Особливості спостереження

— Зв'язок спостерігача з об'єктом спостереження. Соціальний працівник спостерігає суспільство, соціальні процеси і ситуації, пове­дінку особистості, будучи невід'ємною частиною суспільства, і, пере­буваючи під його впливом, змінюється відповідно до тих процесів, Що відбуваються у суспільстві. Сприйняття спостерігачем соціальної

- 106 —

- 107 -

дійсності (соціальне світосприйняття) знаходиться під впливом світос­прийняття дослідника, тобто вищої і найбільш узагальненої системи поглядів на світ. Світосприйняття — не дзеркальне відображення світу, а система поглядів, які відображають інтереси певних соціаль­них груп.

Спостерігач не може бути позбавлений суто людської риси — емоційного сприйняття. Емоційна прикрашеність результатів спосте­реження тим вища, чим тіснішим є зв'язок дослідника з об'єктом спостереження.

Складність повторного спостереження. Труднощі використання спо­стереження у якості збору первинної соціальної інформації є наслідком особливостей дослідника і діляться на суб'єктивні (пов'язані з особис­тістю спостерігача) і об'єктивні (не залежать від дослідника).

До суб'єктивних труднощів спостереження відноситься можливість розуміння і трактування дослідником поведінки і дій інших людей крізь призму власного "я", через свою систему ціннісних орієнтацій, а також емоційне забарвлення людського сприйняття і неминучість впливу на результати спостереження минулого досвіду.

До об'єктивних труднощів спостереження передусім слід віднес­ти обмеженість у часі спостереження порівняно з часом події.

Спостереження і висновки. Будь-яке сприйняття є результатом складання відчуттів у даний момент і вже накопиченого досвіду. Все, що сприймає дослідник, він порівнює, співставляє з тим, що вже знає, тобто спостереження і висновок практично невід'ємні.

Вплив взаємодії між спостерігачем і об'єктом спостереження. Спостерігаючи соціальний процес чи ситуацію, необхідно весь час мати на увазі можливу дезінформацію, упереджене трактування ре­зультатів дослідження, на що впливає як самий факт спостережен­ня, так і факт присутності спостерігача. Присутність дослідника може викликати у людей почуття ніяковості, сорому, особливо у тих випа-даках, коли ситуація розходиться з їхніми уявленнями про нормаль­ну ситуацію. Особистісні якості спостерігача, виявлення ним свого відношення до подій, що вивчаються, можуть справити серйозний вплив на поведінку тих, кого спостерігають.

Застосування спостереження. Як правило воно застосовується разом з іншими методами дослідження і вирішує специфічні цілі. Спо­стереження використовується тоді, коли інформація, яка необхідна досліднику, не може бути отримана ніякими іншими способами. У дослідженнях розвідувального плану, коли немає чіткого уявлення про проблему дослідження і завдання якого зводиться до з'ясуван­ня проблематики, попередньго формулюванню робочих гіпотез і пер­винної перевірки, спостереження поряд з вивченням літератури і ло-

- 108-

_м аналізом може застосовуватись на всіх етапах дослідження.

п^Ч Гливого значення воно набуває при формулюванні робочих гіпо-

коли слугує основою цього формулювання, а також при пер-

_нИій перевірці робочих гіпотез; для перевірки даних, які були отри-

_ні іншими методами, з його допомогою залучити додаткові відо-

ості про об'єкт, який досліджується.

Планування спостереження. Етапи:

Встановлення об'єкта і предмета спостереження, визначення мети, постановка задач.

Забезпечення доступу до середовища, отримання відповідного дозволу, встановлення контактів.

Вибір способу (виду) спостереження і розробка процедури на основі попередньо зібраних матеріалів.

Підготовка технічних документів і обладнання (тиражування карток, протоколів, інструкцій, підготовка технічного обладнання, пись­мового приладдя тощо).

Проведення спостереження, збір даних, накопичення інформації.

Запис результатів спостережень: 1) короткочасні записи "по гарячому сліду"; 2) карточки для реєстрації інформації; в) протокол спостереження, що являє собою розширений варіант карточки; г) що­денник спостережень.

Контроль спостереження: 1) проведення розмови з учасником ситуації; 2) звернення до документів, які пов'язані з даною подією; 3) верифікація результатів власного спостереження, що проводить­ся кваліфікованим спостерігачем тощо.

Звіт: ретельна документація про час, місце і обставини, в яких проводиться спостереження; інформація про роль спостерігача в ко­лективі, спосіб спостереження; характеристика на осіб; ретельний опис фактів, що спостерігаються; власні записи, інтерпретації.

Поиск по сайту: