АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Напрямки розвитку вільних економічних зон в Україні

Читайте также:
  1. II. Світовий освітній простір і система освіти в Україні.
  2. V етап розвитку міграції робочої сили розпочався з 1980 років і триває понині. Збільшення масштабів еміграції з країн з перехідною економікою характерно для такого етапу.
  3. Аграрні реформи в Україні
  4. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства
  5. Аналіз сучасного села як фактора соціального розвитку
  6. Аналітична оцінка людського потенціалу в Україні та країнах світу
  7. Антимонопольне законодавство в Україні.
  8. Асиметрія стану і розвитку сучасної світової економіки
  9. Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
  10. Блок 8-23. ГЕОЕКОЛОПЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ.
  11. Важливе значення для розвитку літератури Волині мав
  12. Валютна політика України в сучасних умовах. Органи валютного контролю в Україні.

В Україні проблема створення і функціонування вільних економічних зон набуває все більшої актуальності. В останні роки Уряд нашої країни приділяв велику увагу процесам формування цих зон і, в першу чергу, розробці необхідної нормативної бази по сприянню їх функціонуванню. Необхідно розглянути існуючу нормативну базу і досвід їх діяльності за останні роки, що дасть можливість зробити деякі висновки щодо удосконалення їх діяльності в майбутньому.
Згідно зі статтею 92 Конституції України, порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний режим, відмінний від загального, встановлюється виключно законами України.

Законом України від 13.10.92 «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» визначено правові і економічні основи статусу вільних зон на території України, порядок створення, ліквідації та механізм їх функціонування. За правовою концепцією, утворення вільних економічних зон визначено одним із інструментів державної політики щодо досягнення відкритості економіки України зовнішньому світу, стимулювання міжнародного економічного співробітництва на базі залучення іноземних інвестицій.

Незважаючи на значні зрушення, які відбулися в економічно-правовому полі з моменту прийняття цього Закону, зміни або доповнення до нього не вносилися. А базовий закон про створення та діяльність територій пріоритетного розвитку в чинному законодавстві відсутній.

Нині питання функціонування спеціальних економічних зон та запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Україні врегульовано більше ніж 100 різними законодавчими і нормативними актами.

Поряд з окремими регіональними законами про спеціальні економічні зони, починаючи з 1999 року в Україні приймаються законодавчі акти щодо запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку і спеціальної інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків. Територією пріоритетного розвитку вважається територія в межах міста, району, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови та з метою створення нових робочих місць запроваджується спеціальний інвестиційний режим у пріоритетних видах економічної діяльності.

Законодавством про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків створено, наприклад, «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніку та сенсорну техніку», «Київську політехніку», «Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків) та інші. В Україні технологічними парками є юридичні особи або об'єднання, що діють на підставі договору про спільну діяльність юридичних осіб, головною метою яких є зусилля щодо виконання інвестиційних і інноваційних проектів, виробничого впровадження наукоємких розробок, високих технологій та продукції, конкурентоспроможної на світових ринках. Для суб'єктів технологічних парків пріоритетні напрями діяльності визначаються і затверджуються Президією Національної академії наук України разом з Міністерством освіти і науки.

Спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає надання податкових і митних пільг суб'єктам технологічних парків та суб'єктам підприємницької діяльності, зареєстрованим на території пріоритетного розвитку в межах їх господарювання, яке пов'язано з реалізацією інвестиційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності.

Указом Президента України в 1995 році першою в Україні було створено Північно-кримську експериментальну економічну зону «Сиваш» терміном на п'ять років у порядку проведення локального економічного експерименту.

Протягом 1998—1999 років на території України створено п'ять вільних економічних зон: «Азов», «Донецьк», «Курортопо-ліс Трускавець», «Славутич», «Яворів», у 2000 році створено вільні економічні зони «Рені», «Порто-франко», «Закарпаття», «Ін-терпорт Ковель», «Порт Крим». Перелік існуючих економічних зон наведений у табл. 11.1.

Створені вільні економічні зони мають переважно комплексно-виробничий характер (винятком є «Курортополіс Трускавець» як зона туристсько-рекреаційного спрямування). В окремих зонах визначено їх зовнішньоекономічну орієнтацію — «Азов», «Порт Крим», «Рені». За терміном дії спеціальні економічні зони створено на 20-30 років, а зони «Донецьк» та «Азов» — на 60 років.

Території пріоритетного розвитку зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності створено в Автономній республіці Крим, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Сумській, Луганській, Харківській і Чернігівській областях. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку встановлено терміном на ЗО років, крім Закарпатської області, де такий режим буде діяти 15 років.

Таким чином, в Україні створено дванадцять вільних економічних зон, запроваджено спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності восьми технологічних парків, на територіях восьми областей і Автономної республіки Крим — спеціальний режим інвестиційної діяльності.

На період до 2010 року Кабінетом міністрів України прийнято спеціальну програму, де визначено заходи щодо створення та напрямків функціонування спеціальних (вільних) зон. За прогнозом функціонування вільних економічних зон та територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності дозволить до 2010 року:

забезпечити роботу 391,0 тис. чоловік;

збільшити обсяг виробництва продукції на суму до 29 млрд. грн.;

додатково інвестувати понад 17,1 млрд. дол. США. Передбачених результатів планується досягти за рахунок створення спеціальних заходів організаційного та економічного характеру, пов'язаних зі спеціальним митним режимом, режимом оподаткування суб'єктів вільних економічних зон, спеціальним режимом інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, пільг щодо зборів у державні пільгові фонди.

Конкретний зміст кожного з цих заходів полягає в таких особливостях:

спеціальний митний режим у вільних економічних зонах «Азов», «Донецьк», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Миколаїв», «Порт Крим», «Порто-франко», «Яворів», «Рені», сутність якого полягає в наступному:

вивезення з території зони товарів та інших предметів, використання їх в межах зони не підлягає сплаченню податку на додану вартість;

у разі вивезення товарів і інших предметів з митної території України на територію вільної економічної зони вивезене мито не стягується, а податок на додану вартість стягується за нульовою ставкою;

для вільних економічних зон «Закарпаття», «Явір», «Інтерпорт Ковель», «Порт Крим», «Миколаїв», «Порто-франко», «Рені» імпорт товарів для потреб власного виробництва, ввезених на територію зони суб'єктами підприємницької діяльності, та експорт товарів, повністю вироблених чи оброблених у цій зоні, як правило, не підлягає ліцензуванню і квотуванню, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;

у вільних економічних зонах «Яворів», «Славутич», «Курортополіс Трускавець», «Миколаїв», «Сиваш» строком на 5 років звільняється від сплати ввізного мита і оподаткування податком на додану вартість операції з ввезенням для потреб власного виробництва сировини матеріалів, обладнання і комплектуючих до них;

спеціальний режим оподаткування вільних економічних зон «Азов», «Донецьк», «Закарпаття», «Інтерпорт Ковель», «Рені» передбачає оподаткування прибутку за ставкою 20 відсотків до об'єкта оподаткування; при цьому вільні економічні зони «Славутич», «Курортополіс Трускавець», «Порт Крим», «Миколаїв», «Порто-франко» на три роки звільняються від оподаткування прибутку суб'єктів господарювання, отриманого від реалізації інвестиційних проектів, а прибуток, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 відсотків від діючої ставки оподаткування;

спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку передбачає:

звільнення від обкладання ввізним митом при ввезенні на митну територію України, але не більше ніж на 5 років, сировини, матеріалів, перелік яких визначається Кабінетом міністрів України. Звільняються від оподаткування на додану вартість обладнання, комплектуючі до нього з метою їх використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об'єкта інвестування в експлуатацію;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку, отриманого новоствореними підприємствами від реалізації інвестиційних проектів, а також діючими підприємствами, на яких проведено реконструкцію, реструктуризацію, перепрофілювання або модернізацію в частині, отриманій від освоєння інвестицій;

пільги на сплату податку на прибуток не розповсюджуються на частину рибутку, яка отримана суб'єктом підприємницької діяльності від освоєння інвестицій за рахунок бюджетних коштів всіх рівнів, у тому числі за рахунок Державного інноваційного фонду;

у валовий прибуток підприємств з метою оподаткування, як правило, не включаються суми інвестицій, отримані від реалізації інвестиційного проекту у вигляді фінансових коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

у випадку, коли протягом певного періоду відбувається часткове або повне відчуження зазначеної інвестиції, суб'єкт підприємницької діяльності, який отримував інвестицію, в цьому випадку зобов'язаний сплатити податок на прибуток, отриманий в звітному періоді;

особливості оподаткування технологічних парків розповсюджуються на 5 років з моменту реєстрації об'єкта. У період виконання кожного інвестиційного і інноваційного проекту вони полягають у наступному:

суми податку на додану вартість в операціях з продажу товарів (робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інвестиційних і інноваційних проектів за пріоритетними напрямками діяльності технологічних парків, і суми податку з прибутку, одержаного від виконання зазначених проектів, технологічні парки, їх учасники, дочірні та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки та використовують зазначені суми виключно на наукову і науково-технічну діяльність, розвиток власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз. Порядок зарахування сум податків на спеціальний рахунок та їх використання встановлюється Кабінетом міністрів України;

технологічні парки, їх учасники і дочірні підприємства звільняються від сплати збору до Державного інноваційного фонду;

технологічні парки, їх учасники забезпечують ведення окремого бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням інвестиційних і інноваційних проектів.

Перелік вільних економічних зон і пріоритетних видів економічної діяльності на територіях із спеціальним режимом інвестицінної діяльності охоплюють виробництво продукції практично всіх галузей економіки.

Серед підприємств, на яких почали реалізовувати інвестиційні проекти, у спеціальних економічних зонах, найбільші такі:

ЗАТ «Красноперекопський содовий завод» (Автономна Республіка Крим) — реконструкція та стабілізація існуючого содового виробництва (загальний обсяг інвестицій ЗО млн дол. США);

ЗАТ «Концерн Стирол» (Донецька область) — 12 інвестиційних проектів у хімічній промисловості (загальний обсяг інвестицій 127,2 млн. дол. США);

ЗАТ «ЛВГ-Пластикс» (Донецька область) — будівництво комплексу з випуску полімерних матеріалів (загальний обсяг інвестицій 39,8 млн. дол. США);

ТОВ «Телеком-Україна» (Донецька область) — будівництво нової телефонної мережі (загальний обсяг інвестицій 25,4 млн. дол. США);

ТОВ «Істіл — ДМЗ» (Донецька область) — будівництво металургійного комплексу (загальний обсяг інвестицій 35,8 млн. дол. США);

ТОВ «Комбінат Каргілл» (Донецька область) — будівництво заводу по виготовленню олії (загальний обсяг інвестицій 40 млн. дол. США);

«Компанія Лінь-Мінь» (Львівська область)- будівництво заводу з виготовлення продуктів харчування (обсяг інвестицій 12,5 млн. дол. США).

Основними напрямками спрямування інвестицій, передбаченими проектами, стали такі галузі промисловості, як хімічна — 17 %, харчова, транспорт і зв'язок —12 %, металургійна — 9 %. Галузеву структуру інвестицій наведено на рис. 11.2.

На сучасному етапі діяльності вільних економічних зон висловлюються різні думки відносно доцільності їх створення. Світовий досвід і недовга практика їх формування і роботи в Україні вказують на перспективність цієї форми інтеграційної діяльності. Однак безумовно і те, що ефективна реалізація цієї форми економічної взаємодії з іншими державами може здійснюватися при впровадженні певних обов'язкових умов.

Слід зрозуміти, що реальний ефект може бути отриманий лише в перспективі при можливості і готовності державних органів направити значні кошти для формування інфраструктури вільних економічних зон.

На сучасному етапі необхідними є розробка і прийняття відповідної законодавчо-нормативної бази, яка регулювала б процес створення і функціонування вільних економічних зон і не змінювалася через короткі періоди часу. Чинна нормативно-правова база щодо діяльності економічних зон і територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності є недосконалою і не забезпечує реального стимулювання іноземних інвесторів.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)