Розділ 4. Соціально-культурний потенціал

Розглянувши детально організації, в яких Індія бере участь, можна зробити висновок, що деякі з них сприяють її соціально-культурному потенціалу. Такими організаціями є ООН, СААРК, Міжнародна організація праці, Міжнародна асоціація розвитку. Проте варто зазначити, що це є дуже необхідним, враховуючи те, що більше 70% населення країни і надалі проживають у селах. Крім того, середній рівень писемності населення Індії становить 64,8% (53,7% серед жінок і 75,3% серед чоловіків). Найвищий рівень писемності спостерігається в штаті Керала (91%), а найнижчий - в Біхарі (47%). В загальному, потенціал країни є величезним, адже населення Індії складає п’яту частину від усього населення світу. Проте населення, через низький соціально-культурний рівень, використовується лише мала його частина як дешевої інтелектуальної сили, і велика частина як дешевої робочої сили.

Навчання в більшості вузів Індії ведеться англійською мовою. Вища освіта в країні надається на рівні програм європейських вузів. Вартість навчального року - близько 15 000 доларів США. В Індії функціонує 200 університетів: 16 з них - центральні, інші діють згідно штатним актам. Загальне число коледжів в країні - близько 11 000. За останні кілька десятиліть значний розвиток отримала технічна область освіти. В даний час 185 вузів пропонують аспірантуру по інженерії та технічних дисциплін.

Ще досі проблемою Індії є те, що шлюб укладають не по любові, а за домовленістю батьків. Батьки при цьому дають у придане своїй дочці багато грошей і речей, на випадок, якщо чоловік помре. Крім цього, розлучення в Індії складають всього 1%. Проте жінки вже починають бути більш самостійними, і частка розлучень зростає.

Індія, як країна з великим культурним розмаїттям, має безліч свят, чия кількість перевищує число календарних днів у році. З маленькими лампами і великою турботою відзначається свято братів і сестер Картігай в Південній Індії. В інших частинах Індії святкуються Бхая-дудж і Ракша-бандхана. Сестри бажають своїм братам щастя і пригощають їх солодощами, в той час як брати дарують їм подарунки і обіцяють захищати їх все життя.

Індія, будучи мультикультурною і мультирелігійною країною, відзначає свята різних релігій. Чотири національних свята в Індії: День незалежності Індії, День республіки, День народження Ганді, Перше травня відзначаються з великим розмахом і ентузіазмом по всій Індії. Крім того, багато індійські штати і регіони мають власні свята залежно від переважної релігії та мови. Християнство - третя за величиною релігія в Індії. У загальній складності в Індії проживає 23 мільйони християн, з яких 17 мільйонів - католики. Індія також є домом для багатьох християнських свят. Країна відзначає Різдво Христове і Велику п'ятницю як канікули. Місцеві ярмарку також святкові та загальнодоступні в Індії. Наприклад, Пушкарський ярмарок - один з великих ринків верблюдів у світі.

Невід’ємною постаттю у індійській релігії та літературі є буда. Буда, згідно з базовими уявленнями буддизму, являє собою не бога, а «посередника між людьми та вищими силами» або рятівника. Проте люди вірять, що буда – це людина, що називається Сидхартха Гаутама, який досяг істини і просвітлення.

Важливою постаттю, відомою на весь світ є Магатма Ганді., один з керівників та ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Його філософія не насилля вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін. Його політичним ідеалом була демократична держава з мінімальними функціями центрального урядового апарату. Йому належить вислів: “Правда- це Бог”.

У цій країні спорт також є загальнонародним улюбленим явищем. Хокей на траві є національним видом спорту в Індії, і збірна Індії по хокею на траві перемогла в 1975 році на Чемпіонаті світу з хокею на траві, а також має 8 золотих, 1 срібну, 2 бронзових медалей на Олімпійських іграх. Крикет - найбільш популярний вид спорту в Індії. Він з’явився в Індії завдяки британським колоністам. Збірна Індії з крикету в 1983 і 2011 роках перемогла на Чемпіонаті світу з крикету, а також в 2007 на ICC World Twenty20 і в 2002 році разом з Шрі -Ланкою на 2002 ICC Champions Trophy. Крім того, Рада з контролю за крикетом в Індії проводить Індійську прем'єр- лігу і змагання Двадцять 20. Зазвичай вважається, що шахи з'явилися в північно- західній Індії в часи імперії Гуптів, де ранні шахи були відомі як чатуранга в VI столітті. Інші ігри, які відбулися в Індії, залишаються досі популярними в Північній Індії. До них відносяться кабадді, гіллі - Данді, хо -хо. Традиційними іграми Південної Індії вважаються Валлам-калі і кутьюм - Колум. Щорічний валам-калі проводять під час свята Онам на річці Памба. У 2011 році Індія ініціювала приватне будівництво Міжнародного автодрому Будди, це її перша мотогоночна траса. Траса довжиною 5,14 км знаходиться у Великій Нойд, штат Уттар -Прадеш, поруч з Делі. Перший захід "Формули- 1 Гран -прі Індії пройшло в жовтні 2011 року. Три роки підряд цю гінку вигравав німець Себастьян Фетель. Індійці, на жаль, не показали хороших результатів.

Одна з найбільш відомих форм стародавніх бойових мистецтв Індії - Каларіпаяту з Керали. У цьому виді бойового мистецтва різні стадії фізичного виховання включає в себе аюрведійский масаж з використанням кунжутного масла, щоб зробити тіло більш гнучким, серія гострих рухів по тілу, щоб отримати контроль над різними частинами тіла, комплекс бойових технік з мечем. Сіламбам який був розроблений близько 200 року н. е. і сягає своїм корінням до Південної Індії епохи Сангам. Сіламбам унікальний серед бойових мистецтв Індії, так як використовує комплекс прийомів, пов'язаних з ногами, що включає різноманітність обертаючих стилів. Бамбукові предмети використовуються як головна зброя. У третьому сторіччі до н. е. йога Сутри Патанджалі навчали як медитувати і цілеспрямовано впливати на точки, що знаходяться всередині тіла людини, щоб пізніше використовувати їх в бойових мистецтвах, в той час як Йогачара в буддизмі навчала різним рухам пальців вигляді мудрі.

Поиск по сайту: