Г) маятникову та кільцеву

137. Матеріальні склади – це склади для зберігання:

а) напівфабрикатів власного виготовлення;

б) запасів сировини, матеріалів, палива, комплектувальних виробів та інших матеріальних цінностей, що надходять на підприємство ззовні;

в) готової продукції та відходів виробництва, що підлягають реалізації;

г) сировини та матеріалів, призначених для забезпечення безперебійного виробничого процесу.

138. За призначенням матеріальні склади поділяються на:

а) постачальницькі, виробничі, збутові;

б) універсальні та спеціальні;

в) автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;

г) закриті, відкриті, напівзакриті.

139. Матеріальні склади за номенклатурою матеріальних ресурсів, що зберігаються поділяються на:

а) постачальницькі, виробничі, збутові;

б) універсальні та спеціальні;

в) автоматизовані, механізовані, з переважанням ручних процесів;

г) закриті, відкриті, напівзакриті.

140. Контроль в системі операційного менеджменту – це:

а) процес визначення якості та коригування виконуваної підлеглими роботи для забезпечення виконання планів, направлених на досягнення цілей підприємства;

б) спостереження за роботою персоналу;

в) вид управлінської діяльності щодо забезпечення виконання певних завдань;

г) спостереження за виконанням персоналом окремих завдань.

141. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва він поділяється на:

а) суцільний та вибірковий;

б) попередній, поточний, заключний;

в) вхідний, операційний, приймальний;

г) внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.

142. Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль може бути:

а) суцільний та вибірковий;

б) попередній, поточний, заключний;

в) вхідний, операційний, приймальний;

г) внутрішньо-цеховий та загальногосподарський.

143. До числа основних форм попереднього контролю належать:

а) графічні форми планування та контролю, сітьове планування та управління (СПУ);

б) перспективні плани оптимального розвитку та розміщення виробництва;

в) графічні форми планування технологічних операцій;

г) оперативне планування та регулювання.

144. «Критичні точки контролю» – це критерії, що виділяються для:

а) контролю, і які є факторами нарощування обсягів виробництва;

б) контролю, і які є обмежуючими факторами (норми затрат, капітальні нормативи, нормативи доходів тощо);

в) планування реалізації продукції та організації виробництва;

г) контролю, і які є факторами ризику (рівень збитковості, нормативи витрат матеріалів).

145. Сукупність речових елементів, що надійшли у формі товару для використання в процесі виробництва і входять як матеріальна складова в собівартість виготовленої продукції є ніщо інше як:

а) нематеріальні активи;

б) матеріальні ресурси;

в) напівфабрикати;

г) МШП.

146. Пріоритетом споживача називають:

а) принцип формування та функціонування системи управління матеріальними ресурсами, який передбачає задоволення індивідуальних та суспільних потреб в матеріальних ресурсах на суспільно-необхідному рівні при найменших витратах;

б) реалізація опрацьованих планів та програм, шляхом кооперації людей та знарядь праці;

в) будь-який управлінський процес, який будується у відповідності з вимогами принципу послідовності;

г) оптимальне поєднання централізованого регулювання керованої підсистеми з її саморегулюванням, забезпечення відповідності прав, обов'язків та відповідальності.

147. Запаси, що забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками:

а) поточними;

б) підготовчими (буферними);

в) гарантійними (страховими);

г) перехідними.

148. Максимально-бажаний запас – це запас який:

а) забезпечує безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками;

б) виділяється із виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві;

в) визначає економічно-доцільний в даній системі управління запасами рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;

г) представляє собою залишки матеріалів на кінець звітного періоду.

149. Запаси ресурсів залежно від цільового призначення поділяють на:

а) сезонні, заготівельні, подетальні;

б) підготовчі, сезоні, гарантійні;

в) фіксовані, інтервальні, оперативні;

г) гарантійні, комплексні, повиробничі.

150. Управління запасами – це:

а) вид виробничої діяльності, об'єктом якого є створення та збереження запасів;

б) вид виробничої діяльності, направлений на розв'язання конкретних управлінських функцій з метою збереження запасів;

в) вид виробничої діяльності, об'єктом якого є збереження визначених видів матеріалів (метал, паливо, будівельні матеріали і т.п.);

г) вид діяльності, який забезпечує безперебійну роботу виробничих цехів.

151. Системою з фіксованим обсягом замовлень є система в якій:

а) замовлення створюються у визначені моменти часу через рівні інтервали;

б) замовлення зафіксоване і незмінне за будь-яких умов;

в) пряме поповнення запасу при невеликому об'ємі серії запасу;

г) замовлення зафіксовано, але воно змінюється зі зміною умов виробництва.

152. «Витягаюча» система управління запасами «Канбан» дозволяє:

a) усунути із виробничих підрозділів організації склади сировини, матеріалів, тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;

б) мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, усунути із виробничих підрозділів організацій склади сировини, матеріалів тощо та скоротити можливі обсяги міжопераційних запасів;

в) мінімізувати довгостроковість виробничого циклу, підвищити продуктивність праці;

г) підвищити продуктивність праці, збільшити обсяг реалізації продукції та вивчити потреби споживачів.

153. Матеріально-технічне постачання підприємства – це:

а) постачання на склади підприємства чи на робочі місця матеріально-технічних ресурсів;

б) своєчасне забезпечення підрозділів підприємства необхідними видами ресурсів;

в) форма постачання сировиною та матеріалами підприємства;

г) постачання на склади підприємства необхідних матеріалів.

154. Розрізняють наступні форми матеріально-технічного постачання підприємства:

а) активна та пасивна;

б) транзитна та складська;

в) загальна та конкретна;

г) зовнішня та внутрішня.

155. Норми витрачання матеріалів поділяють на:

а) зведені та специфічні;

б) загальні та специфічні;

в) одиничні та укрупнені;

г) конкретні та комплексні.

156. На підприємствах можуть використовуватись наступні способи матеріально-технічного забезпечення (МТЗ):

а) «традиційний» і «Канбан»;

б) заготівельний, калібрувальний, кріпильний;

в) пасивний, активний, повиробничий, подетальний;

Поиск по сайту: