АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Екологічна етика: завдання та можливості

Читайте также:
  1. IV. Домашнє завдання
  2. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  3. V. Оголошення домашнього завдання.
  4. V. Оголошення домашнього завдання.
  5. VI. Домашнє завдання
  6. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  7. А.Тестові завдання (зберігаються на кафедрі)
  8. АНАЛІТИЧНО-СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ
  9. Будьте дуже уважні, на вас чекають пригоди та складні завдання. Мавпочка Чі- Чі- Чі».
  10. Варіанти тем рефератів для виконання завдання 1
  11. Види, рівні та основні завдання моніторингу
  12. Виконайте завдання

Тема 5. Основи прикладної етики.

1. Актуальність прикладних проблем етики в умовах сьогодення.

2. Екологічна етика: завдання та можливості.

3. Проблеми сучасності біомедичної етики.

Актуальність прикладних проблем етики в умовах сьогодення

Бурхливий розвиток науки та технологій, радикальні трансформації в організації праці, інтенсивна диференціація сфер професійної діяльності у XX - на початку XXI століття визначили передумови формування окремої галузі етичного знання - прикладної етики. Прикладна етика осмислює засади морального регулювання практичної життєдіяльності людей та обмірковує ті суперечності, антиномії, проблемні ситуації, до тут виникають.

Людина сьогодення опинилася обличчям до обличчя з цілою низкою явищ, викликів, зумовлених науково-технічним прогресом, винайденням принципово нових, незнаних в попередні епохи технологій впливу на природу, біосферу, соціум, саму людину. Це в багатьох викликає не тише захват від інтенсивного розширення можливостей людства, а й тривогу за життєво-антропологічні наслідки такого масованого «долання» людиною власних меж. Прикметною тут є, хай можливо й надміру саркастична, ще не позбавлена частки виправданого побоювання афористична теза польського письменника С.ЄЛєца: «Техніка сягне такої досконалості, що людина зможе обійтися без себе самої»53.

Отримувані внаслідок науково-технічного прогресу результати, звісно ж, збільшують потужність та інформаційну оснащеність інфраструктури людської цивілізації, але водночас здатні спричиняти й побічні катаклізми екологічного, техногенного, антропологічного характеру. Нові можливості людського панування над природою нерідко суперечать сформованим упродовж століть базовим духовно-світоглядним цінностям, а отже, викликають неоднозначну моральну реакцію, стають предметом загострених дискусій, навіть ідейних сутичок. Усе це не може не актуалізувати роль етики в її прикладних вимірах, потребує її філософсько-евристичного потенціалу, чутливості до загальнолюдських критеріїв антропологічно допустимого й недопустимого. Сучасна прикладна етика реалізує себе в цілому ряді напрямів. Найбільш актуальними видаються проблеми екологічної та біомедичної етики, адже від їх розв'язання багато в чому залежить те, якими бути людині й планеті в майбутньому.

 

Екологічна етика: завдання та можливості

Загальновідомо, що масована, часом варварська експлуатація людиною природи призвела до руйнування екосистем цілих країн та регіонів, забруднення атмосфери, водоймищ, різноманітних природних ресурсів, вимирання (або близькості до нього) цілих видів рослин і тварин. Це не лише ставить під сумнів перспективи теперішнього і майбутнього здоров'я людини (в якнайширшому розумінні цього слова), а й загрожує самому її виживанню. Тож сучасна екологічна етика звертає увагу на нагальну важливість екологізації моральної свідомості й практики. Це означає впровадження цілого комплексу виховних, освітніх, юридично-правових, громадських заходів, спрямованих на долання віками сформованої традиції владарювання над природою й заміни її традицією співпраці. У фаховій літературі зазначається: «Сучасна екологія ставить питання про такий рівень моральної свідомості, без якого неможливо забезпечити тривалу та стійку взаємодію людини з природою. Концепція коеволюції демонструє ще вищий рівень моральності, виходячи з їхньої спільності й намагаючись співвіднести уявлення про спільність блага для людини і природних істот з ідеями про спільність цілей їх взаємодії й розвитку. При цьому питання про «звільнення природи» чи «звільнення тварин» внутрішньо пов'язане з питанням про звільнення людини»54.

Сучасна екологічна етика наголошує на тому, що гуманізм лише тоді вивершиться своїм справжнім значенням, коли антропоцентризм трансформується на біо- та екоцентршм й природа розглядатиметься не як сировина цивілізації, а як першорядна цінність культури.

Сучасні фахівці в галузі етики пропонують такі актуальні постулати морально-екологічної відповідальності: 1) необхідність переходу від моделі домінування до моделі співіснування, що передбачає налагодження стійкого балансу між нашим сучасним існуванням й екосистемним минулим; 2) нова концепція охорони довкілля повинна передбачати захист життєвого середовища й тварин не так для людини, як від людини; 3) необхідність навчитися керувати «твариною», що перебуває всередині нас, тобто розвивати самообмеження, відповідальність, чесність,

справедливість, зміцнювати віру в любов, альтруїзм, взаємодопомогу, права людини і права Живого; 4) намагання згладжувати конфлікти й примирювати економіку та виробництво з екологією, оцінюючи те й інше моральними критеріями.55 Особливо важливою при втіленні в життя таких постулатів є ідея благоговіння перед життям А.Швейцера.

Нагальним завданням морального усвідомлення людини є теза про те, що справді моральною людина є тільки тоді, коли підкоряється внутрішній спонуці допомагати будь-якому життю, якому вона може допомогти, й утримуватися від того, щоб завдавати живому будь-якої шкоди (А.Швейцер). Людина сьогодення стоїть перед дилемою: або вона повинна змінитися - як окрема особа і як частка спільноти, - або їй доведеться зникнути з лиця Землі (А.Печчеї).

Звісно ж, ефективність настанов екологічної етики залежить від того, чи вдасться вивести їх зі сфери обговорення лише фахівцями-етиками та незначним колом ентузіастів на передній план ціннісної свідомості управлінців, науковців, власників засобів виробництва, підприємців.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)