Походження та жанрові особливості середньовічної драматургії

Середньовічна європейська драма – явище унікальне, оскільки у неї було два народження. З одного боку вона своїм корінням сягає у язичницькі традиції. Тобто народилась в епоху Античності, коли вперше з’явились найперші драматичні жанри – трагедія та комедія. І загинула разом із загибеллю античної культури, яку знищили варварські народи. З іншого боку вдруге дама народилась під безпосереднім впливом християнської ідеології, і першим сценічним майданчиком для так званої літургійної драми стають християнські храми. Літургійна драма дала поштовх для розвитку основних видів середньовічної драми – містерії, міракля та мораліте.

Містерії були найбільш розповсюджені в Англії та Франції. Вони демонстрували глядачеві епізоди з Біблії. Однією з перших таких містерій було «Дійство про Адама». Починаючи з 13 ст. містерії поєднуються у цикли, які відтворюють світову історію в біблійній інтерпретації – від першого дня творіння до Страшного Суду. Але центральними подіями були народження, смерть та вознесіння Христа.

У 13 ст. виникає інший жанр літургійної драми – міраклі. Джерелами міраклів були оповідання про чудеса Богоматері та святих. Ці драматичні дійства дозволяли домішок романтичних, авантюрних та побутових елементів. Один з ранніх міраклів – «Міракль про Теофіла» Рютбефа – став першою обробкою легенди про продаж людиною своєю душі дияволу.

У 15 ст. у Франції та Англії виникає новий жанр – мораліте. Це алегорична драма, що пропонує дуже спрощене уявлення про життя. Але ця алегорична модель базувалась на системі середньовічної християнської моралі, знанням про добро і зло. Вважалось, що перед людиною завжди постає лише два варіанти вибору – поганий та добрий, і треба тільки вчасно підказати їй вірний шлях.

Драматичні жанри:

Містерія - (від лат слова «таїнство») - це релігійна драма на сюжети з Біблії, що розігрувались спочатку на паперті (ґанку перед костелом) або на майдані. Містерії поділялись на три цикли: старозавітний, новозавітний і апостольський. Найбільш відомою новозавітною містерією була "Страсті Господні", яка складалася з 35 тис. віршів і йшла протягом 4 днів. Інколи в ній брали участь до 400 виконавців. Містерії, за звичай, влаштовувалися за кошти міської влади, братств і ремісничих цехів на Пасху, Різдво та інші церковні свята. інсценування певного епізоду Священного Писання, містерії анонімні («Гра про Адама», «Містерія страстей господніх» - зображували страждання та смерть Христа).

Міракль - (від латинського слова «чудо») - це віршована драма, в основу сюжету якої покладено розповідь про чудо, яке створив один із святих або Діва Марія. Часто міраклі відображали і соціальні конфлікти епохи, це, як правило, теми морального осуду невідповідної або й ганебної поведінки феодалів і священиків. Міраклі ставились на сценах міських аматорських театрів, а також виконувались учнями церковних шкіл. Зображення чудес, які творять святі або Богородиця. Цей жанр можна віднести до віршованого жанру. «Міракль про Теофіла» - побудовано на сюжеті взаємини людини з нечистою силою.

Фарс - маленька віршована комічна сценка на побутову тему. У центрі - дивний, безглуздий випадок. Це невеличкі п'єси анекдотичного характеру, в яких дотепно викриваються розпуста ченців, зажерливість заможних громадян, продажність суддів, висміюються феодальні грабіжницькі війни, папські індульгенції. Самі ранні фарси ставляться до XIII ст. Розвиваються до XVII ст. Фарс ставиться в народних театрах, площах.

Мораліте. Основне призначення - повчання, моральний урок аудиторії у вигляді алегоричної дії. Основні персонажі - алегоричні фігури (порок, чеснота, влада). Розділились на алегорії («героями» яких є алегоричні уособлення чеснот, пороків або певних рис людини - Справедливість, Заздрість, Мужність тощо) та історії (які торкалися тем сімейної та суспільної моралі)

Фарси і мораліте – мали більш світський характер

Міська література в середні століття виявилася досить багатим і різнобічним явищем. Це розмаїтість жанрів, розвиток трьох родів літератури, багатогранність стилю, багатство традицій - все це забезпечувало деякій верстві населення більші можливості та перспективи. Крім того, її городянам відкривалася сама історія. Саме в місті в епоху Середньовіччя почали формуватися нові для феодального світу товарно-грошові відносини, які і стануть основою майбутнього капітального миру. Саме в надрах третього стану почне формуватися майбутня буржуазія, інтелігенція. Городяни почувають, що майбутнє за ними, упевнено дивляться в завтрашній день. Тому в XIII ст. - столітті інтелектуальної освіченості, науки, розширення кругозору, розвитку міст і духовне життя городян почне істотно мінятися.

Поиск по сайту: