АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Перелік вихідних суджень для побудови шкалограми

Читайте также:
  1. Аналіз вхідних та вихідних даних
  2. Визначення, поняття та принципи побудови структури управління.
  3. Вимоги до побудови комерційних служб та їх функції.
  4. Вихідних процесуальних документів
  5. Вихідні дані для побудови графіка
  6. Відбір факторів для побудови рівняння множинної регресії.
  7. ГЕОМЕТРИЧНІ ПОБУДОВИ
  8. Джерела вихідних даних для моделювання
  9. Етапи побудови економетричної моделі
  10. Загальні принципи побудови біометричних систем динамічної ідентифікації / аутентифікації
  11. Задача щодо побудови графіка Гантта
  12. Зразковий перелік лабораторних робіт

1. Нова система організації безсумнівно сприяє підвищенню продуктивності праці.

………Згідний (1)…………………………..Не згідний (0)

2. Загалом ця система краща за існуючу.

………Згідний (1)…………………………..Не згідний (0)

3. Деякі сторони нової системи організації погано продумані.

………Згідний (0)…………………………..Не згідний (1)

4. Як і будь-яка система організації, нова система має чимало недоліків.

………Згідний (0)…………………………..Не згідний (1)

5. Нова система вдосконалює матеріальне і моральне стимулювання працівників.

………Згідний (0)…………………………..Не згідний (1)

6. Докази на користь нової системи дуже переконливі.

………Згідний (0)…………………………..Не згідний (1)

7. У попередній системі було чимало позитивного, що втрачено у новій системі організації.

………Згідний (0)…………………………..Не згідний (1)

8. Переваги нової системи організації абсолютно незрозумілі.

............Згідний (0)...........................................Не згідний (1)

Ідеальна шкалограма допускає, що відповідь на одне з питань повинна спричинити відповідь на наступне по низхідній гілці. Отже, перше завдання полягає в тому, щоб з’ясува-ти, чи дійсно відповіді на ці запитання утворюють однорідний континуум.

Якщо приписати кожній позитивній відповіді 1 бал і кожній негативній – нульовий, то респондент, який максимально оцінює нову систему організації, одержить 8 балів, а противник цієї системи — 0 балів.

Решта розподілилися в проміжках між полюсами шкалограми.

Процедура опрацювання шкалограми полягає в такому.

(1) Відбирається експериментальна група, якій пропонується висловлюватись з приводу суджень, які приблизно утворюють континуум. У складі групи повинні бути представники обстежуваної категорії населення. Чисельність групи понад 50 чоловік (у нашому прикладі для спрощення візьмемо 15 чоловік).

(2) Вищий бал за шкалою визначається додаванням оцінок по кожній відповіді. У нашому прикладі для кожного судження можливі оцінки 1 або 0. В більш складних шкалах пропонується висловлювати повну або часткову згоду (незгоду) з кожним судженням: 4. Повністю згодний. 3. Згоден.
2. Не знаю, не можу відповісти. 1. Не згоден. 0. Повністю не згоден. У цьому випадку вища оцінка в шкалограмі з 8 суджень складає 8х4=32, а нижча, як і раніше, дорівнює 0.

(3) Дані опитування експериментальної групи розміщують в матрицю так, щоб упорядкувати опитаних за числом набраних балів від вищого до нижчого (схема 3.21). Знак “+” означає прихильне ставлення до об’єкта оцінювання; “-“ – неприхильне ставлення.

Аналізуючи одержану шкалограму, бачимо, що вона досить близька до ідеального варіанта. Наприклад, бал 3 пов’язаний з позитивним ставленням до нової системи за судженнями 1,5 і 7; бал 6 означає сприятливе ставлення до пунктів 1, 2, 4, 5, 7 і 8. Не дуже вдалі пункти 3 і 8. З судженням 3 (“Деякі сторони нової системи організації погано продумані”) майже ніхто не згідний, що дає кожному по додатковому балу. Проте з пунктом 7 (“У попередній системі було чимало позитивного, що втрачено у новій системі організації”) переважна більшість згідна, і це віднімає у них по балу. Обидва пункти, отже, погано диференціюють опитаних. Найбільш вдалі судження 2 і 4, які поділяють респондентів на прихильників і противників нової системи організації.

(4) Для очевидності шкалограми перетворюємо таблицю так, щоб одержати ідеальну “драбинку” (схема 3.22)

У більшості випадків кількість осіб у експериментальній групі сягає 50-100 чоловік, а число пунктів також велике. Крім того, на кожне запитання можна було б дати 5 відповідей (від “повністю згідний” до “повністю не згідний”). Тому обертання рядів шкалограми – стомлююча операція. Гуттман розробив декілька технічних прийомів. Один з них: дерев’яна дошка, на якій пересуваються кольорові фішки, що відповідають позитивним негативним відповідям. Гарний також спосіб роботи з перфокартами. І безперечно, за сучасних можливостей використання ЕОМ всі ці складні перестановки максимально спрощуються.

Після упорядкування респондентів, як показано в таблиці 3.22, упорядковуються пункти від максимуму до мінімуму доброзичливих відповідей. Всередині пункту проводиться сортування суб’єктів так, щоб набрані максимум балів розміщувались вище тих, хто набрав послідуючу за ними кількість балів.

 

Таблиця 3.21 – Вихідна матриця для побудови шкалограми

Суб’єкт Бал Судження Ранг
                 
    + + - + + + + +  
    + + - + + + + +  
    + + - + + - + +  
    + + + + + - + -  
    + + - + + - + +  
    + + - - + - + +  
    + - - - + - + + 7,5
    + - - - + - + + 7,5
    + - - + + - + - 7,5
    + - - - + - + + 7,5
    + - - - + - + -  
    + - - - + - + -  
    - - - - + - + -  
    - - - - - - - + 11,5
    - - - - - - + - 11,5
Число “+” у колонці                  

 

З таблиці 3.22 видно, що в 6 випадках відхилення від ідеального розподілу: три доброзичливих судження випали в “заборонену” зону зліва і три справа. Використаємо приклад з вмінням рахувати: перед нами той випадок, коли той, що вміє множити, чомусь не вміє додавати, а той, що не вміє множити, вміє підносити до степеня. Іншими словами це – парадокс.

(5) Ідеальну шкалограму ми не одержали. Але це взагалі малоймовірно. Слід прагнути до якогось оптимального варіанта. Такий варіант задається числом допустимих відхилень у відповідях експериментальної групи. Підрахунок допустимого числа відхилень здійснюється шляхом обчислення коефіцієнта репродуктивності шкалограми.

,

де: R — коефіцієнт репродуктивності; К — число пунктів (суджень), на які треба дати відповідь; N — число експертів (суб’єктів); n — число помилкових відповідей, які розміщуються справа чи зліва від ідеальної вертикалі.

Коефіцієнт бажаної репродуктивності задається дослідником як найбільший інтервал допустимої помилки. Бажано отримати не більше 10% помилкових відповідей. Тоді коефіцієнт репродуктивності повинен виражатись числом 0,90. Число допустимих помилок підраховується, перетворивши формулу

,

 

У нашому прикладі для R = 0,90 за 8 суджень і 15 експертів число допустимих помилок складатиме (1-0,90) (8×15) = 12, тобто істотно менше, ніж виявилося в реальності. Фактичний коефіцієнт репродуктивності нашої шкали досить високий і дорівнює 0,95

Можна підвищувати цей коефіцієнт до 0,98, якщо усунути судження № 8, на яке є три відповіді, що відхиляються від ідеального континууму. Тоді: .

У випадку, якщо не кожне судження передбачає відповідь за шкалою в п’ять пунктів (4-“повністю згідний”… 0 – “повністю не згідний”), коефіцієнт репродуктивності може бути покращаний і за рахунок вилучення суджень, які додають багато відхиляючих відповідей і за рахунок укрупнення дробної шкали згідний не згідний з судженням.

(6) Шкала з коефіцієнтом репродуктивності не менше 0,90 готова. У масовому обстеженні всі пункти шкали стосуються в безпорядку. Ранг кожного експерта визначається сумою набраних балів.

 

Дані, одержані на групу, можна усереднити, підрахувавши середньоарифметичний ранг для цієї категорії осіб і порівнюючи його з аналогічним середнім показником для другої категорії. У нашому прикладі було б цікаво знати розходження в оцінках нововведень представниками різних професій, робітників і інженерного персоналу, керівників і рядових співробітників.

 

 

Таблиця 3.22 – Побудова шкалограми

Суб’єкт Бал Судження Ранг
               
    + + + + + + + -  
    + + + + + + + -  
    + + + + + + - -  
    + + + - + + - +  
    + + + + + + - -  
    + + + + + - - -  
    + + + + - - - - 7,5
    + + + + - - - - 7,5
    + + + - - + - - 7,5
    + + + + - - - - 7,5
    + + + - - - - -  
    + + + - - - - -  
    + + - - - - - -  
    - - - + - - - - 11,5
    + - - - - - - - 11,5

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)