Аналіз платоспроможності та ліквідності підприємства

Аналіз фінансового стану ВАТ „КЕВРЗ” неможливий без аналізу платоспроможності та ліквідності. Розмежовуючи ці поняття, слід зазначити, що платоспроможність заводу – це його фінансовий стан, при якому є реальна можливість виконати без затримки першочергові зобов’язань за рахунок наявних коштів та поточних надходжень від господарської діяльності. Завод можна вважати платоспроможним, якщо сума грошових коштів, запасів, дебіторської заборгованості та інших активів більші та рівні його зовнішній заборгованості. Аналіз платоспроможності заводу проводиться на основі балансу розрахунком коефіцієнту платоспроможності – відношення платіжних засобів до першочергових зобов’язань.

До платіжних засобів підприємства належать активи, що легко реалізуються: грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку та інших рахунках в банку; страхові платежі заготівельних організацій, інших покупців; товарна, сільськогосподарська та інша продукція; продукція допоміжних та інших виробництв, підготовлена до реалізації; реальна дебіторська заборгованість, тобто ті цінності, що перебувають у грошовій формі, або без затримки можуть перейти в гроші.

До зобов’язань з розрахунків належать короткострокові кредити та інші позикові кошти, розрахунки з кредиторами (постачальниками, бюджетом, органами соціального страхування, працівниками з оплати праці) та інші пасиви.

Ліквідність заводу – це здатність підприємства погасити свої фінансові зобов’язання, тобто виконувати платіжні зобов’язання перед кредиторами, перетворювати матеріальні цінності і цінні папери у гроші. При аналізі ліквідності використовують поняття ліквідні активи й ліквідні засоби.

Як бачимо, економічні категорій – платоспроможність і ліквідність, мають єдину суть і тому вимірюються за допомогою одних і тих самих показників (коефіцієнтів). До таких відносяться коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт поточної ліквідності, загальний коефіцієнт ліквідності.

Сукупність цих коефіцієнтів дає змогу оцінити фінансовий стан заводу, його платоспроможність і ліквідність, зробити об’єктивні висновки і намітити конкретні заходи щодо поліпшення. Користувачами інформації, яка розкривається шляхом розрахунку вказаних показників, є представники банків, постачальники, інвестори, власники та засновники. Тому неможливо переоцінити важливість аналітичних даних щодо платоспроможності і ліквідності.

Дані для оцінки ліквідності КЕВРЗ представлені таблицею 3.4.

Таблиця 3.4 – Дані для розрахунку платоспроможності та ліквідності КЕВРЗ за 2002-2003 рр..

Розрахунок показників ліквідності Київського електровагоноремонтного заводу за даними, вказаними у звітності 2002 та 2003 років виглядає так.

1) Коефіцієнт абсолютної ліквідності: , (3.7)

, ,

Теоретично достатнім для коефіцієнта є співвідношення (0,2-0,25): 1.

2) Коефіцієнт поточної ліквідності:

, (3.8)

, , .

Достатнім для цього коефіцієнта вважається 1.

3) Коефіцієнт загальної ліквідності свідчить, яка частка поточних активів покриває короткотермінові зобов’язання:

, (3.9)

, ,

Існує теоретичний рівень, встановлений для даної величини у розмірі 2 – 2,5.

На практиці для аналізу ліквідності заводу користуються таким показником як оборотний (робочий) капітал (розраховується як різниця поточних активів і короткострокових зобов’язань). Якщо поточні активи перевищують короткотермінові зобов’язання, завод має достатній оборотний (робочій) капітал. Для того, щоб підтвердити дані по цьому показнику розраховують, яка частина власних джерел вкладена у найбільш маневрені активи. Для цього розраховують коефіцієнт маневреності, як відношення оборотного (робочого) капіталу до джерел власних засобів (статутного фонду).

Отже за останні звітні періоди завод мав такі показники робочого капіталу (РК):

(тис.грн),

(тис.грн),

(тис.грн).

Ці дані доповнюються розрахунком коефіцієнту маневреності робочого капіталу (К_МРК,) який за 2002-2003 роки склав:

, , .

Отже, як видно з розрахунку, Київський ЕВРЗ згідно аналізу фінансової звітності на звітні дати 01.01.2002 р, 01.01.2003 р. і 31.12.2003 р., найбільш маневрені кошти займали у власних джерелах 30, 36 та 38% відповідно.

Дані аналізу платоспроможності та ліквідності заводу, одержані шляхом розрахунку коефіцієнтів, заносимо в аналітичну таблицю, що дасть змогу оцінити стан платоспроможності заводу.

Таблиця 3.5 - Аналіз платоспроможності ВАТ „КЕВРЗ” за 2002-2003 рр.

Рис. 3.2 - Діаграма показників ліквідності ВАТ „КЕВРЗ” за 2002-2003 рр

Аналіз платоспроможності та ліквідності, зведений у таблиці 3.4 та представлений рис. 3.2, дає можливість спеціалісту, що володіє достатніми економічними знаннями, оцінити фінансовий стан заводу та розробити заходи щодо його поліпшення.

Як бачимо, ліквідні кошти заводу у складі джерел покриття (фінансування) становлять на 40% більше. Хоча за наявними даними спостерігається хронологічне зростання цієї частки, що можна назвати тенденцією позитивного характеру. Проте завод здійснюючи господарську діяльність має такі особливості виробничого процесу, які вимагають підтримання великої кількості основних засобів. Технологічне забезпечення основного виду діяльності – здійснення ремонту рухомого складу залізниць – передбачає великі за квадратурою приміщення, ангари та велику кількість приладів, верстатів, кранів, не кажучи про електротехнічне та електрообчислювальне обладнання. Тому значну долю в складі джерел фінансування займають необоротні фонди, доля, яка припадає на маневрені кошти є достатньою і збільшення її на 8% за 2 останні роки слід розцінювати, як позитивну тенденцію.

Проте, ліквідність заводу є нормальною лише за показником загальної ліквідності за 2003 р. Показники абсолютної ліквідності залишилися далеко поза нормою за даними на всі звітні дати, що розглядалися. А показники проміжної ліквідності на початок 2002 р. та на початок 2003 р. хоч і наблизилися максимально до теоретично встановленого нормального значення, проте залишилися менше нього, а на кінець 2003 р. взагалі зменшився на 0,16 од., що менше показника на початок 2003 р. на 16%.

Крім того, спостерігається підвищення показників на початок 2003 р. від рівні початку року 2002 р., а на кінець 2003 р. їх поступове зниження, крім показника абсолютної ліквідності. Абсолютна ліквідність безпосередньо залежить від наявних грошових коштів, а завод не має у розпорядженні суму грошових коштів, яка б покривала його короткострокові зобов’язання. Одна з причин цього – підтримання рівня дебіторської заборгованості. Тому випливає висновок, щоб збільшити ліквідність заводу, слід розробити та застосувати заходи щодо зменшення розмірів дебіторської заборгованості. Враховуючи, що сума зобов’язань за даними балансу на вказані звітні дати знаходиться в межах дебіторської заборгованості, то зменшення цієї заборгованості призведе до сплати першочергових платежів, що в свою чергу збільшить показник абсолютної ліквідності.

3.4. Аналіз прибутку і рентабельності ВАТ „Київський ЕВРЗ” за 2002-2003 рр.

Київський електровагоноремонтний завод, як і будь-яке інше підприємство, що діє на засадах госпрозрахунку, формулює свою основну мету діяльності як одержання прибутку від своєї діяльності. Чистий прибуток, що залишається у розпорядженні заводу після сплати всіх передбачених законодавством податків, використовується ним для фінансування розширеного розвитку виробництва, утримання невиробничої сфери й соціального розвитку, матеріального заохочення, виплати дивідендів та покриття інших витрат.

Тому фінансовий стан заводу слід проаналізувати за результатами одержаного прибутку порівнянням відповідних показників з показниками попередніх періодів як за абсолютними величинами, так і за відносними, виявити зміну показників і тенденцію цієї зміни. У процесі аналізу виявляють залежність маси прибутку від впливу різних факторів, серед яких можуть бути зміни цін і собівартості реалізованої продукції, робіт і послуг, зміни обсягів структури та асортименту реалізованої продукції, робіт і послуг.

Для того, щоб мати повне уявлення, про ефективність використання основного і оборотного капіталу розраховують коефіцієнти (показники) рентабельності реалізованої продукції, продажу, оборотних активів, всього капіталу, основних і оборотних фондів, перманентного капіталу та інші.

Важливим показником при аналізі фінансового стану заводу є коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції, що характеризує ефективність вкладень живої та уречевленої праці у виробництво і реалізацію продукції. Його визначають як відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на виробництво та реалізацію продукції:

, (3.10)

, .

Тобто розрахунок коефіцієнту рентабельності реалізації показує, що на кожну гривню, вкладену у виробничий процес та процес реалізації продукції отримали у 2003 р. 1,19 грн., а у 2003 р. – 1,16 грн. Бачимо, що віддача виробництва зменшилася. Це результат збільшення витрат і не тільки за рахунок збільшення обсягів виробництва, а також незаплановані витрати, що збільшили питому вагу у сумі доходу від реалізації продукції на 2% (за 2002 р. - 84%, за 2003 р. – 86%).

Серед показників рентабельності заводу виділяють рентабельність продажу, що розраховується діленням прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) на суми виручки від реалізації:

, (3.11)

, .

Рентабельність продажу за розрахованими даними вказує на те, що в кожній гривні, одержаній в якості доходу від реалізації було закладено лише 8 коп. у 2002 р. і 3 коп. у 2003 р. прибутку, який завод отримує від своєї основної діяльності. Причиною зменшення показника є ті самі збільшення витрат. Тому слід окремо проаналізувати доречність цих витрат та ефективність управління активами.

Показник рівня прибутковості (рентабельності) формується під впливом активів. Тому в умовах ринку, кожна гривня, вкладена у запаси, дебіторську заборгованість та інші активи має приносити прибуток. Для цього розраховується коефіцієнт оборотності активів, який визначається відношенням виручки від реалізованої продукції і прибутку до суми активів. Для розрахунку зазначеного коефіцієнта використовують обсяги реалізованої продукції за вирахуванням податку на додану вартість і акцизного збору та сума поточних активів (розділ ІІ і балансу) в середньому за рік.

Оборотність поточних активів визначають за формулою:

, (3.12)

, .

Розрахунки за цим коефіцієнтом показують, скільки разів активи обернулися в ході реалізації. Чим вищий обсяг реалізованої продукції, тим ефективніше використання активів і швидкість обігу. Як видно із розрахунку, кількість обертів поточних активів в ході реалізації складає за 2002 р. 1,5, а за 2003 р. – 2,5 обертів. Тобто кожна гривня, вкладена у обігові кошти, приносить 1,5 грн. за 2002 р. і 2,5 грн. за 2003 р.

Показником, що має важливе значення для оцінки діяльності заводу є його рентабельність, яка розраховується відношенням чистого прибутку до суми активів:

, (3.13)

, .

Вкладені заводом кошти у майно за вказаний період приносять 2 коп. прибутку з кожної гривни активів товариства. А також має місце тенденція до зниження.

Узагальнюючим показником рентабельності є коефіцієнт рентабельності всього власного капіталу: , (3.14)

,

Отже за показником рентабельності власного капіталу спостерігається така сама картина, як за іншими показниками рентабельності. За останні періоди рентабельність невисока (3 і 2 коп. прибутку з кожної гривні власних коштів за 2002 і 2003 роки відповідно) і є тенденція до зниження значення показника 2003 року по відношенню до попереднього.

Для поглибленого аналізу прибутковості виробництва також розраховують показник рентабельності виробничих фондів. Він характеризує ефективність господарської діяльності і розраховується відношенням суми балансового або чистого прибутку до вартості основних виробничих засобів і матеріальних оборотних засобів. При розрахунку використовують середню вартість основних і оборотних засобів.

, (3.15)

,

З розрахунку можна зробити висновок, що така стаття активів, як витрати майбутніх періодів, несуттєво впливає на показники прибутковості.

Далі доцільно буде провести табличний аналіз показників прибутковості „Київського електровагоноремонтного заводу”, а також представити їх у графічній формі, також показники наведені у Додатку 3.

Таблиця 3.6 - Аналіз показників рентабельності ВАТ „КЕВРЗ” за 2002-2003 рр.

Табличний аналіз підсумовує висновки, що створювалися під час поступового аналізу рентабельності, наведеного вище. За цим аналізом КЕВРЗ за звітні 2002, 2003 періоду покращив лише обіговість оборотних коштів, що безсумнівно є застосуванням ефективнішої політики щодо здійснення виробництва. При зростанні обсягів виробництва і реалізації майже вдвічі, показник прибутку зменшився на 23%, а за показниками рентабельності спостерігається тенденція до зниження. Таку картину наглядно представляє наступна діаграма.

Рис. 3.3 - Графічне представлення рентабельності ВАТ „КЕВРЗ” за 2002 – 2003 рр.

Отже керівництво заводу, використовуючи інформацію одержану за результатами аналізу прибутку, слід використати для розробки конкретних заходів щодо збільшення прибутковості. А саме переглянути політику формування витрат виробництва, а також простежити їх доцільність, заохочувати раціоналізаторські розробки та інше.

Проте слід зазначити, що можна бути прибутковим за даними бухгалтерського обліку, і водночас відчувати значні труднощі в оборотних засобах, які, в кінцевому підсумку, здатні викликати не тільки соціально-економічну напругу у взаємовідносинах з контрагентами, фінансовими органами, працівниками, а й привести до банкрутства. У період, коли загострюються економічні проблеми, висока прибутковість підприємства не завжди забезпечує йому фінансову стабільність.

Також слід зазначити, що враховуючи умови, в яких функціонує товариство (продукція його в багатьох випадках не підпорядковується законам попиту і пропозиції на ринку, і воно безпосередньо залежить від політики Міністерства транспорту та доріг України), наявність прибутку та збільшення виручки від реалізації майже вдвічі є позитивним ривком з рівня збитковості попередніх років.

ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ – перевірте розрахунки Автоматичний розрахунок фінансових показників.xlsx;

Шаблон для проверки.xls (по активам);

Образец предприятия.rar

Анализ финсостояния групп компаний.doc

Поиск по сайту: