АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості розвитку промисловості

Читайте также:
  1. IХ. Особливості провадження у справах про порушення правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства
  2. V етап розвитку міграції робочої сили розпочався з 1980 років і триває понині. Збільшення масштабів еміграції з країн з перехідною економікою характерно для такого етапу.
  3. VI. Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП
  4. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.
  5. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  6. Аналіз сучасного села як фактора соціального розвитку
  7. Анатомо-фізіологічні особливості опорно-рухового апарату
  8. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  9. Асиметрія стану і розвитку сучасної світової економіки
  10. Біологічні особливості ріпаку озимого
  11. Біологічні особливості ряду Напівтвердокрилі
  12. В чому полягають особливості кореляційного опису результатів біометричних досліджень?

Українська промисловість, розвиваючись у напрямі загальноросійських економічних тенденцій, разом із тим мала свої особливості.

1. Перетворення Півдня України на основну паливно-металургійну базу Російської імперії. Після реформи 1861 р. видобуток кам'яного вугілля становив у 1900-му 691,5 млн пудів, що дорівнювало майже 70 % усього видобутку Російської імперії; залізної руди — 210 млн пудів — більше ніж половина загальноімперського видобутку. Наприкінці 90-х років Україна давала понад половину загальноімперської виплавки чавуну (92 млн пудів). Енергоозброєність кожного заводу Півдня в середньому була в 42 рази вищою, ніж на Уралі, що сприяло ліпшій (у 6 разів) продуктивності праці робітника-металурга.

2. Значно більші темпи розвитку індустрії, порівняно із загальноімперськими. Виробництво чавуну в країні протягом 1870—1880 рр. збільшилося в 4 рази, прокату — у 7,7 разу, тоді як у Росії відповідно на 25 і 139 %. Аналогічні процеси відбувалися і в інших галузях важкої індустрії.

3. Високий рівень концентрації виробництва. У 1892-му вісім найбільших шахт Донбасу здійснювали понад третину річного видобутку вугілля та антрациту. У 60—90-х роках під час зменшення загальної кількості цукрових заводів (із 247 до 153) виробництво цукру зросло в 14 разів.

4. Значний вплив іноземного капіталу. У Катеринославській і Херсонській губерніях за останні два десятиліття XIX ст. виникло 17 нових металургійних заводів. Більшість із них побудували на кошти іноземних капіталістів: англійських — завод Джона Юза з робітничим селищем Юзівка (нині Донецьк); бельгійських — Дніпровський завод у селищі Кам'янському (Дніпродзержинськ); французьких — Гданцівський завод біля Кривого Рогу. Російські капіталісти стали власниками таких заводів: Брянського — біля Катеринослава, Дружківського та Донецько-Юр'ївського— у Донбасі. Французький, бельгійський, англійський і німецький капітали посідали ключові позиції в кам'яновугільній, залізорудній і металургійній промисловостях України. На цих заводах впроваджували новітню техніку та передові технології, застосовували апробовані в розвинутих країнах форми організації праці, здійснювали підготовку кваліфікованого високопрофесійного персоналу. У багатьох установах адміністративно-управлінський персонал, інженерно-технічні працівники, майстри і навіть частина кваліфікованих робітників були іноземцями.

Капіталістам-іноземцям на початку XX ст. належало майже 90 % акціонерного капіталу монополістичних об'єднань, переважна більшість прибутків яких відпливали за кордон.

5. Структурна і територіальна диспропорційність. За підтримки держави пріоритет надавали становленню важкої індустрії, що розвивалася темпами, удвічі вищими порівняно з галузями легкої промисловості. Такий підхід призвів до серйозних деформацій структури економіки України: гіпертрофованого збільшення виробництва засобів виробництва шляхом зменшення обсягів виготовлення предметів споживання. Така тенденція в економіці збереглася і в XX ст. Більше того, потужне зростання промислового потенціалу та концентрація робочої сили в Подніпров'ї й на Донбасі контрастували з розвитком інших регіонів України. І нині ця диспропорція в розміщенні продуктивних сил є складною проблемою для національної економіки.

6. Формування економіки як органічної частини економічного простору Російської імперії. Цей процес виявлявся в гіпертрофованому розвиткові галузей великої індустрії південноукраїнських земель, гальмуванні діяльності частини галузей легкої промисловості (полотняна, суконна та ін.), які конкурували з аналогічним виробництвом центрально-російських земель, у формуванні української промисловості за принципом незавершеності, без замкнутого технологічного циклу тощо. Фактично однобічний, колоніальний характер мав і товарообмін. Тільки 155 промислових підприємств виробляли готову продукцію, а інші давали сировину для її створення в Росії. Готові товари, котрі довозили з Росії, коштували дорожче, ніж українська сировина. Отже, нагромадження капіталу в Росії відбувалося і шляхом нееквівалентної торгівлі з Україною. Регулювання цін на перевезення вантажів залізницями здійснювали в такий спосіб, що було вигідніше вивозити продукцію за межі країни, ніж продавати її на власній території. До речі, гужові дороги тут на той час були найгіршими в Європі.

Подібні тенденції спостерігалися також на початку XX ст. За рівнем концентрації промислового виробництва в головних галузях Україна не лише домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі.

Великі природні багатства, дешева робоча сила, висока норма прибутку, широкий ринок приваблювали іноземний капітал. Тому 25 % іноземних інвестицій Російської імперії отримувала саме Україна. Витіснення з внутрішнього ринку місцевого вітчизняного виробника і вивезення значної частини прибутку монополій за кордон деформувало економічний розвиток не тільки Наддніпрянської України, а й усієї Російської імперії.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)