АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Читайте также:
  1. IV. Домашнє завдання
  2. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  3. V. Оголошення домашнього завдання.
  4. V. Оголошення домашнього завдання.
  5. VI. Домашнє завдання
  6. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  7. А.Тестові завдання (зберігаються на кафедрі)
  8. АНАЛІТИЧНО-СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ
  9. Будьте дуже уважні, на вас чекають пригоди та складні завдання. Мавпочка Чі- Чі- Чі».
  10. В. Задачі для самоконтролю
  11. Варіанти тем рефератів для виконання завдання 1
  12. Види, рівні та основні завдання моніторингу

І рівень

Від якого давньогрецького слова походить поняття “політика”?

1. Місто-держава.

2. Громадянин.

3. Відносини між окремими державами.

4. Особистість.

 

Який із вказаних рівнів здійснення політики не відповідає дійсності?

1. Міжнародний.

2. Національний.

3. Регіональний.

4. Побутовий.

 

Як називають рівень здійснення політики, на якому в основному діють групи та асоціації, зацікавлені у розвитку своїх міст, районів, областей?

1. Регіональний рівень.

2. Міжнародний рівень.

3. Національний рівень.

4. Континентальний рівень.

 

Як називають рівень здійснення політики, на якому, в основному, ді­ють національні держави та різні транснаціональні організації?

1. Регіональний рівень.

2. Міжнародний рівень.

3. Національний рівень.

4. Місцевий рівень.

 

Доповніть речення: “Політика – це особливий вид людської діяль­но­сті, пов’яза­ний із здобуттям і здійсненням...”:

1. Насилля.

2. Влади.

3. Волі.

4. Боротьби.

 

Що вважається центральним, організаційним і регулятивно-конт­роль­ним початком політики?

1. Політична діяльність.

2. Влада.

3. Воля.

4. Політична боротьба.

 

Суб’єктами політики не виступають:

1. Соціальні групи.

2. Політичні організації.

3. Школи та вищі навчальні заклади.

4. Нації.

 

Класи, нації, соціальні групи, політичні партії, які беруть участь у по­лі­тичному житті – це:

1. Суб’єкти політики.

2. Гравці політики.

3. Структура політики.

4. Основа політики.

 

До якого типу суб'єктів можна віднести індивіда як суб'єкта політики?

1. Мікроактор.

2. Груповий.

3. Інституціональний.

4. Функціональний

 

Кому з давньогрецьких мислителів належать слова: "Людина – це істота політична"?

1. Демокріт.

2. Сократ.

3. Платон.

4. Арістотель.

 

Кому належить фраза про те, що "політика – це сукупність засобів, що необхідні для того, щоб прийти до влади, утримувати владу і корисно використовувати її"?

1. Ніколо Макіавеллі.

2. Томас Гоббс.

3. Бенедикт Спіноза.

4. Макс Вебер.

 

Який елемент не входить до структури політичної системи суспіль­ст­ва?

1. Політичні і правові норми.

2. Політична діяльність.

3. Політичні відносини.

4. Соціальна стратифікація.

 

Основний інститут політичної системи суспільства, що здійснює ор­га­нізацію управління та контроль за спільною діяльністю та відносинами між соціальними групами і класами та окремими індивідами – це:

1. Адміністрація Президента.

2. Держава.

3. Політична партія.

4. Громадська організація.

 

Яка з перерахованих підсистем не є складовою частиною політичної системи суспільства?

1. Інституційна.

2. Соціальна.

3. Комунікативна.

4. Регулятивна (нормативна).

 

У чиїх роботах по системному аналізу уперше вводяться поняття "вхід" і "вихід" політичної системи?

1. Карл Дойч

2. Толкотт Парсонс

3. Девід Істон

4. Ентоні Гідденс

 

Назвіть методологічний підхід, який досліджує політичні процеси через призму поведінки на індивідуальному і соціально-агрегованому рівні (у групах, соціальних інститутах і т.д.)?

1. Біхевіоралістичний.

2. Структурно-функціональний.

3. Інституційний.

4. Соціологічний.

 

Назвіть методологічний підхід, який орієнтує на вивчення усталених форм відносин у політиці, політичних інститутів та їх властивостей, а також фіксованих норм, на основі яких функціонують політичні структури?

1. Біхевіоралістичний.

2. Структурно-функціональний.

3. Інституційний.

4. Соціологічний.

 

Назвіть науковий метод, який орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політики, впливу на неї економіки, культури, ідеології і соціальної структури?

1. Біхевіоралістичний.

2. Структурно-функціональний.

3. Інституційний.

4. Соціологічний.

 

Який з перерахованих методологічних підходів розглядає політику як скоординовану взаємодію елементів, що складають її складну структуру й обумовлюють виконання нею визначених функцій у рамках суспільного цілого?

1. Біхевіоралістичний.

2. Структурно-функціональний.

3. Інституційний.

4. Соціологічний.

 

Здатність і можливість здійснювати визначальний вплив на політичну діяльність і поведінку людей за допомогою політики і правових норм – це:

1. Політична сила.

2. Політична маніпуляція.

3. Політична діяльність.

4. Політична влада.

 

Що виступає головним першоджерелом політичної влади?

1. Волевиявлення народу.

2. Політична сила.

3. Авторитет керівників.

4. Політична діяльність.

 

Що таке “четверта влада”?

1. Законодавча влада.

2. Виконавча влада.

3. Засоби масової інформації.

4. Судова влада.

 

Що означає термін “легітимність” політичної влади"?

1. Визнання народом влади, правомірності її застосування і згода громадян підкорятися владі.

2. Здатність влади силоміць змушувати людей коритися її наказам.

3. Законність влади, тобто юридичне, законодавче обґрунтування застосування влади

4. Юридичне, законодавче визнання розмежування повноважень між державою і структурами громадянського суспільства.

 

Як називається напрямок у політології, що вивчає проблематику, пов'язану з поняттям влада, формами і способами її здійснення і/чи розподілу?

1. Теологія.

2. Кратологія.

3. Елітологія.

4. Есхатологія.

Хто з мислителів запропонував розподіл влади на законодавчу, ви­ко­нав­чу і федеративну?

1. Шарль Луї Монтеск’є.

2. Джон Локк.

3. Томас Гоббс.

4. Іммануїл Кант.

Хто з мислителів епохи Нового часу створив теорію розподілу влади, яка функціонує в сучасних умовах?

1. Джон Локк.

2. Шарль Монтеск’є.

3. Георг Гегель.

4. Томас Гоббс.

Що на думку Шарля Монтеск’є є необхідною умовою дотримання свободи у суспільстві, запобігання диктатурі та тиранії?

1. Обмеження прав володарів.

2. Принцип розподілу влади.

3. Високий рівень політичної культури.

4. Наявність громадянського суспільства.

 

Хто вперше здійснив в політичній науці системний аналіз політики як сфери суспільного життя?

1. Пітирим Сорокін.

2. Толкот Парсонс.

3. Девід Істон.

4. Габрієль Алмонд.

 

Згідно з патріархальною теорією держава виникає в результаті:

1. Об’єднання родів у племена, а племен у складніші утворення аж до самої держави.

2. В результаті завоювання одних племен іншими.

3. В результаті поділу суспільства на класи.

4. Внаслідок втручання космічних цивілізацій.

 

Хто з мислителів вважав, що держава виникла внаслідок згоди, сус­піль­ного договору?

1. Людвіг Гумплович.

2. Роберт Філмер.

3. Джон Локк.

4. Габрієль Тард.

 

Якому мислителю належить ідея, що “природний стан” людства – це “вій­на всіх проти всіх”?

1. Жан-Жаку Руссо.

2. Людвігу Гумпловичу.

3. Томасу Гоббсу.

4. Іммануїлу Канту.

 

Хто з мислителів вважав, що “природний стан” людства був гармо­нією, мирним та щасливим співіснуванням індивідів?

1. Жан-Жак Руссо.

2. Людвіг Гумплович.

3. Томас Гоббс.

4. Іммануїл Кант.

 

Хто є автором патріархальної концепції виникнення держави?

1. Платон.

2. Демокріт.

3. Конфуцій.

4. Геродот.

 

Згідно з якою теорією походження держави прийнято вважати, що вона виникає внаслідок завоювання одного народу іншим?

1. Марксистської.

2. Патріархальної.

3. Класової.

4. Підкорення.

 

Згідно з психологічною теорією утворення держави пояснюється:

1. Поділом суспільства на класи.

2. Завоюванням одного народу іншим.

3. Потребою людей у підпорядкуванні.

4. Суспільним договором.

 

Хто є автором класової теорії походження держави?

1. Карл Маркс.

2. Людвіг Гумплович.

3. Євген Дюрінг.

4. Лев Петражицький.

 

Згідно з якою теорією походження держави прийнято вважати, що во­на ви­никає одночасно з поділом суспільства на класи?

1. Патріархальної.

2. Психологічної.

3. Марксистської.

4. Підкорення.

 

Згідно з марксистською теорією походження держави вона виникає вна­слі­док:

1. Завоювання одного народу іншим.

2. Поділу суспільства на класи.

3. Потребою людей у підпорядкуванні.

4. Суспільного договору.

 

Яку форму держави Арістотель вважав ідеальною?

1. Демократію.

2. Тимократію.

3. Політію.

4. Олігархію.

 

Хто із названих мислителів є автором теорії поліархії?

1. Арнольд Тойнбі.

2. Йожеф Шумпетер.

3. Карл Ясперс.

4. Роберт Даль.

 

Автором концепції “раціональної бюрократії” прийнято вважати:

1. Макса Вебера.

2. Толкотта Парсонса.

3. Роберта Мертона.

4. Артура Шопенгауера.

 

Поняття “демократія” у науковий обіг ввів:

1. Геродот.

2. Арістотель.

3. Сократ.

4. Платон.

 

Які три типи легітимного панування виділив Макс Вебер?

1. Традиційний, харизматичний, легальний.

2. Харизматичний, структурний, легальний.

3. Структурний, традиційний, легальний.

4. Традиційний, харизматичний, структурний.

 

Вчення, що виправдує будь-які засоби, якщо вони ведуть до досягнення політичної мети:

1. Конфуціанство.

2. Макіавеллізм.

3. Марксизм.

4. Томізм.

 

Хто відкрив "залізний" закон олігархічних тенденцій?

1. Вільфредо Парето.

2. Макс Вебер.

3. Роберт Міхельс.

4. Гаетано Моска.

 

Кого з мислителів можна віднести до основоположників концепції громадянського суспільства:

1. Огюста Конта.

2. Джона Локка.

3. Георга Гегеля.

4. Карла Маркса.

 

Дмитро Донцов був ідеологом:

1. Радикального націоналізму.

2. Ліберального націоналізму.

3. Соціального націоналізму.

4. Інтегрального націоналізму.

 

В’ячеслав Липинський вважається представником українського:

1. Націонал-комунізму.

2. Лібералізму.

3. Соціалізму.

4. Консерватизму.

 

Проблему формування національної еліти ("аристократії") в українській політології розробляв:

1. М.Грушевський.

2. М.Хвильовий.

3. М.Скрипник.

4. В.Липинський.

 

Одним із основоположників сучасної теорії політичних еліт, який вважав кругообіг, циркуляцію еліт універсальним законом історичного розвитку, був:

1. Карл Ясперс.

2. Вільфредо Парето.

3. Фрідріх Ніцше.

4. Роберт Міхельс.

Теорію про економічний базис та політичну надбудову розробив:

1. Карл Маркс.

2. Герберт Спенсер.

3. Карл Шмітт.

4. Макс Вебер.

 

Визначте три “чистих” (“ідеальних”) типи політичної культури за типологією Габріеля Алмонда і Сіднея Верби.

1. Домінуючий, підданський, гегемоністський.

2. Патріархальний, підданський, активістський.

3. Активістський, домінуючий, гегемоністський.

4. Гегемоністський, підданський, активістський.

 

Італійський економіст, соціолог і політолог Вільфредо Паретто виділяв:

1. «Еліту левів» і «еліту лисів».

2. «Еліту вовків» і ««еліту лисів».

3. «Еліту левів» і «еліту тигрів».

4. «Еліту ведмедів» і «еліту вовків».

 

Що таке політика з погляду Карла Шмітта?

1. Особливий тип соціальних відносин, побудований по моделі "ворог - друг".

2. Боротьба класів із протилежними економічними інтересами.

3. Діяльність по насильницькому і мирному вирішенню конфліктів.

4. Форма цивілізованого спілкування людей на основі права, спосіб колективного існування людини.

 

Який прошарок не входив до соціальної структури ідеальної держави давньогрецького мислителя Платона?

1. Воїни.

2. Філософи-правителі.

3. Ремісники і селяни.

4. Торгівці.

 

Організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їх взаємовідносини – це:

1. Форма державного устрою.

2. Форма державного правління.

3. Політичний режим.

4. Політична влада.

 

Сукупність засобів, способів, методів організації та здійснення по­лі­тичної влади на основі характеру і способу взаємовідносин влади, сус­піль­ства і особи – це:

1. Форма державного устрою.

2. Форма державного правління.

3. Політичний режим.

4. Політична влада.

 

Територіально-організаційна структура держави, яка встановлює по­ря­док поділу держави на частини та відносини між центральними та міс­це­вими органами влади, в науці має назву:

1. Форма державного устрою.

2. Форма державного правління.

3. Політичний режим.

4. Політична влада.

 

Серед нижче перерахованого вкажіть форму державного правління:

1. Федерація.

2. Теократична монархія.

3. Конфедерація.

4. Унітарна держава.

 

Серед нижче перерахованого вкажіть форму державного правління:

1. Президентська республіка.

2. Федерація.

3. Конфедерація.

4. Унітарна держава.

 

Серед нижче перерахованого вкажіть форму державного устрою:

1. Конституційна монархія.

2. Теократична монархія.

3. Парламентська республіка.

4. Унітарна держава.

 

Серед нижче перерахованого вкажіть форму державного устрою:

1. Конституційна монархія.

2. Федеративна держава.

3. Парламентська республіка.

4. Теократична монархія.

 

Серед нижче перерахованого вкажіть форму державного устрою:

1. Конституційна монархія.

2. Президентська республіка.

3. Конфедерація.

4. Теократична монархія.

 

Для президентської республіки характерним є:

1. Парламентський метод формування уряду.

2. Позапарламентський метод формування уряду.

3. Метод партійної коаліції при формуванні уряду.

4. Електоральний метод формування уряду.

 

Доповніть речення: “Федерація – це єдина... держава, в якій наці­о­наль­ні та територіальні державні утворення мають суверенітет та збе­рі­га­ють політичну самостійність в межах поділу повноважень між ними та фе­де­раль­ними органами влади”.

1. Суверенна.

2. Рівноправна.

3. Союзна.

4. Унітарна.

 

Федеративна держава – це:

1. Єдина союзна держава.

2. Союз суверенних держав.

3. Єдина унітарна держава.

4. Союз унітарних держав.

 

Конфедерація – це:

1. Єдина союзна держава.

2. Союз суверенних держав.

3. Єдина унітарна держава.

4. Союз унітарних держав.

 

Унітарна держава – це:

1. Єдина союзна держава.

2. Союз суверенних держав.

3. Держава, адміністративно-територіальні частини якої не мають ознак політико-державної незалежності.

4. Союз окремих малих державних утворень.

 

Федеративна Республіка Німеччина – це:

1. Парламентська республіка.

2. Президентська республіка.

3. Конституційна монархія.

4. Абсолютна монархія.

 

Сполучені Штати Америки – це:

1. Унітарна держава.

2. Федерація.

3. Конфедерація.

4. Спілка окремих штатів.

 

Україна – це:

1. Конфедерація.

2. Федерація.

3. Унітарна держава.

4. Унія.

 

Тип політичного режиму, найхарактернішою ознакою якого є повний контроль за всіма сферами суспільного і навіть особистого життя грома­дян, називають:

1. Демократичним.

2. Тоталітарним.

3. Авторитарним.

4. Султаністським.

 

В рамках якого політичного режиму поліція, армія та спецслужби ви­конують функції як забезпечення правопорядку, так і каральних орга­нів, але не проводять масових репресій?

1. Тоталітарного.

2. Демократичного.

3. Авторитарного.

4. Султаністського.

 

Політичний режим, який характеризується зосередженням необмеженої влади в руках окремої групи осіб, обмеженням політичних прав та свобод громадян називають:

1. Тоталітаризмом.

2. Авторитаризмом.

3. Демократією.

4. Цезаризмом.

 

За якого політичного режиму для громадян діє принцип: “Все, що не до­зволено, заборонено”?

1. Тоталітарного.

2. Анархістського.

3. Авторитарного.

4. Соціалістичного.

 

Який політичний режим характеризується наявністю легальної опо­зи­ції, до якої держава ставиться терпимо, але постійно намагається звузити мож­ливості для її діяльності?

1. Тоталітарний.

2. Анархістський.

3. Соціал-демократичний.

4. Авторитарний.

 

Якому політичному режиму притаманна мілітаризація суспільного жит­тя?

1.Демократичному.

2. Тоталітарному.

3. Авторитарному.

4. Соціалістичному.

 

Політичний режим, який характеризується визнанням народу як єди­но­го джерела влади з невід’ємними його правами брати участь у ви­рішен­ні спільних державних справ, називають:

1. Тоталітаризмом.

2. Авторитаризмом.

3. Демократією.

4. Цезаризмом.

 

За умов якого політичного режиму головним правовим принципом для життєдіяльності громадян є: “Все, що не заборонено, дозволено”?

1. Тоталітаризму.

2. Авторитаризму.

3. Комунізму.

4. Демократії.

 

При демократичному політичному режимі головний правовий прин­цип для громадян є наступним:

1. “Все, що не дозволено, заборонено”.

2. “Все дозволено”.

3. “Все, що не заборонено, дозволено”.

4. “Все, що не заборонено, колись дозволять”.

 

При авторитарному політичному режимі діє головний правовий прин­цип для життєдіяльності громадян:

1. “Все, що не дозволено, заборонено”.

2. “Все дозволено”.

3. “Все, що не заборонено, дозволено”.

4. “Все, що не заборонено, колись дозволять”.

 

При демократичному політичному режимі головний правовий принцип для функціонування державних органів влади є наступним:

1. “Все, що не дозволено, заборонено”.

2. “Все дозволено”.

3. “Все, що не заборонено, дозволено”.

4. “Все, що не заборонено, колись дозволять”.

 

Термін “тоталітаризм” у перекладі з латинської мови означає:

1. Повний, всеохоплюючий.

2. Різноманітний, неоднаковий.

3. Новітній, сучасний.

4. Особливий.

 

Класичним тоталітарним режимом вважають:

1. Режим Володимира Путіна в Росії.

2. Нацистський режим в Німеччині.

3. Режим Лукашенка в Білорусії.

4. Режим Міклоша Горті в Угорщині.

 

До системи адміністративно-територіального устрою України не належать:

1. Автономна Республіка Крим.

2. Області.

3. Райони.

4. Райони в селах.

 

Доповніть речення: “Територіальний устрій України утворюють Автономна Республіка Крим, м.Київ і Севастополь та … обласні утворення”:

1. Двадцять.

2. Двадцять чотири.

3. Двадцять п’ять.

4. Двадцять шість.

 

Як співвідносяться поняття "політична система" і "політичний режим"?

1. Це – синоніми.

2. Політичний режим – більш вузьке поняття, що відображає функціональний аспект політичної системи.

3. Поняття частково перетинаються.

4. Поняття "політична система" відбиває один з аспектів політичного режиму

 

Соціальна держава – це:

1. Держава, яка бере на себе відповідальність за кожного грома­дя­ни­на і прагне забезпечити кожній людині гідні умови існування.

2. Сукупність взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринкової економіки.

3. Держава, основними ознаками якої є зв’язаність правом, верхо­вен­ство закону, правовий захист особи.

4. Держава, яка побудована на принципах рівності, лібералізму, рин­кової економіки.

 

Держава, яка бере на себе відповідальність за кожного громадянина і праг­не забезпечити кожній людині гідні умови існування, соціальний за­хист, співучасть в управлінні, має назву:

1. Правова держава.

2. Ліберальна держава.

3. Соціальна держава.

4. Тоталітарна держава.

 

Доповніть речення: “Економічними засадами громадянського суспіль­ства є наявність...... у всій багатоманітності форм”.

1. Державної власності.

2. Акціонерної власності.

3. Особистої власності.

4. Приватної власності.

 

Які відносини не входять до структури громадянського суспільства?

1. Економічні відносини.

2. Релігійні відносини.

3. Мораль.

4. Міждержавні відносини.

 

Який був механізм регуляції суспільного життя до появи держави?

1. Деспотія.

2. Поліс.

3. Звичай.

4. Васалітет.

 

Громадянське суспільство – це:

1. Політичне суспільство, комплекс соціальних інститутів (у т.ч. держава й інші колективи).

2. Сукупність взаємовідносин вільних і рівноправних індивідів, їх соціальних, економічних, культурних, релігійних та інших асоціацій і структур, що розвиваються поза рамками держави.

3. Суспільство, у якому громадяни реалізують свої політичні права.

4. Суспільство, що складається тільки з громадян держави.

 

Добровільні формування людей, що виникають на основі їхнього сві­до­мого волевиявлення відповідно до спільних інтересів, прав і свобод – це:

1. Громадські рухи.

2. Політичні партії.

3. Політичні клуби.

4. Демографічні групи.

 

Термін «партія» у перекладі з латинської мови означає:

1. Спілка однодумців.

2. Об’єднання громадян.

3. Частина.

4. Цілісність.

 

Організована група однодумців, яка виражає і представляє інтереси час­тини народу або певної соціальної групи чи кількох груп, діє згідно зі ста­тутом і має на меті реалізацію та досягнення цих інтересів шляхом за­во­­ю­вання влади або участі в її здійсненні – це:

1. Громадські рухи.

2. Громадська організація.

3. Політична партія.

4. Політична асоціація.

 

Назвіть головну причину формування політичних партій сучасного ти­пу (масових партій):

1. Запровадження загального виборчого права.

2. Високий рівень політичної культури.

3. Свідома участь громадян у політичному житті.

4. Поляризація суспільства.

 

Кадрові партії – це:

1. Партії, які мають інститут офіційного членства, а належність до пар­тії визначається, наприклад, через голосування за її кандидатів на ви­борах.

2. Партії, які допускають колективне членство.

3. Партії, що орієнтуються на залучення до своїх лав якнайбільшої кіль­кості членів для забезпечення шляхом членських партійних внесків фінансової підтримки своєї діяльності.

4. Партії, які об’єднують у своїх лавах невелику кількість про­фе­сій­них політиків, що мають значний вплив у суспільстві і спираються на фі­нансову підтримку привілейованих прошарків суспільства.

 

Масові партії – це:

1. Партії, які мають інститут офіційного членства, а належність до пар­тії визначається, наприклад, через голосування за її кандидатів на виборах.

2. Партії, які об’єднують той чи інший прошарок суспільства.

3. Партії, що орієнтуються на залучення до своїх лав якнайбільшої кіль­кості членів для забезпечення шляхом членських партійних внес­ків фінансової підтримки своєї діяльності.

4. Партії, які об’єднують у своїх лавах невелику кількість про­фесій­них політиків, що мають значний вплив у суспільстві і спираються на фі­нансову підтримку привілейованих прошарків суспільства.

 

Партії виборців – це:

1. Партії, які мають інститут офіційного членства, а головна мета їх ді­яльності – мобілізація якомого найбільшої кількості електорату для перемоги на виборах.

2. Партії, які об’єднують той чи інший прошарок суспільства.

3. Партії, що орієнтуються на залучення до своїх лав якнайбільшої кіль­кості членів для забезпечення шляхом членських партійних внес­ків фінансової підтримки своєї діяльності.

4. Партії, які об’єднують у своїх лавах невелику кількість профе­сій­них політиків, що мають значний вплив у суспільстві і спираються на фінансову підтримку привілейованих прошарків суспільства.

 

Сукупність політичних партій, їхній взаємозв’язок і взаємодія між со­бою та іншими елементами політичної системи і суспільства в боротьбі за вла­ду або при її здійсненні утворюють:

1. Партійну структуру.

2. Партійну систему.

3. Партійну коаліцію.

4. Партійну асоціацію.

 

Атомізована партійна система – це:

1. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­га­тьох політичних партій, представництвом у парламенті лише деяких з них, формуванням уряду партіями центру, відсутністю позасис­тем­ної опозиції, демократичним політичним режимом.

2. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­га­тьох партій, тривалою (понад 20 років) перемогою однієї партії на ви­бо­рах і одноосібним формуванням уряду, демократичним політич­ним ре­жи­мом.

3. Партійна система, яка характеризується наявністю великої кіль­ко­сті пар­­тій, які є малочисленними і мають незначну впливовість у сус­піль­стві.

4. Партійна система, яка характеризується наявністю багатьох політичних партій, гостротою ідеологічного розмежування між ними, наявністю двосторонньої деструктивної опозиції.

 

Партійна система поляризованого плюралізму – це:

1. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­га­тьох політичних партій, представництвом у парламенті лише деяких з них, формуванням уряду партіями центру, відсутністю позасис­тем­ної опозиції, демократичним політичним режимом.

2. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­гатьох партій, тривалою (понад 20 років) перемогою однієї партії на ви­бо­рах і одноосібним формуванням уряду, демократичним політич­ним режимом.

3. Партійна система, яка характеризується наявністю великої кіль­ко­сті партій, які є малочисленними і мають незначну впливовість у сус­піль­стві.

4. Партійна система, яка характеризується наявністю багатьох по­лі­тич­них партій, гостротою ідеологічного розмежування між ними, на­яв­ністю двосторонньої деструктивної опозиції.

 

Партійна система обмеженого плюралізму – це:

1. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­гатьох політичних партій, представництвом у парламенті лише деяких з них, формуванням уряду партіями центру, відсутністю позасис­тем­ної опозиції, демократичним політичним режимом.

2. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­га­тьох партій, тривалою (понад 20 років) перемогою однієї партії на ви­борах і одноосібним формуванням уряду, демократичним політич­ним режимом.

3. Партійна система, яка характеризується наявністю великої кілько­сті партій, які є малочисленними і мають незначну впливовість у сус­пільстві.

4. Партійна система, яка характеризується наявністю багатьох полі­тич­них партій, гостротою ідеологічного розмежування між ними, на­явністю двосторонньої деструктивної опозиції.

 

Партійна система домінування – це:

1. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­га­тьох політичних партій, представництвом у парламенті лише деяких з них, формуванням уряду партіями центру, відсутністю позасис­тем­ної опозиції, демократичним політичним режимом.

2. Партійна система, яка характеризується наявністю в суспільстві ба­га­тьох партій, тривалою (понад 20 років) перемогою однієї партії на вибо­рах і одноосібним формуванням уряду, демократичним політич­ним режимом.

3. Партійна система, яка характеризується наявністю великої кіль­ко­сті партій, які є малочисленними і мають незначну впливовість у сус­пільстві.

4. Партійна система, яка характеризується наявністю багатьох по­лі­тич­них партій, гостротою ідеологічного розмежування між ними, наявністю двосторонньої деструктивної опозиції.

 

Згідно з Законом України «Про політичні партії в Україні» рішення про створення політичної партії має бути підтримано підписами:

1. Не менше 10 тисяч громадян України.

2. Не менше 100 тисяч громадян України.

3. Не менше 200 тисяч громадян України.

4. Не менше 5 тисяч громадян України.

 

Реєстрацію політичних партій в Україні здійснює:

1. Верховна Рада України.

2. Міністерство юстиції України.

3. Центральна виборча комісія України.

4. Верховний Суд України.

 

Яка кількість політичних партій і виборчих блоків отримала місця у Верховній Раді України за результатами виборів 2006 року?

1. П’ять.

2. Чотири.

3. Шість.

4. Сім.

Яке з наведених нижче положень розкриває сутність лобізму?

1. Централізована система влади.

2. Спосіб формування еліти.

3. Система впливу груп інтересів на органи влади.

4. Тип легітимної влади.

 

Визначите, який тип партійної системи не включає у свою типологію Джовані Сарторі.

1. Однопартійна.

2. З партією-гегемоном.

3. З домінуючою партією.

4. Двопартійна.

5. Двох з половиною партійна система.

6. Обмеженого плюралізму.

7. Радикального плюралізму.

8. Атомізована.

Яка основна мета політичних партій?

1. Добір і рекрутування політичних лідерів і еліт.

2. Інституціоналізація політичної участі громадян.

3. Боротьба за здобуття державної влади.

4. Політична соціалізація громадян.

Хто з учених першим встановив інституціональну залежність між способом голосування (виборчою системою) і конфігурацією партійної системи (числом значущих партій)?

1. Джовані Сарторі.

2. Кенет Джанда.

3. Отто Кірххаймер.

4. Моріс Дюверже.

 

Згідно з активним виборчим правом громадяни України мають пра­во бра­ти участь у виборах:

1. З 16-ти років.

2. З 18-ти років.

3. З 20-ти років.

4. З 17-ти років.

 

Згідно з пасивним виборчим правом народним депутатом України може ста­ти громадянин України у віці не молодшому за:

1. 18 років.

2. 25 років.

3. 20 років.

4. 21 рік.

 

Мажоритарна виборча система, згідно з якою обирається вищий за­ко­­но­давчий орган влади, діє у:

1. Австрії.

2. Чехії.

3. Італії.

4. Великій Британії.

 

Виборча система, згідно з якою обирається вищий законодавчий ор­ган США, називається:

1. Мажоритарною.

2. Змішаною.

3. Пропорційною.

4. Ліберальною.

 

Виборча система, згідно з якою обирається вищий законодавчий ор­ган влади в сучасній Україні, називається:

1. Мажоритарною.

2. Пропорційною.

3. Змішаною.

4. Ліберальною.

 

Виборча система, згідно з якою обирається вищий законодавчий ор­ган влади в Німеччині, називається:

1. Мажоритарною.

2. Пропорційною.

3. Змішаною.

4. Консервативною.

 

Змішана виборча система виборів вищого законодавчого органу вла­ди діє у:

1. Німеччині.

2. Україні.

3. Австрії.

4. Великій Британії.

 

Абсентеїзм – це:

1. Активна участь в політичному житті суспільства.

2. Ідеологічна доктрина.

3. Байдужість населення до політичного життя, відмова від участі у голосуванні.

4. Принцип функціонування політичної системи суспільства.

 

Вперше 3 %-ий бар'єр прохідності діяв для політичних партій на виборах до Верховної Ради України у:

1. 1998 р.

2. 1994 р.

3. 2002 р.

4. 2006 р.

 

Верховна Рада УРСР прийняла “Декларацію про державний сувере­нітет України”:

1. 23 серпня 1991 р.

2. 28 червня 1991 р.

3. 16 липня 1990 р.

4. 16 липня 1991 р.

 

“Акт проголошення незалежності України” прийнято на засіданні Вер­ховної Ради:

1. 28 червня 1990 р.

2. 24 серпня 1990 р.

3. 23 серпня 1991 р.

4. 24 серпня 1991 р.

 

Конституція України була прийнята на засіданні Верховної Ради:

1. 28 червня 1996 р.

2. 26 червня 1996 р.

3. 28 липня 1996 р.

4. 26 липня 1996 р.

 

Згідно з Законом України “Про вибори народних депутатів України” до Верховної Ради України обирається:

1. 450 народних депутатів.

2. 375 народних депутатів.

3. 400 народних депутатів.

4. 475 народних депутатів.

 

Імпічмент – це:

1. Процес висунення кандидатів у народні депутати.

2. Визначення чи підтвердження якогось права чи повноваження.

3. Спеціальні правила встановлені Конституцією щодо притягнення до відповідальності вищих посадових осіб у випадку порушення ними законів.

4. Ухвала, прийняття рішення способом голосування.

 

Який з перерахованих варіантів є різновидом прямої демократії?

1. Діяльність парламенту.

2. Діяльність органів місцевого самоврядування.

3. Місцевий референдум.

4. Діяльність Президента.

 

Який з перерахованих варіантів є різновидом прямої демократії?

1. Діяльність парламенту.

2. Діяльність органів місцевого самоврядування.

3. Загальні збори за місцем проживання.

4. Діяльність Президента.

 

Який з перерахованих варіантів є різновидом представницької демократії?

2. Загальні збори за місцем проживання.

3. Діяльність органів місцевого самоврядування.

4. Місцевий референдум.

5. Плебісцит.

 

Система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності та:

1. Всезагальності.

2. Спеціалізації.

3. Прозорості.

4. Кваліфікації.

 

Найвищим органом у системі судів загальної юрисдикції є:

1. Конституційний Суд України.

2. Верховний Суд України.

3. Апеляційний Суд України.

4. Адміністративний Суд України.

 

Доповніть речення: “Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні … … строку повноважень Верховної Ради України або Президента України”:

1. Шість місяців.

2. Чотири місяці.

3. П’ять місяців.

4. Вісім місяців.

Якому органу вищої системи державної влади належить роль вищого арбітра у від­носинах між гілками влади в Україні?

1. Адміністрації Президента.

2. Верховному Суду.

3. Конституційному Суду.

4. Національному банку.

 

До ідеологічних доктрин сучасності не відноситься:

1. Лібералізм.

2. Консерватизм.

3. Соціал-демократизм.

4. Позитивізм.

 

Процес, в результаті якого ідеологія певної сили, в руках якої зо­се­ре­джена влада, починає проникати, як владарююча сила, у всі сфери життя суспільства, знищуючи на своєму шляху інші ідеології, називається:

1. Деідеологізацією.

2. Ідеологізацією.

3. Ідеологічною експансією.

4. Демократизацією.

 

Яка політична ідеологія відстоює пріоритети стабільності політичних відносин, традицій, лояльності до влади, релігійної віри, патріотизму?

1. Соціалізм.

2. Лібералізм.

3. Консерватизм.

4.Жодна з названих.

 

Яка ідеологія апелює до необхідності ринкової економіки, свободи особи й обмеженню державного регулювання?

1. Соціалізм.

2. Лібералізм.

3. Фашизм.

4. Жодна з названих.

 

Прихильників якої політичної ідеології називають "лівими"?

1. Соціалізму.

2. Лібералізму.

3. Консерватизму.

4. Фашизму.

 

Ідеологія, що проголошує своєю метою звільнення людини з-під гніта будь-якої влади:

1. Анархізм.

2. Консерватизм.

3. Лібералізм.

4 Соціалізм.

 

Ультраправа політична ідеологія:

1. Консерватизм;

2. Лібералізм;

3. Соціалізм;

4. Фашизм.

 

Доповніть загальновідомий вислів, який стосується національної по­лі­тичної еліти: “Кожний народ має таких керівників………..”:

1. Які здатні забезпечити динамічний розвиток суспільства.

2. Які є високоморальними людьми.

3. Які є професіоналами своєї справи.

4. Яких він заслуговує.

 

Що означає поняття «політична соціалізація»?

1. Втручання держави в суспільно-політичне життя.

2. Прилучення індивіда до політичних норм і цінностей, його включення в політичне життя в цілому.

3. Місце, положення індивіда у системі політичних відносин.

4. Оцінка соціальним оточенням різних видів політичної діяльності у відповідності до пануючих соціокультурних стандартів та цінностей.

 

Як називається включення людини в політичне життя, прилучення індивіда до політичних норм і цінностей?

1. Політична соціалізація.

2. Політична десоціалізація.

3. Політизація.

4. Деполітизація.

 

Функція політичного лідерства, що припускає узгодження й об'єднання різних інтересів, називається:

1. Інтегративна.

2. Комунікативна.

3. Мобілізаційна.

4. Соціального арбітражу і патронажу.

 

Як називається процес перетворення соціальних емоцій і очікувань, що надходять від громадян, у чіткі і визначені політичні цілі і вимоги?

1.Агрегування.

2. Соціалізація.

3. Комунікація.

4.Артикуляція.

 

Як називається відношення людини до тих чи інших політичних об'єктів (інститутів політичної системи, лідерів і т.д.), її суб'єктивна готовність поводитися певним чином стосовно цих об'єктів?

1. Політичні установки.

2. Політична ідентичність.

3. Політичні цінності.

4. Політичний міф.

 

Як називаються уявлення людини про ідеальні моделі політичної поведінки й кінцеві цілі діяльності, про досить абстрактні політичні ідеали часто не пов'язані з конкретним об'єктом чи ситуацією, уявлення про те, що бажано і необхідно?

1. Політичні установки.

2. Політична ідентичність.

3. Політичні цінності.

4. Політичний міф.

 

Хто з учених ввів у науковий оборот термін "політична культура"?

1. Габріель Алмонд.

2. Йоган Гердер.

3. Георг Гегель.

4. Клаус фон Бойме.

 

Визначте тип дій в політиці, що представлений такими методами комунікації як PR-технології і політична реклама?

1. Маркетинговий.

2. Мобілізаційний.

3. Дезінформаційний.

4. Популістський.

 

Яке поняття характеризує систему формування радянської правлячої еліти за принципом гільдій?

1. Плутократія

2. Партократія

3. Номенклатура.

4. Геронтократія

ІІ рівень

 

Доповніть речення: “Видатним представником теорії...... був англій­сь­кий філософ Томас Гоббс. На його думку, в природному стані у від­но­си­нах між людьми діяв принцип: «людина людині –...»”:

1. Суспільного договору.

2. Правової держави.

3. Громадянського суспільства.

4. Вовк.

5. Собака.

6. Свиня.

 

Які з названих мислителів одні з перших обґрунтували необхідність розподілу єди­ної влади на декілька окремих гілок?

1. Джон Локк.

2. Жан-Жак Руссо.

3. Томас Гоббс.

4. Освальд Шпенглер.

5. Шарль Луї Монтеск’є.

 

Згідно з концепцією розподілу влад, влада поділяється на три гілки:

1. Законодавча влада.

2. Демократична влада.

3. Виконавча влада.

4. Урядова влада.

5. Судова влада.

6. Конституційна влада.

7. Інформаційна влада.

 

Які з перерахованих ознак притаманні тоталітарному режиму?

1. Влада розподілена на незалежні одна від одної виконавчу, зако­но­дав­чу і судову гілки.

2. Мілітаризація суспільного життя.

3. Функціонує багатопартійна система.

4. Наявність однієї ідеології та однієї політичної партії.

5. Контроль влади над усіма сферами суспільного життя.

6. Гарантія прав і свобод особистості.

 

Які з перерахованих ознак притаманні громадянському суспільству?

1. Наявність приватної власності в усій багатоманітності форм.

2. Відсутність розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову.

3. Доступ громадян до участі в державних і суспільних справах.

4. Гарантія прав і свобод особистості.

5. Мілітаризація суспільного життя.

6. Обмеження повноважень представницьких органів.

 

Відомий класик політичної науки Макс Вебер виділяв наступні історичні етапи становлення політичних партій:

1. Станові аристократичні угрупування.

2. Партії – общини.

3. Політичні клуби.

4. Партії – рухи.

5. Масові політичні партії.

6. Партії – союзи.

 

У відповідях під якими номерами неправильно вказані назви пар­тій­них систем за типологією Джовані Сарторі?

1. Однопартійна система.

2. Партійна система обмеженого плюралізму.

3. Двопартійна система.

4. Партійна система поляризованого плюралізму.

5. Трьохпартійна система.

6. Ліберальна партійна система.

7. Електоральна партійна система.

 

У відповідях під якими номерами правильно вказані назви партійних сис­тем за типологією Джовані Сарторі?

1. Картельна партійна система.

2. Атомізована партійна система.

3. Демократична партійна система.

4. Система з домінуючою партією.

5. Авторитарна партійна система.

 

 

Основними засобами реалізації влади є:

1. Авторитет.

2. Суверенітет.

3. Насильство.

4. Менталітет.

5. Паритет.

 

За формою конституції поділяються на:

1. Писані.

2. Ліберальні.

3. Віртуальні.

4. Неписані.

5. Консервативні.

 

У відповідях під якими номерами правильно вказані теорії похо­джен­ня держави?

1. Патріархальна теорія.

2. Ліберальна теорія.

3. Теорія суспільного договору.

4. Мажоритарна теорія.

5. Психологічна теорія.

6. Постіндустріальна теорія.

 

Хто з перерахованих мислителів відноситься до представників дого­вір­ної теорії походження держави?

1. Карл Маркс.

2. Джон Локк.

3. Роберт Філмер.

4. Томас Гоббс.

5. Жан-Жак Руссо.

6. Фрідріх Енгельс.

7. Євген Дюрінг.

 

Хто з перерахованих мислителів відноситься до представників кла­со­вої (соціально-економічної) теорії походження держави?

1. Карл Маркс.

2. Гуго Гроцій.

3. Томас Гоббс.

4. Володимир Ленін.

5. Фрідріх Енгельс.

6. Євген Дюрінг.

7. Жан-Жак Руссо.

 

У відповідях під якими номерами правильно вказані форми держав­ного правління?

1. Конституційна монархія.

2. Парламентська республіка.

3. Унітарна держава.

4. Федерація.

5. Президентська республіка.

6. Автаркія.

 

У відповідях під якими номерами правильно вказані назви політич­них режимів?

1. Тиранія.

2. Авторитаризм.

3. Деспотія.

4. Демократія.

5. Тоталітаризм.

6. Меритократія.

7. Тимократія.

 

У відповідях під якими номерами правильно вказані форми дер­жав­ного устрою?

1. Монархія.

2. Федерація.

3. Республіка.

4. Конфедерація.

5. Тиранія.

6. Політія.

7. Унітарна держава.

 

Виборчі системи є:

1. Мажоритарні.

2. Асоціативні.

3. Пропорційні.

4. Унітарні.

5. Змішані.

6. Електоральні.

7. Регіональні.

 

З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують мажо­ри­тар­ну виборчу систему:

1. Обраним вважається депутат, який набирає абсолютну більшість го­лосів.

2. Виборець голосує за партійний список.

3. Пропорційний розподіл мандатів щодо кількості поданих голосів за ту чи іншу партію.

4. Обраним вважається депутат, який набирає відносну більшість го­ло­сів.

5. Наявність виборчого бар’єру.

 

З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують пропор­цій­ну виборчу систему:

1. Обраним вважається депутат, який набирає абсолютну більшість го­лосів.

2. Виборець голосує за партійний список.

3. Пропорційний розподіл мандатів щодо кількості поданих голосів за ту чи іншу партію.

4. Обраним вважається депутат, який набирає відносну більшість го­лосів.

5. Наявність виборчого бар’єру.

 

З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують парла­мент­ську республіку:

1. Уряд формується на парламентських засадах з представників однієї або кількох партій, які мають більшість у парламенті.

2. Відсутність посади Прем’єр-міністра.

3. Парламент не має права оголосити вотум недовіри урядові, а президент не має права розпустити парламент.

4. Президент може обиратися парламентом.

5. Президент обирається на загальнонаціональних виборах.

6. Перша особа в політичній ієрархії держави є Прем’єр-міністр.

7. Федеративний державний устрій.

 

З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують прези­дент­ську республіку:

1. Уряд формується на парламентських засадах з представників од­нієї або кількох партій, які мають більшість у парламенті.

2. Відсутність посади Прем’єр-міністра.

3. Парламент не має права оголосити вотум недовіри урядові, а пре­зи­дент не має права розпустити парламент.

4. Президент обирається парламентом.

5. Президент обирається на загальнонаціональних виборах.

6. Перша особа в політичній ієрархії держави є Прем’єр-міністр.

7. Федеративний державний устрій.

 

З нижчевказаних положень виберіть ті, які характеризують марксист­сь­ку теорію походження держави:

1. Появі держави передував “природний стан”, коли люди мали при­род­ні права і панувала злагода, або коли йшла війна всіх проти всіх.

2. Психологічна потреба людей у підпорядкуванні.

3. Держава виникає з поділом суспільства на класи.

4. Держава є машиною пригноблення одного класу іншим.

5. Передача влади внаслідок суспільного договору суверенному мо­нар­хові.

 

З нижчевказаних положень виберіть ті, які характеризують договірну теорію походження держави:

1. Появі держави передував “природний стан”, коли люди мали при­род­ні права і панувала злагода, або коли йшла війна всіх проти всіх.

2. Психологічна потреба людей у підпорядкуванні.

3. Держава виникає з поділом суспільства на класи.

4. Виникнення держави пов’язується з боротьбою і насильством.

5. Держава є машиною пригноблення одного класу іншим.

6. Передача влади внаслідок суспільного договору суверенному мо­нар­хові.

7. Державна структура стає формою держави переможців над пе­ре­моженими.

 

З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують форму дер­жавного правління:

1. Форма державного правління вказує на те, як організована вер­хов­на влада в державі, в який спосіб формуються її центральні ор­га­ни та яким чином вони підпорядковуються один одному.

2. Форма державного правління – це територіальна організаційна струк­тура держави, яка визначає порядок ділення країни на скла­до­ві частини, їх правовий статус, порядок відносин центральних і міс­цевих органів влади.

3. Форми правління виокремлюють наступні: монархія, республіка.

4. Форми правління бувають авторитарними і демократичними.

5. Форма правління – це форма організації і функціонування по­лі­тич­ної системи, яка визначає конкретні процедури і способи орга­ні­зації установ влади, відносини між громадянами і державою, стиль ухвалення рішень тощо.

6. Конфедерація – це одна із форм правління.

 

З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують форму державного устрою:

1. Форма державного устрою вказує на те, як організована верховна влада в державі, в який спосіб формуються її центральні органи та яким чином вони підпорядковуються один одному.

2. Форма державного устрою – це територіальна організаційна струк­­тура держави, яка визначає порядок ділення країни на скла­до­ві частини, їх правовий статус, порядок відносин центральних і міс­цевих органів влади.

3. Форми державного устрою виокремлюють наступні: унітарна дер­жава, федерація, конфедерація.

4. Демократія – це один із видів державного устрою.

5. Форма державного устрою – це форма організації і функці­ону­ван­ня політичної системи, яка визначає конкретні процедури і спо­со­би організації установ влади, відносини між громадянами і держа­вою, стиль ухвалення рішень тощо.

6. Форми державного устрою є наступні: унітарна держава, демо­кра­тич­на держава, федеративна держава.

7. Конфедерація – це одна із форм державного устрою.

 

З нижченаведених положень виберіть ті, які характеризують полі­тич­ний режим:

1. Політичний режим вказує на те, як організована верховна влада в дер­жаві, в який спосіб формуються її центральні органи та яким чи­ном вони підпорядковуються один одному.

2. Політичний режим – це територіальна організаційна структура дер­жави, яка визначає порядок ділення країни на складові час­ти­ни, їх правовий статус, порядок відносин центральних і місцевих орга­нів влади.

3. Розрізняють наступні види політичних режимів: деспотичний, ти­ранічний, демократичний, тоталітарний.

4. Розрізняють наступні види політичних режимів: авторитарний, де­мократичний, тоталітарний.

5. Політичний режим – це форма організації і функціонування полі­тич­ної системи, яка визначає конкретні процедури і способи ор­га­нізації установ влади, відносини між громадянами і державою стиль ухвалення рішень тощо.

6. Абсентеїзм – це один із видів політичного режиму.

7. Демократія – це один із видів політичного режиму.

 

Серед перерахованих країн вкажіть ті, де формою правління є рес­пуб­лі­ка:

1. Бразилія.

2. Україна.

3. Швеція.

4. Бельгія.

5. Японія.

 

Серед перерахованих країн вкажіть ті, де формою правління є монар­хія:

1. Австрія.

2. Фінляндія.

3. Грузія.

4. Данія.

5. Іспанія.

 

Серед перерахованих країн вкажіть ті, де функціонує унітарна форма дер­жав­ного устрою:

1. Фінляндія.

2. Швейцарія.

3. Росія.

4. Україна.

5. Франція.

 

Серед перерахованих вкажіть держави з федеративною формою дер­жавного устрою:

1. Угорщина.

2. Німеччина.

3. Росія.

4. Франція.

5. Індія.

6. Чехія.

 

Кого з перерахованих мислителів відносять до авторів елітарної кон­цеп­ції демократії?

1. Гаетано Моску.

2. Джеймса Менсбриджа.

3. Вільфреда Парето.

4. Роберта Даля.

5. Девіда Рісмена.

6. Девіда Трумена.

7. Крофорда Макферсона.

 

Серед перерахованих варіантів вкажіть різновиди прямої демократії:

1. Діяльність Президента.

2. Діяльність органів місцевого самоврядування.

3. Референдум.

4. Загальні збори за місцем проживання.

5. Діяльність парламенту.

 

Серед перерахованих варіантів вкажіть різновиди представницької демократії:

1. Діяльність Президента.

2. Діяльність органів місцевого самоврядування.

3. Референдум.

4. Загальні збори за місцем проживання.

5. Діяльність парламенту.

 

Встановіть відповідність між теоріями та вченими, які їх розробляли:

1. Джон Локк. А. Теорія розподілу влад.

2. Іммануїл Кант. Б. Теорія правової держави.

3. Георг Гегель. В. Теорія громадянського суспільства.

1. 1А. 2. 1Б. 3. 2Б. 4. 2В. 5. 3В. 6. 3А. 7. 3А.

 

Встановіть відповідність між зазначеними теоріями походження дер­жа­ви і їх авторами:

1. Томас Гоббс. А. Класова теорія.

2. Карл Маркс. Б. Психологічна теорія.

3. Габріель Тард. В. Договірна теорія.

1. 1А. 2. 1В. 3. 2А. 4. 2Б. 5. 3Б. 6. 3В.

 

Встановіть відповідність між формами правління і державами, для яких вони є притаманними:

1. Монархії. А. Бразилія, Аргентина.

2. Парламентські республіки. Б. Іспанія, Швеція.

3. Президентські республіки. В. ФРН, Австрія.

1. 1Б. 2. 1В. 3. 2А. 4. 2В. 5. 3Б. 6. 3А.

 

Встановіть відповідність між поняттями та їх тлумаченням:

1. Політичний режим. А. Спосіб організації верховної влади в

державі.

2. Форма державного Б. Територіально – організаційна

правління. структура держави.

3. Форма державного

устрою. В. Сукупність засобів, методів

організації та реалізації політичної влади.

1. 1В. 2. 1Б. 3. 2А. 4. 2В. 5. 3В. 6. 3Б.

 

Вкажіть категорії осіб, які, згідно з законом «Про політичні партії в Україні» не можуть бути членами політичних партій:

1. Працівники національного університету.

2. Працівники обласної державної адміністрації.

3. Судді.

4. Військовослужбовці.

5. Співробітники СБУ.

6. Співробітники Кабінету Міністрів України.

 

Президент України має право припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1. Протягом одного місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій, яка утворює парламентську більшість.

2. Протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України.

3. Протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

4. Протягом одного місяця у Верховній Раді не сформована опозиція.

5. Протягом п’ятнадцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

6. Після оголошення імпічменту Президенту України.

 

Президентом України може бути обраний громадянин України, який має право голосу:

1. Досяг тридцяти років.

2. Досяг тридцяти п’яти років.

3. Проживає в Україні протягом останніх десяти років перед днем виборів.

4. Проживає в Україні протягом останніх п’яти років перед днем виборів.

5. Володіє державною мовою.

6. Володіє державною мовою зі словником.

7. Має вищу освіту

 

Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів:

1. Досяг двадцяти одного року.

2. Досяг двадцяти п’яти років.

3. Має право голосу.

4. Проживає в Україні протягом останніх п’яти років.

5. Проживає в Україні протягом останніх трьох років.

6. Володіє державною мовою.

 

Доповніть речення: “Згідно Конституції Україна є суверенною і незалежною, …, …, правовою державою”:

1. Демократичною.

2. Ліберальною.

3. Соціальною.

4. Позаблоковою.

5. Європейською.

 

Які з перелічених політичних сил не представлені у Верховній Раді України внаслідок результатів парламентських виборів 2006 року:

1. Комуністична партія України.

2. Виборчий блок «Наша Україна».

3. Політична партія «Реформи і порядок».

4. Соціалістична партія Україна.

5. Блок Юлії Тимошенко.

6. Прогресивна соціалістична партія України.

7. «Віче».

 

Які з перерахованих політичних сил утворили антикризову коаліцію у Верховній Раді України в 2006 році:

1. Комуністична партія України.

2. Партія регіонів України.

3. Політична партія «Реформи і порядок».

4. Соціалістична партія Україна.

5. Блок Юлії Тимошенко.

6. Прогресивна соціалістична партія України.

7. «Віче».

 

Що з перерахованого не входить до системи місцевого самоврядування в Україні:

1. Територіальна громада.

2. Виконавчі органи районної ради.

3. Сільська, селищна, міська рада.

4. Виконавчі органи обласної ради.

5. Органи самоорганізації населення.

6. Сільський, селищний, міський голова.

 

Французький політолог Моріс Дюверже виділяв наступні типи політичних партій:

1. Кадрові.

2. Всеохоплюючі.

3. Картельні.

4. Масові.

5. Електоральні.

 

Вкажіть конкуруючі політичні партії, які формують двопартійну систему США:

1. Ліберальна партія.

2. Лейбористська партія.

3. Республіканська партія.

4. Комуністична партія.

5. Консервативна партія.

6. Демократична партія.

7. Християнсько-демократична партія.

 

Вкажіть конкуруючі політичні партії, які формують двопартійну партійну систему Великої Британії:

1. Ліберальна партія.

2. Лейбористська партія.

3. Республіканська партія.

4. Комуністична партія.

5. Консервативна партія.

6. Демократична партія.

7. Християнсько-демократична партія.

 

За характером ідеології політичні партії поділяють на:

1. Селянські.

2. Ліберальні.

3. Буржуазні.

4. Консервативні.

5. Пролетарські.

 

Німецький дослідник-енциклопедист та класик політичної науки Макс Вебер виділяв наступні типи політичного лідерства:

1. Авторитарний.

2. Демократичний.

3. Традиційний.

4. Тоталітарний.

5. Харизматичний.

6. Раціонально-легальний.

7. Світовий.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.254 сек.)