Мала група, її основні соціально-психологічні характеристики

У сучасному світі очевидне зростання соціальної ролі особис­тості. Водночас успіхи стають можливими тільки в узгоджених групових зусиллях. Первинною ланкою, що поєднує людину із суспільством, є соціальна група. Мала група є сферою виявлення можливостей особистості, її становлення як активного члена сус­пільства.

Виконуючи різні соціальні функції, одна й та сама людина є членом багатьох соціальних груп. Це має для особистості два важливих наслідки: з одного боку, визначає її об'єктивне місце в системі соціальної діяльності, з іншого - впливає на формування її свідомості. К. Левін підкреслював, що саме мала група має по­тужний вплив на кожну особистість. Найкоротший шлях впливу на людину - саме мала група. Особистість виявляється включеною в систему поглядів, уявлень, норм, цінностей різних груп. Тому при дослідженні груп піддають аналізу їхню змістовну характеристику та специфіку впливу на особистість, а не просто сам "механізм" такого включення.

Що ж таке мала група, які її основні характеристики й види?

У науковій літературі є безліч визначень груп, у яких розкрива­ється та чи інша їхня риса. Тому при дослідженні груп (малих соці­альних спільнот на відміну від великих груп, якими є класи, нації, народності тощо) слід насамперед виділити їхні загальні ознаки малої групи:

І) соціальність групи, тобто її належність до певної соціальної систе­ми;

2) чисельність (від 2-3 до 30-40 чоловік);

3) єдність ціннісних орієнтацій і цілей;

4) спільна діяльність;

5) певна структура;

6) на­явність загальних норм і думок.

Найчастіше поняття "мала група" визначається як нечисленна за складом група людей, члени якої об'єднані загальною соціальною діяльністю і перебувають у безпосередньому особистому спілку­ванні, що є основою для виникнення емоційних відносин, групо­вих норм і групових процесів (Г. Андрєєва, Л. Орбан-Лембрик, А. Петровський, М. Савчин, Т. Шибутані).

До основних характеристик групи відносять її склад, структу­ру і групові процеси, норми, цінності, систему санкцій. Кожну ха­рактеристику можна по-різному описати залежно від цілей дослід­ження. Наприклад, склад групи можна проаналізувати на основі ві­кових, професійних чи соціальних ознак, а структуру розглядати з точки зору особливостей комунікацій. Для дослідження стосунків всередині групи застосовують метод соціометрії, який передбачає аналіз осмислених відповідей членів групи на низку поставлених запитань - соціометричних критеріїв. Соціометрія - це система певних процедур, які дають можливість з'ясувати кількісне визна­чення уподобань, байдужості, неприйняття, котрі отримують інди­віди у процесі взаємодії в групі.

На підставі даних соціометрії підраховують величину соціометричного статусу кожного члена групи, а також інші показники, які віддзеркалюють особливості групової згуртованості, референтності, інтегративності групи тощо. Результати соціометрії представля­ють графічно у вигляді соціограми. Для виявлення референтності членів групи для кожного індивіда, що входить до неї, використо­вують референтометричний метод, який передбачає певні проце­дури і дає змогу виявити мотиви міжособистісних виборів, уподо­бань у групі.

Поиск по сайту: