АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Історія етичної думки в Україні

Читайте также:
  1. II. Світовий освітній простір і система освіти в Україні.
  2. А. Помилка середньої арифметичної.
  3. Антимонопольне законодавство в Україні.
  4. Блок 8-23. ГЕОЕКОЛОПЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ.
  5. Валютна політика України в сучасних умовах. Органи валютного контролю в Україні.
  6. ВЕДИ - перший пам'ятник думки стародавніх індійців
  7. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
  8. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
  9. Гузир та Тумовс. Корупційна історія
  10. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 1 страница
  11. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 2 страница
  12. Для того, щоб дати змогу учням висловити свої думки та передати враження від сприймання художніх творів, доцільно використати такі методи 3 страница

Аналіз історії етичної думки в Україні не можна зробити окремо від аналізу розвитку філософії. Початок першого пе­ріоду історії української етичної думки припадає на час існування Київської Русі, коли складається притаманний україн­ській духовній традиції тип мислення (тобто відсутність абст­рактного, відірваного від життя теоретизування). Хронологіч­ні рамки цього періоду можна визначити таким чином: XI ст. (розквіт Київської Русі)поч. XV ст. — на тій підставі, що Велике князівство Литовське було органічним продовженням і розвитком форм духовності Київської Русі.

У цілому, духовну культуру княжої доби можна охаракте­ризувати як релігійно-філософсько-етичний комплекс, спря­мований, насамперед, на осмислення актуальних проблем то­гочасного суспільного життя. Найвагоміші етичні погляди висловлені у таких пам'ятках писемності Київської Русі, як «Повість минулих літ», «Слово про Закон і Благодать» їла-ріона, «Ізборник Святослава», «Повчання» Володимира Моно-маха тощо.

Наступний період — XVI— XVIII ст. — час козаччини, коли починають активну діяльність братства, розвивається ма­сове книгодрукування, діє Острозька школа (сучасна Волинь). Братства (виникають в Україні у останній чверті XVI — на початку XVII ст.) стають осередками захисту духовних цін­ностей українського народу, поширення освіти. У школах братських громад філософія (та етика) як окремий предмет не викладалася. Але в них був закладений грунт до становлен­ня професійної філософської науки в Україні. Найзначніший внесок у цей процес було зроблено Львівською, Київською, Луцькою братськими школами.

Позиція діячів братських шкіл (Мелетгй Смотрицький, Йов Борецький, Касіян Сакович, Фома Євлевич та ін.)

Значний внесок в історію етичної думки в Україні зробив Феофан Прокопович (1681—1736 pp.), викладач курсу етики з 1705 p., ректор академії (1712—1715 pp.). Він був енцик­лопедично освіченим ученим і у своїх дослідженнях багато уваги приділив проблемі людини.

Яскравим представником вихованців Києво-Могилянської академії був Георгій Кониський (1715—1795 pp.). Науковий доробок його свідчить про істотний прогрес у розвитку філо­софсько-етичних ідей у XVIII ст. в Україні. У праці «Моральна філософія, або етика» Г. Кониський досить глибоко для свого часу досліджує природу людини, формулює складну концеп­цію людської активності.

Філософсько-етична концепція, розроблена професорами Києво-Могилянської академії, є теоретичним виразом культу­ри українського барокко, у межах якої зростає найзначніша філософська система. Автором цієї системи був видатний ук­раїнський мислитель, вихованець Києво-Могилянської акаде­мії Григорій Сковорода.

Г. С Сковорода (1722—1792 рр.) — видатний представ­ник Просвітницької доби, коли суспільство усвідомлює мож­ливості людського розуму. Сковорода успадковує просвітниць­кі традиції Києво-Могилянської академії, хоча це успадкування не є буквальним

Етично-філософська думка України Нового часу, безпе­речно, багато зробила у справі дослідження проблеми моралі, а XIX ст. — третій період історії етичних вчень України — пропонує нові аспекти дослідження сфери моралі.

Професійну філософську думку України XIX ст. репрезен­тували викладачі університетів і духовних академій. Серед них П. Юркевич, С. Гогоцький, П. Аіницький, О. Козлов, О. Гіляров, Г. Челпанов, Д Богдашевський та ін.

У цей період етика була виділена як самостійна наукова дисципліна, яка в той же час нерозривно пов'язана із філосо­фією.

Подальший розвиток етико-філо-софської української думки відбувався або в межах марксист­ської методології, або згідно з традиціями класичного раціоналізму, чи неокласичного підходу до етичних проблем філософії XX ст.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)