АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПЕРЕПАДУ КОЛОДЯЗНОГО ТИПУ

Читайте также:
  1. Визначення перепаду напору у витратомірі Вентурі (в мм рт. ст.)
  2. Гідравлічний розрахунок багатосхідчатого перепаду колодязного типу

На затяжних крутих похилах у системі дорожнього водоводу бу­дують багатосхідчасті перепади. Кількість сходин, довжина, висота їх залежать від топографічних умов місцевості та гідравлічних умов роботи перепаду.

Бувають випадки, коли довжина сходин не достатня, щоб пов­ністю погасити енергію потоку. У цьому випадку на кінці кожної сходини розраховують водобійні стінки, що утворюють на сходинах перепаду водобійні колодязі, у межах яких має місце стрибок і до­сягається необхідне гасіння енергії. Це багатосхідчасті перепади колодязного типу (рис. 5).

(Рис. 5. Схема перепаду)

 

Гідравлічний розрахунок багато-східчастих перепадів колодяз­ного типу зводиться до розрахунку першої, другої, останньої схо­динок. Розміри проміжних сходин приймають рівними розмірам другої.

4.1. Порядок виконання роботи

4.1.1. Вибирають вихідні дані (табл. 4). Витрата Q задається викладачем.

 

 

Таблиця 4

Пара-метр Номер варіанту
                   
io 0,085 0,152 0,113 0,096 0,124 0,136 0,144 0,161 0,157 0,184
L                    

 

4.1.2. Висоту Z косогірної ділянки визначають виходячи з геометричних побудов:

4.1.3. Задаються кількістю сходин N (N=8) і розраховують довжину lсход і Р висоту сходинок:

де ісх – похил сходин, необхідний для стоку і прийнятий рівним 0,002…0,003 => приймаю ісх=0,003

4.1.4. Визначають ширину сходин перепаду bпер. виходячи з умов, що питома витрата знаходиться у межах:

, Приймаю

де bпер – ширина перепаду швидкотоку.

4.1.5. Розраховують критичну глибину. Якщо русло прямокутне, то

4.1.6. Глибину потоку hр і швидкість Vр над стінкою падіння визначають по залежностях:

4.1.7. Розраховують довжину падіння струміння:

4.1.8. Глибину потоку у стисненому перерізі розраховують по залежності:

,

де φ1 – коефіцієнт швидкості [3, табл. ІХ.3] в методичці. Приймаю φ1=0,95

4.1.9. Сполучену глибину визначають за формулою:

.

4.1.10. Розраховують необхідну довжину сходин, при якій гашення енергії чиниться без улаштування гасника енергії, для чого
знаходять довжину кривої Lкрив між перетинами з глибинами hс і hкр. Якщо (Lкрив + lпад) ≈ Lcx, то на кінці сходинки вста­новиться hкр, що відповідає максимальному гашенню енергії на сходинці. В цьому разі розраховують багато-східчастий перепад без гасника енергії. В протилежному випадку розраховують водобійну стінку. п=0,018≈ 0,02 - коефіцієнт шорсткості для грубої бетоніровки (Приймаю коефіцієнт шорсткості п=0,018);

  hпоч= hkp=0,443 hкін= hс=0,173
(де b=bпер=2,325м) 1,029975≈1,03 0,402225≈0,402
3,211 2,671
0,3207723451≈0,321 0,15054287≈0,151
(при n = 0,018) 24,785 14,87
0,1662081961≈0,166 1,091125685≈1,091
0,6092081961≈0,609 1,264125685≈1,264
25,52855≈25,529≈25,53 5,97774≈5,978≈5,98
0,07285960229≈0,073 0,3111543828≈0,311
0,005308521646≈0,00531 0,09681704991≈0,09682≈0,097

 

 

4.1.11. Визначають геометричний напір над водобійною стінкою:

де М = 1,86 – коефіцієнт витрат, та а = 1,1

4.1.12. Розраховують висоту стінки , де σ = 1,05…1,1.

Приймаю σ = 1,075 тому:

4.1.13. Стінку на першій та наступній сходинці (крім останньої) розташовують в кінці сходинки

4.1.14. При розрахунках другої та подальших сходинок до всіх формул, де є Р, підставляють (Р + с).

Розрахунок другої сходинки:

4.1.14.1. Розраховують довжину падіння струміння:

4.1.14.2. Глибину потоку у стисненому перетині розраховують по залежності

де φ1 – коефіцієнт швидкості [3, табл. ІХ.3] в методичці. Приймаю φ1=0,95

4.1.14.3. Сполучену глибину визначають за формулою:

4.1.14.4. Розраховують необхідну довжину сходин, при якій гашення енергії чиниться без улаштування гасника енергії, для чого
знаходять довжину кривої Lкрив між перетинами з глибинами hс і hкр. Якщо (Lкрив + lпад) ≈ Lcx, то на кінці сходинки вста­новиться hкр, що відповідає максимальному гашенню енергії на сходинці. В цьому разі розраховують багатосхідчастий перепад без гасника енергії. В протилежному випадку розраховують водобійну стінку.

  hпоч= hkp=0,443 hкін= hс=0,147
(де b=bпер=2,325м) 1,029975≈1,03 0,341775≈0,342
3,211 2,619
0,3207723451≈0,321 0,1305841924≈0,131
(при n = 0,018) 24,785 13,47
0,1662081961≈0,166 1,507560234≈1,508
0,6092081961≈0,609 1,849560234≈1,850
25,52855≈25,529≈25,53 4,60674≈4,607≈4,61
0,07285960229≈0,073 0,4037562354≈0,404
0,005308521646≈0,00531 0,1630190976≈0,16302≈0,163

 

4.1.14.5. Визначають геометричний напір над водобійною стінкою:

де М = 1,86 – коефіцієнт витрат, та а = 1,1

4.1.14.6. Розраховують висоту стінки , де σ = 1,05…1,1.

Приймаю σ = 1,075 тому:

 

4.1.15. Особливістю розрахунку останньої сходинки є перевірка
необхідності влаштування водобійної стінки, для чого h''с порів­нюють з hнб. Якщо h''с < hнб, то гаситель не потрібний, при h''с > hнб робиться розрахунок гасителя енергії, тобто розраховують висоту водобійної стінки , та відстань від сходинки перепаду до водобійної стінки , де

β = 0,7…0,8 (Приймаю β = 0,75); – довжина стрибка.


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)