Предмет дослідження Економічної теорії

Предметом наукових досліджень меркантилістів було багатство, національне багатство.

Продовжили їх традицію і фізіократи, перенісши наукові інтереси із сфери обігу у сільськогосподарське виробництво.

Представники класичної школи розширили предмет економічної теорії до дослідження умов виробництва та накопичення, а також розподілу багатства, створюваного в усіх галузях матеріального виробництва.

Розуміння сутності національного багатства, його форм і умов створення в економічній думці змінювалося. Якщо меркантилісти в якості реального багатства розглядали тільки гроші, а ще краще - золото, то класики вважали багатством матеріальний продукт виробництва. В сучасних економічних системах все більшого значення набувають послуги - нематеріальний результат економічної діяльності. У розвинених суспільствах в національне багатство стали включати інформацію, інші види інтелектуального продукту.

Трохи особняком у визначенні предмета економічної теорії варто марксистська політична економія. Предметом марксистської політекономії розглядаються виробничі відносини, тобто відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ. Причому головними визнаються відносини між класами і соціальними групами суспільства, обумовлює, на думку марксистів, в кінцевому рахунку, відносинами власності на засоби виробництва.

Згодом і представники інших напрямів економічної науки стали приділяти все більше уваги відносинам людей (економічних суб'єктів) у процесі їх економічної діяльності та в суспільному житті в цілому, так як результативність економічного розвитку багато в чому зумовлюється характером відносин між людьми.

А. Маршалл визначив предметом економічної теорії "Дослідження нормальної життєдіяльності людського суспільства: дослідження багатства і частково людини, точніше стимулів до дії...».

П. Самуельсон у своєму знаменитому підручнику «Економіка» пише: «Економіка - наука про повсякденну ділову життя і діяльності людей».

Загальна економічна теорія - це суспільна наука, яка вивчає поведінку людей і груп людей у ​​виробництві, розподілі, обміні і споживанні матеріальних благ з метою задоволення потреб при обмежених ресурсах, що породжує конкуренцію за їх використання.

У цьому визначенні містяться такі ключові характеристики предмета економічної теорії:

- Присутня поведінковий аспект,

- Підкреслюється рідкість і обмеженість ресурсів,

- Виділяється те, що економічна теорія вивчає закономірності та чинники економічного розвитку і зростання в пофазно динаміці відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні.

Економічна теорія є методологічною основою для цілого комплексу конкретних економічних наук: галузевих (економіка промисловості, транспорту, будівництва, невиробничої сфери); функціональних (фінанси, кредит, маркетинг, менеджмент); міжгалузевих (економічна географія, демографія, статистика), історико-економічних.

Економічна теорія є основою економічної політики. Разом з тим не варто ототожнювати економічну теорію та економічну політику.

Економічна політика - це цілеспрямована система заходів держави по регулюванню національного соціально-економічного розвитку.

Поиск по сайту: