АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Читайте также:
  1. III. ДЕКЛЯРАЦІЯ ПРАВ І ОБОВ'ЯЗКІВ ПРАЦЮЮЧОГО І ЕКСПЛЬОАТУЄМОГО НАРОДУ УКРАЇНИ
  2. а) З основ законодавства України про культуру.
  3. Авдання та методи контролю органів державної фінансової інспекції України?
  4. Автономна Республіка Крим — територіальна автономія у складі України
  5. Актуальні проблеми економічної безпеки України
  6. Аналіз Закону України « Про державну службу»
  7. Аналіз навчально-методичного комплексу для учнів 7-го класу з історії України
  8. АРХЕОГРАФІЧНІ УСТАНОВИ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ.
  9. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
  10. Блок 8-14. РОСЛИННИЙ І ТВАРИННИЙ СВІТ УКРАЇНИ.
  11. Блок 8-2. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ.
  12. Блок 8-4. ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ДО ПОЧАТКУ XX СТ.

ПОСТАНОВА № 750

від 21.09.99

м. Київ

про затвердження переліку шляхів і напрямків

транзиту товарів через територію України

На виконання Указу Президента України від 14.07.99 № 614 «Про заходи щодо забезпечення контролю за переміщенням транзитом товарів через територію України Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити перелік шляхів і напрямків транзиту товарів черех територію України та пункти на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення в Україну та вивезення з України товарів.

Прем’єр-міністр України (підпис) О.П. Галушка

Міністр Кабіту Міністрів україни (підпис) А.Г. Гуз

Організаційні документи (статут, положення, інструкція) – це умовна назва окремої групи документів, що входять до складу організаційно-розпорядчої документації та призначені забезпечувати виконання організаційних функцій управління.

Статут – це нормативно-правовий акт, за допомоги якого оформлюється створення установи, організації, підприємства будь-якої форми власності та визначаються її структура, функції, правовий статус.

Статут підприємства затверджуються установою вищого рівня. Відповідно до законодавства Статут після затвердження підлягає обов’язковій реєстрації у відповідному органі державної влади, який видає свідоцтво про державну реєстрацію із зазначенням реєстраційного номера та юридичної адреси.

Статути поділяються на типові та індивідуальні. Типовий статут розробляють для системи однотипних установ, а індивідуальний – для конкретної організації на основі типового.

Статут друкують на чистих аркушах паперу формату А4.

Титульна сторінка статуту має такі реквізити:

· запис про державну реєстрацію;

· гриф затвердження;

· назва виду документа з назвою установи;

· місце та рік складання або видання;

· відбитки печаток і штампів відповідних установ (місцевого органу державної влади, пенсійного фонду, податкової інспекції, управління статистики).

На наступних аркушах оформляють текст Статуту, що має такі основні розділи:

1. Загальні положення.

2. Мета і предмет діяльності установи.

3. Юридичний статус установи.

4. Органи управління.

5. Трудовий колектив.

6. Майно установи.

7. Фонди установи.

8. Облік і фінансова звітність.

9. Розподіл прибутків і відшкодування збитків.

10. Зовнішньоекономічна діяльність.

11. Реорганізація та припинення діяльності установи.

12. Зміни та доповнення до Статуту.

Проект Статуту зазвичай готує юридична служба, а не служба діловодства. Після остаточного оформлення Статуту всі його аркуші прошивають і скріплюють печаткою. Один примірник Статуту зберігається в організаційному відділенні підприємства.

На підставі Статуту розробляють положення про структурні підрозділи, посадові інструкції та інші організаційні документи.

Зразок формуляра статуту про заснування малого підприємства:

ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО
ухвалою виконкому засновником (засновниками)
Директор ___________________ ________________________
(назва районної Ради) (назва підприємства)

Ради народних депутатів
________________________ ________________________
(області, міста) організації засновника
від “___”____________20__ р.
№___________
Голова виконкому
_____________________
(прізвище, ім'я та по батькові)

Статут
________________________________________________________________________________
(повна назва малого підприємства)
1.Загальні положення
2. Завдання і функції підприємства.
3. Майно підприємства.
4. Управління підприємством.
5. Організація і оплата праці.
6. Звіт, звітність і контроль.
7. Зовнішньоекономічна діяльність малого підприємства.
8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства.

 

Положення – це правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльність, функції, права та обов’язки державних органів, установ та їхніх структурних підрозділів.

Вони поділяються на типові, що розробляються для системи установ, організацій, та індивідуальні, що створюються на основі типових. Індивідуальне положення про організацію затверджується розпорядчим документом вищого органу.

Формуляр положення містить такі реквізити:

- код форми документа (якщо це положення зафіксовано у Державному класифікаторі управлінської документації);

- назва організації вищого рівня (тільки для підвідомчих установ);

- назва організації;

- назва структурного підрозділу організації;

- назва виду документа (ПОЛОЖЕННЯ);

- дату;

- реєстраційний індекс документа;

- місце видання або складання документа;

- гриф затвердження;

- заголовок до тексту;

- текст;

- підпис;

- гриф погодження;

- візи;

- печатка (у разі потреби);

- відмітка про засвідчення копії;

- відмітка про наявність документа в електронній формі.

Текст Положення про структурний підрозділ складається з таких розділів:

1. Загальні положення.

2. Основні завдання.

3. Функції.

4. Права та обов’язки.

5. Керівництво.

6. Організація роботи.

7. Контроль.

Проект Положення про структурний підрозділ готує керівник цього підрозділу або інший працівник за дорученням керівника. Підготовлений проект обов’язково погоджується з юридичною або кадровою службою установи. Остаточно оформлене й узгоджене з усіма відповідними службами Положення підписує керівник структурного підрозділу й затверджує керівник установи.

У кожній установі мають бути розроблені положення про всі її структурні підрозділи (департаменти, управління, відділення, відділи, сектори, служби, групи тощо).

Положення оформлюють на загальному чи спеціальному бланку організації або на чистих аркушах паперу формату А4 відповідно до ДСТУ 4163-2003.

Оригінали положень про структурні підрозділи, згруповані у справу, постійно зберігаються в організаційному відділі установи, організації, підприємства, у підрозділах – лише копії.

Запам’ятайте!

Положення набирає чинності від дати його затвердження, а не від дати складання.

Зразок формуляра:

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор (підпис)

00.00.00 Розшифрування підпису

ПОЛОЖЕННЯ

про структурний підрозділ

СТРУКТУРА ТЕКСТУ

1. Загальне положення.

2. Основні завдання.

3. Функції.

4. Права й обов’язки.

5. Керівництво.

6. Взаємини, зв’язок.

7. Майно і кошти.

8. Контроль, перевірка і ревізування діяльності.

9. Реорганізація і ліквідація.

Керівник структурного

підрозділу (підпис) Розшифрування підпису

До справи 36-45 Г.А.Пиріг

Інструкція – це правовий акт, що містить директиви, настанови, які регламентують організаційні, фінансові, науково-технічні, технологічні та інші сторони діяльності установ, їх структурних підрозділів, філій та посадових осіб.

Інструкція оформлюється на бланку або на чистих аркушах паперу й має такі реквізити:

код форми документа(у разі оформлення посадової інструкції, занесеної до Державного класифікатора управлінської діяльності);

назва організації вищого рівня (тільки для підвідомчих установ);

назва організації;

назва структурного підрозділу (якщо оформлюється посадова інструкція працівника структурного підрозділу);

назва виду документа (ІНСТРУКЦІЯ або ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ);

дата;

реєстраційний індекс;

місце складання;

гриф затвердження;

заголовок до тексту;

текст;

підпис;

гриф затвердження;

візи;

відмітка про засвідчення копії;

відмітка про наявність документа в електронному вигляді.

Заголовок до тексту інструкції вказує на коло об’єктів, осіб чи питань, на які поширюються її вимоги. Текст інструкції починається розділом «Загальні положення», у якому викладено мету її видання, вказано на межі поширення та на порядок використання. У тексті інструкції послуговуються словами «необхідно», «забороняється», «повинен», «конче потрібно».

Інструкція набуває чинності з моменту затвердження її керівником установи.

Окрему групу становлять посадові інструкції.

Посадова інструкція – це організаційно-правовий документ, що регламентує функції, обов’язки, права й відповідальність працівника під час діяльності на певній посаді. Її розробляють для кожної посади, передбаченої штатним розкладом.

Тект посадової інструкції поділяється на такі розділи:

1) Загальні положення.

2) Посадові обов’язки.

3) Права.

4) Відповідальність.

5) Взаємини (посадові зв’язки).

Посадову інструкцію розробляє керівник працівника, діяльність якого вона регламентує. Затверджує посадову інструкцію керівник підрозділу.

Зразок посадової інструкції:

 

Загальний бланк організації

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з кадрів

Особистий підпис П.А.Лис

16.06.2011

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ЛАБОРАНТА ВІДДІЛЕННЯ

1. Загальні положення.

На посаду лаборанта може бути призначена особа з вищою, середньою спеціальною чи загальною середньою освітою, яка має практичний досвід роботи на друкарській машинці або персональному комп’ютері на рівні користувача і володіє основами діловодства.

Лаборант призначається на посаду наказом директора коледжу за поданням завідувача відділення й підпорядковується завідувачеві кафедри.

2. Посадові функції та обов’язки.

Лаборант відділення повинен знати:

-вимоги керівних документів Міністерства освіті і науки, молоді та спорту щодо ведення справочинства;

-основні операції на ЕОМ.

3. Лаборант зобов’язаний:

 

-отримувати і реєструвати вхідні та вихідні документи, своєчасно готувати їх до відправлення;

-формувати та вести номенклатурні справи, журнали, своєчасно здавати їх в архів;

-в установленому порядку готувати акти на знищення документальних матеріалів;

-своєчасно і професійно друкувати підготовлені на відділенні документи за вказівкою керівництва відділення;

-оформляти і здавати на розмноження документи, здійснювати контроль за своєчасним виконанням замовлень;

-готувати заявки на отримання канцелярського приладдя.

 

G Зверніть увагу

Текст Інструкції повинен мати вказівний характер, для чого доцільно використовувати чіткі формулювання зі словами: повинен, слід, треба, необхідно, забороняється. Не можна використовувати формулювання зі словами: можна, не можна, бажано, не бажано, рекомендовано.

 

? Запитання для самоконтролю

1. Який діловий документ називається наказом?

2. Що регламентують накази щодо особового складу?

3. Які реквізити містить наказ?

4. Від якого моменту набирає чинності наказ?

5. Які основні вимоги до наказів: а) про прийняття на роботу; б) про переведення на іншу роботу; в) про надання відпустки; про звільнення працівників?

6. Який діловий документ називається розпорядженням? Назвіть його реквізити.

7. Який діловий документ називається постановою? Назвіть його реквізити.

8. Що таке статут?

9. На які види поділяються статути? Які документи створюють на основі статуту?

10. Що таке положення?

11. Які реквізити містить формуляр положення?

12. Що таке інструкція? Назвіть реквізити документа.

 

 

Тема 5.5. Укладання фахових документів. Класифікація ділових документів права. Основні процесуальні документи. Допоміжні та службові процесуальні документи. Протокол про адміністративне правопорушення. Постанова про накладання адміністративного стягнення. Постанова про припинення адміністративного нагляду.

& Прочитайте

[10]-с. 32-40.

 

Ñ Методичні вказівки

До основних процесуальних документів належать протоколи, постанови, ухвали, вироки, скарги, протести, вказівки, повістки, зобов’язання, повідомлення, доручення, заперечення, клопотання, заяви, пояснення, описи тощо.

Протокол – це різного змісту і призначення процесуальний документ, за допомогою якого службова особа чи представник громадської організації фіксують скоєння адміністративного правопорушення. За п. 20 ст. 32 КПК України – це документ про проведення слідчих дій, про їх зміст і наслідки. Загальні реквізити слідчих дій визначено в ст. 85 КПК України.

Протоколами оформляють допити, фіксують і засвідчують певні факти, обставини, описують хід дії, яка проводиться: огляд, виїмка, упізнання та ін.

Наприклад, до змісту протоколу про адміністративне правопорушення входять: дата і місце складання, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про правопорушника, місце, час скоєння та суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, стаття, які передбачають відповідальність за дане правопорушення, прізвища й адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника, відомості про матеріальні збитки; інші відомості, якщо вони необхідні для розгляду справи.

Протокол підписують: особа, яка його склала, особа, що вчинили адміністративне правопорушення, а також свідки і потерпілі, якщо вони є.

Зразок:

ПРОТОКОЛ


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)