Загальна характеристика конституційно-правового статусу людини... Ідеологічні гаранта переважно розуміють як ідеологічну багато-манітність суспільного життя, неприпустимість визнання державою жодної ідеології обов'язковою

Ідеологічні гаранта переважно розуміють як ідеологічну багато-манітність суспільного життя, неприпустимість визнання державою жодної ідеології обов'язковою, заборону цензури; забезпечення вільного розвитку мов; сприяння держави консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а та-кож розвитку етнічної, культурно!', мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України; заборона релігійної, расової ворожнечі; демократична громадська думка; на-лежний освітній рівень; загальна культура суспільства та його членів; система духовних цінностей та ін. До ідеологічних гарантій, на думку М. Хавронюка, належить також ліберальна концепція прав людини, наякій грунтується правова система держави, що визнає права люди­ни як природні і передбачає їх пріоритет щодо права колективу, дер­жави, суспільства¹.

Соціальні гарантії — це комплекс взаємовідносин громадянського суспільства, що демонструє принципово нову форму співвідношення суспільства й особи, її ставлення до інших осіб та до самої себе². Це зумовлено конституційним принципом, згідно з яким Україна є соціальною державою, політика якої спрямована на створення систе-ми соціального забезпечення та охорони здоров'я, працевлаштування населення, підтримку малоімущих громадян, недопущення соціаль-них конфліктів і потрясінь у суспільстві тощо.

До соціальних гарантій відносять відсутність будь-якого суспільно-політичного протистояння окремих соціальних верств на­селення та регіонів України, максимальну зайнятість населення, відсутність тенденцій морально! та духовної деградації в суспільстві, за яких здійснення прав і свобод одними людьми чи групами людей стає можливим лише за рахунок нехтування правами і свободами інших³.

Головним призначбнням юридичних (правових) гарантій прав та свобод людини і громадянина є надання всім і кожному рівних юридичних можливостей для фактичної реалізації прав та свобод, їх охорони від протиправних посягань і захисту від незаконних пору-

¹ Рабінович П. М., Хавронюк М. I. Цит. праця. — С. 247.

² Сравнительное конституционное право / Под ред. А. И. Ковлера, В. Е. Чиркина,
Ю. А. Юдина. РАН, Институт государства и права. — М., 1996. — С. 109, 311.

³ Рабінович П. М., Хавронюк М. I. Цит. праця. — С. 249.

Розділ 11

шень. Тобто юридичні гаранта створюють максимально сприятливі юридичні умови для перетворення закріплених у нормативно-право-вих актах прав та свобод у реальну практику суспільних відносин. Вони встановлені Конституцією України, іншими законами, міжнародними договорами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Юридичні гаранта діють у рамках системи, де вони доповнюють одна одну. Взаємозв'язок між ними різноманітний, що дає змогу сис-тематизувати їх за різними підставами. На думку В. Погорілка, є два види юридичних гарантій: нормативно-правові та організаційно-пра-вові¹.

Нормативно-правові гарантії — це сукупність передбачених нормами права юридичних засобів забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод людини і громадянина. До нормативно-право-вих гарантій відносять:

— норми-принципи, зокрема, ті, які забезпечують права та свобо-ди людини і громадянина (статті 21—64 Конституції України), насам-перед щодо невідчужуваності, непорушності, невичерпності, рівності, необмежуваності конституційних прав і свобод людини і громадянина, рівності громадян, презумпції невинуватості особи, принципу неприпустимості зворотної дії закону або іншого норма­тивно-правового акта в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тощо;

— юридичну відповідальність;

— юридичні обов'язки².

Організаційно-правові гарантії — передбачені в нормативно-право-вих актах суспільно-політичні інституції, на які покладаються відповідні функції та повноваження щодо організації та здійснення юридичного забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод людини і громадянина³.

До організаційно-правових гарантій належать: Український народ, держава, органи державної влади — Верховна Рада України (статті 85, 92 Конституції України), Президент України (статті 102, 106), Кабінет Міністрів України та інші центральні органи виконавчої влади

¹ Погорілко В. Ф. Гарантії правові // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.:
Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — Т. 1. А-Г. — С. 555.

² Погорілко В. Ф. Гарантії конституційні // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.:
Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — Т. 1. А-Г. — С. 554.

³ Волинка К.Г. Цит. праця. — С. 80-81.

Поиск по сайту: