Природа, населення, джерела та iсторiографiя стародавньої Пiвденної Азiї

ІСТОРІЯ ПІВДЕННОЇ АЗІЇ.

Стародавня Індія.

Природа, населення, джерела та iсторiографiя стародавньої Пiвденної Азiї.

До недавнього часу в науцi була поширена думка про вiдносно пiзнє порiвняно з iншими регiонами / Єгипет, Межирiччя/ виникнення цивiлiзацiї на Iндостанi. Сьогоднi ж ясно, що вже у VII тис. до н.е. населення Пiвденної Азiї обробляло землю, розводило велику рогату худобу, пiдтримувало контакти з сусiднiми культурами Iрану та Середньої Азiї.

Античнi автори Iндiїю називали територiю розташовану на схiд вiд рiки Iнд. В географiчному планi Iндiя дiлиться на двi основнi частини: пiвнiчну материкову i пiвденну- пiвострiвну. Цi частини вiддiленi одна вiд одної системою гiрських хребтiв, найбiльший з яких Вiндхья. В давнину цi гори були вкритi густими лiсами. Такi умови, разом з недостатнiм розвитком мореплавства, навiть каботажного / розвитку мореплавства там перешкоджали природнi умови: бурхливiсть Iндiйського океану, вiдсутнiсть достатньої кiлькостi бухт/, сприяли виникненню значних вiдмiнностей в iсторичному розвитку зазначених областей.

Пiвнiчна частина Iндiї В свою чергу дiлиться ще на двi великi областi: захiдну i схiдну. Перша з них включаї долину рiки Iнд i п"яти великих рiк / Пенджаб - П"ятирiччя/, що зливаються разом i впадають в Iнд. Клiмат цiєї областi жаркий i сухий. Кiлькiсть атмосферних опадiв зменшується вiд 1000 мм. на рiк на пiвночi до 250 мм. на пiвденно-му-заходi. Тому без штучного зрошення можна було займатись землеробством тiльки в районах, що безпосередньо прилягали до басейну Iнду i могли зрошуватись пiд час розливу.

Схiдна область пiвнiчної частини Iндiї включаї в себе долину рiчки Ганг з притоками. Тут клiмат жаркий i вологий. До кiнця II тис. до н.е. цей район був вкритий густими лiсами. В нижнiй течiї Гангу, де за рiк випадало до 3000 мм. опадiв, можна було без штучного зрошення вирощувати рослини, що потребують великої кiлькостi вологи / цукрова тростина, рис/. Проте на заходi цiїї областi опадiв недостатньо / коло 700 мм. на рiк/, тому тут необхiдно було займатись штучним зрошенням.

Пiвденна Iндiя- це пiвострiв, що за формою нагадує трикутник. Центральну частину цiєї областi займаї плоскогiр"я Декан, яке маї незначний ухил з заходу на схiд, через що майже всi великi рiки Пiвденної Iндiї впадають в Бенгальську затоку. Вздовж захiдного i схiдного узбережжя Пiвденної Iндiї простяглись гори- Захiднi та Схiднi Гати, якi затримують вологi вiтри, що дмуть з океану. Через це клiмат Деканського плоскогiр"я досить посушливий. Найбiльш сприятливим для життя людини районом Пiвденної Iндiї був пiвденно-захiдний Малабарський берег. Там був хороший клiмат, багата рослиннiсть, сприятливi умови для мореплавства та морської торгiвлi.

Рiзнi областi Iндiї, внаслiдок великої рiзницi в природних умовах, природної iзоляцiї окремих територiй, рухались вкрай нерiвномiрно шляхом культурного розвитку. У важкодоступних гiрських та лiсових районах Декана до нового часу населення продовжувало жити в умовах племiнного ладу.

Населення сучасної Пiвденної Азiї за етнiчним складом не є однорiдним. Бiльша частина населення належить до європеоїдної раси. Разом з тим народностi пiвденної частини Iндостану та Цейлону за деякимирасовими ознаками / темний колiр шкiри та волосся/ близькi до австралоїдiв.

З чисельних мов народiв Iндiї найбiльш давньою є, ймовiрно, мундська. В давнину носiї цiєї мови заселяли обширнi райони Пiвденної Азiї, про що свiдчить i топонiмiка,що виходить з давнiх форм цiїї мови, i розкиданiсть їх сьогоднi на значнiй територiї країни- це i Центральна Iндiя i Гiмалаї. Бiльшiсть же мов сучасної Iндiї належать до двох груп, що iстотно вiдрiзняються одна вiд одної- iндоєвропейської та дравiдiйської. На бiльшiй частинi територiї Iндiї переважають iндоєвропейськi мови, лише в пiвденнiй частинi дравiдiйськi. Дравiди /мелано-iндуси/, можливо є корiнним населенням Iндiї. Якщо й нi- то вони з"явились тут дуже давно. Натомiсть племена, що розмовляли iндоєвропейськими мовами з"явились в Пiвденнiй Азiї лише в II тис. до н.е. Саме на основi цих мов виникла лiтературна мова - санскрит.

Поиск по сайту: