 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Припасування індивідуальних ложок на верхню й нижню щелепи
| Проба | Місце вкорочення ложки | ||
| Верхня щелепа | Широке відкривання рота | За верхньощелепними горбами до місця розташування других молярів | |
| Засмоктування щік | Від других молярів до іклів | ||
| Витягування губ | Від ікла до ікла | ||
| Нижня щелепа | Ковтання | За альвеолярними горбами до щелепно-під'язичної лінії | |
| Повільне відкривання рота | За альвеолярними горбами до місця розташування других молярів | ||
| Проведення язиком уздовж червоної облямівки нижньої губи | Уздовж щелепно-під'язичної лінії | ||
| Торкання язиком щоки праворуч (ліворуч) | Під'язичний край на відстані 1 см від серединної лінії ліворуч (праворуч) | ||
| Максимальне висування язика | В ділянці вуздечки язика | ||
| Витягування губ | Уздовж вестибулярного краю від ікла до ікла |
Рис. 6. Припасування індивідуальних ложок (пояснення в табл.)
5. Матеріали для самоконтролю
5.1. Перелік теоретичних питань
1. Що таке «проби Гербста»?
2. Як припасувати жорстку індивідуальну ложку на верхню щелепу?
3. Як припасувати жорстку індивідуальну ложку на нижню щелепу?
4. Як оформити краї індивідуальних ложок?
5. В чому полягають особливості отримання функціональних відбитків за допомогою жорстких індивідуальних ложок, припасованих за допомогою проб Гербста?
5.2. Практичні завдання
1. Припасування жорсткої індивідуальної ложки на верхню щелепу.
2. Припасування жорсткої індивідуальної ложки на нижню щелепу.
3. Оформлення країв ложок на верхню та нижню щелепу.
5.3. Тести
1. У хворого 68 років під час виготовлення повного знімного протеза на верхню щелепу, на етапі припасування індивідуальної ложки з використанням проб Гербста виявлено, що вона скидається при втягуванні щік. Де потрібно вкоротити край індивідуальної ложки?
A. В ділянці щічних складок
B. В передньому відділі
C. Від задньої частини верхньощелепного горба до середини альвеолярного відростка
D. Уздовж всього вестибулярного краю
E. По лінії «А»
2. Хворому 75 років виготовляється повний знімний протез на верхню щелепу. При припасуванні індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що вона скидається при витягуванні губ трубочкою. На якій ділянці слід провести її корекцію?
A. Bестибулярно між іклами
B. Дистально по лінії «А»
C. В області щічних тяжів
D. Уздовж всього вестибулярного краю
E. За верхньощелепними горбами
3. Хворій 60 років виготовляється повний знімний протез на верхню щелепу. Під час припасування індивідуальної ложки за методикою Гербста лікар виявив, що ложка скидається під час ковтання. На якій ділянці ложки треба провести корекцію?
A. В ділянці крилощелепних складок
B. У ділянці щічних тяжів
C. У ділянці верхньощелепних горбів
D. Вестибулярно між іклами
E. По всьому вестибулярному краю
4. Хворому 57 років виготовляється повний знімний протез на верхню щелепу. На етапі припасування індивідуальної ложки уточнюється вестибулярна границя в області від ікла до ікла. Яку пробу Гербста необхідно провести?
А. Ковтання слини
В. Облизування язиком верхньої губи
С. Широке відкривання рота
D. Втягування щік
Е. Витягування губ трубочкою
5. Хворому 70 років виготовляється повний знімний протез на нижню щелепу. На етапі припасування індивідуальної ложки уточнюється границя в ділянці вуздечки язика. Яку пробу Гербста необхідно провести?
А. Ковтання слини
В. Облизування язиком верхньої губи
С. Торкання язиком по черзі лівої й правої щоки
D. Висування язика в напрямку кінчика носа
Е. Широке відкривання рота
6. Хворому 68 років виготовляється повний знімний протез на нижню щелепу. На етапі припасування індивідуальної ложки уточнюється границя в ділянці альвеолярних горбів. Яку пробу Гербста необхідно провести?
А. Ковтання слини
В. Облизування язиком верхньої губи
С. Торканням язиком по черзі лівої й правої щоки
D. Висування язика в напрямку кінчика носа
Е. Витягування губ трубочкою
7. Хворому 65 років виготовляється повний знімний протез для нижньої щелепи. Об’єктивно: альвеолярний відросток помірно атрофований. Припасування індивідуальної ложки проводиться за допомогою проб Гербста. При проведенні кінчиком язика по червоній каймі нижньої губи ложка скидається. В якій ділянці необхідно вкоротити край ложки?
A. Уздовж щелепно-під’язикової лінії
B. Від місця позаду слизового горбика до щелепно-під’язикової лінії
C. Від ікла до ікла з язикової сторони
D. Від слизового бугорка до місця постановки першого моляра
E. Від ікла до ікла з вестибулярної сторони
8. Хворому 65 років виготовляється повний знімний протез для нижньої щелепи. Припасування індивідуальної ложки для отримання функціонального відбитка проводиться за допомогою проб Гербста. Під час ковтання слини ложка скидається. В якій ділянці необхідно вкоротити її край?
A. Від місця позаду слизового горбика до щелепно-під’язикової лінії
B. Від ікла до ікла з вестибулярного боку
C. Від ікла до ікла з язикового боку
D. Уздовж щелепно-під’язикової лінії
E. В ділянці премолярів з язикового боку
9. На етапі припасовки індивідуальної ложки проводяться проби Гербста. Які м’язи обумовлюють зміщення індивідуальної ложки при проведенні функціональної проби - поперемінний дотик кінчиком язика до правої або лівої щік?
A. Щелепно-під’язичні
B. Двохчеревцеві, підборідочно-під’язичні
C. Підборідочні і круговий м’яз рота
D. Мімічні м’язи
E. Жувальні м’язи
10. Після одержання анатомічних відбитків при виготовленні повного знімного протеза проводиться припасування індивідуальної ложки. Який матеріал необхідно використати для функціонального оформлення її країв?
А. Термопластичний
В. Альгінатний
С. Силіконовий
D. Гіпс
Е. Тіоколовий
Тема 5. Отримання функціональних відбитків з верхньої та нижньої щелеп
1. Актуальність теми
Якісне отримання функціонального відбитка забезпечує добру фіксацію протеза в ротовій порожнині. Відповідно при виборі відбиткового матеріалу, а також методики отримання функціонального відбитка, яка повинна забезпечити диференційований розподіл тиску на окремі ділянки протезного ложа, слід враховувати особливості будови слизової оболонки порожнини рота.
2. Конкретні цілі заняття: отримувати функціональні відбитки з верхньої та нижньої щелеп.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| №№ п/п | Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| 1. | Анатомія | Вивчити особливості анатомії зубощелепного апарату при повній втраті зубів |
| 2. | Гістологія | Вміти визначити особливості гістологічної будови слизової оболонки порожнини рота та кісткової тканини альвеолярних відростків |
| 3. | Фізіологія | Описувати фізіологію зубощелепного апарату у хворих з повною відсутністю зубів. Визначити особливості фізіології у різні вікові періоди |
| 4. | Патологічна фізіологія | Описувати патологічні зміни в зубощелепному апараті при повній втраті зубів |
| 5. | Пропедевтика ортопедичної стоматології | Знати особливості різних відбиткових матеріалів. Володіти методиками отримання анатомічних відбитків |
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття
4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
| Термін | Визначення |
| Функціональний відбиток | Відбиток, що відображає стан тканин протезного ложа під час функції |
| Власне функціональний відбиток | Функціональний відбиток, краї якого закінчуються на нейтральній зоні |
| Відбиток, що функціонально присмоктується | Функціональний відбиток, краї якого перекривають нейтральну зону на 1-2 мм, що дозволяє створити клапан, який замикає, на протезі |
| Компресійний відбиток | Функціональний відбиток, що отримують при пальцевому тиску або тиску прикусу хворого |
| Декомпресійний (розвантажуючий) відбиток | Функціональний відбиток, який отримують без тиску на тканини протезного ложа |
| Диференційований відбиток | Функціональний відбиток, який забезпечує вибіркове навантаження на окремі ділянки протезного ложа в залежності від їх функціональної витривалості |
4.2. Теоретичні питання до заняття
1. Класифікація функціональних відбитків.
2. Власне функціональні та відбитки, що функціонально присмоктуються.
3. Отримання компресійних, розвантажуючих та відбитків під диференційованим тиском.
4. Формування країв функціонального відбитка.
5. Вибір методики та відбиткового матеріалу в залежності від клінічної ситуації.
4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті
1. Отримати компресійний функціональний відбиток.
2. Отримати розвантажуючий функціональний відбиток.
3. Отримати диференційований функціональний відбиток.
4.4. Зміст теми
Після припасування індивідуальної ложки отримують функціональний відбиток. Вірний вибір методики його отримання забезпечує фіксацію протеза. Слід враховувати наступні фактори:
1) загальний контур або рельєф протезного ложа;
2) ступінь податливості та рухомості слизової оболонки на різних ділянках протезного ложа;
3) форму індивідуальної ложки, довжину її країв;
4) властивості відбиткового матеріалу та, насамперед, його плинність;
5) силу тиску, що створюється на тканини протезного ложа;
6) спосіб оформлення країв ‒ активний або пасивний;
7) методику отримання відбитка.
Анатомічні та функціональні відбитки, насамперед, відрізняються своїми краями. Найбільш високі краї у анатомічних відбитків, для їх отримання використовують стандартну ложку та велику кількість відбиткової маси, внаслідок чого перехідна складка розтягується. Якщо виготовляти повний знімний протез за анатомічним відбитком, його краї будуть лежати далеко за межами нейтральної зони. Функціональний відбиток отримують індивідуальною ложкою з використанням відносно невеликої кількості відбиткової маси. Він майже не деформує перехідну складку та закінчується на нейтральній зоні або дещо її перекриває.
Функціональні відбитки розділяють на власне функціональні та відбитки, що функціонально присмоктуються. Краї власне функціонального відбитка закінчуються на нейтральній зоні, тоді як краї відбитку, що функціонально присмоктується, дещо більші та перекривають нейтральну зону на 1-2 мм. Оральний край такого відбитка на верхній щелепі розташований дистальніше лінії «А» на 1-2 мм.
Згідно Є.І.Гаврилову функціональні відбитки можна оформити
- за допомогою пасивних рухів;
- за допомогою жувальних та інших рухів;
- за допомогою функціональних проб.
За ступенем відтиснення слизової оболонки функціональні відбитки ділять на:
- компресійні (отримані під тиском);
- декомпресійні (розвантажуючі);
- диференційовані (комбіновані).
Методику функціонального відбитка необхідно вибирати з урахуванням стану слизової оболонки. Так, для нормальної й гіпертрофованої (пухкої) слизової оболонки доцільно знімати компресійні відбитки, які забезпечують стиснення буферних зон. У випадках атрофованої, малоподатливої слизової варто застосовувати методику відбитка, що розвантажує. Диференційовані відбитки передбачають створення тиску лише в ділянках задньої третини піднебіння й перехідної складки. Методика диференційованого відбитка найбільш показана при наявності рухомих тяжів слизової на альвеолярних гребенях (табл. 4).
Таблиця 4
Поиск по сайту: