АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практична робота № 5

Читайте также:
  1. II. Методична робота.
  2. VIIІ. Самостійна робота.
  3. Архівація даних. Робота з програмами - архіваторами Win Zip, Win Rar та ін.
  4. Будова і робота фільтрів.
  5. Вимоги безпеки при виконанні робіт на повітряних лініях (робота на опорах)
  6. ГЛАВА 1. СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
  7. Дана робота може бути використана класними керівниками 5-11 класів загальноосвітніх шкіл.
  8. Дипломна (магістерська) робота на тему: «Психологічне становлення соціометричного статусу школяра в учнівському колективі»
  9. ДИПЛОМНА РОБОТА
  10. ДРУГА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ
  11. І. Методична робота.
  12. ІІ. Практична частина

Тема: Кодування кодами, що виправляють помилки.

Мета: порівняння рівномірних та нерівномірних кодів, що виправляють помилки, побудованих за різними методиками.

Прилади та обладнання: конспект лекцій, роздатковий матеріал.

Методичні вказівки: повторити матеріал лекцій; [2], ст.132-147.

Завдання:

1. Побудувати твірну матрицю двійкового систематичного (групового) коду, який має N 0 дозволених кодових комбінацій та здатен виправляти всі однократні помилки (згідно з варіантом таблиці 1). Навести приклад кодування за допомогою твірної матриці.

 

Таблиця 1

№ варіанта Кількість дозволених комбінацій N 0
   
   
   
   
   

2. Визначити, які з наведених комбінацій двійкового групового (7,4) - коду (згідно з варіантом таблиці 2), містять помилку, якщо відомо, що код побудований за твірною матрицею:

G 7,4 = .

Таблиця 2

№ варіанта Комбінації двійкового групового коду
  1010110, 1110010, 0001111
  0101010, 1111111, 0011011
  0011101, 0010110, 1101110
  1100000, 1100110, 1010101
  0100010, 0100101, 1001011
  1110000, 0000101, 0100000

3. Визначити, які з комбінацій двійкового групового (7,4) -коду містять помилку (згідно з варіантом таблиці 3), якщо відомо, що перевірочна матриця коду має вигляд:

Н 7,3 = .

 

Таблиця 3

№ варіанта Комбінації двійкового групвого коду
  0010110, 1110010, 1001111
  0101110, 1111111, 1011001
  1011111, 0010110, 1101110
  0100011, 1100110, 0010101
  0100011, 0100101, 1101011

4. Побудувати перевірочну матрицю традиційного двійкового коду Хеммінга з заданими d min та k (згідно з варіантом таблиці 4). За допомогою одержаної матриці закодувати кодом Хеммінга комбінації двійкового простого коду А 1 та А 2 . Показати на прикладі виправлення будь-якої однократної помилки (для коду з d min = 3) або виявлення будь-якої трикратної помилки (для коду з d min = 4) в отриманих кодових комбінаціях коду Хеммін-га і визначити надмірність коду.

Таблиця 4

№ варіанта d min k А 1 А 2
         
         
         
         
         
         
         
         
         
         

5. Закодувати комбінації двійкового простого коду А 1 та А 2 довжиною k (згідно з варіантом таблиці 5) двійковим кодом з багатократним повторенням, здатним виправляти помилки кратності s. Показати процес виправлення помилок на прикладі і визначити надмірність коду.

Таблиця 5

№ варіанта k s А 1 А 2
         
         
         
         
         
         
         
         
         
         

6. Закодувати інформаційну послідовність двійкових елементів (згідно з варіантом таблиці 6) двійковим двомірним ітеративним кодом, здатним виправляти однократні помилки. Показати процес виправлення будь-якої однократної помилки і визначити надмірність коду.

Таблиця 6

№ варіанта Послідовність двійкових елементів
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   

7. Закодувати несистематичним кодом Бергера, що виправляє однократні помилки, комбінацію двійкового первинного коду, згідно з варіантом таблиці 7. Показати процес виправлення будь-якої однократної помилки та визначити надмірність коду.

Таблиця 7

№ варіанта Комбінації двійкового первинного коду
   
   
   
   
   
   
   
   
   
   

Контрольні запитання:

1. Що таке коректувальна здатність коду?

2. Як класифікуються двійкові коди, що виправляють помилки?

3. Яка особливість побудови лінійного систематичного двійкового групового коду?

4. Чим відрізняються вкорочені лінійні систематичні двійкові групові коди від повних?

5. Для чого застосовуються коди-супутники?

6. Як визначається склад перевірних елементів у двійковому коді Хеммінга?

7. Де розміщуються перевірні елементи в двійковому коді Хеммінга?

8. Чим різняться двійкові коди Хеммінга з кодовими відстанями d min=3 та 4?

9. Які коди належать до циклічних?

10. Які є методи побудови двійкових циклічних кодів?

11. Як визначається довжина комбінації в двійкових кодах БЧХ?

12. Де застосовуються двійкові коди Файра?

13. Яка послідовність побудови двійкового коду Файра?

14. У чому полягають переваги двійкових кодів Файра над кодами БЧХ?

15. Як будуються двійкові коди з багатократним повторенням?

16. Чим визначається вимірність ітеративних і каскадних кодів?

17. Яке основне призначення рекурентних кодів і який принцип їх побудови?

18. Чим визначається здатність виправлення ланцюгового коду?

19. Як класифікуються недвійкові коректувальні коди?

20. Де застосовуються та як будуються коди Ріда-Соломона?

21. Як будуються багатовимірні ітеративні коди?

Зміст звіту:

1. Тема і мета лабораторної роботи.

2. Прилади та обладнання.

3. Виконання завдання.

4. Зробити висновки по результатам, отриманим в процесі розв’язання задачі.

5. Дати відповіді на контрольні запитання.

Література:

1. Жураковський Ю.П., Полторак В.П. Теорія інформації та кодування. – К;, Вища школа, 2001.

2. Жураковський Ю. П., Гніліцький В.В.Теорія інформації та кодування в задачах: Навчальний посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2002.

3. Ігнатов В.А. Теорія информации и передачи сигналов. – М.: Радио и связь, 1991

4. Кузьмин И. В., Кедру В. А. Основы теории информации и кодирования. – К.: Вища школа, 1987р.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.015 сек.)