Типи загальнокорпоративної стратегії. Варіанти загальнокорпоративної стратегії росту

Стратегія – це генеральна довгострокова програма дій та порядок розподілу приорітетів та ресурсів організації для досягнення її цілей Загальнокорпоративна стратегія визначає бізнес, яким передбачає займатись організація. Склад (зміст) загальнокорпоративної стратегії: місія організації, види та ринки діяльності, бажане зростання та рентабельність. Таким чином, основними елементами загальнокорпоративної стратегії є: сфера стратегії та розподіл ресурсів.

Розробка загальнокорпоративної стратегії має свої особливості. Так, існує декілька типів загальнокорпоративної стратегії:

1)стратегія зростання. Найпоширенішою серед усіх видів є стратегія росту. Існують різні варіанти цієї стратегії. За напрямками: стратегія експансії (захоплення ринку, розвиток ринку, розвиток виробництва) стратегія диверсифікації (горизонтальна, вертикальна, центрована, неспоріднена, конгломератна) стратегія інтеграції: вертикальна, горизонтальна, інтеграція «вперед», інтеграція «назад»). За методами зростання: стратегія внутрішнього росту, стратегія зовнішнього росту. За темпами зростання: наступальна, оборонна. 2)стратегія стабільності. 3)реструктивна стратегія (ліквідації, відсікання зайвого, переорієнтації, «стратегічні коаліції»); 4)комбінована стратегія.

Стратегію стабільності застосовують організації, які задоволені своїм становищем та намагаються його зберегти. Реструктивна стратегія використовується у випадках, коли організація залишає певні ринки або перепрофілює виробництво. У діяльності великих корпорацій стратегії використовуються у комплексі. Виникає четвертий вид стратегій – комбінована стратегія.

Сутність методу “пакетного менеджменту” як інструмента вибору загальнокорпоративної стратегії. Принципи матричної техніки з використанням критеріїв “темпи зростання ринку” – “частка продукції фірми в ринку”.

На практиці існує декілька методів вибору загальнокорпоративної стратегії. В основу багатьох з них покладено метод пакетного менеджменту. Сутність методу полягає в тому, що групи (пакети) продукції організації розподіляються відповідно до їх рейтингу за двома критеріями: 1)темпи зростання ринку, 2)частка участі продукції фірми у ринку. Для кращого розуміння даної стратегії можна розглянути приклад матричної техніки з використанням критеріїв “темпи зростання ринку” – “частка продукції фірми в ринку”

На рисунку зображені позиції чотирьох груп продукції фірми (A, B, C, D) відповідно до сформульованих критеріїв. Групи продукції А і D, навряд чи будуть демонструвати в майбутньому зростання, скоріше буде спостерігатися падіння обсягів їх виробництва. Групи продукції В і С потенційно мають сильні позиції. Тут можна очікувати значного приросту. Проте бажане зростання вимагатиме значних капіталовкладень, особливо група В. Позиції продукції А і В щодо конкурентів слабкі, а у С і D, навпаки, – сильні.Якщо завоювання більшого сектору ринку спричиняє зменшення собівартості одиниці продукції за рахунок обсягів виробництва, можна говорити про високий прибуток груп продукції С і D. Особливо прибутковим може бути сектор D, оскільки сюди не робляться додаткові капіталовкладення під майбутнє зростання.Отже, як логічні можна було би запропонувати наступні стратегії: реструктивна стратегія для А; стратегія зростання для С; стратегія стабільності для D; стратегія зростання для В. На практиці також використовують підхід з позиції моделі “життєвого циклу продукту”. Цей підхід класифікує продукти фірми за стадіями їх життєвогооциклу.

Поиск по сайту: