Наукового дослідження

Найбільшою стійкістю і значною мірою «ритуальністю» вжи­вання етикетних лексем і висловів відзначається такий важливий жанр наукової комунікації, як рецензія. Автор її – фахівець, учений тієї ж галузі або спорідненої, до якої належить і рецензована наукова стаття, монографія, підручник, навчальний посібник, кваліфікаційна робота та дисертація. Рецензія передбачає аналіз та оцінювання певного твору (наукової праці), критичний розбір, рекомендацію до захисту чи друку, проведення наукового обговорення й діалогу. Об’єктом оцінювання є повнота, глибина, всебічність розкриття теми; новизна та актуальність поставлених завдань і проблем; корек­тність аргументації і системи доведень; достовірність результатів; пере­конливість висновків. Оцінні вислови й лексеми набувають у текстах рецензій «ети­кетного характеру», виявляють мовну поведінку рецензента щодо автора рецензованої праці.

Вступна частина обов’язково передбачає схвалення своєчас­ності виходу й оцінку значимості рецензованої праці, що зумовлює появу типової, до певної міри стандартної лексики (напр.: перший у східнослов’янському мовознавстві опис; нова оригінальна лексико­графічна праця). Актуальність і очікуваність конкретного видання підкреслюєть­ся рядом стереотипних конструкцій, є своєрідним виявом «науко­вого компліменту», як-от: оригінальна праця; давно очікуваний словник; є першою спробою глобального дослідження тощо.

Основна частина рецензії менш регламентована щодо вибору етикетних одиниць, що уможливлює більший вияв індивідуального в структурно-семантичній організації тексту. Єдність наукових поглядів рецензента й автора може виявля­тися не лише через оцінку конкретних положень рецензованої праці, але й за допомогою конструкцій, що містять лексеми, об’єднані навколо лексико-граматичного поля «згода», напр.: ми ладні погодитись у цьому радше з...; на думку автора (з якою важко не погодитись).

Загальна позитивна оцінка:

Робота вирізняється... значним фактич­ним матеріалом,... оригінальним підходом до аналізу та вирішення поставлених за­вдань,... високою інформативністю.

Автор доводить (підтверджує) свою думку значним ілюстративним (статистичним, експериментальним) матеріалом...

Автор справедливо (слушно) зазначає.., аргументовано обґрунтовує.., чітко визна­чає, детально аналізує, ретельно розглядає, уважно простежує, доказово критикує...

Автор уважно аналізує погляди опонен­тів...

Ідея автора... досить продуктивна (плід­на, оригінальна, новаторська). ..

Праця важлива нестандартними підхода­ми до вирішення...

Думка автора... (про що?) видається пер­спективною...

Важко не погодитися з...

Думки (положення) автора про... сформу­льовані чітко (переконливо).

Висновки автора достовірні й результа­тивні. Вони ґрунтуються на аналізі зна­чного фактичного матеріалу...

Безперечною заслугою автора варто вва­жати новий підхід до вирішення.., запро­поновану класифікацію.., способи узагаль­нення.., уточнення поняття…

Поиск по сайту: