Тактика медичного персоналу у разі неадекватної поведінки пацієнта

Більшість пацієнтів цінують те, що для них роблять медичні працівники, й намагаються їм допомогти. Проте є випадки, коли пацієнти можуть образити медичну сестру, накричати на неї або вилаяти її. Покарання таких підопічних є неприйнятним. Реакція медичної сестри навіть на неадекватну поведінку пацієнта завжди має ґрунтуватися а принципах дотримання безпеки, конфіденційності, спілкування і незалежності. Коли пацієнт поводиться неправильно, цілком природно, що медична сестра може нервувати, сердитись, соромитись або ображатись, але ніколи неможна дозволяти собі проявляти такі негативні емоції, «виносити їх на поверхню».

В лікувальному закладі відбувається взаємне пізнання психології пацієнтів медичними працівниками та психології медиків пацієнтами.

Основою належного контакту медичної сестри та пацієнта є глибокі професійні знання й практичні навички при проведенні лікувально – діагностичних процедур і заходів догляду за пацієнтами. Для цього медична сестра повинна постійно навчатись, переймати досвід своїх колег, опрацьовувати періодичну й спеціальну медичну літературу.

Звертаючись за медичною допомогою, пацієнт вручає медичним працівникам своє здоров’я, турботу про себе, живе надією на одужання. Тут важливим чинником виступає довіра до медичного закладу, працівників. Медичній сестрі належить всіляко завойовувати довіру пацієнта, а це значною мірою досягається доброзичливим до нього відношенням на всіх етапах лікувального процесу. В атмосфері недовіри кожне слово, жест, або вчинок медичної сестри будуть сприйматись і розглядатись як прояв ворожості й навіть загрози його здоров’ю. Медична сестра не повинна давати категоричних обіцянок стосовно повного одужання, особливо у випадку хронічних захворювань, але може планомірно вселяти пацієнту надію на покращення стану та впевненість у сприятливому завершені. Не можна виявляти розгубленість, пацієнт у діях медичної сестри повинен відчувати спокій, впевненість і професійне вміння.

Важливим аспектом взаємовідносин медичної сестри й пацієнта є вміння зберігати його таємниці. Медична сестра не повинна незадоволено відгукуватись про поведінку інших пацієнтів, розповідати їх скарги, звинувачувати у невдячності або капризності. Пацієнтів не потрібно посвячувати в труднощі та складнощі своєї роботи, ні в якому разі не можна розповідати про наявність у відділенні безнадійних або помираючих тяжкохворих, про проведення реанімаційних заходів та інші події, які можуть негативно вплинути на настрій і самопочуття пацієнтів або призвести до загострення перебігу захворювання. Слово медичної сестри має нести пацієнту лише потрібну, деонтологічно виправдану інформацію, заспокоїти, зняти емоційну напруженість, підбадьорити, підкреслити життєві перспективи. Завжди належить пам’ятати, що необережно вимовлена підозра про неіснуючу хворобу може бути причиною ятрогенного захворювання, позбутися якого буває дуже важко. У бесідах з пацієнтами необхідно уникати висловлювань, які вміщують тривожну або сумну інформацію, таку як «Ваш зовнішній вигляд мені сьогодні не подобається», «біль у животі, що посилюється, може свідчити про початок післяопераційного ускладнення».

Поиск по сайту: