АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ритмічність виробництва

Читайте также:
  1. Аналіз обсягів виробництва продукції
  2. Аналіз обсягів виробництва та асортименту продукції
  3. Аналіз обсягу виробництва та реалізації основних видів продукції
  4. Аналіз організації виробництва і ефективної діяльності на підприємстві .
  5. Аналітичний контроль виробництва
  6. Аналітичний контроль виробництва
  7. Асортимент та обсяг виробництва кондитерських виробів по ВАТ «Іванківського хлібозаводу», 2010 рік, кг
  8. Атестація виробництва
  9. Аудит витрат виробництва (обігу) і валових витрат
  10. Беззбитковий обсяг виробництва і реалізації продукції
  11. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
  12. Взаємозв’язок виробництва та розподілу?

ТЕМА ОПЕРАТИВНО-КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

1. Зміст і завдання оперативно-календарного планування

Ритмічність виробництва

3. Особливості оперативно-календарного планування на підприємствах одиничного, серійного, та масового типів виробництва

 

Сформована на кожному етапі планування виробнича програма підприємства по­винна бути деталізована у часі та доведена до конкретних виробничих підрозділів на етапі оперативно-календарного планування.

Основними завданнями оперативно-календарного планування на підприємстві є:

1) забезпечення ритмічного виробництва відповідно до встановлених обсягів і но­менклатури, а також своєчасного виготовлення та постачання продукції споживачам;

2) забезпечення рівномірності та комплектності завантаження устаткування, праців­ників і площ, що сприятиме кращому використанню виробничих активів;

3) забезпечення максимальної безперервності виробництва, тобто забезпечення найменшої тривалості виробничого циклу, що сприятиме зменшенню незавершеного виробництва та прискоренню оборотності обігових коштів;

4) створення умов для розвитку передових форм організації праці, а також для ав­томатизації об'ємних та календарних розрахунків на основі використання сучасної обчислювальної техніки.

За обсягом робіт, що виконуються, у відповідності зі змістом, оперативно-кален­дарне планування розподіляється на:

· календарне планування

· диспетчерське ре­гулювання.

Календарне планування - це деталізація річної виробничої програми підприєм­ства за строками запуску-випуску кожного виду продукції і за виконавцями - в основ­них виробничих підрозділах першого рівня (заводах виробничого об'єднання або це­хах), а всередині - на виробничих дільницях та робочих місцях.

Календарне планування містить розробку:

· календарно-планових нормативів;

· планів-графіків руху предметів праці в часі та просторі у процесі виробництва;

· у процесі календарного планування виконуються розрахунки завантаження ус­таткування та площ (об'ємні розрахунки);

· доведення виробничих завдань на основі розроблених планів-графіків до підрозділів, виробничих дільниць і робочих місць

Диспетчерське регулювання - це процес, який забезпечує оперативне регулю­вання процесу виробництва шляхом систематичного обліку та контролю за виконан­ням змінно-добових завдань, поточної підготовки виробництва, оперативного усунен­ня недоліків і відхилень, що виникають.

Основними вихідними даними для оперативно-календарного планування є:

· план випуску продукції по кварталах і місяцях;

· технологічний маршрут та технологічний процес обробки деталей і складання виробів із нормами часу за операціями;

· режими роботи цехів, виробничих дільниць;

· план ремонту устаткування.

Оперативно-календарне планування виконується у масштабі підприємства по це­хах і масштабі окремих цехів - по дільницях та робочих місцях.

У зв'язку з різними об'єктами планування розрізняють

· міжцехове оперативно-календарне планування.

· внутрішньоцехове оперативно-календарне планування.

Міжцехове планування включає встановлення цехам взаємопов'язаних виробни­чих завдань, розроблених за даними виробничої програми підприємства і забезпечен­ня узгодженості у роботі цехів при виконанні цієї програми.

Міжцехове планування спрямоване на підтримання налагодженої, ритмічної роботи основних виробничих підрозділів (заводів, цехів), забезпечення безперебійного їх по­стачання та обслуговування допоміжними цехами і службами.

Виробничі програми підприємства розробляються на рік із розбивкою по кварта­лах.

Цехові оперативні виробничі програми складаються на квартал із розподілом по місяцях.

Встановлюється планове завдання - програма випуску продукції у планово­му періоді для кожного цеху з обґрунтуванням відповідними об'ємними розрахунками.

Календарний план регламентує строки руху продукції у цехах заводу, не розкриваючи часткових, внутрішньоцехових післяопераційних строків виробництва по кожному пред­мету.

Диспетчеризація забезпечує облік, контроль і оперативне регулювання робіт між цехами. У процесі розробки і доведення виробничих програм до цехів, ці програми уточ­нюються та коригуються в залежності від результатів роботи попереднього місяця.

Міжцехове планування здійснюється виробничо-диспетчерським відділом (ВДВ) підприємства.

Внутрішньоцехове планування спрямоване на розподіл номенклатури робіт, які задані календарним планом цеху між дільницями, і доведення планових завдань до кожної виробничої дільниці та робочого місця. Зміст робіт по внутрішньоцеховому пла­нуванню залежить від розмірів цеху, його виробничої структури і в загальному вигляді включає планування роботи дільниць та підготовку завдань для робочих місць.

Робота виробничих дільниць планується на основі календарного плану цеху, що над­ходять з міжцехового рівня системи оперативно-календарного планування.

Ціль планування роботи дільниць - це формування плану виготовлення планово-облікових одиниць даного рівня для кожної виробничої дільниці на кожний планово-обліковий період.

Внутрішньоцехове планування і регулювання виробництва в цеху виконує виробни­чо-диспетчерське бюро (ВДБ), на дільниці - майстер за допомогою ВДБ.

Система оперативно-календарного планування характеризується певною планово-обліковою одиницею та планово-обліковим періодом.

Планово-облікова одиниця являє собою сукупність робіт, яку розглядають як єдине ціле при плануванні, обліку, аналізі та оперативному регулюванні виробництва.

Плано­во-обліковий період являє собою відрізок часу (зміна, доба, місяць, декада тощо), на який формуються планові завдання.

Виробниче замовлення - це комплекс робіт, які виконуються на договірних із за­мовником засадах.

Система оперативного планування виробництва - це сукупність різних мето­дик та технологій планової роботи, що характеризується ступенем централізації, об'єк­том регулювання, складом календарно-планових показників, порядком обліку та руху продукції та оформленням облікової документації.

Ця система являє собою сукупність методів та способів розрахунку основних планово-організаційних показників, які необхідні

Для регулювання ходу процесу виробництва та споживання товарів і послуг з метою досягнення запланованих ринкових результатів при мінімальних витратах економічних ресурсів і робочого часу. До основної характеристики будь-якої системи оперативного планування належать: методи комплектування календарних завдань підрозділом під­приємства, взаємопов'язані роботи цехів та ділянок, вибрана планово-облікова одини­ця, тривалість планового періоду, способи і прийоми розрахунків планових показників, склад супроводжуючої документації та інші. Вибір тієї чи іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається, головним чином, обсягом попиту на продук­цію і послуги, витратами і плановими показниками, масштабом та типом виробництва, організаційною структурою підприємства й іншими факторами.

Найбільшого розповсюдження в теперішній час набули:

· подетальна,

· позамовна

· покомплектна системи оперативного планування

Подетальна система планування призначена для умов високоорганізованого та стабільного виробництва. За цією системою планується і регулюється рух виконаних робіт, технологічних операцій і виробничих процесів по кожній деталі на певний плано­вий період-час, зміну, день, тиждень тощо. В основі подетальної системи лежить точ­не планування такту, ритму роботи поточних ліній і виробничих ділянок, правильне визначення нормальних технологічних, транспортних, страхових, міжопераційних і цик­лових запасів та постійна їх підтримка в процесі виробництва на суворому розрахунко­вому рівні. Застосування цієї системи потребує розробки складних календарно-опера­тивних планів, що містять показники обсягу випуску і маршрут руху деталей кожного найменування за всіма виробничими стадіями і технологічними операціями. Тому по-детальне планування доцільно застосовувати при обмеженій та стійкій номенклатурі продукції, яка випускаєтьсяв умовах багатосерійного і масового виробництва.

Позамовна система оперативного планування застосовується, в основному, в одиничному і дрібносерійному виробництві з його різноманітною номенклатурою і не­великим обсягом продукції, що випускається, та невеликим обсягом виробничих по­слуг. У цьому випадку об'єктом планування, або основною обліковою одиницею, є окреме виробниче замовлення, що містить декілька однотипних робіт конкретного споживача-замовника. Дана система планування базується на розрахунках тривалості виробничих циклів і нормативів випереджень, за допомогою яких встановлюються замовником або ринком потрібні строки виконання як окремих процесів або робіт, так і всього замовлення в цілому.

Покомплектна система оперативного планування застосовується, головним чином, в серійному і масовому виробництві. Як основну планово-облікову одиницю використовують різні деталі, що входять до збірного вузла або загального комплекту товарів, згрупованих за певними ознаками. За некомплектної системи планування кален­дарні завдання виробничими підрозділами розробляються не по деталях окремого най­менування, а за укрупненими групами, комплектними деталями на вузол, машину, за­мовлення, або обсяг робіт і послуг. Ця система сприяє скороченню трудомісткості як планово-розрахункових робіт, так і організаційно-управлінської діяльності персоналу лінійних функціональних служб підприємства. При даній системі значно підвищується гнучкість оперативного планування, поточного контролю і регулювання ходу виробницт­ва, що в умовах ринкової невизначеності є важливим засобом стабілізації виробництва.

Окрім розглянутих трьох систем оперативного планування на вітчизняних підприє­мствах застосовуються такі їх підсистеми як: планування за тактом випуску виробів, планування по запасах, планування по випередженнях, планування на склад.

Планування за тактом випуску виробів передбачає вирівнювання тривалості технологічних операцій на всіх стадіях загального виробничого процесу у відповід­ності з одиничним розрахунковим часом виконання взаємопов'язаних робіт. Такт, у даному випадку, є важливим планово-економічним регулятором ходу виробництва на робочих місцях.

Планування по запасах передбачає підтримку на розрахунковому рівні запасу заготівок, напівфабрикатів і комплектуючих, що призначаються для подальшої оброб­ки і зборки на кожній стадії виробництва. Для забезпечення ритмічної роботи взаємо­пов'язаних виробничих ділянок і поточних ліній визначаються нормальні розміри ви­робничих запасів, що являють собою відповідний запас заготівок. За призначенням запаси бувають технологічні, транспортні, страхові, міжопераційні або міжциклові. Розмір запасу може бути встановлений у деталях або днях.

Планування на склад або ринок здійснюється при випуску продукції та її поста­чанні на продаж у значних обсягах при невеликій трудомісткості і невеликій кількості технологічних операцій. При цій системі визначається необхідна кількість готових ви­робів, які повинні постійно знаходитись у проміжних або кінцевих стадіях виробництва і продажу продукції.

Розрахункові запаси продукції повинні безперервно підтримуватись на такому рівні, який забезпечував би безперервний хід виробництва і збуту продукції. Якщо запас продукції знижується до запланованої точки замовлення, то необхідно підвищити його до запланованого рівня. Така система, крім "точки замовлення" передбачає також роз­рахунок мінімального і максимального запасів, і тому має назву системи "мінімум-максимум".

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)