Найважливішою частиною переконання є вимога

При цьому слід пам’ятати, що будь-яка вимога повинна будуватись на повазі до особистості, розумінні її стану та зацікавленості долі особистості. Вимоги бувають: категоричні (не можна красти, не кради) і м’які (краще цього не робити, зроби будь-ласка);

Переконання реалізуються через такі педагогічні прийоми як:

монологічні форми (розповідь з використанням алегорій, порівнянь);

діалогічні форми (бесіда, диспут);

Позитивний приклад.

Слід зауважити, що приклад є найефективнішою формою переконання. "Довгий шлях через настанови, короткий – через приклад" (Сенека). "На виховання особистості можна вплинути лише особистістю" (Ушинський).

Іноді формою позитивного прикладу виступає ідеал. Ідеал – це рушійна сила для розвитку особистості. Основним завданням сучасного педагога є допомога у виборі позитивного ідеалу. Складність методу позитивного ідеалу полягає в тому, що ідеали для себе об’єкт вибирає незалежно від соціального педагога.

Не менш важливим в соціальній педагогіці є метод вправ. Вправа – це численне повторення дій і вчинків з метою закріплення певних навичок, умінь та формування звичок. З вправи формується поведінка. Поведінка складається з вчинків, які виражаються в дії, тобто вправа на початковому етапі формує дію.

Формування навичок і звичок через вправу включає наступні етапи:

постановка задачі;

роз’яснення правил її виконання;

формування потреби виконати задачу;

практична демонстрація;

організація практичної підготовки;

постановка вимог;

нагадування вимог;

Контроль за виконанням.

У практиці соціально-педагогічної роботи часто використовується також метод формування перспективи. "Надія вмирає останньою. Істинним мотивом людського життя є завтрашня радість" (Сенека).

Перспективи поділяються на:

близькі (очікувана подія згорнута в часі);

середні;

Далекі.

Особливо необхідний метод перспективи є у роботі з людьми, які з тих чи інших причин, на певний проміжок часу опинилися в ізоляції.

До корекційних методів соціально-педагогічної діяльності відносять, так само як і в педагогіці, методи заохочення і покарання. Ці методи неоднозначно трактуються як педагогами так і психологами, особливо це стосується методу покарання. Згідно чинного в Україні законодавства, будь-які прояви фізичного, психічного чи морального насильства над дитиною караються законом.

До використання цих методів ставляться такі вимоги:

Як заохочення, так і покарання повинні бути спрямовані не на особистість, а на її вчинок.

Заохочення і покарання повинні бути мобільні та індивідуальні.

Обидва методи застосовуються лише авторитетною особою.

Не використовувати ці методи часто стосовно однієї та тієї ж особи.

Методи повинні мати свої різновиди.

Для запобігання використання методу покарання застосовуються переконання (зміна одних цінностей іншими; перебудова свідомості) та попередження (прогнозування вчинків та їх негативних наслідків).

Поиск по сайту: