Відштовхування

Стрибок у висоту

Є п'ять способів переходу через планку під час виконання стрибків у висоту з розбігу: «переступання», «хвиля», «перекат», «перекидний» і «фосбері-флоп».

Спосіб «переступання» (рис. 35).

Техніка.

Загальні відомості про стрибок.

Цей спосіб є найдавнішим та найпростішим, але не таким результативним, як інші. При виконанні стрибка «переступанням» загальний центр маси тіла (надалі – ЗЦМТ) проходить над планкою на висоті 25-30 см (для порівняння – у способі «фосбері-флоп» ця висота складає 1-5 см). Спосіб «переступання» хоч і є малоефективним, але одночасно він легкий і доступний для навчання, не потребує складного обладнання сектору. Тому на сьогодні цей стрибок залишився у програмі з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл, у програмі груп початкової підготовки ДЮСШ, а також у програмі дисципліни «Теорія та методика викладання легкої атлетики» факультетів фізичного виховання і спорту.

Розбіг.

Розбіг у стрибку способом «переступання» виконується з боку махової ноги і складає 5-7 бігових кроків. Розбіг виконується широкими, вільними кроками, із поступовим підвищенням швидкості та темпу бігових кроків за рахунок активного проштовхування і збільшення довжини кроку.

Стрибуни починають виконувати розбіг з місця, з положення, яке дещо нагадує високий старт, або ж з декількох кроків підходу чи підбіжки до стартової відмітки.

Відштовхування.

Відштовхування відбувається дальньою від планки ногою, на відстані 60-80 см від проекції планки. Головна задача спортсмена у відштовхуванні – зберегти набрану при розбігу швидкість і спрямувати тіло під оптимальним кутом вильоту (60 – 65^о). Для максимального збереження швидкості поштовхові нога ставиться загрібаючим рухом на всю стопу, на відстані 35-45 см від проекції ЗЦМТ. Поштовхові нога має бути випрямленою в колінному суглобі і напруженою для скорочення амортизаційної фази. Махова нога знаходиться позаду, руки, напівзігнуті в ліктьових суглобах, відведені назад-в сторони, тулуб утримується вертикально, або трохи відхилений назад. Можливий також різнойменний мах руками, тоді руки займають «бігове» положення – рука, різнойменна маховій нозі, зігнута в ліктьовому суглобі, виводиться вперед, а однойменна – відводиться назад (кадр 1).

Одночасно із постановкою поштовхової ноги спортсмен розпочинає виконувати махові рухи. Махова нога, пряма, або ж трохи зігнута в коліні, енергійно виноситься вперед-вгору; поштовхова залишається внизу. Руки також енергійно змахують знизу вперед-вгору, піднімаючись до рівня грудей і дещо випрямляючись у ліктьових суглобах. Тулуб в момент зльоту зберігає вертикальне положення, а потім починає нахилятися вперед (кадр 3).

Перехід через планку і приземлення.

На вершині зльоту махова нога випрямляється, тулуб сильно нахиляється вперед і розвертається до планки, руки опущені вниз, вздовж тулубу. За рахунок нахилу вперед таз спортсмена дещо піднімається вгору, і одночасно, завдяки розвороту верхньої частини тулубу до планки, зміщується з лінії планки в бік ями для приземлення (кадри 4-5). Після проходження планки спортсмен енергійно посилає вниз махову ногу з опущеним і повернутим досередини носком (кадр 6). В цей час поштовхова нога, повертаючись назовні, піднімається, аж поки не перетне вертикальну площину планки. Спортсмен приземляється на махову ногу боком до планки, випрямляючи тулуб і піднімаючи вгору руки, зігнуті в ліктях (кадр 7).

Поиск по сайту: