Розділ 2 СУБ'ЄКТИ ГОСПОДНРСЬКИН ПРПВОВІДНОСИН

| Тема 6. | Загальна характеристика суб'єктів господарським правовідносин

1. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права).

2. Основи правового статусу суб'єктів господарювання.

1. Поняття, ознаки та види суб'єктів господарських правовідносин (господарського права)

Згідно із ст. 2 Господарського кодексу України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самовря­дування, наділені господарською компетенцією, а також громадя­ни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Проте не всі перелічені категорії осіб є суб'єктами господарських правовід­носин (господарського права). Такими суб'єктами є лише ті учасники відносин у сфері господарювання, яким притаманна сукупність необхідних для цього ознак (рис), а саме:

т безпосереднє здійснення господарської діяльності (виробниц­тво продукції, виконання робіт, надання послуг), що є предметом діяльності індивідуальних підприємців, підприємств різних органі­заційно-правових форм, виробничих кооперативів, інших госпо­дарських організацій основної ланки економіки, або керівництво господарською діяльністю, що притаманно власникам майна під-

приємств, господарським об'єднанням, промислово-фінансовим гру­пам, а також господарським міністерствам та відомствам;

- створення (набуття статусу суб'єкта господарських відно­
син) у встановленому законом порядку, хоча порядок створення
для різних суб'єктів господарських відносин різний - залежно від
виду (суб'єкт господарювання чи орган/організація господарсько­
го керівництва), організаційно-правової форми (унітарне підпри­
ємство, господарське товариство, виробничий кооператив), основ­
ного або виключного виду діяльності (комерційний банк, страхова
компанія, фондова біржа, промислово-фінансова група та ін.); на­
буття статусу суб'єкта господарських відносин (що зазвичай є заве­
ршальною стадією процесу створення господарської організації), як
правило, пов'язується з їх державною реєстрацією; державна реєст­
рація може здійснюватися в загальному порядку (передбачений ст.
58 Господарського кодексу України та Законом України від
15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізич­
них осіб-підприємців» та/або в спеціальному порядку (передбача­
ється Законом «Про банки і банківську діяльність» - статті 17-18,
22, Законом «Про державне регулювання ринку цінних паперів в
Україні» - пункти 13-14 ч. 2 ст. 7; «Про інститути спільного інвес­
тування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (статті); По­
становою Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781 «Про
затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганіза­
цію та ліквідацію промислово-фінансових груп» (п. 2) та ін.;

- наявність майна, необхідного для здійснення обраної суб'єк­
том або покладеної на нього господарської діяльності чи керівництва
такою діяльністю; таке майно може закріплюватися за суб'єктами
господарського права на різних правових титулах: праві власності
(господарські товариства, виробничі кооперативи), праві повного
господарського відання (державне та комунальне комерційні під­
приємства), праві оперативного управління (казенне підприємство,
комунальне некомерційне підприємство), праві користування (мо­
же застосовуватися з будь-яким з названих правових титулів; є ха­
рактерною ознакою орендного підприємства); для філій, представ­
ництв та інших відокремлених підрозділів ч. 5 ст. 55, ст. 138 Гос­
подарського кодексу передбачається закріплення майна на праві
оперативно-господарського використання, зміст якого визначає
господарська організація, до структури якої належить такий під­
розділ;

- наявність господарської правосуб'єктності, тобто визнаної.
державою за певним суб'єктом господарювання можливості "бути

суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обо­в'язки, відповідати за їх належне виконання і мати юридичну мож­ливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень); обсяг господарської правосуб'єктності учасників гос­подарських правовідносин фіксується в законі та в їх установчих документах і залежить від низки чинників (зокрема, від правового титулу майна, виду та характеру діяльності).

Суб'єкти господарського права (господарських правовідносин) - це учасники господарських відносин, що безпосередньо здійснюють гос­подарську діяльність або управляють такою діяльністю, створені у встановленому законом порядку, мають необхідне для здійснення та­кої діяльності майно і володіють господарською правосуб'єктністю.

Суб'єкти господарського права надзвичайно різноманітні і тому їх класифікують, тобто поділяють на групи, за певними критерія­ми (ознаками).

За критерієм характеру здійснюваної діяльності розрізняють:

— суб'єкти господарювання, тобто суб'єкти господарського
права, які безпосередньо здійснюють господарську діяльність (до них
належать індивідуальні підприємці, підприємства, виробничі коопе­
ративи, більшість господарських товариств, комерційні банки);

- суб 'єкти господарського права, які здійснюють керівництво
господарською діяльністю, в т. ч. організацію такої діяльності (до
них належать господарські міністерства та відомства, органи міс­
цевого самоврядування та їх виконкоми, господарські об'єднання,
промислово-фінансові групи, власники майна підприємств, фондо­
ві біржі, Національний депозитарій України).

Залежно від форм власності, на базі якої вони функціонують, розрізняють державні, комунальні, колективні, приватні та змішані (функціонують на базі двох і більше форм власності) суб'єкти гос­подарського права. До перших (державних) належать державні та казенні підприємства, державні господарські об'єднання, господар­ські міністерства та відомства. До других (комунальних) належать комунальні підприємства, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи. До третіх (колективних) — господарські товарист­ва, виробничі кооперативи, добровільні господарські об'єднання, унітарні підприємства, створені кооперативами, господарськими товариствами, громадськими та релігійними організаціями. До чет­вертих (приватних) — індивідуальні підприємці, приватні підпри­ємства. До п'ятих (змішаних) - орендні підприємства, спільні під­приємства, а також промислово-фінансові групи, до складу яких можуть входити господарські організації різних форм власності.

Поиск по сайту: