АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тематичний контроль

Читайте также:
  1. II. Контроль за санитарным состоянием холодильников
  2. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  3. VIII. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  4. VIІІ. Комплект контрольних завдань / Екзаменаційні білети.
  5. Аналітичний контроль виробництва
  6. Аналітичний контроль виробництва
  7. В 1. Контроль качества сварных соединений: классификация сварочных дефектов и методов их контроля, физические методы неразрушающего контроля.
  8. Валютная система и валютный контроль в нац. экономике Беларуси
  9. Варіанти завдань для домашньої контрольної роботи із дисципліни
  10. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  11. Варіанти завдань домашньої контрольної роботи
  12. ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Стратегія — це:

а) масштабні прогнози щодо реалізації місії та цілей організації;

б) довгостроковий план діяльності організації;

в) перспективи розвитку організації.

2. Основні передумови посилення стратегічного характеру управлін­ня — це:

а) інтенсивність конкурентної боротьби;

б) розвиток науково-технічного прогресу;

в) нестабільність (мобільність) зовнішнього середовища;

г) усі відповіді правильні.

3. Стратегічна місія організації — це:

а) бажаний образ організації та її призначення;

б) пріоритети корпоративної культури організації;

в) цінності організації.

4. Стратегічні цілі передбачають вирішення:

а) важливих та невідкладних проблем організації;

б) глобальних та перспективних проблем організації;

в) актуальних та складних проблем організації.

5. Система стратегічних цілей формується:

а) за ієрархічним принципом;

б) за системним принципом; її) обидві відповіді правильні.

6. Процес декомпозування мети являє собою процес, що передбачає послідовний взаємозв'язок таких компонентів:

а) місія — генеральна мета — цілі-напрями — цілі-завдання — діяль­ність - результати;

б) генеральна мета — місія — цілі-завдання — цілі-напрями — діяль­ність результати;

в) місія генеральна мета — цілі-напрями — цілі-завдання — ре­зультати - діяльність.

7. Цілеспрямована стратегія викликана:

а) необхідністю внутрішніх потреб організації;

б) необхідністю зовнішніх вимог;

в) обидві відповіді правильні.

8. Опосередкована стратегія викликана:

а) необхідністю внутрішніх потреб організації;

б) необхідністю зовнішніх вимог;

в) обидві відповіді правильні.

9. Цілеспрямована стратегія передбачає послідовність:

а) організація — стратегічні зміни — зовнішнє середовище організації — організація;

б) зовнішнє середовище — організація — стратегічні зміни — організація;

в) стратегічні зміни — організація — зовнішнє середовище.

10. Опосередкована стратегія передбачає послідовність:

а) організація — стратегічні зміни — зовнішнє середовище організації — організація;.

б) зовнішнє середовище — організація — стратегічні зміни - організація;

в) стратегічні зміни — організація — зовнішнє середовище.

12. Шлях досягнення стратегії «концентрація виробництва» передбачає:

а) збереження кола споживачів та асортименту товару;

б) модифікацію відомих марок товару;

в) географічне розширення ринку;

г) розширення видів діяльності.

13. Шлях досягнення стратегії «розвиток ринку» передбачає:

а) збереження кола споживачів та асортименту товару;

б) модифікацію відомих марок товару;

в) географічне розширення ринку;

г) розширення видів діяльності.

14. Шлях досягнення стратегії «розвиток товару» передбачає:

а) збереження кола споживачів та асортименту товару;

б) модифікацію відомих марок товару;

в) географічне розширення ринку;

г) розширення видів діяльності.

15. Шлях досягнення стратегії «диверсифікація» передбачає:

а) збереження кола споживачів та асортименту товару;

б) модифікацію відомих марок товару;

в) географічне розширення ринку;

г) розширення видів діяльності.

16. М. Б. Шифрін називає стратегію організації:

а) парасолькою керівника;

б) короною керівника;

в) щитом керівника.

17. Стратегічні альянси — це:

а) співробітництво декількох організацій, що базується на спільних стратегічних цілях, взаємних потребах, вигодах;

б) співробітництво декількох організацій, що базується на бажанні подолати спільних конкурентів;

в) співробітництво декількох організацій, які мають однакові цілі діяльності.

18. Імідж організації визначається уявленням про неї:

а) працівників, споживачів;

б) працівників, споживачів, громадською думкою;

в) громадською думкою, споживачів.

19. Стратегічний менеджмент, який ґрунтується на концепції «управ­ління за результатами», характерний для:

а) США;

б) Європи;

в) Японії.

20. Стратегічний менеджмент, який ґрунтується на концепції «управ­ління за цілями», характерний для:

а) США;

б) Європи;

в) Японії.

21. (Стратегічний менеджмент, який ґрунтується на концепції «стратегічних зон», характерний для:

а) США;

б) Сиропи;

в) Японії.

22. Які елементи вважаються основними для цільового управління:

а) мети, прагнення спільної діяльності, досягнення прогнозованих результатів;

б) досягнення учнів: кількість учнів-переможців олімпіад, різного роду конкурсів, вступ учнів до ВНЗ;

в) досягнення педагогів: кількість вчителів - відмінників освіти, ви­щої категорії.

23. Програмне управління виникло як реакція па:

а) недосконалість традиційних перспективних планів;

б) недосконалість відстеження запланованих результатів;

в) недосконалість формулювання цілей діяльності.

24. Програмне управління передбачає:

а) планування стратегій як цілісної системи дій;

б) проектування та моделювання обри іу майбутнього;

в) визначення пріоритетних цілей та шиями їхнього досягнення.

25. Сутність програмно-цільового підходу полягає у:

а) досягненні стратегічних завдані, через відповідні цільові програми розвитку;

б) у декомпозуванні мети як основи плану діяльності;

в) у розробці концепції розвитку.

26. Програмно-цільовий підхід забезпечує:

а) пріоритет першочергових цілей, орієнтує на комплексний підхід у використанні ресурсів, досягнення максимально значущих кінцевих результатів;

б) визначення об'єктів розвитку, прогнозування змін, спільну діяль­ність;

в) сприятливі умови для творчості, відкриті комунікації,моніторинг досягнення результатів діяльності.

27. Проектування — це:

а) спеціальна, концептуально обумовлена та технологічно забезпечена діяльність щодо створення образу бажаної у майбутньому системи;

б) це діяльність щодо визначення цілей, задач та змісту діяльності певної організації;

в) недіяльність щодо розробки певної моделі діяльності організації шляхом аналізу альтернативних га вибору оптимальної.

28. Концепція — це:

а) символічне зображення певної структури;

б) система поглядів, уявлень, ідей;

в) взірець для наслідування.

29. Модель — це:

а) аналог певного об'єкта, процесу чи явища;

б) певний спосіб розуміння явиш;

в) форма організації роботи над програмою.

30. Програма розвитку — це:

а) робочий документ для організації перспективної та поточної діяльності;

б) система діяльності з чітко визначеними цілями та прогнозованими результатами;

в) обидві відповіді правильні.

31. Програма розвитку складається із:

а) проблемного аналізу, концепції розвитку, плану дій;

б) проблемного аналізу, моделі розвитку, плану дій;

в) інформаційної довідки, концепції розвитку, плану дій.

32. Концепція розвитку обов'язково містить такі елементи:

а) декомпозована мета, ідеї розвитку, гіпотетична модель, характе­ристика нових підходів (технологій);

б) декомпозована мета, ідеї розвитку, гіпотетична модель, перспек­тивний план діяльності;

в) проблема, декомпозована мета, ідеї розвитку, гіпотетична мо­дель.

33. Програма розвитку може очолюватись:

а) керівником навчального закладу;

б) заступником керівника навчального закладу;

в) і керівником, і заступником.

34. Комплексно-цільова програма може очолюватись:

а) керівником навчального закладу;

б) заступником керівника навчального закладу;

в) і керівником, і заступником.

35. Критерії та показники експертизи програми розвитку розробля­ються:

а) членами експертної групи;

б) керівником програми розвитку;

в) як членами експертної групи, так і керівником.

Завдання

Розробити макет комплексно-цільової програми (із запропонова­ної викладачем проблеми управління або теми власного дипломного дослідження).

Навчальний проект повинен мати таку структуру: — Вступ (обґрунтувати актуальність та важливість програмно-ці­льового підходу до вирішення проблеми).

— Макет КЦП:

Розділ 1. Інформаційно-аналітичний (сформулювати проблему).

Розділ 2. Визначити мету, декомпозувати її. Змалювати ідеї розвитку та гіпотетичну модель.

Розділ 3. Представити форму плану діяльності з частковим напов­ненням змістом.

— Розробити критеріальну основу експертизи КЦП.

— Визначити умови реалізації КЦП.

— Список використаної літератури.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)