АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності 14 страница

Читайте также:
  1. IX. Карашар — Джунгария 1 страница
  2. IX. Карашар — Джунгария 2 страница
  3. IX. Карашар — Джунгария 3 страница
  4. IX. Карашар — Джунгария 4 страница
  5. IX. Карашар — Джунгария 5 страница
  6. IX. Карашар — Джунгария 6 страница
  7. IX. Карашар — Джунгария 7 страница
  8. IX. Карашар — Джунгария 8 страница
  9. IX. Карашар — Джунгария 9 страница
  10. X. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері підприємницької діяльності
  11. Августа 1981 года 1 страница
  12. Августа 1981 года 2 страница

Програми і проекти будівництва об'єктів, що становлять техногенну, під­вищену екологічну, ядерну та радіаційну небезпеку, підлягають також експер­тизі з питань охорони навколишнього природного середовища, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки (відповідні висновки є складовими частинами висновку комплексної державної експертизи). Перелік зазначених об'єктів за­тверджує Кабінет Міністрів України.

За усіма програмами і проектами, що затверджує Кабінет Міністрів Укра­їни, проведення комплексної державної експертизи забезпечується Централь­ною службою Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду (Центральна служба), іншими проектами - також її місцевими підрозділами.

Правила проведення комплексної державної експертизи програм і проек­тів затверджує Мінрегіонбуд за погодженням з центральними органами вико­навчої влади, до повноважень яких належить проведення такої експертизи.

Проведення комплексної державної експертизи здійснюється на договір­них засадах. Інвестор (замовник) повинен подати Центральній службі Укрдер-жекспертизи або її місцевому підрозділу документацію, передбачену держав­ними будівельними нормами.

Вартість проведення комплексної державної експертизи програм у повно­му обсязі визначається у розмірі, що не перевищує 10 відсотків вартості роз­роблення програми. Порядок визначення вартості комплексної державної екс­пертизи проектів встановлює Кабінет Міністрів України.

Загальний строк проведення комплексної державної експертизи не пови­нен перевищувати 45 календарних днів, з них 40 днів - підготовка висновків за окремими напрямами (міцність, надійність, довговічність будинків і споруд, архітектурні вимоги, санітарне та епідемічне благополуччя населення, охорона праці та охорона навколишнього природного середовища (щодо об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку), енергозбереження, пожежна та техногенна безпека тощо). У випадках, передбачених Законом України «Про екологічну експертизу», загальний строк проведення комплексної державної експертизи встановлюється до 120 календарних днів. Висновок комплексної державної експертизи може бути:

• позитивним (рекомендація до затвердження програми чи проекту будівни­цтва із зазначенням відповідних техніко-економічних показників); такий висновок затверджується керівником Центральної служби Укрдержекспертизи або її місцевого підрозділу та є чинним протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання;

• негативним (зауваження щодо доопрацювання програми чи проекту будів­ництва або обґрунтування щодо неможливості реалізації).

Програми і проекти (за винятком проектів, для затвердження яких комп­лексний висновок державної експертизи необов'язковий) на підставі пози­тивного комплексного висновку Укрдержбудекспертизи Мінрегіонбуду або її місцевого підрозділу затверджуються (перезатверджуються) інвестором або уповноваженим ним органом (особою).

Проекти, що реалізуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності (крім випадків, передбачених актами законодавства), мають затверджуватися:

• Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, а також інших органів державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше та об'єктів, які реалізуються із залученням іноземних кредитів, що надані під гарантію Кабінету Міністрів України (Кабінет Мі­ністрів України може делегувати зазначеним органам право затверджувати проекти будівництва загальною кошторисною вартістю 100 млн. гривень і більше на підставі обґрунтованого подання, погодженого з Мінекономіки, Мінфіном, Держінвестицій, іншими заінтересованими центральними орга­нами виконавчої влади);

• центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями та іншими органами державної влади - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю від ЗО до 100 млн. гривень;

• підприємствами, установами та організаціями державної форми власнос­ті - щодо об'єктів загальною кошторисною вартістю до ЗО млн. гривень.

Проекти, які в повному обсязі фінансуються за рахунок інших джерел, за­тверджуються у порядку, що визначається інвесторами (замовниками).

Контроль за дотриманням вимог будівельного законодавства здійснює Мін-буд України, вищезгадані органи ліцензування щодо будівельних робіт, Дер­жавна архітектурно-будівельна інспекція та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції Д АБК) у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севасто­полі, містах обласного підпорядкування, районах (діють на підставі: Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та органі­зацій за правопорушення у сфері містобудування»; Положення про Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 р. № 1725; Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Дер­жавного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р.; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225; Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затв. поста­новою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1434, та ін.).

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію:

• Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.

• основні завдання Держархбудінспекції: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; здійснення дер­жавного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва (далі -архітектурно-будівельний контроль).

• Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань:

1) розробляє і подає на розгляд Мінрегіонбуду: пропозиції щодо формування державної політики у сфері архітектури та будівництва, вдосконалення законодав­ства з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю; проекти нормативно-правових актів з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю;

2)організовує та забезпечує виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

3)розробляє та затверджує організаційно-методичні документи з питань здійснення архітектурно-будівельного контролю, інших питань, що належать до її компетенції, організовує та забезпечує їх виконання;

4)здійснює методичне та нормативне забезпечення діяльності інспекцій дер­жавного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування;

5)видає в установленому порядку дозвіл на виконання робіт з нового будів­ництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єктів (далі - буді­вельні роботи), реєструє об'єкти, на яких виконуються такі роботи (далі - об'єкти будівництва);

6)бере участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будів­ництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві;

7)проводить перевірку: відповідності виконання будівельних робіт, будівель­них матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівель­них норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своє­часності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, паспортів, сертифікатів та іншої документації; наявності у виконавця будівель­них робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

8)розглядає питання про правопорушення у сфері містобудування з прийнят­тям відповідних рішень;

9)здійснює методичне забезпечення діяльності служб контролю будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і кон­струкції;

10)проводить аналіз та узагальнення результатів контролю за якістю викона­них будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, розробляє та подає відповідним органам пропозиції щодо вдосконалення державних стан­дартів, будівельних норм і правил;

11)здійснює у передбачених законодавством випадках контроль за дотриман­ням сторонами зобов'язань за договором підряду на виконання будівельних робіт, проводить аналіз і узагальнення результатів контролю та інформує про них Мінрегіонбуд;

12)забезпечує вивчення і впровадження у практику досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки з питань архітектурно-будівельного контролю;

13)провадить інформаційну діяльність, забезпечує висвітлення актуальних проблем архітектурно-будівельного контролю в засобах масової інформації;

• Держархбудінспекція має право:

1) в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і кон­струкції, незалежно від форми власності щодо додержання вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції;

2)одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконав­чої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

3)скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її ком­петенції;

4)залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та ор­ганізацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

5)давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів пору­шення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови на­селених пунктів; вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансуван­ня об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю недоліків;

6)залучати незалежних експертів і спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до їх компетенції;

7)вимагати у випадках, визначених законодавством, від замовників, підряд­ників, підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструк­ції, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань бу­дівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

8)одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій і підпри­ємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій;

9)зупиняти будівельні роботи, що не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, затвердженим про­ектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або про­водяться без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням вимог державних стандартів; одержувати від замовників, проек­тних та будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, письмові пояснення щодо причини допущен­ня порушень;

10)вносити органам ліцензування пропозиції щодо анулювання в суб'єктів господарювання, які допускають порушення вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, ліцензії на право прова­дження певних видів господарської діяльності у будівництві;

11)одержувати від замовників, будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів держав статистики дані про введення в дію основних фондів, реалізацію готової продукції;

12)повідомляти органи державної статистики про факти порушення встанов­леного порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відпо­відають вимогам державних стандартів;

13)скасовувати рішення, прийняті інспекціями з порушенням норм законо­давства;

14)складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування і накла­дати штрафи відповідно до законодавства;

15)передавати до органів прокуратури, органів дізнання і досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

Відповідно до Положення про державний архітектурно-будівельний контр­оль, затв.го постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225:

• Державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК) - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітек­турних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобу­дівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, рекон­струкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення ін­женерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних мате­ріалів, виробів і конструкцій;

• державний архітектурно-будівельний контроль (ДАБК) здійснюють: (1) Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) - урядовий орган державного управління у складі Мінрегіонбуду та (2) ін­спекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах;

• інспекції ДАБК виконують такі основні функції:

1)видача забудовникам дозволів на виконання робіт з будівництва, рекон­струкції, реставрації та капітального ремонту (далі - будівельні роботи), реєстра­ція об'єктів, на яких виконуються ці роботи, у порядку, встановленому Мінрегіонбудом;

2)реєстрація відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій-замовників, які здійснюють безпосередньо керівництво будівельними роботами, технічний і авторський нагляд;

3)участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуата­цію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві;

4)здійснення вибіркової перевірки: а) відповідності розміщення об'єктів, ви­конання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і кон­струкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектур­ним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів; б) своєчасності та якості вико­нання учасниками будівництва передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної вико­навчої документації; в) наявності сертифікатів на будівельну продукцію;

5)розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень;

6)здійснення методичного забезпечення діяльності відомчих служб контр­олю якості будівельних організацій і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції;

7)аналіз та узагальнення матеріалів контролю за якістю забудови територій і населених пунктів, будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструк­цій, підготовка пропозицій відповідним органам про вдосконалення державних стандартів, норм і правил;

8)контроль за дотриманням сторонами договору підряду про виконання ро­біт на будівництві об'єктів договірних зобов'язань і вимог, передбачених Законом України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів», аналіз, узагальнення результатів контролю та інформування Мінрегіонбуду про результати контролю.

• інспекціям ДАБК надається право: а) безперешкодного доступу посадових осіб на будівництво об'єктів і підприємства, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності; б) давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним орга­нізаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення пору­шень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припи­нення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків; в) залуча­ти на договірних умовах незалежних експертів, спеціалізовані організації для проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що входять до їх компетенції; г) вимагати в необхідних випадках від замовників, підрядни­ків, виробників будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведен­ня зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань буді­вельних матеріалів, виробів і конструкцій; д) одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій, підприємств, що виготовляють буді­вельні матеріали, вироби і конструкції, нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на них функцій; е) зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, місцевим правилам забудови населених пунктів або здійснюються без дозволу на їх виконання, а також виробництво і застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів; є) вно­сити подання відповідним органам про анулювання або призупинення дії ліцензій на право здійснення спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві суб'єктами, які допускають грубі порушення законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів; ж) безплатно одержувати від замовників, будівельних організацій, підприємств, що виробляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також органів державної статистики звітні дані про введення в дію осно­вних фондів, реалізацію готової продукції; з) повідомляти органи держав­ної статистики про факти порушень встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів для виключення їх із числа введених у дію, а також про реалізацію будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають вимогам державних стандартів, для ви­ключення їх із звітності; и) складати протоколи про правопорушення у сфері містобудування та накладати штрафи відповідно до чинного законо­давства;

• інспекції ДАБК у своїй діяльності взаємодіють з іншими спеціально упо­вноваженими державними органами, що здійснюють контроль за дотри­манням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, охорони праці та інших вимог у сфері містобудування. Функцію контролю за якістю будівництва виконують також державні при­ймальні комісії, а також місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого са­моврядування (їх виконкоми місцевої ради за місцем розташування об'єкта), які діють відповідно до затв.го постановою Кабінету Міністрів України від 22 верес­ня 2004 р. № 1243 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Цей нормативно-правовий акт (Порядок) визначає основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва (в тому числі розташовані на території України об'єкти, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іно­земних юридичних та фізичних осіб), передбачаючи:

- зміст встановлених цим Порядком процедур - підтвердження державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будів­ництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних ме­реж і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплек­сів (далі - закінчені будівництвом об'єкти), їх інженерно-технічного осна­щення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної до­кументації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування;

- визначення особливості підтвердження готовності до експлуатації закін­чених будівництвом (1) об'єктів із специфічними умовами експлуатації - відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Мінрегіонбудом (з урахуванням вимог зазначено­го Порядку), (2) об'єктів, які розташовані на території іноземних держав і є власністю України, - МЗС за погодженням з Мінрегіонбудом з ураху­ванням вимог законодавства держави місцезнаходження особливостей, а якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у зазначеному Порядку, застосовуються правила міжнарод­них договорів України;

- дві процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів: (а) в один етап (як загальне правило) - державною приймаль­ною комісією; (б) в два етапи - щодо об'єктів виробничого призначення з кількістю робочих місць понад 50 або вартістю понад 5 млн. грн., а також об'єктів житлово-громадського призначення НІ, IV і V категорій склад­ності: 1 етап - попереднє прийняття таких об'єктів робочими комісіями (утворюється замовником не пізніше ніж у п'ятиденний строк після отри­мання ним письмового повідомлення від генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта з проханням утворити робочу комісію; до складу робочої комісії включаються представники генерального під­рядника, субпідрядної організації, генерального проектувальника (автор проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, державного енергетичного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергоз­береження та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповід­но до призначення об'єкта; робоча комісія повинна перевірити відповід­ність: архітектурних і конструктивних рішень закінченого будівництвом об'єкта затвердженому проекту, санітарним, протипожежним, радіацій­ним та екологічним вимогам і нормам, а також вимогам з охорони праці, промислової безпеки, нормативам щодо технічного стану електричних, теплових і тепловикористовувальних установок і мереж та енергозбере­ження; виконаних будівельно-монтажних робіт вимогам нормативної до­кументації; результатів проведених індивідуальних і комплексних випро­бувань устаткування нормативним показникам; виробничої документації нормативним вимогам; 2 етап - прийняття в експлуатацію таких об'єктів (після усунення виявлених робочою комісією недоліків) державним при­ймальним комісіям, що утворюються, якщо об'єкти збудовано: а) із залу­ченням коштів державного бюджету в розмірі ЗО млн грн. і більше або із залученням іноземних кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України, а також у разі розташування об'єкта на території двох і більше областей (лінійні об'єкти, комплекси окремих споруд (будівель), що діють як єдине ціле, гідротехнічні, іригаційні системи, системи зв'язку, продуктопроводи тощо) - рішенням міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (відповідно до сфери управління), а у разі коли зазначені об'єкти розташовуються на території лише однієї області, - обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією; б) із залученням ко­штів республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі 30 млн. грн. і більше - Радою міністрів Автономної Республіки Крим; в) із залученням коштів державного бюджету або республіканського бюджету Автономної Республіки Крим у розмірі до 30 млн.. грн. або місцевих бю­джетів, а також коштів інших джерел фінансування - відповідно облас­ною та районною держадміністрацією, виконавчим комітетом міської ради міста обласного значення; г) у разі коли закінчений будівництвом об'єкт розташовано на території двох і більше районів як єдине ціле, державну приймальну комісію утворює відповідно Рада міністрів Автономної Респу­бліки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністра­ція; до складу державної приймальної комісії включаються представники: органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію; виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташова­но закінчений будівництвом об'єкт; замовника; генерального підрядника; генерального проектувальника (автора проекту); експлуатаційної органі­зації; інспекції державного архітектурно-будівельного контролю; органів державного санітарно-епідеміологічного та державного пожежного на­гляду; у випадках, визначених законодавством, до складу державної при­ймальної комісії включаються також представник Мінприроди, Мінпраці, Держгірпромнагляду, Держенергонагляду, Держкоменергозбереження, Держатомрегулювання; для прийняття в експлуатацію закінчених будів­ництвом автомобільних доріг, комплексів та об'єктів дорожнього сервісу - представник державної автомобільної інспекції; головою державної при­ймальної комісії призначається представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію; строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта не може перевищувати ЗО днів; якщо вартість об'єкта становить або перевищує ЗО млн. грн., строк може бути продовжений, але не повинен перевищувати 60 днів); за резуль­татами роботи державної приймальної комісії складається акт про при­йняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за встановленою Мінрегіонбудом формою, який має бути підписаний всіма членами комісії і затверджений у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в ін­спекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала до­звіл на виконання будівельних робіт (у разі відсутності підписів окремих членів комісії останні зобов'язані у письмовій формі подати голові комісії та органу, який вони представляють, обґрунтування своєї відмови; керів­ник зазначеного органу зобов'язаний взяти безпосередню участь у врегу­люванні спірних питань та може підписати акт замість члена комісії, який відмовився від підпису); - датою введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в екс­плуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію; у разі неготовності об'єкта до екс­плуатації державна приймальна комісія складає відповідний акт з висно­вками та обґрунтуваннями, на підставі якого орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що утворив комісію, надає замовнику ре­комендації щодо усунення недоліків; для прийняття в експлуатацію зазна­ченого об'єкта державна приймальна комісія може бути утворена повторно лише після усунення виявлених недоліків, але не раніше ніж через ЗО днів після завершення роботи попередньої комісії; підписаний і затверджений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закін­ченого будівництвом об'єкта є підставою для укладення договорів про по­стачання на цей об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів води, газу, тепла та електроенергії і включення даних про цей об'єкт до держав­ної статистичної звітності.

 

5. Будівельне законодавство

Будівельне законодавство - це система нормативно-правових актів, які регу­люють відносини щодо організації та безпосереднього здійснення капітального будівництва.

Система нормативно-правових актів про капітальне будівництво:

І. Кодекси:

• Господарський кодекс України, зокрема: гл. 33 «Капітальне будівництво» (статті 317-323 присвячені договору підряду на капітальне будівництво, а ст. 324 - договору підряду на виконання проектно-досліджувальних робіт) та ст. 331 «Договір на створення і передачу науково-технічної продукції», що включена до глави 34 «Правове регулювання інноваційної діяльності»;

• Цивільний кодекс України: глава 61 «Підряд», глава 62 «Виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт»;

• Кодекс законів про адміністративні правопорушення, зокрема: гл. 8 - щодо відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері будівництва, гл. 13 - адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції;

• Земельний кодекс, зокрема положення щодо використання земельних діля­нок під забудову та ін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)