Тема 14. Міжнародні фінанси

1. Міжнародні фінанси – це:

1) сукупність банків, валютних та фондових бірж, міжна­родних фінансових інститутів, через які здійснюється рух фінансових потоків;

2) рух позичкового капіталу, пов’язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб’єктами світо­господарської системи іншим на умовах платності, строковості та повернення;

3) сукупність економічних відносин з приводу мобілізації, розподілу фінансових ресурсів, що утворюються на сві­товому або регіональному рівнях для задоволення спіль­них потреб, які мають міжнародне значення;

4) сфера економічних відносин, які виникають при здійс­ненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування коштів в іноземній валюті.

2. Суб’єктами відносин у сфері міжнародних фінансів є:

1) держави, міжнародні економічні організації, міжнародні фінансові інститути;

2) окремі громадяни, державні господарства, підприємства, організації, установи, держави;

3) міжурядові організації, об’єднання юридичних осіб, держави;

4) фізичні особи, юридичні особи, держави, міжнародні економічні організації, міжнародні фінансово-кредитні установи.

3. Визначити неправильну відповідь. Передумовами виникнення та розвитку міжнародних фінансів є:

1) розвиток міжнародної торгівлі, дефіцит державних бюджетів, міграція робочої сили;

2) виникнення грошей, розвиток товарно-грошових відно­син, дія законів вартості та попиту і пропозиції;

3) посилення інтеграційних процесів в економічній та соціальних сферах, розвиток міжнародних інновацій;

4) дефіцит інвестиційних ресурсів у країнах, формування міжнародних фінансових інститутів.

4. Функціями міжнародних фінансів є:

1) розподільча, регулююча, оперативна, контрольна;

2) регулююча, контрольна, стимулююча, політична;

3) стабілізаційна, розподільча, фондоутворююча, оперативна;

4) розподільча, контрольна, регулююча, стабілізаційна.

5. Розподільча функція міжнародних фінансів – це:

1) функція, яка пов’язана зі здійсненням розподілу і пере­розподілу світового продукту;

2) функція, за допомогою якої на світовому ринку здійс­нюється розподіл товарів і послуг;

3) функція, яка забезпечує організацію збалансованого й ефективного світового виробництва;

4) функція, що впливає на розвиток усіх галузей світової економіки.

6. Сутність контрольної функції міжнародних фінансів полягає у:

1) утворенні у світогосподарській системі стабільних умов для економічних та соціальних відносин;

2) створенні, розподілі та використанні фондів грошових коштів, що утворюються на міжнародному рівні;

3) здійсненні контролю за виробництвом та розподілом світового суспільного продукту шляхом обліку та аналізу його руху;

4) втручанні міжнародних фінансово-кредитних організацій у процес відтворення.

7. Що з наведеного не належить до переваг міжнародних фінансів?

1) посилення фінансової конкуренції між країнами;

2) надання суб’єктам фінансового ринку можливості макси­мального вибору;

3) укладання ефективних угод та швидке реагування на зміну фінансового середовища;

4) вплив надвиробництва на світову фінансову кризу.

8. Світова фінансова система – це:

1) сукупність фінансових ринків та фінансових інститутів, що функціонують у правовому й податковому сере­довищі міжнародного бізнесу;

2) система акумульованих фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн;

3) форма організації міжнародних фінансових відносин щодо розподілу світового суспільного продукту;

4) сукупність відносин між державами з приводу укладання міжнародних договорів, надання міжнародних позик.

9. Елементами світової фінансової системи є:

1) міжнародна валютна система, міжнародний фінансовий ринок;

2) міжнародне оподаткування, міжнародний фінансовий менеджмент;

3) міжнародні органи та організації фінансового контролю;

4) усі відповіді правильні.

10. Сучасна світова фінансова система функціонує і розвивається в умовах:

1) централізації фінансових ресурсів;

2) фінансової глобалізації;

3) децентралізації фінансових ресурсів;

4) фінансової концентрації.

11. Визначити неправильну відповідь. Міжнародна фінансова інтеграція – це процес:

1) уніфікації фінансових послуг, банківських операцій;

2) лібералізації митних процедур;

3) уніфікації системи координування через міжнародні фінансово-кредитні установи, електронну систему пла­тіжних засобів;

4) формування системи міжнародних фінансових інститутів.

12. Світовий фінансовий ринок – це:

1) міжнародна мережа офіційних центрів, де відбувається купівля-продаж іноземних валют;

2) сфера, де відбувається купівля-продаж цінних паперів, що засвідчують участь інвестора у капіталі підприємств;

3) система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції;

4) сфера обігу боргових зобов’язань, що гарантують креди­торові право стягувати борг із боржника.

13. Складовими світового фінансового ринку за терміном обігу фінансових ресурсів є:

1) міжнародний валютний ринок, міжнародний ринок капіталу, міжнародний кредитний ринок;

2) централізований та децентралізований міжнародний ринок;

3) міжнародний ринок фінансових інвестицій та міжна­родний ринок фінансових інновацій;

4) міжнародний, національний, регіональний та місцевий фінансові ринки.

14. Міжнародний ринок, на якому здійснюється обіг цінних паперів, що емітовані на термін понад один рік, – це:

1) валютний ринок;

2) ринок капіталу;

3) кредитний ринок;

4) страховий ринок.

15. Сукупність заходів і рекомендацій держави у сфері міжнародних фінансів – це:

1) контрольна функція держави;

2) соціальна політика держави;

3) регулююча функція держави;

4) міжнародна фінансова політика.

16. Міжнародна фінансова політика держави має базуватися на:

1) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів;

2) вимогах поточного і стратегічного соціально-еконо­мічного розвитку країни;

3) аналітичних даних фахівців у сфері міжнародних фінансів;

4) наукових концепціях у галузі міжнародних фінансів, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу.

17. Міжнародна фінансова політика, що передбачає структурні зміни фінансового механізму, – це:

1) поточна фінансова політика;

2) короткострокова фінансова політика;

3) довгострокова фінансова політика;

4) немає правильної відповіді.

18. Визначити неправильну відповідь. Складовими міжнародної валютної політики є:

1) дисконтна політика, девізна політика, політика у сфері девальвації та ревальвації національної валюти;

2) боргова, кредитна та податкова політика;

3) політика валютної інтервенції, політика валютних обмежень;

4) політика щодо диверсифікації валютних резервів.

19. Світова валютна система – це:

1) форма організації міжнародних грошових відносин, що історично склалися, і закріплена міжнародною домов­леністю;

2) узгоджена та координована валютна політика у сфері міжнародних розрахунків;

3) сукупність національних і міжнародних банків, а також бірж, через які здійснюється купівля, продаж і обмін іноземної валюти;

4) система економічних відносин з приводу мобілізації, розподілу фінансових ресурсів, які утворилися на основі розвитку міжнародних економічних відносин.

Поиск по сайту: