Акціонерним є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості

Акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать. Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, встановлених статутом, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої части­ни вартості належних їм акцій. Найменування акціонерного товариства має містити його найменування і зазначення того, що товариство є акціонерним.

Акціонерне товариство може бути створене юридичними та (або) фізичними особами. Якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони ук­ладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Статутний капітал това­риства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загаль­них зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. В акціонерному товаристві може бути створена нагля­дова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його ви­конавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компе­тенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, установлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, гене­ральний директор).

Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими. Акції відкри­того акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах. Акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підпи­ски, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами това­риства.

Установчим документом повного товариства і командитного товариства є за­сновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товари­ства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут. Установчі документи господарського товариства повинні містити відо­мості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або квалі­фікована більшість голосів.

Статут акціонерного товариства, крім зазначених відомостей, повинен місти­ти також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій. Статут товариства з обмеже­ною відповідальністю, крім зазначених вище відомостей, повинен містити відо­мості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів. Засновницький договір повного товариства і командитного това­риства, крім зазначених відомостей, повинні визначати розмір частки кожного з учасників, форму їх участі у справах товариства, розмір, склад і порядок внесен­ня ними вкладів. Стосовно вкладників командитного товариства в засновниць­кому договорі вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства та розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Державна реєстрація господарського товариства здійснюється відповідно до закону. Господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його дер­жавної реєстрації. Зміни, які сталися в установчих документах господарського то­вариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Господарське товариство є власником:

майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески;

продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства;

доходів, одержаних від господарської діяльності товариства;

Іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом. Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, у тому числі — в іноземній валюті.

Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статут­ному фонді товариства. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих доку­ментах господарського товариства, якщо інше не передбачено законом.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду товарист­ва бюджетні кошти, кошти, одержані у кредит та під заставу. Фінансовий стан за­сновників — юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду господарського товариства у випадках, передбачених зако­ном, повинен бути перевірений належним аудитором (аудиторською органі­зацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників-громадян має бути підтверджений декларацією про їх доходи і майно, завіреною відповідним податковим органом.

Припинення діяльності господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до ст. 59 ГК України. Ліквідація госпо­дарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду — ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду. З дня утво­рення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню спра­вами господарського товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з моменту її утворення публікує інформацію про ліквідацію господарського това­риства і здійснює інші дії відповідно до вимог статей 58—61 ГК України.

Розрахунки з кредиторами у разі ліквідації господарського товариства здійснюються відповідно до ст. 61 ГК України з урахуванням таких особливостей:

кошти, що належать господарському товариству, у тому числі від продажу його майна у разі ліквідації, після розрахунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками облігацій, випущених товариством, та іншими кредиторами розподіляються між учасниками товариства в порядку і на умовах, передбачених цим Кодексом, зако­ном про господарські товариства та установчими документами товариства, у шес­тимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію;

майно, передане товариству його засновниками або учасниками у користу­вання, повертається у натуральній формі без винагороди. У разі виникнення спо­рів щодо виплати заборгованості товариства його кошти не

підлягають розподілу між учасниками товариства до вирішення цього спору або до одержання креди­торами відповідних гарантій погашення заборгованості.

Поиск по сайту: