Греко –католицька митрополія. Центр-Львів

Ий КЛАС

ТЕМА №1 «ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ»

Причини:

- Московсько-Литовські війни втрата Литвою Чернігово-Сіверщини;

- Поразка в Лівонській війні;

- Потреба в сильному союзнику;

- Прагнення литовських магнатів отримати права польської шляхти;

- Потреба налагодити систему оборонних споруд проти нападів татар (Укр.);

- Прагнення польської шляхти розширити своїх володінь за рахунок українських земель.

1 липня 1569 р. – підписання.

Умови:

- Польща + Литва = Річ Посполита;

- виборний король, спільний сейм;

- литовська, українська та польська шляхта зрівнювалася в правах;

- єдина грошова одиниця;

- збереження Литвою окремого державного статусу.

- всі укр.землі,які перебували у складі Литви,передаються Польщі.

Наслідки:

- + об’єднання українських земель у складі однієї держави;

- + поширення Західно-Європейського культурного впливу(Просвітництво);

- + збільшення кількості навчальних закладів;

- + масове покозачення населення.

- - 3-єдиний гніт(соціально- економічний,культурний,релігійний).

- - втрата власної національної еліти внаслідок ополячення української шляхти;

Василь – Костянтин Острозький (1526 – 1608)

- Український шляхтич, великий землевласник;

- видатний культурно-освітній діяч;

- претендент на польський престол після смерті Сигізмунда ІІ Августа;

- «некоронований король України» -запропонували корону короля Речи Посполитої-відмовився,бо треба було стати католиком.

- володів 14 містами на Волині;

- відкрив початкові школи та коледжі;

- 1581 р. фінансував видання Острозької Біблії;

- захищав православ’я;

- відкрив Острозьку академію;

- стипендії культурним діячам;

- ініціатор злиття католицької і православної церков, але не підтримав Берестейську унію.

- Став Київським воєводою на прохання населення.

ТЕМА №2 «ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ТА ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ»

Теорії:

- уходницька(селяни уходили на сезон працювати,а потім залишилися назавжди);

- бродницька(мисливці на хутряних тварин з півночі Росії);

- золото-ординська(залишки Орди,які асимілювалися з місцевим населенням).

Причини:

- потреба захисту південних кордонів України від татар;

- наявність великої кількості незаселених земель – Дике Поле;

- посилення польського гніту;

Козак (з тюркської) – вільна озброєна людина.

Перші письмові згадки – 1492 р.

Зимівники – перші козацькі поселення, будувалися уходниками та мали невелику кількість населення.

Засіка – дерев’яне украплення з метою захисту від татарських нападів.

Січ – військова фортеця, центр козацької держави (округлої форми, 38 куренів, будувалася на островах р. Дніпро).

1552 – 1556 рр. – будівництво Хортицької Січі Дмитром Вишневецьким.

1557 р. – зруйнована татарами.

Всього січей було 8

1) Хортицька – 1556 – 1557 – острів Хортиця.

2) Томаківська – 1563 – 1593 – острів Томаківка.

3) Базавлуцька – 1593 – 1638 – острів Базавлук.

4) Микитинська – 1639 – 1652 – острів Микитин Ріг.

5) Чортомлинська – 1652 – 1709 – між річками Чортомлик і Скрябна.

6) Кам’янська – 1709 – 1711 – мис у гирлі річки Кам’янка.

1730 – 1734

7) Олешківська – 1711 – 1728 – урочище Олешки, впадання річки Інгулу в Дніпро.

8) Нова – 1734 – 1775 – півострів що омивається річкою Підпільна.

Державний устрій – християнська військова демократична козацька республіка.

Система влади

ЗаконодавчаВиконавча

Загальна Козацька Рада (Кіш) Кошовий отаман (або Гетьман з 1649 р.)

(найвища влада, будь-які рішення) Козацька старшина:7 осіб

Обов’язково 3 рази на рік - осавул (військо),суддя

- Різдво - писар,підскарбій(гроші)

- Пасха - обозний (матеріальна)

- Покрова - бунчужний,хорунжий(прапор)

- куріння отамани (38)

Сотники

Десятські

Патерналізм – від меншого до більшого.

Клейноди (з нім. коштовності) – символіка приналежності до певної посади на Січі.

+ Булава

Кошовому отаману

+ Бунчук

- Пірнач ( 39) –Кошовому та курінним отаманам(полковники)

+ Печатка суддя

- Каламар (чорнильниця) писарю

+ Корогва (прапор) всьому війську

- Литаври (барабани) довбишу

+ - подарував С. Баторій.

Військове мистецтво:

- Бій у 3 шеренги: треті заряджають другі подають перші стріляють.

- Галас – хаотичний бій (змішувалися з ворогом).

- Рухомий табір – украплення з возів.

- Гуляй - город – висока пересувна дерев’яна вежа.

- Чайка – козацький човен.

- Зброя – рушниця, спис, шабля.

Суспільні стани

СічовіНизовіРеєстрові

- еліта війська - мешкали по території - наймане військо,

- 2,5 – 3 тис. Дикого Поля отримувало від

- мешкали на Січі - займалися с/г, але повинні польського короля плату

- лише тренувалися були ходити в походи - 1572 р. – Сигізмунд ІІ

та ходили в походи Август (300 козаків)

- 1578 р. – Стефан

Баторій (500 козаків)

Дике Поле(Запоріжжя) – велика незаселена територія на півдні України з обох боків Дніпра.

Великий Луг – система дрібних річок,на які розливалося Дніпро,сучасне Каховське море.

Дніпровий Низ – Причорноморський регіон,куди козаки ходили грабувати татар.

ТЕМА №3 «КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ» I етап

Причини:

- 3-єдиний гніт(кріпацтво,польська мова,католицизм).

- порушення майнових прав реєстровців (несвоєчасна платня, наступ на земельні ділянки).

Повстання Криштофа Косинського (1591 – 1593)

Привід: суперечки за землю між Косинським та В.К. Острозьким.

Хід подій:

Осінь 1591 р. – початок повстання (завоювання Пиківа, Білогородки, Чуднова, Білої Церкви, Переяслава).

Поч. 1592 р. – прихід каральних загонів (польських).

Бойові дії не ведуться (переговори).

23 – 31 січня 1593 р. – битва під П’яткою (Житомирщина). Польські війська взяли в облогу козацький табір (керує В.К. Острозький). Спочатку Косинський перемагав нестача харчів та боєприпасів почалися переговори.

Результат:

- Косинського зняли з гетьманства;

- Війська повернулися на Запоріжжя.

Травень 1593 р. – Косинський рушив на Черкаси (2 тис. війська) Косинський вбитий.

Осінь 1593 р. – облога Києва козаками зняли облогу через напад татар на Січ.

Результат:

- масове покозачення селян і міщан;

- зменшення тиску з боку поляків;

- збільшення самостійності козаків;

- бойовий досвід.

Повстання під керівництвом Северина Наливайка (1593 – 1596)

Поштовх: створення польським урядом 2,5 тис. козацького загону з метою захисту кордонів від татар (турецько-австрійська війна).

Хід подій:1594 – 1595 рр. Наливайко провів кілька походів на Молдову вигнав звідти турків. Поляки поставили там свого ставленика. Поляки заборонили козакам здійснювати походи. Оголосили про розпуск загону Наливайка! Наливайко відмовився виконати наказ і у 1595 р. завоював Брацлавщину і Волинь.

Січень 1596 р. – з Запорозької Січі вийшли загони Лободи й Матвія Шаули.

Лютий 1596 р. – прийшли польські каральні загони Станіслава Жолкевського.

Березень 1596 р. – біля Білої Церкви реєстровці та запорожці об’єдналися.

23 березня 1596 р. – бій біля урочища Гострий Камінь програли й відійшли до Трипілля.

Травень 1596 р. – Солоницька облога. Козаки спорудили табір, але могли воювати багато жінок та дітей в таборі почалися сварки між реєстровцями та запорожцями (хотіли видати Наливайка полякам) реєстровці дізналися й стратили Лободу зрадники відкрили ворота всіх перебили Наливайка стратили у Варшаві у 1597 р.

Результат:

- реєстр не збільшили, права реєстровців не поновили;

- зменшили норми панщини, оскільки поляки зрозуміли що українці знову повстануть.

Причини поразки:

- відсутність чіткої мети та плану дій;

- неорганізованість;

- локальність;

- конфлікти між реєстровцями та запорожцями;

- довірливість.

ТЕМА №4 «ДОБА МОРСЬКИХ ПОХОДІВ» (1600 – 1622)

Причини:

- збільшення татарських нападів;

- розвиток козацького флоту;

- поява знань про морську тактику татар.

Самійло Кішка – 1600 – 1602 рр. – кошовий отаман на Січі.

25 років був в’язнем турецької галери 1599 р. підняв бунт прибув на Січ обраний кошовим отаманом.

Удосконалив будову чайок (щогла що знімалася).

Ознайомив козаків з слабкими сторонами турецьких галер.

Особистої участі в походах не брав.

Домігся відміни поляками баніції(оголошення козаків поза законом)

Петро Конашевич-Сагайдачний

1605 – 1622 рр. – кошовий отаман.

Сагайдачний – прізвисько.

Зовнішня політика:

Мета: захист кордонів від турецько-татарських набігів.

Шляхи реалізації:

- створення чисельного флоту (80 – 120 чайок);

- бій на чужій території.

1606 р. – Акерман, Кілія, Варна

1608 р. – Перекоп, Ізмаїл, Кілія, Акерман.

1614 р. – Трапезунд, Синоп.

1615 р. – Стамбул.

1616 р. – Кафа!

Результат: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, якого б не взяли козаки…»

П’єтро делла Валле

1618 р. – вступив до антитурецької «Ліги міліції християнства»

1618 р. – спільно з Польщею похід на Москву.

Хотіли посадити польського ставленика. Не вдалося.

1620 р. – бій на Цецорських полях (с. Цецори, Молдавія). Між Польщею та турками. Турки виграли та взяли багатьох польських керівників в полон.

5 – 7 червня 1621 р. – Хотинська війна. 35 тис. поляків + 40 тис. козаків проти 250 тис. турків.

Поляки – оборона.

Козаки – активні дії, вилазки в табір ворога.

Результат: турки програли й підписали мирний договір прискорили розпад Османської імперії. Козакам – ніяких привілеїв!!!

Внутрішня політика

- 1615 р. – разом з усіма козаками вступив до Київського братства;

- 1615 р. – фінансував друкарню Києво-Печерської Лаври;

- Фінансово підтримував українську освіту та культуру.

- 1620 р. – за підтримки Єрусалимського патріарха Феофана відновив Київську митрополію митрополит Іов Борецький.

- Співзасновник Київської братської школи.

Помер 10 квітня 1622 р. внаслідок рани отриманої під Хотином.

ТЕМА №5 «ДРУГИЙ ЕТАП КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКИХ ПОВСТАНЬ (1625 – 1638)

Причини:

- посилення 3-єдиного польського гніту (національного, соціально-економічного та релігійного);

- невиконання поляками зобов’язань після Хотинської війни.

1625 р. – Марк Жмайло

Поштовх:

- збільшення втеч на Січ;

- загальне покозачення селян;

- прихід карального загону Станіслава Конецпольського.

Хід подій: вересень 1625 р. – зустріч поляків та козаків біля Канева.

Бій біля Курукового озера козаки виграли, поляки погодилися на угоду.

Куруківська угода: підписував не М. Жмайло, а М. Дорошенко.

Невигідна

- реєстр – 6 тисяч; решта – кріпаки;

- поділ України на 6 воєводств;

- заборона ходити в походи на Молдавію та Туреччину;

- не втручатися в релігійні справи;

- заборона дипломатичної діяльності.

1630 р. – Тарас Федорович (Трясило)

Поштовх:

- бажання розширити реєстр;

- збільшення 3-єдиного гніту.

Хід подій:

- березень 1630 р. – завоював Черкаси та Корсунь;

- травень 1630 р. – бій під Переяславом;

- 20 травня 1630 р. – «Тарасова ніч».

Знищив «легіон крилатих гусар» - особиста охорона короля.

29 травня - Переяславська угода.

Дубляж Куруківської, лише реєстр – 8 тисяч.

1635 р. – Іван Сулима

1632 – 1634 рр. – Смоленська війна (польсько-московська).

Козаки потрібні, оскільки допомагають.

По закінченню війни поляки відновили тиск на козаків.

Лютий 1635 р. – постанова «Про припинення козацького свавілля»

«Пункти заспокоєння»:

· заборона ходити в походи проти татар і турків;

· розташування на території Запорожжя польського війська;

· будівництво фортеці Кодак (щоб не допускати селян на Січ), будував Гійом Левасер де Боплан (французький інженер).

Серпень 1635 р. – зруйнування козаками фортеці.

Листопад 1635 р. – поляки в табір до І. Сулими підіслали зрадників під виглядом втікачів від татар, які його вбили.

Результат: ніякого, оскільки Кодак згодом відбудували.

1651 р. – Гійом Левасер де Боплан «Опис України» (збірка українських карт та інформації про життя козаків). Видана в м. Руані (Франція).

1637 р. – Павло Павлюк (Бут), Дмитро Гуня, Яків Остряниця

Причина: перегляд та зменшення реєстру.

Хід подій: спочатку повсталі перемагали, потім 6 грудня 1637 р. під Кумейками їх взяли в облогу поляки запропонували переговори підступно захопили Павлюка і стратили.

Результат: 1 березня 1638 р. – «Ординація війська Запорозького»

Постанова польського сейму, за якою:

- козаки позбавлялися права обирати кошового та козацьку старшину;

- реєстровці обмежувалися в кількості 6 тис., решта перетворювалися на кріпаків;

- на Січі повинна була постійно перебувати польська залога;

- відбудувалася Кодацька фортеця.

1638 р. – Яків Острянин, Д. Гуня, Карпо Скидан

Березень 1638 р. – вийшли з Січі.

Березень – квітень – завоювали Полтавщину й частину Київщини.

1 травня – бій біля м. Говтва козаки перемогли.

31 травня – 10 червня - Жовнинська битва

Козаки програли: К. Скидана тратили, решта перейшли на Московські землі й заснували першу слободу.

Основа Слобідської України.

Результат:

- заснування Слобідської України;

- 1638 – 1648 рр. – «Десятиліття золотого спокою» - козаки 10 років не нападали на поляків «Затишшя перед бурею».

ТЕМА №6 «КУЛЬТУРА XVI – XVII ст..»

1) Церковне життя

Поява протестантизму (реформація) – релігія яка критикує католиків за їх прагнення збагатитися.

Реформація потрапила на Україну через дітей поміщиків,які вчилися в Європі.

Підтримка поміщиків прагнули забрати землю(секуляризація) й владу в церкви.

Селяни не розуміли.

Наслідки:

- Переклад релігійної літератури

Пересопницьке Євангеліє (1556 – 1561 рр.)

- Поява братств (культурно-просвітницькі релігійні об’єднання)

1586 р. – Львівське Успенське братство

Право ставропігії – права підпорядковуватися безпосередньо патріарху.

1615 р. – Київське братство Богоявленське.

1616 р. – Луцьке Хрестовоздвиженське

Згодом більше 30 по Україні.

Займалися:

- збирання коштів;

- переклад книжок;

- відкриття шкіл;

- розповсюдження літератури;

- ремонт церковних споруд.

«Соціанство» - релігія на Волині та Київщині,виникла внаслідок Реформації.

Контрреформація – рух проти реформи католицької церкви.

Очолив Орден Єзуїтів (засновано 1534 р.)

Діяльність: відкриття шкіл та колегіумів.

Якісне та безкоштовне навчання, але нав’язування віри (католицька).

1582 р. – створення Григоріанського календаря -перехід на новий стиль літочислення.

Православна церква проти дотримувалася Юліанського календаря до грудня 1917р.

1453 р. – завоювання Константинополя турками занепад релігійного центру,але офіційно укр.православна церква підпорядковувалася Константинопольському патріархату до 1686р.

1589 р. – проголошення самостійності Московського патріархату.

Прагне поширити вплив на Україну.

Виникає ідея унії з католиками щоб захиститися від Москви.

Підтримує митрополит Михайло Рогоза – «батько унії»

Причини унії:

- прагнення досягти єдності українського народу;

- зрівняння в правах православних і католиків;

- захист від Московського патріархату;

- зменшення утисків;

- страх єпископів перед братствами.

Полемічна література: твори у вигляді спору між католиками та православними.

6 жовтня 1596 р. – Берестейська унія. (виникнення греко-католицтва).

Умови:

- церква підпорядковується Папі Римському;

- частина обрядів – православна;

- мова – церковнослов’янська;

- греко-католики звільнялися від сплати податків та отримували привілеї.

Результат: поглибила розкол українського суспільства.

Греко –католицька митрополія. Центр-Львів

- Загострення становища;

- Відсутність підтримки з боку населення;

- Після смерті М. Рогози очолив Іпатій ПотійЙосиф Вельямін Рутський- намагався порозумітися з православними.

Після 1620 р. – спроба об’єднання уніатської та православної церков(з ініціативи Рутського), але католики перешкодили.

Поиск по сайту: