Структура роботи

Реферат або курсова робота повинні містити основні структурні елементи у такій послідовності:

– титульний аркуш;

– зміст;

– вступ;

– розділи основної частини;

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки.

Детальніше про основні структурні елементи наукової роботи:

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

· назва міністерства та навчального закладу;

· назви навчальних підрозділів (Інститут та кафедра);

· назва реферату або курсової роботи (остання – згідно протоколу затвердження кафедрою);

· курс, спеціальність, номер групи, прізвище, ім’я та по-батькові студента;

· вчене звання наукового керівника, прізвище, ім’я та по-батькові викладача, його власний підпис;

· місто та рік виконання курсової роботи чи реферату.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у Додатку А та Додатку Б.

ЗМІСТ – це перелік заголовків структури роботи. Його розташовують безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Заголовки ЗМІСТУ повинні точно повторювати заголовки в тексті та чітко відображати завдання роботи.

Скорочувати заголовки у змісті або додавати їх в іншій редакції порівняно із заголовками у тексті не дозволяється. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список використаних джерел; додатки і напроти них — номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи.

Назви розділів повинні розкривати суть питання, що буде досліджуватись в цій частині. Можливі назви розділів: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ …, ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ …, МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ …, ПРАКСІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ …, ОПТИМІЗАЦІЯ РОБОТИ … тощо (див. Додаток В).

ВСТУП, як вступна частина дослідження, повинен віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету та завдання, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

У вступі реферату, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають:

– оцінку сучасного стану проблеми;

– мету роботи;

– завдання роботи.

Вступ включає 1-2 аркуші друкованого тексту.

У вступі курсової роботи, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають:

· актуальність даної роботи;

· проблемна ситуація;

· об’єкт і предмет дослідження;

· мету роботи;

· завдання роботи;

· гіпотези;

· структуру роботи.

Кількість завдань має дорівнювати кількості підрозділів у дослідницькій роботі та містити такі пункти:

· уточнення головного поняття проекту;

· вивчення історії розвитку поглядів на проблему чи основні підходи;

· визначення принципів, методів і основних понять дослідження;

· виявлення генезису, сутності і змісту явища, що досліджується;

· структурно-функціональний аналіз явища, проблеми, що досліджується;

· типологізація явища або критерій його зрілості;

· аналіз стану справ, явища на практиці;

· рекомендації з оптимізації явища, що вивчається.

Обсяг вступу складає 2 сторінки.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, обґрунтування необхідності проведення дослідження, а також подають загальну характеристику курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності

Актуальність теми (обґрунтування доцільності роботи). Актуальність та ступінь дослідженості проблеми розкривається шляхом стислого аналізу наукових доробок учених із даного питання і порівняння існуючих розв’язків проблеми. На основі визначених протиріч виділяється проблема, на розв’язання якої і будуть спрямовані дослідження.

Об’єкт дослідження – це частина реальної дійсності, яка підлягає дослідженню, тобто процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і конкретизує, що саме в об'єкті буде вивчатись.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага автора курсової роботи.

Мета дослідження полягає у встановленні, виявленні наукових фактів, формулюванні закономірностей, обґрунтуванні найбільш ефективних шляхів навчання й виховання. Тому в ній вживаються такі терміни: “визначити”, “дослідити”, “виявити”, “встановити”, “обґрунтувати”, “довести”, “перевірити”, "розробити" тощо.

Мета розкриває те, що автор хоче визначити при проведенні досліджень (остаточну мету): встановити залежності між чинниками; визначити зв’язки між явищами; розробити умови для усунення недоліків; розкрити можливості вдосконалення процесу; охарактеризувати обставини; простежити розвиток тощо.

Гіпотеза дослідження – це припущення, яке є відповіддю на поставлену проблему наукового дослідження. Гіпотеза передбачає шляхи розв’язання основного питання і тому вона потребує перевірки. При проведенні дослідження може перевірятись не один, а декілька варіантів припущень (гіпотез). У таких випадках існує більша вірогідність одержання позитивних результатів.

В окремих роботах гіпотеза може бути відсутня.

Завдання – це послідовні етапи дослідницької роботи, спрямовані на досягнення поставленої мети. Завдання повинні розкривати, конкретизувати мету дослідження і в загальному підсумку повинні бути адекватні цій меті.

Методи дослідження. В курсовій роботі подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Щоб отримати достовірні результати, рекомендується використовувати різноманітні методи. При проведенні психолого-педагогічних досліджень частіше використовуються наступні методи:

• теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, формалізація, моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;

• емпіричні методи: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; педагогічний експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальненння передового педагогічного досвіду.

Остаточне редагування вступу має здійснюватись після написання курсової роботи повністю.

Основна частина як реферату складається з пунктів, підпунктів так, курсової роботи – з розділів, підрозділів.Тут йде викладення відомостей про об’єкт і предмет дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії та методів роботи) та її результати. Викладаючи суть, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

РОЗДІЛИ роботи починають з нової сторінки. Вони повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистого матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно.

Реферат здебільшого складається з пунктів та підпунктів і не містить розгорнутого змісту. Але кожен пункт роботи повинен мати свої коротки висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих питань.

У курсовій роботі, як правило, виокремлюють 2-3 розділи з кількома підрозділами. Якщо курсова робота складається з двох розділів (за рекомендацією наукового керівника), то останній підрозділ має бути присвячений праксіологічній частині дослідження та рекомендаціям з оптимізації явища, що досліджується. Кожен розділ та підрозділи мають завершуватися підсумками або висновками.

У розділах необхідно:

· дати визначення або уточнення основного поняття дослідження;

· розглянути історію дослідження проблеми або описати наукові підходи, що освітлюють дану проблематику;

· проаналізувати методи дослідження, які можуть бути застосовані для теоретичного та праксіологічного опрацювання проблеми (обов’язково для курсової роботи);

· описати категоріальний апарат дослідження;

· розкрити сутність і можливі варіанти вирішення проблеми;

· провести праксіологічне дослідження проблеми (обов’язково для курсової роботи);

· розробити рекомендації щодо застосування результатів теоретико-праксіологічних досліджень;

· кожен розділ закінчується висновками з викладеного у ньому матеріалу.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

Перший розділ присвячується, як правило, теоретичному обґрунтуванню питання. Назва розділу має відображати сутність проблеми. Не допускається називати його загальним визначенням "Теоретична частина", "Теоретичний розділ", "Теоретичне обґрунтування" та iн. Він як звично повинен містити 2 підрозділи.

Невід’ємною частиною першого розділу є огляд наукових джерел з досліджуваного питання. В огляді літератури окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми стисло, в аналітичному плані, критично висвітлюють роботи попередників, їх різні погляди, називають ті питання, що залишились невирішеними і визначають таким чином місце курсової роботи у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

У другому розділі обґрунтовують вибір напрямку досліджень, розробляють загальну методику впровадження, наводять методи вирішення задач (вивчення окремих тем, виховання окремих рис особистості і т.д.) та, в разі необхідності, їх порівняльні оцінки.

Тобто, в основу розділу покладається описання методик та практики роботи з проблеми, що досліджується курсовою роботою. Не допускається називати розділ "Практична частина", "Експериментальна частина". В розділі описуються результати спостережень, методики вивчення окремих понять, тем, результати анкетувань, бесід та ін., проводиться їх аналіз, а також узагальнюються практичні висновки і рекомендації. Як правило містить 2 підрозділи.

Висновки, які завершують кожний розділ, але в ґрунтовнішій інтерпретації, є основою завершальної частини роботи.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

Якщо в роботі необхідно навести подробиці дослідження, їх вміщують у ДОДАТКАХ.

Загальний обсяг основної частини становить для реферату – 9-12сторінок, для курсової роботи – 25-30 сторінок.

ВИСНОВКИ починають з нової сторінки. В них необхідно підбити підсумки теоретичного та праксіологічного дослідження, виходячи зі вступу. Викласти власну думку автора роботи, навести оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої мети, стисло подати можливі галузі використання результатів роботи: наукову, соціальну значущість роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які були висунуті у вступі та перспективи подальших розвідок у цьому напрямку.

Важлива вимога до висновків — їх стислість (1-2 аркуші для рефератів та 3 аркуші для курсової роботи) та ґрунтовність.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, на яку є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту реферату чи курсової роботи починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер посилання в переліку посилань, через кому з пробілом, номер сторінки (наприклад [1, 25]).

Бібліографічні описи в списку використаних джерел подають за алфавітом.

Основними елементами бібліографічного опису є прізвище автора, назва твору, місто випуску, назва видавництва, рік випуску, загальна кількість сторінок. Приклад оформлення бібліографічних описів наведено у Додатку К та Додатку Л.

Список використаних джерел в рефераті повинен налічувати не менше 5 назв, у курсовій роботі – не менше 20 назв (підручники та навчальні посібники не враховуються – вони використовуються як додаткова література).

ДОДАТКИ є важливим засобом збагачення змісту реферату чи курсової роботи. Кожен Додаток починається з нової сторінки. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватись реферату чи курсової роботи в цілому або їх окремих частин, а не окремих часткових питань. Недопустимо включати до реферату чи курсової роботи додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги. До додатків відносять:

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– протоколи та акти випробувань, впровадження;

– інструкції та методичні рекомендації, розроблені у роботі;

– допоміжні ілюстрації;

– матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, тестів, використані анкети і тести, матеріали розроблені в процесі виконання роботи та ін.).

Поиск по сайту: