АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виникнення держави та рання історя Китаю

Читайте также:
  1. Антиінфляційна політика держави
  2. Антиінфляційна політика держави.
  3. Апарат держави: поняття та структура
  4. Бідність, її причини та показники. Соціальна політика держави як політика регулювання доходів.
  5. Бюджет держави та проблема його балансування.
  6. Вибирання гідроапаратів
  7. Визначення водовбирання
  8. Виникнення i розпад загальноiндiйської держави / друга пол. I тис. до н.е./.
  9. Виникнення асептики
  10. Виникнення держави і розвиток економіки
  11. Виникнення етики в системі філософського знання

Ці ж племена навчились в це же час виготовляти знаряддя з бронзи. Перші міські поселення вздовж ріки, віддалено подібні до шумерських виникли в середині II тис. до н.е. В кінці тисячоліття ці поселення на півночі Китаю починають групуватись навколо “великого міста Шан ”, так називали в той час сучасне місто Ань”ян. Тоді у місцевих жителів вже була писемність і активно проходило розшарування суспільства і розпад територіальних общин. Ми знаємо подробиці життя цього першого державного об”єднання з дуже інтересного джерела. Це “гадальні написи” - своєрідні запити до оракула-прорицателя, який знаходився в місті. Вони писались на кістках тварин і черепахових панцирях. З них стало відомо, що головним лідером - військовим вождем, верховним жрецем і організатором виробництва цієї общини був правитель міста Шан, який носив титул ван.

Піктографічне письмо доносить до нас криваві подробиці раньої історії Китаю. Знаки-малюнки на гадаьних кістках розповіли про позбавлення зору, про закопування живих людей заживо, про повішання, четвертування, про спалювання на вогнищі. Напевно це був час жорстокої боротьби між містами (“і”) і общинами (“фан”). Місту Шан вдалось створити військовий союз, але оточений ворогами цей союз міг існувати тільки в умовах суворої дисципліни. Дуже часто в написах до оракулу задается одне питання: “ Чи дійде ворог до Головного міста Шан?”.

Полонених шанці дуже часто вбивали або закопували разом з тілом померлого або вбитого соплемінника. Є величезні поховання в яких сотні тіл похованих разом з правителем.

В армії шаньців були колісниці, розраховані на трьох воїнів. Посередині стояв візник, зліва - лучник, справа - воїн із списом. На чолі усіх місцевих богів стояв покровитель міста Шан. Він часто зображувався на бронзових деталях озброєння воїнів.

Основним досягененням шаньців були успіхи в землеробстві з елементами іригаційних споруд, винайдення письма, обробка бронзи, разведення худоби. Саме розведення свині в Китаї було доручено жінці. Тому малюнок “Свиня під дахом” значив дослівно “дім жінки” і від нього пішов пізніше іерогліф “чіа”, що значить “сім”я”. Другим дуже важливим досягненням цього першого державного утворення було разведення тутового шовкопряду, “домашніх черваків”,з коконів яких китайці і понині виготовляють шовк.

Вани, що стояли на чолі держави вважали, що ведуть своє походження від ластівки: їх легендарна прамати народила від яйця цієї птиці “кольору ночі”. По словам старинної народної пісні: “Небесний наказ було надіслано ластівці - спуститись на землю і створити країну Шан”. Правили царі Шан, приблизно до 1050 року до н.е. До цього часу і інші племена оволоділи секретами шаньців і місто Шан було завойоване племенем чжоу, яке запозичило в шаньців ще однин винахід - титул ван і владу його над округою.

Після короткого мирного періоду в новій обстановці починається знов процес укрупнення разрізненних держав. Не випадково цей етап, названний Східне Чжоу. Його прийнято ділити на два періоди “Ле го” (“Різномаїт”я царств”) і “Чжань го” (“Воюючі царства”). На цій теріторії то виникали то зникали спільні політичні союзи. Вони відправляли чжоуському вану вимоги визнати їх гегемонами над всій територією Китаю. Вони відправляли чжоуському вану тепер вже вимоги визнати їх гегемонію. Вважалось, що незважаючи на маленькую територію і незначну армію, він зберігає магічну силу даровану Небом.

В VII столітті до н.е. правителями-гегемонами (“ба”) по черзі ставали лідери царств Ці, Цзінь і Чу. Ці царства-гегемони, мали по декілька тисяч бойових колісниць, були значною силою, яка впливала на долі усіх інших царств. Крім боротьби за лідерство в Китаї йшла внутрішня боротьба між представниками знатних родів за владу, і боротьба правителів проти аристократів-змовників. До цього додавались ще постійні набіги кочовиків, яких приваблювали простори Великої Китайскої рівнини. В середині I тис. до н.е. в Китаї залишилось лише 7 царств здатних претендувати на роль лідерів:Цінь,Янь,Чу на окраїнах Китаю, і Вей,Чжао,Хань і Ці в центрі його[3].

И все ж, незважаючи на складний характер розвитку історії, Китай крок за кроком зміцнював державні початки. В царствах-гегемонах вводиться нова адміністративна система. Основними виробниками були в той час вільні землероби і общинники. Протев в усіх царствах переділи землі були припинені і земля переходить у володіння великих патріархальних сімей. Починається розшарування суспільства, з”являється рабство за борги. Для усіх царств спільним стає термін, що позначує раба (“нубей”).В ході свого розвитку Китай в це час здійснює ряд відкрить, що мали для його історії важливе значення.

Першим відкриттям було освоєння плавки заліза. Це привело до розвитку ремесла і землеробства. Поява залізних знарядь дозволила вийти за межі прирічних полів і розчистити поля від лісу. Починається також активне будівництво іригаційних споруд. З”являються різноманітні форми куплі-продажу землі.

Активно розвиваються торгівельно-ремісничі підприємства і з”являється монетна форма грошей. Правда монети Китаю відзрізнялись від інших країн. Перші монети з”явились близько 500 року до н.е. В Китаї було близько 96 монетних дворів.Було декілька видів монет: у формі мотики, у формі ножа, золоті пластинки з насічками. В царстві Цінь ходили круглі монети с квадратним отвором посередині. Їх носили на нитці у зв”язках.

В середині IV століття до н.е. міністр Шан Ян в царстві Цінь провів реформи, які мали на меті укріпити політичну централізацію, підірвати могутніть аристократії, змінити систему оподаткування. Спочатку були введені едині закони, потім була дозволена купля землі і здача її в залог. Потім були відмінені усі попередні спадкові титули. Нові ранги (їх було 20) знатності присвоювались за особисті заслуги, в основному у військовій справі. Ці ранги стали основою для отримання адміністративних посад. Власники рангів отримали право на володіння, зумовлене в законі. Вказувалась кількість землі, рабів і розміри іншого майна.

Невздовзі ранги стали продаватись, і це відкрило шлях до влади багатим людям. В армії Шан Ян замінив колісниці - маневровою кіннотою, а бронзову зброю - залізною. Правом виготовлення зброї користувалась тільки держава. Реформи Шан Яна відкрили шлях до нового типу держави адміністративно--бюрократичного. І, після проведення реформ в життя, царство Цінь отримало ряд переваг перед іншими царствами.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)