Нарахування суми податку здійснюється платником податку самостійно

Якщо у складі платника податку є відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, ним може бути прийняте рішення щодо сплати консолідованого податку. В такому випадку платник податку сплачуватиме податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку. Вибір порядку сплати податку на прибуток, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється.

З 1 січня 2013 року платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, у яких доходи за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, а також новостворені та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Плата за землю

Плата за землю це загальнодержавний прямий реальний платіж, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Зараховується плата за землю до місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України. Земельний податок є обов’язковим платежем, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. В свою чергу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності теж є обов’язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати – орендарі земельних ділянок.

Земельний податок. Об’єктом оподаткування є земельні ділянки, що знаходяться у власності або користуванні чи земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації (за умови, що таку оцінку проведено), або площа земельних ділянок, якщо нормативну грошову оцінку не проведено.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, складає 1% від їх нормативної грошової оцінки (стаття 274 Податкового кодексу України), за винятком:

Таблиця 2. Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку, яких не проведено

У населених пунктах, віднесених до курортних, до ставок податку застосовуються такі коефіцієнти:

на південному узбережжі Автономної Республіки Крим – 3;

на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим – 2,5;

на західному узбережжі Автономної Республіки Крим – 2,2;

на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей – 2;

у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей – 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях – 1,5.

Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку наведених в другій таблиці, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів.

Від сплати податку звільняються:

1) п’ять категорій фізичних осіб:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара;

На період дії фіксованого сільськогосподарського податку від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

2) більше 30 категорій юридичних осіб, визначених статтею 282 Податкового кодексу України (заповідники; дослідні господарства; органи державної влади та місцевого самоврядування; військові формування; релігійні організації; громадські організації інвалідів; дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади; заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту; новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах – протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки, платники фіксованого сільськогосподарського податку та ін.);

3) сім видів земельних ділянок (сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій; сільськогосподарські угіддя, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; державні ділянки сортовипробувальних станцій та сортодільниць; землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гідридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних насаджень; земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв; земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва).

Також деякі пільги щодо сплати земельного податку встановлено Перехідними положеннями Податкового кодексу України (розділ ХХ). Так, від сплати податку звільняються деякі суб’єкти космічної діяльності – протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки, але не пізніше 01.01.2015р., суб’єкти літакобудування, суднобудівної промисловості та кінематографії (виробники національних фільмів) – до 01.01.2016р.

Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міським, селищним та сільськім радам надано право встановлення пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Це може бути часткове звільнення на певний строк чи зменшення суми податку, яке проводиться лише за рахунок коштів, що зараховуються до відповідних місцевих бюджетів (стаття 284 Податкового кодексу України).

При користуванні пільгами необхідно пам’ятати, що при здачі платниками податку, що мають право на пільги, в оренду земельних ділянок, окремих будівель, споруд або їх частин, сплата податку проводиться на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (тобто, без застосування пільг). Однак ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у користування (оренду) іншим бюджетним установам.

Крім того, юридичні особи, до складу земельних ділянок яких входять земельні ділянки фізичних осіб (що знаходяться у їх власності або постійному користуванні), мають право на пільгу у вигляді зменшення податкових зобов’язань із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам. Але це можливе лише для тих земельних ділянок, що відведені для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів осіб з ураженням опорно-рухового апарату, членів їх сімей, законних представників тощо.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата нараховується на підставі договору оренди, в якому вказується розмір та умови внесення плати. Щодо розміру орендної плати, то стаття 288 Податкового кодексу України передбачає певні обмеження, зокрема, річна її сума не може:

- бути меншою розміру земельного податку (для земель сільськогосподарського призначення) та трикратного розміру земельного податку (для інших категорій земель);

- перевищувати 3% нормативної грошової оцінки (для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів), чотирикратний розмір земельного податку (для земельних ділянок наданих для будівництва та/або експлуатації аеродромів) та 12% нормативної грошової оцінки (для інших земельних ділянок, наданих в оренду). Однак все ж таки перевищення допускається у випадку визначення орендаря на конкурсних засадах. Крім того, встановлено, що плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Обчислення плати за землю, строки її сплати та особливості подання звітності. Податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати – договір оренди.

Плата за землю обчислюється платниками (крім фізичних осіб) самостійно щороку станом на 1 січня.

Нарахування сум податку фізичним особам проводиться органами державної податкової служби, які вручають (надсилають) платникові податку повідомлення-рішення про внесення податку до 1 липня поточного року.

При переході права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податковий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

При розрахунку земельного податку за земельну ділянку на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб враховується також прибудинкова територія, а нарахування проводиться кожному з власників:

- у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

- пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

- пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

Нарахування податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, проводиться кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні (з урахуванням прибудинкової території).

Платнику податків надається право вибору відносно подання податкової декларації. Так, він може до 1 лютого поточного року надати до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Якщо декларація подається уперше, до неї додається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (надалі таку довідку необхідно подавати лише у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі). Подання річної декларації звільняє платника податку від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Іншим варіантом є подання щомісяцянової звітної податкової декларації протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. В цьому випадку подавати декларацію до 1 лютого поточного року не треба.

Крім того, передбачено подачу декларації за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платником плати за землю протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При наданні в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки (оренди будівель або їх частин).

Сплата податкового зобов’язання здійснюється щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Фізична особазобов’язана сплатити податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно. Також з цієї ж дати передбачено сплату податку власником нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінкасільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, яка підлягає індексації. Величину коефіцієнта індексації розраховує центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Державне агентство земельних ресурсів) за індексом споживчих цін за попередній рік станом на 1 січня поточного року.

Поиск по сайту: