 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Іноземні підприємства та підприємства з іноземною інвестицією: поняття, організаційно-правові форми, особливості створення та діяльності
Підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.
1)Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.
2)Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
3)Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
4)Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.
5)Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.
6)На території України підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством України.
7) Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).
8)Оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України
9)Підприємство з іноземними інвестиціями самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них, якщо інше не передбачено законодавством України.
10) Продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню і квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11) Підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.
12) Охорона та здійснення прав інтелектуальної власності підприємств з іноземними інвестиціями забезпечуються відповідно до законодавства України. Підприємства з іноземними інвестиціями самостійно приймають рішення про патентування (реєстрацію) за кордоном винаходів, промислових зразків, товарних знаків та інших об'єктів інтелектуальної власності, які їм належать, відповідно до законодавства України.
Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.
1) Іноземні підприємства не можуть створюватися в галузях, визначених законом, що мають стратегічне значення для безпеки держави.
2) Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України.
3) Умови і порядок створення, вимоги до організації та діяльності іноземних підприємств визначаються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування (93/96-ВР), іншими законами.
40. Господарська діяльність відокремлених структурних підрозділів підприємств.
Стаття 64 ГКУ4. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Стаття 117 ГКУДіяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України.
КОМЕНТАР: У межах внутрішньої структури підприємства існують виробничі та функціональні підрозділи апарату управління. Структурним підрозділом підприємства є його ланка, яка має чітко визначені функції у виробничому процесі, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у ціле як організаційно відокремлена від інших підрозділів частина підприємства. Положення про структурний підрозділ є локальним нормативним актом, який визначає його статус, місце в організації та відносинах з іншими структурними підрозділами, внутрішню організаційну структуру, його функції, права та відповідальність. Положення про структурний підрозділ, як правило, включає:- загальні положення про правовий статус структурного підрозділу, які визначають підстави призначення та звільнення з посади керівника структурного підрозділу, вимоги до керівника структурного підрозділу, порядок заміщення керівника під час його відсутності, нормативні та локальні документи, які регулюють роботу підрозділу;- визначення завдань та функцій підрозділу, напрямів діяльності підрозділу, перелік конкретних видів виробничо-господарської діяльності, закріплених за даним структурним підрозділом;- визначення прав та обов'язків структурного підрозділу стосовно інших підрозділів підприємства та сторонніх підприємств;- визначення відповідальності керівника структурного підрозділу за несвоєчасне чи неякісне виконання структурним підрозділом його функцій, або невикористання наданих йому прав;- визначення службових взаємовідносин структурного підрозділу з іншими підрозділами підприємства та сторонніми підприємствами з питань виробничо-господарської діяльності, узгодження документів, спільного виконання робіт тощо;
визначення порядку діяльності структурного підрозділу підприємства, контролю за нею, організації та ліквідації даного підрозділу.
Суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. Відокремлений підрозділ юридичної особи — це філія, інший підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням і виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Відокремлені підрозділи є платниками податку на прибуток і як такі повинні перебувати на обліку в органі державної податкової служби.
Статтею 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» встановлено, що в ЄДР містяться відомості щодо відокремлених підрозділів юридичної особи та встановлено порядок подання державному реєстратору відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи для включення їх до ЄДР.
41. Поняття та види господарських товариств.
ЗУ Про Господарські товариства (від 19.09.1991р.)
ПРИМІТКА: ВСІ статті з ЗУ про ГТ втратили чинність стосовно АТ (бо є закон про АТ), але пойміть і простітє, якщо я ще той закон сюди копіювати не буду.
Стаття 1. Господарські товариства Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. + є визначення у ГКУ Стаття 79. Поняття господарського товариства 1. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Коментар Цікала:Щодо першого визначення: «є недосконалим, бо не відображає їх суті, бо можуть бути і інші учасники, які не є ГТ, в статутному капіталі яких визначені частки учасників (наприклад, ВК, ПП)»Щодо другого визначення: «1) ГТ може бути засноване і 1 особою (одним засновником, наприклад, АТ) + можуть бути не лише ФО/ЮО, і держава, наприклад;2) є 2 види ГТ при створенні яких об’єднується майно, а є при яких об’єднується діяльність – тобто це стосується окремих видів ГТ, а не усіх)3) ЗУ не вказує про мету одержання прибутку ГТЄ думка, що ГТ – це організаційно правова форма, а АТ, ТзОВ, ТзДВ, ПТ і КТ – її види, про що пише сам ГКУ Стаття 80 ГКУ. Види господарських товариств 1. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Далі стаття дає визначення кожного ГТ. Я вирішила не копіювати, хто хоче ознайомитись – див кодекс. АЛЕ Цікало каже, що це 5 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ГТ, а не видів ГТ А види ГТ він виділяє наступні: За об’єктом об’єднання (*предметом)1) об’єднання майна (капіталів) – в діяльності їх учасники не зобов’язані брати особисту участь в управлінні (АТ, ТзОВ, ТзДВ)2) об’єднання осіб (діяльності) при створенні їх учасники зобов’язані брати особисту часть в управлінні діяльності товариством (ПТ, КТ)42. Заснування господарських товариств.
Стаття 6 ЗУ. Державна реєстрація товариства Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація товариств проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Товариства, що займаються банківською діяльністю, реєструються Національним банком України в порядку, визначеному законодавством України про банки і банківську діяльність. А ТОМУ оскільки якихось особливостей я не знайшла, див. питання 18, 19 та інші пов’язані з державною реєстрацією ЮО. Стаття 7. Державна реєстрація змін в установчих документах товариства Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.+ отаке з закону Стаття 2. Найменування товариства Найменування товариства повинно містити відомості про його організаційно-правову форму (вид товариства), назву, а також інші відомості, передбачені законом. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства. Найменування товариства не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, відомств і громадських організацій. Місцезнаходження (розташування) товариства повинно бути на Україні. Стаття 3. Засновники та учасники товариства Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи. Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.Стаття 4. Установчі документи товариства Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості,
передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України. Господарське товариство може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними
вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту. Стаття 5. Строк діяльності товариства Якщо в установчих документах товариства не вказано строк його діяльності, товариство визнається створеним на невизначений строк.
43. Майно господарських товариств.
СУМНІВНА ВІДПОВІДЬ
Стаття 12. Власність на майно товариства
Товариство є власником:· майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; (в ГКУ ст. 85: «як внески») · продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;· одержаних доходів;· іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами. Стаття 13. Вклади учасників та засновників товаристваВкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних
(комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного (складеного) капіталу повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою). Стаття 14. Фонди товариства У товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5 відсотків суми чистого прибутку. Стаття 15. Прибуток товариства Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та
прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.
44. Права та обов’язки учасників господарських товариств.
Про господарські товаристваВерховна Рада України; Закон від 19.09.1991 № 1576-XII
Поиск по сайту: