Рекордные примеры гиперинфляции

• Германия 1923. В 1923 году инфляция в Германии составляла 3,25 × 10⁶ процентов (3,25 млн.%) месячно (то есть цены удваивались каждые 49 часов).

• Греция во время Германской оккупации (1941 - 1944) - инфляция составляла ок. 8,55 × 10⁹ процентов (8,55 млрд.%) месячно (то есть цены удваивались каждые 28 часов).

• Венгрия после окончания Второй Мировой войны инфляция составляла ок. 4,19 × 10¹⁶ процентов (ок 42 млн. миллиардов %) месячно (то есть цены удваивались каждые 15 часов).

• В Югославии в начале 90-х (в период между октябрем 1993 и 24 января 1994 года) годов когда инфляция составляла ок. 5 × 10¹⁵ процентов (ок 5 млн. миллиардов %) ежемесячно (то есть цены удваивались каждые 16 часов).^[4]

Зімбабве, 2008 р. – темп інфляції 11270000%.

Ø за ступенем збалансованості зростання цін:

ü збалансована (ціни товарів відносно одне одного незмінні);

ü незбалансована (ціни зростають в різних пропорціях);

Ø за ступенем раптовості:

ü очікувана (до якої можна заздалегідь підготуватися);

ü неочікувана (неможливо передбачити заздалегідь);

Ø за формою прояву:

ü відкрита (тривале та нерівномірне зростання цін);

ü прихована (виникає внаслідок адміністративного заниження цін, що призводить до дефіциту товарів, появи «чорного» ринку з більш високими цінами;

Ø за джерелами виникнення:

ü інфляція попиту (виникає внаслідок надлишкових сукупних видатків в умовах, близьких до повної зайнятості, доходи економічних суб’єктів зростають швидше, ніж обсяги виробництва. Причини – грошово-кредитна експансія, зростання державних витрат, інфляційні очікування);

ü інфляція витрат (зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва. Джерела – зростання заробітної плати, цін на паливо, сировину).

Як правило інфляція попиту та витрат не існують у чистому вигляді, тісно сплітаючись у інфляційну спіраль «ціни – заробітна плата».

Соціально-економічні наслідки інфляції:

Ø знецінення доходів (особливо страждають ті, хто отримує фіксований дохід, який зростає повільніше, ніж ціни);

Ø перерозподіл доходів та багатства (на користь боржників за рахунок кредиторів. В ролі боржника може бути і держава);

Ø прискорена матеріалізація грошей (накопичення сировини, матеріалів, напівфабрикатів, придбання нерухомості);

Ø перерозподіл інвестиційних потоків на користь короткострокові проектів за рахунок довгострокових;

Ø знецінення амортизаційного фонду та заощаджень;

Ø прихована конфіскація грошових коштів у населення через податки (платники податків через зростання номінальних доходів потрапляють у групи з вищими податковими ставками. Частина коштів, призначена для споживання, переходить у бюджет. Платники податків затягують платежі);

Ø втеча капіталу зі сфери виробництва у сферу обігу (падіння виробництва, оскільки прибутки можна отримати і без його зростання), втеча капіталу за кордон;

Ø порушення законів грошово-кредитного обігу (гроші не виконують свої функцій), поширення бартеру, розквіт «чорних» ринків.

Помірна інфляція (3-5 % на рік) корисна для економіки: вона стимулює сукупні видатки, зростання доходів товаровиробників. Однак високі рівні інфляції руйнують економіку, знищують стимули до праці. Тому держава намагається активно регулювати інфляційні процеси.

Економічна політика в умовах інфляції може бути адаптаційною та антиінфляційною.

Адаптаційна політика полягає у прилаштуванні до інфляції (індексація доходів, ставки процента, доходів від інвестицій). Не усуває інфляції, а лише пом’якшує її наслідки. Здатна стати інфляційним чинником, якщо індексація відбувається за рахунок випуску додаткових грошей.

Антиінфляційна політика – політика доходів та дефляцій на політика.

Політика доходів спрямована на обмеження зростання заробітної плати та цін. Подвійно впливає на інфляцію: обмежує витрати та платоспроможний попит. Крайня форма – «заморожування» цін та заробітної плати.

Дефляційна політика («грошовий затиск») спрямована на обмеження елементів сукупного попиту (збільшення податків, скорочення державних витрат, підвищення ставки процента на грошовому ринку, обмеження монополізму, захист вітчизняних товаровиробників).

Поиск по сайту: