АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЯК СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ

Читайте также:
  1. Випишіть та виправте словосполучення, у яких неправильно утворено складні прикметники.
  2. Вправа 2. Відредагуйте подані словосполучення та речення
  3. Подані вирази замініть прикметниковими чи іменниковими словосполученнями.
  4. Семантико-синтаксична модель автоматичного перекладу
  5. Текст як комунікативна одиниця
  6. ТЕМА «СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ»

Протягом усього періоду розвитку синтаксису як науки існували різні погляди на словосполучення.

П. Ф. Фортунатов вважав словосполучення основною синтаксичною одиницею, як може бути частиною речення чи цілим реченням.

О. Пєшковський: „Словосполученням є два слова або ряд слів, об’єднаних у мові і думці” (сюди входять і однослівні речення типуВечір).

Л. Булаховський: „Мінімальним словосполученням є таке, яке складається з двох членів речення, об’єднаних у свідомості і в мові. Це граматично організоване об’єднання слів”.

В. Виноградов: „Словосполучення складаються не менше ніж з двох повнозначних слів, воно організується за законами і правилами сполучення слів і форм, які властиві даній мові, і воно виражає єдине, хоч і складне, розчленоване поняття, цілі значення”.

Подібні визначення у Г. Удовиченка, М. Івченка.

Н. Шведова, С. Бевзенко: „Словосполучення – це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного граматичного зв’язку і тих відношень, які породжуються цим зв’язком.

В. Бєлошапкова: „Словосполучення – будь-яке поєднання слів, зокрема і сурядне, тільки не предикативне”.

Однак більшість мовознавців словосполученням вважають об’єднання слів на основі підрядного зв’язку.

АЛЕ: якщо речення складається із слів та словосполучень, то чим є такі поєднання слів: Минають дні, минають ночі, минає літо, шелестить пожовкле листя..?

І. Білодід в ”Акад. граматиці” сказав: „Немає підстав для того, щоб до словосполучень відносити лише конструкції з якимось певним характером синтаксичного зв’язку, – наприклад, з підрядним зв’язком, і не враховувати словосполучень із сурядним, які в такому разі взагалі не знаходять собі місця в системі синтаксичної науки”. „Так звані предикативні словосполучення слід так само відмежовувати від речення, як і будь-який інший їх різновид”.

І. Вихованець: „Типові для словосполучення підрядний і сурядний зв’язок”. Такої ж думки притримується і, К. Шульжук.

Отже, СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ – це синтаксична конструкція, утворена з двох чи кількох повнозначних слів, послідовно пов’язаних між собою засобами синтаксичного зв’язку.

Словосполучення відрізняється від слова будовою. А також наявністю між компонентами внутрішньо-синтаксичних зв’язків, які структурі слова не властиві.

Не відміну від речення, словосполучення не є самостійною одиницею мовного спілкування, йому не властиві інтонація закінченості та інші ознаки речення. Словосполучення – номінативна одиниця, а речення – комунікативна.

Засоби поєднання компонентів словосполучення:

– форми слова (закінчення);

– службові слова (прийменники, частки, сполучники);

– інтонація;

– порядок слів.

Не можна ототожнювати словосполучення із синтагмами, бо словосполучення – граматична одиниця, а синтагма – інтонаційно-стилістична.

Л. Щерба: „Синтагма – інтонаційно-смисловий відрізок неоднослівного речення, який може охоплювати одне або декілька слів у реченні”.

І. Білодід: „Синтагма – інтонаційно виділюваний і позиційно цілісний однослівний чи багатослівний відрізок мовлення, що виявляє певну смислову єдність і вступає в смисловий зв’язок взаємності чи однорідності з суміжним відрізком мовлення”.

Отже, СИНТАГМА – це утворена інтонаційними засобами (в основному паузами і наголосом) семантико-синтаксична єдність, що складається з одного або кількох слів і виражає в деякому контексті просте або складне поняття.

Енею / годі вже журитись (1 або 2 синтагми)

А я рушаю в путь / нову / стрічать весну (різні межі між синтагмами)

Основні засоби синтагматичного членування: фразова інтонація, порядок слів, частки і сполучники.

Синтагма, яка не розчленовується на дрібніші зветься простою синтагмою, а синтагма, яка розчленовується на будь-яку кількість дрібніших, зветься складною синтагмою (О. Гончар: одне речення нараховує 27 синтагм).

Здебільшого складне речення поділяється на складні синтагми, які дорівнюють простим реченням, а всередині них виділяють прості синтагми.

Далекі дзвони / гуділи в ясному повітрі / тихо і мелодійно //, і здавалося //, що то дзвенить / золото сонця (Коцюб.) (3 складні синтагми, 6 простих).

Словосполучення розглядають з різних сторін.

1. Залежно від ступеня злиття компонентів словосполучення бувають вільні і невільні.

ВІЛЬНИМИ називаються словосполучення, компоненти яких зберігають своє лексичне значення і виступають окремими членами речення (читає книгу, білий сніг).

НЕВІЛЬНИМИ називаються словосполучення, які складаються із несамостійних слів, за своєю семантикою та функцією близькі до окремого слова і виступають одним членом речення. Вони поділяються на:

– лексично невільні – дво- або багатослівні назви окремих істот, предметів і явищ (Тарас Григорович Шевченко, Камянець-Подільський).

– фразеологічно невільні – стійкі сполучення слів, за значенням здебільшого рівних одному слову (накивати п’ятами, пустити червоного півня)

– синтаксично невільні – граматична єдність, яка виконує роль одного члена речення (брат із сестрою, п’ять днів)

„Малий” синтаксис НЕ вивчає (або не є словосполученнями):

а) лексично невільних словосполучень;

б) фразеологічно невільних словосполучень;

в) сполучень повнозначного слова із службовим (не бачив, до школи)

г) аналітичних граматичних форм (буду працювати, більш складно)

 

1. За будовою словосполучення поділяються на:

– прості, які складаються з двох повнозначних слів (день і ніч, ліс шумить, зелене жито);

– складні, які складаються з трьох і більше повнозначних слів і є продуктом поширення простого словосполучення (зелене листя клена, лірична пісня матері).

До простих належать також три- і чотирислівні словосполучення:

а) слово і аналітична граматична форма (буду читати книгу)

б) слово і синтаксично нерозкладне словосполучення (людина великого розуму, людина з золотими руками)

в) слово і фразеологізм (зробити курям на сміх)

3. За функціональними особливостями словосполучення поділяються на:

– предикативні – граматична основа речення, поєднання підмета і присудка (сонце зійшло, день теплий, сніг лежить, ніч зоряна);

– непредикативні – поєднання слів, які не можуть утворити граматичної основи речення, тобто головних і другорядних або лише другорядних членів речення (теплий день, незвичайна пригода, травневі зорі, мерехтять привабливо).

3. СИНТАКСИЧНИЙ ЗВ’ЯЗОК – це спосіб поєднання компонентів словосполучення і речення.

Підрядний зв’язок – це зв’язок нерівноправних залежного і головного компонентів.

Сурядний зв’язок – це зв’язок рівноправних незалежних компонентів.

Прості словосполучення

Підрядним називається словосполучення, яке складається з головного і залежного компонентів (злетів у небо, червоний мак, весняний вітер, шелестить листя)

Сурядним називається словосполучення, яке складається з незалежних, рівноправних компонентів (сидить і спить; ліс, а не поле, калина і горобина)

Складні словосполучення можуть бути:

Чисто сурядні (вересень, жовтень і листопад)

Чисто підрядні (високий берег гірської річки)

Сурядно-підрядні (провідним є сурядний зв’язок, але при однорідних членах є залежне слово) (вересень, жовтень і початок листопада)

Підрядно-сурядні (провідним є підрядний зв’язок, але у складі словосполучення є однорідні члени) (високий і крутий берег гірської річки).


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)