АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ

Читайте также:
  1. III. Хід роботи
  2. III. Хід роботи
  3. V. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  4. VІ. Виконання практичної роботи. Інструктаж з техніки безпеки.
  5. Аналіз ритмічності роботи підприємства
  6. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
  7. б) комп’ютерні технології в музичній діяльності школярів.
  8. в практиці роботи сучасного загальноосвітнього навчального закладу
  9. Варіант 13 Західні соціологічні теорії соціальної стратифікації
  10. Варіанти завдань для домашньої контрольної роботи із дисципліни
  11. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
  12. Варіанти завдань домашньої контрольної роботи

/. Соціальна зумовленість роботи з військовослужбовцями

У мирний час призиваються придатні до неї за етапом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнило­ся 18 років (Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військо­ву службу"). Саме цей вік (18-20 років) вважається одним із надзвичай­но складних і відповідальних у плані становлення особистості в процесі набуття молодою особою соціального та професійного досвіду, адаптації та входження її в суспільне життя. Призов молодої людини до лав Зброй­них сил — докорінна зміна для неї звичайного середовища, порядку існування, відірваність від родини та близьких.

Молода людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває у вакуумі, ізоляції від зовнішнього світу, підпадає під вплив внутрішньо військових як позитивних, так і не рідко негативних чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями [1]. Ускладнення психологічного стану, в якому тривалий час перебуває військовослужбовець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків. Підвищення рівня обов'язків та відповідаль­ності, надмірне психологічне, моральне та фізичне навантаження, дисципл­інарні вимоги — все це сприяє розвитку стресових станів, підвищення тривожності, депресивного стану, які проявляються в спробах суїциду, дезертирства, агресивної спрямованості особистості, схильності до девіан-тної, деліквеитної поведінки. Ситуацію ускладнює той факт, що при бага­тьох військових частинах ще й досі відсутні посади психолога взагалі, або їх робота носить суто формальний характер. Надання соціально-медичпої, психолого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги як військовос­лужбовцям строкової служби, так і офіцерам в умовах сьогодення має бути невід'ємною складовою усього періоду служби в армії.

Протягом останніх років центрами соціальних служб для молоді в Україні ведеться робота щодо соціальної підтримки та допомоги військо-


вослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям — офіцерам та членам їх сімей. Військово-патріотичне виховання молоді, підготовка допризовної та призовної молоді до проходження служби у Збройних силах, соціальна адаптація військовослужбовців строкової служби, проф­ілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістов­ному дозвіллю військовослужбовців, відпрацювання механізмів альтер­нативної служби, адаптація молодих осіб, які звільнилися з лав Зброй­них сил, у цивільне життя — все це є надзвичайно актуальними питання­ми в системі реалізації одного із напрямків соціальної молодіжної пол­ітики.

На організацію та впровадження системи комплексної соціальної ро­боти з військово зобов'язаною молоддю та офіцерами строкової служби спрямована діяльність центрів соціальних служб для молоді за комплек­сною програмою "Соціальна робота з призовною молоддю та військовос­лужбовцями", затверджена наказом Держкоммолодьспорттуризму від 26.01.2001 р., № 173.

Пріоритетами та принципами реалізації цієї програми визначено:

— активне залучення спеціалістів різного фаху до впровадження
моделі надання соціальних послуг військовозобов'язаній молоді;

— впровадження моделі соціальної роботи па засадах добровільності,
конфіденційності, компетентності, професіоналізму, системності;

— створення умов для сприяння захисту основних прав та свобод
військовослужбовців, гармонійного розвитку молодої особистості юнаків.

Виходячи з актуальності проблеми, програма соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю ставить за мету організацію надання допомоги призовникам та військовослужбовцям у вирішенні соціально-психологічних проблем шляхом надання інформаційних, психолого-педа-гогічних і корекційпих послуг. При цьому визначено домінуючим індив­ідуальний адресний підхід та створення системи комплексного впливу па особистість.

Реалізація програми спрямована на вирішення таких завдань:

— зменшення кількості злочинів серед військовослужбовців, а та­
кож випадків ухиляння від проходження служби у Збройних силах Ук­
раїни;

— формування стереотипу поведінки допризовної молоді на усвідом­
лене проходження строкової служби у Збройних силах України;

— створення комплексної системи соціальної допомоги військовозо­
бов'язаній молоді.


200 Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи 201


 


Діяльність програми спрямована на роботу з такими категоріями клієнтів:

■^ призовники — юнаки 18 років, які призиваються на дійсну строко­ву військову службу;

^ військовослужбовці — особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці строкової і надстрокової служби та військо­вої служби за контрактом Збройних сил України;

^ члени родин призовників та військовослужбовців — батьки, дру­жини, діти й інші близькі родичі призовників та військовослужбовців, а також опікуни й особи, які здійснюють піклування над призовниками;

^ молодь, яка звільнилася ізЗбройних сил України.

2. Форми соціальної роботи

У роботі з військовослужбовцями строкової служби у військових частинах України психологи центрів соціальних служб для молоді вияви­ли, що найбільш актуальними в їхньому середовищі є проблеми особист-ісиого та емоційного характеру, такі, як: емоційне напруження й особис­тіша тривожність; "скриті" конфлікти; відсутність павичок позитивного вирішення міжособистісних стосунків; психологічна несумісність; про­блема адекватності самооцінки [1].

Досвід роботи спеціалістів центрів демонструє, що найбільш ефек­тивними методами роботи з військовослужбовцями строкової служби є:

—індивідуальне консультування з використанням проективних ме­
тодик;

—методи релаксації;

—ігрові техніки особистісного росту.

Дані методи ефективні в зв'язку з тим, що використовуються з ура­хуванням специфіки армійської служби.

Рівень "офіцер — солдат" передбачає, що солдат, як правило, висту­пає не в ролі суб'єкта спілкування, а в ролі об'єкта спілкування. Його дії практично цілком регулюються наказами, тому що солдат не має можливості проявити себе як особистість. Для дисципліни це добре, а для розвитку особистісних якостей — не завжди. Підпорядкованість у ситуації армійської служби, яка не обговорюється, є також одним із чинників зниження самооцінки особистості. Тому, крім фізичного роз­витку необхідно також розвивати морально-психологічний рівень військо­вослужбовців строкової служби.


Будь-яка міжособистісна взаємодія пов'язана не менше з передачею інформації, але й з тим, як вона подається, і як ми її сприймаємо. Не завжди в умовах армійського підпорядкування військовослужбовці ма­ють справу з тим, що їм до душі. Якщо у них у зв'язку з цим з'являють­ся негативні емоції і вони не вміють їх оцінювати, усвідомлювати справ­жню локальну причину їх появи, не мають навичок спрямовувати їх у будь-яке русло своєї служби, то рівень емоційної напруги підвищується, причому без контролю свідомості. Критична маса негативних пережи­вань збільшується, і па певному етапі змінюється таким станом, який можна кваліфікувати як иограпичио психічний. Тому в умовах армії для військовослужбовців важливо розвивати уміння оцінювати і регулювати свої емоції, почуття і переживання.

Спілкування за допомогою ігрових технік дає можливість відволік-тися від рутинних обов'язків служби, дає заряд позитивних емоцій, знімає емоційну напругу. Повернення до своїх повсякденних обов'язків, до спілкування з товаришами по службі носить якісно інший характер, а саме — крізь призму нового емоційію-позитивпого досвіду, що, у свою чергу, опосередковано покращує психологічний клімат у мікрогрупах

військовослужбовців.

Основні проблеми звернень військовослужбовців, що потребують проведення індивідуальних консультацій стосуються таких питань:

— проблеми особистості — внутрішньо особистіспі конфлікти, про­
блеми стосунків із оточенням, адаптація до військового колективу, знят­
тя психологічної напруги, перевантаження, соціальна ізоляція, підтри­
мання зв'язків із родиною;

— аспекти армійського життя — нестатутпі взаємовідносини, про­
блеми першого та останнього періодів служби, суїцидальні та гоміцидні

наміри;

— сімейні питання — внутрішиьосімейпі конфлікти, виховання дітей

у родині.

Під час індивідуальних консультацій психологи ЦССМ використову­ють як методи психологічного впливу, бесіди із елементами переконання та навіювання.

Основна спрямованість групових консультативних занять — гар­монізація міжособистісних стосунків у середовищі молодих воїнів, у тому числі і сімейних, вирішення прихованих конфліктів, оптимізація групових комунікацій, подолання проблем соціальної ізоляції.

Однією із найбільш ефективних форм профілактичпо-корекційиої роботи у військових колективах є соціально-психологічний тренінг. Тре-


202 Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи 203


 


іііпгові заняття полегшують і прискорюють процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками ефективної соціальної поведінки, сприяють оитим-ізації комунікативних можливостей людини, створюють можливості для більш повного самопізнання і самовизначення.

Зміст проведених спеціалістам ЦССМ соціальпо-психологічпих тренінгів у військових частинах в основному спрямованих на розвиток комунікативних здібностей, сприяння згуртованості військового колек­тиву, стимулювання особистісиого зростання, розвитку творчих здібнос­тей, адаптаційних можливостей, безконфліктного, позитивного, конст­руктивного спілкування, впевненості в собі, зняття емоційної напруги, стимулювання взаєморозуміння у групі, розвиток вербальної та невер-бальної комунікації, емпатії, попередження конфліктних ситуацій, фор­мування адекватної самооцінки, рекласацію тощо.

Спеціалісти ЦССМ у роботі з молоддю використовують комплекс психокорекційних вправ із використанням рольових ігор, мозкового штурму, релаксаційних технік, методики зворотного зв'язку, арт-тераиії, сімейної терапії, методики корекції депресивних етапів та сприяння адаптаційним можливостям, елементів феноменологічної психодрами, гештальттераиії, когнітивпих, поведіикових методик та технік психодішамічпої терапії.

За соціальним замовленням заступників командирів з вихованої ро­боти військових підрозділів спеціалісти проводять також комплекс діаг­ностичного обстеження, що дозволяє визначати групи ризику, серед військовослужбовців, якіпотребують індивідуальної та групової корекц-ійної роботи. За результатами психодіагпостичпих досліджень психологи надають заступникам військових частин з виховної роботи практичні рекомендації щодо визначення причин і сфери конфлікту у групах, фор­мування сприятливого мікроклімату у військовому колективі, шляхів здійснення психологічного управління діяльністю членів групи, методик ефективного впливу па особистість підлеглих (особливо тих, хто нале­жить до "групи ризику"), організації змістовного дозвілля військовос­лужбовців, формування павичок конструктивного безконфліктного спілкування, вдосконалення програми психологічної підготовки молод­ших офіцерів тощо.

Окремим методом соціальної роботи є використання лекцій які не­суть профілактичне й інформаційне спрямування. Лекції за змістом в основному спрямовані на попередження негативних явищ у військовому середовищі, зокрема, ВІЛ/СНІДу, хвороб, що передаються статевим шляхом, позастатутпих відносин, а також профілактику конфліктів, ио-


долання стресових ситуацій. Лекції інформаційного спрямування, як пра­вило, стосуються основних напрямів державної молодіжної політики, роботи центрів соціальних служб для молоді, релаксації та техніки пси­хологічного розвантаженім, психологічної природи спілкування, профор­ієнтації та юридичних аспектів працевлаштування, пільг військовослуж­бовців, особливостей психологічної роботи з особовим складомЗброй-них сил, соціальио-исихологічпих особливостей управління військовим колективом тощо.

3. Організація соціальної роботи

Практична соціальна робота з військовозобов'язаного молоддю пере­важно реалізується через діяльність консультативних пунктів при військо­вих комісаріатах, військових частинах та під час проведення акцій "Пси­хологічний десант" у військових частинах. Форми і методи соціальної роботи вибираються з урахуванням напрямів роботи, категорій молоді і потреб конкретних військових колективів па основі угод про спільну діяльність, що укладаються між ЦССМ та командуванням військових частин, військових комісаріатів.

Діяльність консультативних пунктів

Консультативний пункт при військових комісаріатах, військових час­тинах є спеціалізованим формуванням центрів соціальних служб для мо­лоді, метою діяльності якого є надання соціальних послуг призовної

молоді.

Завдання соціальної роботи спеціалістів ЦССМ па консультативних пунктах при військкоматах передбачають:

— створення банку даних призовної молоді;

— проведення індивідуальних та групових діагностичних, профоріє­
нтаційних консультацій з призовниками для визначення рівня психолого-
професійиої підготовки до військової служби;

— за результатами діагностичних досліджень психологи надають ре­
комендації до призовної комісії щодо психологічної готовності призов­
ників та військово-професійиого визначення у військових майбутньої

служби;

— падання індивідуальних консультацій та проведення бесід исихо-
лого-педагогічпого, правового, профілактичного, інформаційного змісту
з призовниками та їх батьками;


204 Соціальна робота

— проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комуніка­
тивні, інформаційні, емоційні) з метою стимулювання адаптаційних мож­
ливостей призовників та зняття психологічної напруги;

— проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення,
рівня сподівань та підготовленості призовників до військової служби;

— організація постійного листування з військовослужбовцями, що
стоять па обліку в копсультпуикті з метою психологічної підтримки та
надання їм інформаційної допомоги ("Пошта довіри").

Робота соціальних працівників консультативних пунктів, що діють при військових частинах, спрямована па надання соціально-медичиої, пси-холого-ііедагогічпої, правової, інформаційної допомоги, як військовос­лужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей.

Соціальна робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:

—соціальпо-психологічпа адаптація військовослужбовців строкової
служби до умов проходження служби вЗбройпих силах, від успіху цього
етапу роботи залежить проходження подальшої служби призовника;

—соціальна профілактика негативної поведінки військовослужбовців,
передбачає попередження аморальної, проти правної поведінки;

—соціально-психологічиа реабілітація юнаків, які звільняються з
лавЗбройиих сил;

—профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СШДу під
час проходження служби;

—правова освіта щодо висвітлення юридичних та соціальних прав
військовослужбовців під час служби і після її завершення.

У роботі коїісультнупктів наявна як індивідуальна так і групова форми роботи, в яких практикується проведення бесід, тестів, рольових ігор, аутотренінгів, тренінгових занять, опитувань. При цьому слід заз­начити, що проведення такої діяльності має бути систематичним.

"Психологічний десант"

Формою соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю є про­ведення "Психологічного десанту" — виїзду психологів ЦССМ у військові частини та їх підрозділи з метою падання комплексу соціаль­них послуг військовослужбовцям та членам їхніх сімей.

Під час проведення акції "Психологічний десант" у військовій частині:

— проводяться індивідуальні та групові психолого-педагогічпі, пра­
вові, профілактичні, інформаційні консультації та бесіди з військовос­
лужбовцями і членами їхніх сімей;


Теоретичні основи соціальної роботи 205

проводиться діагностичне обстеження військовослужбовців та
військових колективів з метою створення психологічних характеристик
військовослужбовців (психологічна стійкість, адаптованість до військо­
вих умов життя, схильність до девіаптної поведінки), а також з метою
вивчення моральпо-психологічного військового колективу (негативні
явища у військовому середовищі);

—за результатами обстеження надаються практичні рекомендації
заступникам командирів з виховної роботи щодо організації подальшої
соціальпо-виховної роботи з конкретними військовослужбовцями;

—проводяться з різним контингентом лекційію-тренінгові заняття
інформаційної, профілактичної спрямованості;

—організовуються треиіпги (комунікативні, емоційні) з метою по­
кращення психологічного клімату у військових колективах;

—надаються індивідуальні психологічні консультації військовослуж­
бовцям щодо зняття психологічного напруження та адаптації до військо­
вої служби;

— проводяться соціологічні дослідження ("Соціальний портрет
військовослужбовця") з метою визначення соціально-психологічпого стану
військовослужбовців;

— надається методична допомога заступникам командирів з виховної
роботи щодо нсихолого-педагогічної роботи з військовослужбовцями.

Варто відзначити, що, зазвичай, робота у військових частинах прово­диться поетапно. Спочатку психологами розробляється загальний психо­логічний портрет частини, проводиться діагностична частина роботи із застосуванням психологічних методик, далі, відповідно до потреби, нроф-ілактичпо-корекційпа робота, спрямована па покращення моральпо-пси-хологічпого клімату у військових підрозділах, гармонізації міжособисті-спих стосунків, сприяння психологічному комфорту військовослужбовців, згуртуванню військових колективів, зміцнення зв'язку з родинами, попе­редження прояву негативних явищ, станів, зняття емоційної напруги.

Аналіз результатів психологічних десантів, як основних форм соц­іальної роботи з військовослужбовцями, засвідчує, що робота психо­логів у військових частинах сприяє позитивним моральпо-психологічним змінам у військових колективах.

Клуб роботи з допризовною молоддю — це також одна із форм соціальної роботи з допризовною молоддю. Досвід такої діяльності ЦССМ у різних областях (у 2001-2002 роках) засвідчує позитивні результати.

Основними завданими функціонування клубу по роботі з допризов­ною молоддю є:


206 Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи 207


 


формування у молоді почуття любові до України, українського
народу;

— підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в армії;

— наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, проф­
ілактика негативних явищ;

— моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;

— правова освіта молоді.

Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забез­печення. Це питання вирішуються на підставі угод між військовою час­тиною і ЦССМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військо­вослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залучаються також спеціалісти ЦССМ, військкомату, тренери спортивної школи.

Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:

—фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної
школи;

—психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється
психологом ЦССМ у формі тестів, трепіпгів, рольових ігор, бесід, лекцій;

—бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіце­
рами військової частини;

—заняття по вивченню законодавства про військову службу, забез­
печення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді,
військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалістами цент­
ру, військкомату;

—иопереджувальїю-профілактична робота з молодими людьми (проф­
ілактика СНІДу, ВІЛ-іпфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).

Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслювати переваги та труднощі військового життя.

4. Етапи соціальної роботи

з військовозобов'язаною молоддю

Перший етап соціально-психологічне вивчення особистості при­зовника, він є важливою частиною підготовки призовника до військової служби і передбачає оцінку моральних якостей і суспільної активності


військовослужбовця, мотивів його поведінки і діяльності, військово-про-фесійиої спрямованості, особливостей спілкування і поведінки в колек­тиві та інших індивідуально-психологічних якостей, формування яких обумовлене, головним чином, процесом виховання і виконання визначе­них видів діяльності в суспільстві.

Соціально-психологічне вивчення особистості військовослужбовця проводиться спеціалістами ЦССМ, які працюють при військкоматах і призовних пунктах, і полягає у вивченні певних якостей особистості:

— морально-вольові якості (почуття громадського обов'язку, відпо­
відальність, чесність, мужність, самовладання і витримка, дисципліно­
ваність та інші);

— військово-професійної спрямованості (головні мотиви діяльності,
професійні інтереси, схильності й захоплення);

— особливості спілкування і поведінки в колективі (колективізм,
товариськість, лідерські схильності, організаторські та педагогічні
здібності, скромність і доброзичливість, ступінь конфліктності та інше).

Робота по вивченню особистості військовослужбовця передбачає ви­рішення кількох важливих питань. З цією метою використовуються різні методи.

1. Аналіз документів особової справи дозволяє отримати •иформа-
цію про біографічні дані, моральні та іидивідуальпо-исихологічпі якості,
військово-ирофесійпу спрямованість і загальноосвітню підготовленість
військовослужбовця. Аналіз документів дозволяє визначити головні на­
прямки подальшого, більш ретельного виявлення індивідуальних особли­
востей військовослужбовця за допомогою інших методів соціально-пси-
хологічпого вивчення і психофізіологічного обстеження.

2. Застосування методу спостереження — це один із найбільш об­
'єктивних та надійних методів психології. Він дозволяє здійснювати цілес­
прямоване і систематичне вивчення дій, вчинків, поведінки особистості
в цілому, ставлення до служби і до різноманітних явищ навколишньої
дійсності з метою викриття, реєстрації та аналізу тих фактів, які можуть
характеризувати спрямованість, характер, здібності та інші іпдивідуаль-
гю-нсихологічпі якості молодої людини. Усі дані спостереження повинні
записуватися, систематизуватися, оброблятися з урахуванням інформації,
отриманої за допомогою інших методів.

3. З метою більш чіткого визначення основних проблем, з якими
стикається допризовна молодь, її ставлення до служби в армії, аналізу
напрямів патріотичпо-віиськового виховання молоді проводиться анке-


208 Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи 209


 


       
   

дає більше користі, якщо до її початку відомі: сімейний стан молодої людини, деякі особливості поведінки, схильності й захоплення, найбільш виражені здібності.

тування молоді допризовного віку. Питання в основному стосуються професійної спрямованості (мотивів, інтересів, захоплень), моральних і психологічних якостей особистості, стилю спілкування і поведінки та характерологічних особливостей.

4. Біографічний метод. Головними джерелами біографічного мето­
ду є: офіційні біографічні документи (характеристики, автобіографії тощо);
практичні результати діяльності; автобіографічні дані.

Основними компонентами інтерпретації (обробки) біографічного ма­теріалу с:

—виявлення факторів розвитку даної людини (середовище розвит­
ку власної діяльності людини та іп.);

—виявлення індивідуальних фаз життєвого шляху;

—аналіз структури факторів у кожній фазі;

—виявлення зв'язку між фазами індивідуального розвитку людини.

5. Орієнтовна анкета — опитування, орієнтоване на визначення
основних видів спрямованості людини:

—особистої, тобто спрямованості на себе, коли має місце перевага
мотивів особистого благополуччя, прагнення до лідерства, престижу;

—колективістської, тобто спрямованості людини на взаємні дії, коли
вчинки людини визначаються потребою в спілкуванні, прагненням підтри­
мувати гарні відносини з товаришами по роботі;

—ділової, тобто спрямованості на завдання, відображає перевагу
мотивів, породжених самою діяльністю, захопленням процесом діяль­
ності, безкорисливе прагнення до знань, до оволодіння новими павичка­
ми і вміннями.

6. Психодіагностичні методики, спрямовані иа визначення основ­
них властивостей особистості людини:

—вивчення рівня самоконтролю;

—визначення ціннісних орієнтацій особистості;

—оцінки комунікативних і організаторських схильностей (КОС-КОР);

—визначення тину поведінки особистості в конфліктній ситуації;

—визначення тенденцій поведінки особистості в групі.

7. Індивідуальна співбесіда. Цс один з найбільш діючих методів
вивчення особистості і, як правило, він є заключним етаном соціальпо-
пспхологічпого вивчення військовослужбовця. Бесіда є цілеспрямова­
ним засобами вивчення військовослужбовців і потребує певних умов і
відповідної методики проведення. Однією з перших умов високої ефек­
тивності бесіди полягає у ретельній підготовці до її проведення. Бесіда


 

Робота з допризовною молоддю

Окрім роботи консультаційних пунктів при військкоматах, спеціалісти ЦССМ проводять ро­боту з допризовною молоддю і призовниками в школах, професійно-технічних училищах, техн­ікумах, па збірних пунктах. Напрями та форми такої роботи такі:

— правова освіта молоді (лекції "Військові обов'язки", "Закон і
служба вЗбройпих силах", "Права військовослужбовців у військовому
статуті" тощо);

— підвищення ефективності військово-патріотичиого виховання доп­
ризовної молоді (зустрічі юнаків з ветеранами Великої Вітчизняної війни,
учасниками бойових дій тощо);

— активізація особистіших інтересів (організація ігор КВК між ко­
мандами шкіл і військових частин);

— висвітлення питань роботи з призовниками та військовослужбов­
цями у молодіжних радіопередачах пресі тощо.

Адаптація до військової служби. Протягом служби військовослуж­бовець неодноразово переживає критичні періоди, сутність яких зале­жать від зміни потреб і спонукань, що рухають поведінкою людини і визначають ЇЇ ставлення до нового соціуму. Відбувається переоцінка цінно­стей особистості. Такі періоди є цілком закономірні. Командуючому складу військових частий необхідний аналіз того, наскільки адекватно військо­вослужбовці переживають і усвідомлюють критичні моменти і наскільки активно індивід пристосовується до умов соціального середовища.

Одним із методів вивчення рівня адаптації різних категорій військо­вослужбовців до умов армійського життя, що використовується спеціал­істами ЦССМ, є анонімне опитування цільових груп. Опитування може проводитись у формі самозаповненпя анкет [ 1 ]:

— для новобранців "Проблема адаптації молодого поповнення"
(АМП - 1.95);

— для військовослужбовців 1 і II періодів служби (МП-2);

— для солдатів та сержантів (БП—1.95);

— для солдатів та сержантів "Стан моральпо-психологічиої підго­
товки солдатів і сержантів строкової служби у з'єднанні (частині)";


210 Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи 211


 


для членів сімей військовослужбовців "Соціально-нравова захи­
щеність військовослужбовців та членів їхніх сімей у з'єднанні (частині)
та заходи щодо її посилення".

Обробка результатів опитування дозволяє визначити основні про­блеми та негаразди, які турбують військовослужбовців, а саме: прояви нестатутпих взаємин, рівень військової підготовки, ставлення офіцерів до виконання своїх обов'язків, рівень задоволення умовами життя і відпочинку тощо. Результати опитування доводяться до керівництва військовою частиною, що має сприяти поліпшенню умов проходження військової служби молоді, усуненню негативних явищ у колективі.

Діяльність щодо адаптації військовослужбовців до умов проходжен­ня військової служби є досить довготривалим процесом (від 2 до 7 місяців). Перший її етап передбачає проведення загальної діагностики особистості солдата па визначення готовності до проходження ним стро­кової служби та контролю за процесом адаптації до неї, а саме: особист-існих якостей, емоційпо-вольової сфери, пізнавальних властивостей.

Водночас за отриманими результатами з числа військовослужбовців визначаються групи ризику, з якою в подальшому проводиться індивіду­альна робота, та формуються групи для корекційної роботи з метою налагодження спілкування в колективі, зняття психологічної напруги, сприяння згуртованості команди, сприяння особнстіспому росту тощо.

Одним із напрямів роботи з військовослужбовцями є падання соц-іальио-исихологічної підтримки в адаптації до військової служби. Опти­мально ця робота може здійснюватися під час проведення соціальпо-психологічиих треніигових занять, що сприяє розвитку рефлексії і кон­струювання процесу спілкування у військовослужбовців строкової служби на етапі адаптації.

Тренінгові програми щодо адаптації молодого поповнення до військової служби мають вміщувати такі моменти:

— адаптація нового поповнення до військової служби;

— павички конструктивного спілкування;

— згуртування військового колективу.

Визначення соціально-психологічного клімату в колективі. Соц-іальїю-психологічний клімат — стійкий психічний настрій, що вияв­ляється у ставленні людей один до одного, до спільної справи [2]. До показників соціально-психологічпого клімату відносять також самопо­чуття особистості в колективі, ставлення до самого себе як до члена колективу.


В умовах військового колективу формування соціальпо-нсихологіч-ного клімату окремих груп і військової частини в цілому має важливе значення, оскільки цей чинник безпосередньо впливає па самопочуття і рівень бойової підготовки військовослужбовців. Вирішальним чинником формування стосунків у колективі є позиція командира стосовно підлег­лих, рівень вміння командного складу впливати па формування стосунків у військовому колективі.

Враховуючи специфіку військових взаємин: певна ізольованість від суспільства, підпорядкованість підлеглих керівництву, чітка регламента­ція стосунків тощо, визначення рівня задоволеності людини від належ­ності даному колективу — це можна розглядати як основний критерій успішної адаптації молодої людини до військового колективу, формуван­ня доброзичливих стосунків між військовослужбовцями.

Діяльність спеціалістів ЦССМ щодо вивчення соціально-психологіч-пого клімату військового колективу стосується двох напрямів діагности­ки: а) взаємин військовослужбовців між собою, б) командирів і підлег­лих різного рівня. Саме на визначення цих двох позицій спрямовані психодіагпостичпі методики, що використовуються в практичній роботі з військовослужбовцями [3]:

— вивчення міри задоволення людини від приналежності даному
колективу;

— вивчення соціальио-психологічного клімату в колективі;

— оцінка моральпо-исихологічпого клімату взводу або роти (МКП).
Аналіз причин грубих порушень у підрозділі, частині. Умови життя

і спілкування у військових частинах мають специфічний характер. Моло­да людина, потрапляючи у військо, півтора року перебуває в ізоляції від зовнішнього, звичного оточення, підпадає під вплив внутрішпьовійсько-вих, нерідко негативних або неприйнятних для неї чинників. Це все супроводжується великими фізичними та моральними навантаженнями.

Важкий психологічний стан, в якому опиняється військовослужбо­вець строкової служби, врешті-решт може призвести до непередбачених наслідків: формування позастатутних відносин, суїцидальних вчинків, втечі з військових частин.

Діагностика причин, які спонукають військовослужбовців до пору­шення військової дисципліни, що базується па результатах опитування різних категорій військовослужбовців, спрямована саме па виявлення негативних чинників, які провокують таку поведінки військовослужбовців, що дозволяє провести корекцію умов армійського життя з метою змен­шення ризику порушень у подальшому:


212 Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи 213


 


анкета для виявлення військовослужбовців, потенційно спромож­
них залишити частину (СЗЧ-4);

— анкета для всіх солдатів і сержантів (СЗЧ-1);

— анкета для тих, хто вже самовільно залишав частину (СЗЧ-2);

— анкета для військовослужбовців, які відбувають покарання у дис­
циплінарному батальйоні за ухилення від військової служби (СЗЧ-3);

— анкета для військових, що припустилися нестатутпих взаємосто­
сунків (НУВ-2.95);

— анкета з проблем викорінювання нестатутпих взаємин в армії
(НВО - К-1).

Результати опитування дозволяють визначити основні причини пору­шень у військових частинах і спроектувати соціальну роботу у військовій частині на усунення причин.

Профілактика сугцидальних проявів. Проблема самогубств існує в Збройних силах вже давно. У військовому середовищі існує багато подій, які можуть ініціювати суїцидальпі роздуми і навіть спроби суїциду. Це можуть бути учбові тривоги, марші, навчання, інші учбово-бойові зав­дання, пов'язані з раптовою напругою фізичних і духовних сил. Деякі військовослужбовці в таких випадках особливо гостро відчувають свою професійну непідготовленість, слабкість, безвихідь. Вони ретельно при­ховують свої почуття від товаришів по службі, соромляться попрохати в них підтримки, замикаються в собі, шукають спроби відволікатися від своїх думок і переживань. Але стрес не проходить, а, навпаки, поси­люється, службові обов'язки викопуються все гірше і гірше, помилки і нрорахупки стають більш серйозними і тяжкими. З цією метою пропо­нується структура програми профілактики суїцидальпих проявів:

— виявлення групи суїцидального ризику

— орієнтація командування підрозділу у вирішенні проблеми проф­
ілактики суїциду;

— оптимізація позитивної спрямованості, емоційних факторів сере­
довища та життєдіяльності;

— формування переконаності у вищій цінності людського житті,у
принциповому подоланні перешкод;

— проведення психологічних та психопрофілактичних заходів;

— виявлення і вирішення суїцидогешшх ситуацій;

— індивідуальна бесіда з військовослужбовцями, включеними до суї­
цидогешшх ситуацій;

— допомога у подоланні перешкод, вирішення суперечностей.


Кваліфіковану допомогу щодо більш глибокого вивчення клієнта можуть дати медичні працівники. Проводячи амбулаторні прийоми, пост­ійно спілкуючись з усім особовим складом, військовий лікар має мож­ливість систематично спостерігати за поведінкою солдатів і матросів стро­кової служби, відзначати їхні особливості і виявляти причини тих або інших відхилень в їхній поведінці.

Багато потрібних даних можна отримати завдяки листуванню з бать­ками, зі школою, підприємствами, військкоматами. Достовірність мето­дики підвищується завдяки розширенню джерел інформації і способів вивчення особистості.

Обов'язковою складовою робота з профілактики суїцидальних про­явів серед громадян обов'язковою є профілактична бесіда, необхідність якої виникає з моменту виявлення клієнтів, які перебувають у передсуї-цидальпому стані.

Для запобігання спроби самогубства важливо вчасно встановити з особою, яка потрапила у біду, людяний, довірливий контакт, вступити з ним у товариське спілкування.

Бесіди з клієнтом, який перебуває у стані психологічної кризи, — справа дуже тонка, специфічна і потребує старанної попередньої підго­товки. Така бесіда складається з кількох послідовних етапів, кожний з яких має своє специфічне завдання і передбачає використання специфіч­них прийомів, про що йшлося вище.

Військово-натріотичне виховання молоді, підготовка призовної мо­лоді до проходження служби у Збройних силах України, соціальна адап­тація військовослужбовців строкової служби, профілактика негативних явищ у військовому середовищі, сприяння змістовному дозвіллю військо­вослужбовців, адаптація молодих людей, які звільнилися з лав Зброй­них сил, до цивільного життя є на сьогодні актуальними аспектами в системі реалізації соціальної молодіжної політики.

Соціальна робота центрів соціальних служб для молоді з призовною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей є комплексною та інтегративною. Водночас із вирішенням специфічних проблем, пов'я­заних із проходженням молоддю військової служби, соціальні працівни­ки впроваджують систему заходів соціальної профілактики негативних явищ (схильності до девіантиої, адитивної, деліквентної поведінки, роз­повсюдження хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ/СНІДу), злочинності та правопорушень, пропагують здоровий спосіб життя, вир­ішують питання змістовного відпочинку, дозвілля, вторинної зайнятості


214 Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи 215


 


допризовної та призовної молоді, військовослужбовців та юнаків, які звільнилися з лавЗбройпих сил, надають психолого-копсультативиу, інфор­маційну допомогу військовозобов'язаній молоді та членам їхніх сімей, а також пауково-методичпу та практичну допомогу офіцерам з питань ви­ховної роботи.

Література

1. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями: Гпформац-
ійпо-методичпий збірник. К.: ДЦССМ, 2003. - 335 с.

2. Парьігип Б.Д. Социальпая нсихология. - СПб.: ИГУП 1999 -
176 с.

3. Вернодубов М.П., Осипов В.Б. Управлепие адаптацией молодежи
и воеппослужащих к службе в армии: Методическое нособие. / Под
общ. ред. Бодарепко М.Г. - О., 1995. - 184 с.

4. Методики вивчення іпдивідуальїю-исихологічпих якостей призов­
ників та приписників РВК. - Донецьк: Відділ виховної роботи Донець­
кого обласного військкомату, 2002. — 98 с.

5. Методики психологічних досліджень особистості військовослуж­
бовців та військового колективу. — К.: ДЦССМ, 2001. — 64 с.

6. Практические рекомендации социальио-психологической работьі с
воеппослужащими в системе центров социальньїх служб для молодежи.
— З часть. — Севастополь, 2002. — 96 с.

7. Соціальна підтримка військовозобов'язапої молоді. / За заг. ред
А.О.Бучака. - Рівне, 2002. - 51 с.

8. Соціальна робота з допризовною, призовною молоддю, військо­
вослужбовцями, службовцями за призовом та юнаками, які звільняються
з лав Збройних сил України. — К.: УДЦССМ, 1999. — 44 с.

Питання для самоперевірки

1. Чим зумовлена соціальна робота з військовослужбовцями.

2. Назвати найбільш вживані форми соціальної роботи.

3. Вмотивувати етапи соціальної роботи з військовозабо'язаиими.

4. Охарактеризувати умови організації соціальної роботи з військо­
вослужбовцями.


ГЛАВА 4.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.034 сек.)