АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Форми державного правління та державного устрою

Читайте также:
  1. I ступень – объектив- центрическая система из 4-10 линз для непосредственного рассмотрения объекта и формирования промежуточного изображения, расположенного перед окуляром.
  2. II. Достижения и успехи, учитываемые в формировании информационной базы «Золотой фонд студентов»
  3. II. РОЛЬ РЕЛИГИИ В ФОРМИРОВАНИИ НАЦИОНАЛЬНОГО СОЗНАНИЯ
  4. III. Компетенции обучающегося, формируемые в результате освоения дисциплины
  5. III. Компетенции обучающегося, формируемые в результате освоения дисциплины
  6. III. Порядок формирования информационной базы «Золотой фонд студентов».
  7. III. Формирование тоталитарного режима
  8. Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою
  9. Автором опыта выделен алгоритм формирования умения работать с моделями.
  10. Аграрні реформи в Україні
  11. Алгоритм формирования финансовых результатов.
  12. Аналіз як функція управління

форми державного правління:

n Республіка – форма правління, за якої вищу державну владу здійснює колегіальний орган, обраний населенням країни на певний термін.

n Монархія (від грецького “ єдиновладдя ”) – форма правління, де вища державна влада юридично належить одній особі (королю, царю, імператору), котра здобуває її на основі, як правило, кровноспорідненого успадкування.

ВИДИ РЕСПУБЛІК:

n Парламентські – це форма правління, за якої вищу державну владу здійснює парламент, перед котрим уряд несе політичну відповідальність за свою діяльність. Президент не може впливати на склад і політику уряду, який формує тільки парламент і який підзвітний тільки йому (Австрія, ФРН, Індія, Туреччина, Італія). Президент формально наділений значними повноваженнями, але на практиці не має майже ніякого впливу на здійснення державної влади.

n Президентські – це форма правління, де глава держави – президент, обраний всенародним голосуванням, одноособово або з наступним схваленням парламенту, формує уряд. Він поєднує повноваження глави держави і глави уряду. Обраний парламент тільки приймає закони, але має право накладати вето на президентські укази (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Росія). Формальною особливістю президентської республіка є відсутність посади прем’єр-міністра.

n Напівпрезидентські або президентсько-парламентські (змішані) – є ознаки парламентської і президентської республіки: глава держави – президент пропонує склад уряду, насамперед кандидатуру прем’єр-міністра, який підлягає обов’язковому затвердженню або погодженню в парламенті (Фінляндія, Україна, Франція).

Типи монархій:

n Необмежені монархії – це монархії, в яких влада ніким і нічим необмежена. Це стан, коли у країні не існує ні органів, на законів, що могли б у якійсь мірі змінити або відмінити волю монарха.

n До необмежених монархій відносять: абсолютну та деспотичну.

n Деспотична монархія – це форма правління, за якої владу монарха обожнювали, а його офіційно визнавали божеством. Цей різновид був поширений у державах рабовласницького типу, насамперед у країнах стародавнього Сходу.

n Абсолютна монархія – це форма правління, де вся влада була зосереджена в руках самодержця, завдяки його належності до правлячої династії, але його не визнавали божеством (Російська імперія часів Петра1).

n Обмежені монархії – це монархії, в яких влада монарха в тій чи іншій мірі обмежена повноваженнями певних державних органів. Розрізняють такі її різновиди: дуалістична, парламентська, їх прийнято називати конституційними.

n Дуалістична монархія – за цією формою правління передбачено двопалатний парламент, нижню палату якого обирає населення, а верхню – призначає монарх, уряд формує монарх і контролює він сам або через призначеного прем’єр-міністра; (країни Африки, Близького Сходу).

n Парламентська монархія – це форма держави, де влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади і за яким лише формально зберігається статус глави держави й тільки з представницькими повноваженнями. Виконавча влада належить уряду, який формує парламент і який лише йому підзвітний (Англія, Данія, Швеція, Японія).

n Теократична монархія – це форма правління, де значну роль в управлінні державою відіграють релігійні інститути. За цієї форми правління релігійний лідер є одночасно главою держави (Катар, Оман, Ватикан).

n Виборна монархія, коли глава держави отримує владу не спадково, а його обирають на певний термін (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).

форми державного устрою:

n Проста (унітарна, єдина) – це держава, окремі складові якої не мають свого суверенітету, всіх ознак державності.

n Такі складові держави є лише адміністративно-територіальними її підрозділами, утвореннями (наприклад, області в Україні, воєводства у Польщі, графства в Англії, провінції в Італії).

n Деякі унітарні держави (наприклад, Іспанія, Італія, Португалія, Україна) включають автономні утворення.

Складні держави:

n Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень, які мають ознаки державності та наділені суверенітетом (США, Німеччина, Австрія, Канада, Мексика, Росія, Бразилія). Розрізняють територіальну федерацію і національну федерацію.

n Конфедерація – союз суверенних держав, утворених для реалізації певних цілей (економічних, військових, дипломатичних тощо). Цей союз недовготривалий, він перетворюється на федерацію або розпадається на унітарні держави, наприклад, початковий етап створення США; колишня Швейцарія).

n Імперія – насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та підвладних їй не суверенних держав (колоній) і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії (Британська імперія, Австро-Угорська імперія).

Види державних режимів:

n Демократичний режим – державна влада здійснюється з дотриманням основних прав людини, із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми тощо) та діяльність різноманітних громадських об’єднань, які представляють ці інтереси і впливають на вироблення і здійснення політики держави.

n Антидемократичний державний режим характеризується позбавленням населення можливості у здійсненні державної влади, недотриманням основних прав людини, верховенством держави над правом; підконтрольністю всіх сфер суспільства державі та її мілітаризації. Антидемократичні режими поділяються на авторитарні й тоталітарні.

Складні держави:

n Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень, які мають ознаки державності та наділені суверенітетом (США, Німеччина, Австрія, Канада, Мексика, Росія, Бразилія). Розрізняють територіальну федерацію і національну федерацію.

n Конфедерація – союз суверенних держав, утворених для реалізації певних цілей (економічних, військових, дипломатичних тощо). Цей союз недовготривалий, він перетворюється на федерацію або розпадається на унітарні держави, наприклад, початковий етап створення США; колишня Швейцарія).

n Імперія – насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та підвладних їй не суверенних держав (колоній) і утримується за допомогою державного примусу з боку метрополії (Британська імперія, Австро-Угорська імперія).


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)