделі класифікують за різними ознаками (рис. 2.1):

 за способом подання;

 за галузями використання;

 за фактором часу та ін.

За способом подання моделі розподіляють на матеріальні (предметні) та інформаційні.

Іграшки, опудала тварин, манекени, муляжі, глобус, модель водяного млина – все це приклади матеріальних моделей. Матеріальні моделі призначені для проведення практичних досліджень. Фізична карта України, рівняння хімічної реакції, математична функція, розповідь про береги Дніпра – це приклади інформаційних моделей. Інформаційні моделі призначені для проведення теоретичних досліджень.

Матеріальна модель об’єкта – це модель об’єкта, подана у вигляді матеріального об’єкта (предмета).

Інформаційна модель об’єкта – це модель об’єкта, подана у вигляді його опису.

Як і матеріальні моделі, інформаційні моделі одного й того ж об’єкта будуть різні, залежно від мети дослідження. Так, наприклад, інформаційна модель об’єкта «помідор» для постачальника міститиме дані про розміри, умови зберігання, фактори і терміни дозрівання, максимальні терміни зберігання тощо. А для фермера інформаційна модель цього самого об’єкта міститиме дані про час сіяння, регулярність прополювання і поливання, раціональне використання добрив тощо.

Інформаційні моделі у свою чергу розподіляють на:

 словесні (усні та письмові описи);

 графічні (рисунки, креслення, піктограми, карти та ін.);

 структурні (таблиці, графіки залежностей, діаграми, схеми та ін.);

 алгоритмічні (правила, плани дій та ін.);

 математичні (формули, рівняння, нерівності, функції та ін.);

 спеціальні (хімічні формули і рівняння, нотні записи, записи шахових партій та ін.).

Для створення інформаційної моделі об’єкта потрібно:

1. Визначити об’єкт дослідження, для якого створюється модель, і мету дослідження.

2. Виділити ті властивості об’єкта, які є суттєвими для вказаного дослідження.

3. Установити взаємозв’язки між вибраними властивостями та виразити їх, використавши одну з форм представлення.

За галузями використання моделі розподіляють на:

 навчальні – створюються для навчання (наочні посібники, тренажери, що створюють для навчання, наприклад тренажер літака для навчання льотчиків, тренажер для імітації перевантажень під час виведення на орбіту в космічному польоті та ін.);

 дослідницькі – створюються для проведення досліджень (модель річкового теплохода, гелікоптера, гідростанції для проведення досліджень на міцність, плавучість, аеродинамічні властивості, вплив на екологію, модель комп’ютера, прилад, що імітує розряд блискавки та ін., а також формули, рівняння, функції та ін., які можна використати для дослідження об’єктів);

 ігрові – створюються для моделювання ситуацій для розробки і перевірки різноманітних стратегій поведінки, адаптації до певних умов (військові, економічні, спортивні, ділові ігри та ін.).

За фактором часу моделі розподіляють на:

 статичні – це моделі, в яких зафіксовано стан об’єкта в певний момент часу і подальші зміни цього об’єкта не враховуються, наприклад гіпсова модель піраміди Хеопса;

 динамічні – це моделі, які призначені для дослідження змінення значень властивостей об’єкта з часом, наприклад модель змінення рівня води в гірських річках під час танення снігів; модель погоди в даному регіоні; модель Сонячної системи, що змінюється залежно від результатів нових досліджень.

 

За Морзе

Об'єкти, що оточують людину, досить складні. Щоб зрозуміти, що являє собою та як діє той чи інший реальний об'єкт, необхідно мати дані про нього. Будь-який об'єкт можна описати, знаючи параметри, що його характеризують, та їх значення. Звичайно, неможливо, та часто й непотрібно, знати значення всіх параметрів об'єкта. У кожному конкретному випадку нас цікавлять лише деякі з них. Наприклад, якщо ми хочемо дізнатися про корисність для нашого здоров'я певного харчового продукту, то нас цікавить вміст вітамінів, жирів, білків, вуглеводів, калорій, добавок тощо, а не технологія його виробництва. Але якщо такий продукт потрібно виготовити, то важливим насамперед буде знання відповідної технології.

На основі даних про параметри, що є суттєвими в конкретній ситуації, можна створити деякий інший об'єкт, який спрощено відображатиме основні властивості реального. Такі спрощені об'єкти називають моделями.

Модель — спрощене подання реального об'єкта чи процесу.

У процесі пізнання і практичної діяльності людина широко застосовує різноманітні моделі для дослідження поведінки реального об'єкта в різних ситуаціях. Більше того, будь-яка наука починається з розробки простих і адекватних моделей.

Однак люди не завжди створюють матеріальні моделі. Іноді модель об'єкта являє собою образ, поданий у вигляді описів, формул, зображень, схем, таблиць, креслень, графіки тощо. Це означає, що крім матеріальних існують абстрактні моделі.

Слово модель походить від латинського modulus (міра, зразок, норма) й означає копію або образ.

Як можна класифікувати моделі?

Існують різні класифікації моделей. Крім поділу моделей на матеріальні та абстрактні, їх можна класифікувати, наприклад, за предметною ознакою: фізичні, хімічні, моделі будівельних конструкцій, різних механізмів тощо.

Усі абстрактні моделі, які можна подати за допомогою набору знаків (геометричних фігур, символів, фрагментів тексту), — це знакові моделі. Матеріальні і абстрактні і будь-яку знакову модель можна зобразити на папері. За допомогою математичних формул описуються, скажімо, закони руху і взаємодії тіл, співвідношення в геометрії тощо.

Хімічні формули допомагають уявити атомний склад хімічних речовин і реакції, в які вони вступають. Користуючись таблицями, графіками, діаграмами, можна відображати різні закономірності та залежності реального світу.

Абстрактна модель, перед тим як оформитися у знакову, формується в голові людини. Вона може усно передаватися від однієї людини до іншої. У цих випадках модель ще не є знаковою, а існує у голові людини у вигляді не до кінця усвідомлених уявних зображень. Такі моделі, отримані в результаті роздумів та умовиводів, називаються вербальними (від лат. verbalis — усний). Вербальними називаються також моделі, викладені в усній розмовній формі.

Отже, всі абстрактні моделі можна поділити на знакові та вербальні.

Які приклади моделей можна віднести до вербальних?

Існують й інші ознаки класифікації моделей за галуззю використання (навчальні, дослідні, науково-технічні, ігрові; фактором часу (статичні, динамічні); способом подання (словесні, символьні, структурні, графічні, образні інструментами реалізації (комп'ютерні, некомп'ютерні).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)