Гортанна ангіна

Гортанна ангіна – Гостре неспецифічне запалення лімфаденоїдної тканини гортані з розвитком набряку і інфільтрації слизової оболонки. Запалюється лімфаденоїдна тканина, що розташована в гортанних шлуночках (гортанний мигдалик), черпакуватонадгортанних складках, міжчерпаловидному просторі, грушоподібних синусах.

Причини:

1. Патогенні коки (стафілококи, стрептококи, диплококи, пневмококи).

2. ГРВІ.

3. Гострий тонзиліт.

4. Ушкодження лімфаденоїдної тканини гортані стороннім тілом.

5. Переохолодження.

Клініка:

В легких випадках:

1. Біль в горлі.

2. Сухість в горлі.

3. Відчуття стороннього тіла.

4. Голос змінюється мало.

5. Явища стенозу розвиваються рідко.

6. Загальний стан страждає мало, температура тіла нормальна.

В важких випадках:

1. Значне порушення загального стану, підвищення температури тіла до 38-39°С.

2. Сильні болі в горлі при ковтанні.

3. Охриплість.

4. Нерідко – утруднене дихання через гортань.

5. Пальпація гортані може бути болісна.

6. Регіонарні лімфатичні вузли шиї збільшуються, стають болісними.

Ларингоскопія:

1. Гіперемія і інфільтрація слизової оболонки надгортанника, черпакуватонадгортанних, преддвірних і голосових складок, грушоподібних кишень.

2. Іноді значно виражений набряк, що викликає утруднення дихання.

Лікування:

Хворі на гортанну ангіну повинні бути обов′язково госпіталізовані, оскільки в любу хвилину може вимагатись трахеостомія.

До засобів впливу на запльний процес належить:

1. Антибактерійні і дегідраційні препарати.

2. Внутрішньовенно 40 % розчин глюкози, 10 % розчин кальцію хлориду, 60-90 мг преднізолону, сечогінні засоби (лазикс, верошпірон).

3. Внутрішньом′язово антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен, супрастин).

4. Добрий ефект дає шийна новокаїнова блокада.

5. Відволікальні процедури (гарячі ножні ванни).

Білет 4

Порожнини середнього вуха. Стінки і поверхи барабанної порожнини.

Порожнини середнього вуха.

Середнє вухо являє собою систему повітроносних порожнин, які включають:

• барабанну порожнину,
• печеру,
• повітроносні комірки соскоподібного відростка
• слухову трубу.

Барабанна порожнина нагадує барабан нахилений верхнім краєм вбік, об’ємом понад 1 см3. У ній розрізняють шість стінок:

1. передню – сонну,
2. задню – соскоподібну,
3. верхню – покрівельну,
4. нижню – яремну,
5. бічну – перетинчасту,
6. присередню – лабіринтну.

Барабанна порожнина сполучається з соскоподібною печерою, та чисельними соскоподібними комірками вкритих, як і стінки барабанної порожнини – слизовою оболонкою.

Слухова труба, вистелена війковим епітелієм, сполучає барабанну порожнину з носоглоткою врівноважуючи в ній тиск повітря з довкіллям. Стінка труби має кісткову (1/3) і хрящову (2/3) будову. На межі цих двох частин міститься її звуження – перешийок.

Поиск по сайту: