Якщо відносно потерпілої особи вчинено насильство в

сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного сексуального чи економічного характеру внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, тоді дільничний інспектор:

– роз’яснює особі порядок розгляду її звернення;

– приймає заяву (якщо її не було);

– документує факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);

– реєструє матеріал в установленому порядку (якщо він раніше не був зареєстрований) згідно з наказом МВС України № 400 від 14.04.2004;

– заповнює спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї, яку передає начальникові відділу (відділення) дільничних інспекторів міліції;

– у триденний термін направляє спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї до управління (відділу) у справах сім’ї та молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно неповнолітнього – ще й до служби у справах неповнолітніх місцевої держадміністрації;

– складає відносно кривдника адміністративний протокол за статтею 173 КУпАП;

– виносить кривднику офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї;

– ставить кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;

– заводить алфавітну картку обліку;– якщо кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, видає йому під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на проходження корекційної програми;

– якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з відповідним прокурором району;

– приймає рішення по заяві відповідно до підпункту 4.2 наказу МВС України №400 від 2004 р. (рішення за заявами і повідомленнями про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу приймається протягом З днів, а у разі потреби перевірки викладених фактів та з’ясування додаткових обставин – у строк не більше 7 календарних днів);

– доставляє особу (при необхідності), яка вчинила насильство в сім’ї, до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У подальшому здійснює контроль та профілактичні заходи за місцем проживання.

2. Якщо потерпілій особі заподіяні легкі тілесні ушкодження:

– роз’яснює особі порядок розгляду її звернення;

– приймає скаргу встановленого зразка. Скарга до суду оформлюється в порядку статті 27 КПК України та відповідно до ст. 251 (особливості досудового розгляду в справах, які порушуються за скаргою потерпілого) з урахуванням вимог ст. 223 (обвинувальний висновок) та ст. 224 (додатки до обвинувального висновку) КПК України;

– видає потерпілому направлення на судово-медичне обстеження;

– документує факт правопорушення (опитує учасників конфлікту та свідків);– виносить кривднику офіційне попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї;

– ставить кривдника на профілактичний облік в міськрайоргані;

– заводить алфавітну картку обліку;

– якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який затверджується начальником міськрайоргану та погоджується з прокурором району;

– реєструє матеріал в установленому порядку (якщо він раніше не був зареєстрований) згідно з наказом МВС України № 400 від 2004 р.;

– протягом 7 діб проводить збір інших необхідних для справи матеріалів (характеристика, довідка про судимість, ксерокопія паспорта тощо);

– у разі відсутності в діях кривдника ознак злочину (подій та складу) виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи;

– якщо кривдником повторно вчинено насильство в сім’ї після винесення йому офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, видає йому під розписку направлення на проходження корекційної програми та в триденний строк надсилає до відповідного кризового центру повідомлення про його направлення на проходження корекційної програми.

Практика свідчить, що при розгляді матеріалів за фактом насильства в сім’ї в діях кривдника, крім ознак ст. 125 КК, можуть вбачатись ознаки інших злочинів, найбільш поширеними серед яких є хуліганство (ст. 296 КК), погроза вбивством (ст.129 КК), умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК). Тому в ході перевірки необхідно чітко з’ясовувати, на що був спрямований умисел кривдника. Якщо умисел був спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень та в його діях відсутній склад злочину, передбачений зазначеними статтями, то необхідно за статтями 296, 129 та 194 КК виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка долучається до матеріалів сімейно-побутового конфлікту;

– всі зібрані матеріали підшиваються до справи, складається опис, аркуші нумеруються;

– по закінченні перевірки справа за підписом начальника міськрайоргану надсилається до суду в порядку ст. 97 КПК України.

3. Якщо ж потерпілій стороні, згідно з актом СМЕ, заподіяні тяжкі або

середньої тяжкості тілесні ушкодження (статті 121–123, 128 КК України), матеріали передаються до слідчого підрозділу міськрайоргану.

На кінець нашої розмови я запитала також про відповідальність за вчинення насильства в сім’ї, а також відповідальність працівників міліції, на яке Іван Миколайович відповів, що вчинення насильства в сім’ї або загроза його вчинення тягне за собою, за відсутності складу правопорушення, здійснення заходів тільки з попередження насильства в сім’ї. У випадках, коли має місце склад правопорушення, одночасно із заходами попередження насильства в сім’ї застосовуються заходи юридичної відповідальності(адміністративної, цивільної та кримінальної) за вчинення насильства в сім’ї. А що ж стосується відповідальності працівників міліції, то у разі порушення, яка зазначає пан Іван, нами норм діючого законодавства при здійсненні профілактичних заходів з попередження насильства в сім’ї та прийняті рішення за матеріалами перевірки ми можемо бути притягнуті до відповідальності:

- дисциплінарної (ст. 13-19 Дисциплінарного статуту ОВС України);

- кримінальної за статтями КК України:

а) 364 «Зловживання владою або службовим становищем»;

б) 365 «Перевищення влади або службових повноважень»;

в) 366 «Службовий підлог»;

г) 367 «Службова недбалість».

Підсумовуючи усе вище сказане, можна зробити висновок, що старший дільничний інспектор Харківський Іван Миколайович, виявився дуже компетентним працівником у своїй діяльності. По нашій розмові я зрозуміла, що він дуже відповідальна людина і йому не байдужа доля простих людей, які стикаються із різними життєвими труднощами. Завдяки спілкуванню з паном Іваном я для себе взяла багато нової і цікавої інформації. Йдучи до відділку, я не розраховувала, що зі мною там захочуть спілкуватися, але виявилося навпаки, мені дуже цікаво і доступно про все розповідали. Також мені сподобалося те, що я змогла детально ознайомитися хоча б з однією справою,бо як казав Іван Миколайович, говорити, то одне, а побачити на власні очі це принесе більшу користь. Крім цього уся наша розмова тривала близько години і була побудована на діалозі і на яскравих прикладах.

Поиск по сайту: