Відносні величини, форми їх вираження та види

Абсолютні величини, їх види та одиниці вимірювання

Абсолютні величини – іменовані числа, які характеризують або розмір ознаки, або кількість одиниць сукупності.

Існують два види абсолютних величин:

1. Індивідуальні – характеризує індивідуальні абсолютні величини отримують безпосередньо в ході статистичного спостереження і вони характеризують розмір ознаки кожної одиниці сукупності. Наприклад заробітна плата кожного працівника, стипендія, вік кожної людини;

2. Загальні – їх отримують в результаті обробки даних статистичного спостереження, зазвичай шляхом простого сумування. Вони характеризують загальну величину ознаки у всіх одиниць сукупності, чи в окремих її групах. Наприклад: стипендіальний фонд, заробітна плата, загальна кількість прожитою людиною років і т.д.

Абсолютні величини можуть мати наступні одиниці вимірювання:

1. Натуральні – відображають притаманні показникам чи явищам фізичні властивості і виражаються в одиницях чи мірах довжини, площі ваги або характеризують кількість одиниць – штук чи чоловік і т.д.;

2. Трудові – використовують для обліку робочого часу – людино-дні, чи людино-години;

3. Вартісні – є універсальними, оскільки дозволяють здійснювати підсумовування у випадку виробництва чи продажу різних видів продукції. Вони використовуються для одержання загального розміру того чи іншого явища показника.

Для вираження показників у вартісних одиницях а також для аналізу їх динаміки використовують два види цін:

1. Діючі ціни – це ті, які діють у даний момент часу;

2. Порівняльні ціни – у якості порівняння зазвичай використовують ціни які діяли у попередньому році.

Приклад:

Відносні величини, форми їх вираження та види

Відносна величина – це узагальнюючий показник, який характеризує міру або ступень співвідношення двох порівнюваних величин. Його отримують у результаті кратного порівняння двох величин, причому чисельник називають порівнюваною величиною, а знаменник – базою порівняння.

Залежно від бази порівняння розрізняють наступні форми вираження відносних величин:

1. Коефіцієнт – отримують, якщо базове порівняння приймають за одиницю. Якщо коефіцієнт менше одиниці, то економічного змісту не має, тобто його не характеризують;

2. Відсоток – отримують, якщо базу порівняння приймають за 100;

3. Проміле (‰) – отримують, якщо базу порівняння приймають за 1000;

4. Продециміле (%₀₀) – отримують, якщо базу порівнянню приймають за 10000.

Види відносних величин:

1. Відносна величина планового завдання (ВВПЗ)

Y_пл. – рівень показника (його значення), запланований на звітний (поточний) період.

Y₀ – рівень показника, який фактично сформувався у попередньому періоді прийнятому за базу порівняння.

2. Відносна величина динаміки (ВВД)

У₁ – рівень показника, який фактично сформувався у звітному періоді.

3. Відносна величина виконання плану (ВВВП)

Між цими трьома видами величин вираженими у формі коефіцієнтів існує наступний взаємозв’язок:

Приклад:

По підприємству є такі дані по виробництву однорідної продукції за два роки:

Визначити відносні величини планового завдання, динаміки і використання плану виробництва продукції на підприємстві за 2009 рік.

Висновок: на 2009 рік порівняно з 2008 роком заплановано збільшити обсяг виробництва продукції в 1,161 раза, або на 16,1%.

Висновок: у 2009 році, порівняно з 2008 роком, обсяг виробництва продукції збільшився в 1,59 раза або на 5,9%.

У 2009 році план випуску продукції на підприємстві був недовиконаний на 8,8%.

4. Відносна величина структури

Характеризує питому вагу (частку) окремої частини цілого у загальній величині цілого

Відносна величина структури має економічний зміст лише у відсотках. Причому, сума часток завжди = 100%.

В тому випадку, коли сума часток ≠ 100% внаслідок округлень, необхідно здійснити корегування: у найбільшому показнику питомої ваги «зняти» зайвий відсоток, або добавити той, що не дістає.

Приклад: на початок року капітал підприємства становив 214 млн грн. З нього власний капітал = 146 млн грн, Залучений = 68 млн грн. Визначити структуру капіталу підприємства.

Висновок: сума власного капіталу складає 68,2% загальної суми капіталу підприємства, а сума залученого капіталу 31,8%.

5. Відносна величина координації

Характеризує співвідношення однієї частини цілого до іншої частини цього ж цілого. Показує, у скільки разів або на скільки відсотків одна частина більша іншої чи на скільки відсотків одна частина менше іншої або скільки відсотків від неї складає.

Приклад: визначити відносні величин координації між власним та залученим капіталом підприємства.

Висновок: сума власного капіталу перевищує суму залученого капіталу підприємства у 2,147 раза (більше, ніж у 2 рази) або на 114,7%.

Висновок: сума залученого капіталу менше, ніж сума власного капіталу підприємства на 53,4% або сума залученого капіталу складає 46,6% від суми власного капіталу.

На кожну гривню власного капіталу підприємства припадає в середньому 46,6 копійок залученого капіталу.

6. Відносна величина порівняння

Характеризує співвідношення однойменних показників, взятих за один і той самий період часу (або на один і той самий момент часу), але стосовно різних територій або об’єктів. За своєю економічною інтерпретацією, відносна величина порівняння співпадає з відносною величиною координації;

7. Відносна величина інтенсивності – характеризує ступінь розповсюдження явища у певному середовищі: її отримують у тому випадку, коли знаходиться співвідношення різнойменних показників. В кожному конкретному випадку відносна величина інтенсивності має свою особливу формулу розрахунку, а також одиниці вимірювання.

Але всі відносні величини інтенсивності характеризують одне і те саме: скільки одиниць показника, що знаходиться в чисельнику припадає в середньому на одну одиницю показника, що знаходиться в знаменнику. Прикладами відносних величин інтенсивності можуть бути такі показники:

Поиск по сайту: