Система нормативно-правових актів, що регулюють агентські відносини у сфері господарювання

Система нормативно-правових актів, що регулюють комерцій­не посередництво (агентську діяльність у сфері господарювання), включає:

• Господарський кодекс України, в якому глава 31 присвячена
комерційному посередництву (ст. 295 - закріплює поняття та низ­
ку ознак агентської діяльності; ст. 296 - визначає підстави виник­
нення агентських відносин: ст. 297 - встановлює вимоги щодо
предмета агентського договору; ст. 298 - покладає на агента
обов'язок повідомити суб'єкта, котрого він представляє, про кож­
ний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну
укладену ним в інтересах цього суб'єкта угоду, а також наслідки
невиконання такого обов'язку; ст. 299 містить положення про два
види агентських відносин - немонопольні та монопольні; ст. 300 -
закріплює принцип особистого виконання агентом дій, щодо яких
він має повноваження від принципала; ст. 301 - визначає порядок
взаєморозрахунків в агентських відносинах; ст. 302 - фіксує обо­
в'язок агента зберігати конфіденційну інформацію, ст. 303 - міс­
тить положення щодо основних засад відповідальності за невико­
нання (неналежне виконання) умов агентського договору; ст. 304 -
визначає, в яких випадках може мати місце припинення агентського
договору; ст. 305 - основні нормативно-правові акти, що регулю­
ють агентські відносини: Господарський кодекс України; спеціа­
льні нормативно-правові акти, прийняті відповідно до ГК, що ви­
значають особливість комерційного посередництва -в окремих га­
лузях господарювання; положення Цивільного кодексу України
щодо договору доручення, які застосовуються щодо агентських
відносин, не врегульованих ГК та спеціальними нормативно-пра­
вовими актами;

• Цивільний кодекс України: положення щодо договору дору­
чення (глава 68), які застосовуються на субсидіарних засадах;

• спеціальні нормативно-правові акти, що визначають особли­вість комерційного посередництва в окремих галузях господарювання: у сфері страхування:

- Закон України від 16.03.1996 р. «Про страхування» (діє в ре­
дакції Закону від 04.10.2001 p.);

- Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1996 р. № 1523
«Про порядок провадження діяльності страховими посередниками»;

у сфері банківської діяльності:

- Закон України від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську дія­
льність»;

- Постанова Правління Національного банку України від
03.11. 2000 р. № 435 «Про затвердження Положення про порядок
надання індивідуальних ліцензій на використання іноземної валю­
ти на території України як засобу платежу членами ІАТА та аген­
тами підприємств - членів ІАТА»;

- Постанова Правління Національного банку України від
12.12.2002 р. № 502 «Про затвердження Інструкції про порядок
організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території
України та змін до деяких нормативно-правових актів Національ­
ного банку України»;

у сфері транспорту:

- Повітряний кодекс України від 04.05.1993 p.;

- Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 р.
(ст. 42, пункти 17,19);

- Закон України від 20.02.2003 р. «Про Державну програму
авіаційної безпеки цивільної авіації»;

- Наказ Міністерства транспорту України від 17.05.1994 р.
№ 247 «Умови і правила здійснення агентування і фрахтування
морського торговельного флоту та контроль за їх дотриманням»;

- Порядок здійснення митного контролю за переміщенням
через митний кордон України товарів та інших видів предметів з
використанням морського, річкового та поромного видів транс­
порту: Затверджено наказом Державної митної служби України
від 23.01.2001р. №26;

- Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвер­
джені наказом Міністерства транспорту України від 25.07.2003 р.
№ 568;

у сфері приватизації:

Закон України від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» (діє в редакції Закону від 19.02.1997 p.): визначає серед учасників приватизації таких осіб, як посередники (статті 6,9);

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 р. № 1320 «Про забезпечення продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, що належать державі, у вигляді депозитарних розписок на міжнародних фондових рин­ках» (регулює договірні відносини між агентом - фінансовою установою та Фондом Державного майна України в процесі про­дажу акцій відритих акціонерних товариств, що належать державі);

Наказ Фонду державного майна України від 31.07.2001 р. № 1378 «Про затвердження Положення про порядок здійснення конкурс­ного відбору агентів з розміщення депозитарних розписок на дер­жавні акції на міжнародних фінансових ринках»;

у сфері спільного інвестування:

Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди);

Рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 09.01.2003 р. № 3 «Про затвердження Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування» (визначає особливості здійснення комерційного по­середництва агентом з розміщення та викупу цінних паперів ін­ститутів спільного інвестування та вимог щодо нього: наявність статусу торговця цінними паперами, ліцензії на здійснення профе­сійної діяльності на ринку цінних паперів, договірних відносин з компанією з управління активами ІСІ про надання послуг з розмі­щення та викупу цінних паперів ІСІ);

у сфері лотерейної діяльності:

Наказ Держкомспорту України від 28.10.1998 р. № 2120 «Про затвердження правил розповсюдження державних лотерей»;

у сфері виставково-ярмаркової діяльності:

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.07.2003 р. № 459-р «Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмарко­вої діяльності»;

У сфері туризму:

Спільний наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету молодіжної по­літики, спорту і туризму від 17.01.2001 р. № 7/62 «Про затвер­дження ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екс­курсійної діяльності».

Орієнтація України на світові стандарти правового регулювання та її прагнення адаптувати національне законодавство до законодав­ства ЄС зумовлює доцільність наведення тут і відповідних міжна-

родно-правових актів, що регулюють міжнародне торгове представ­ництво (міжнародні агентські відносини). Система правового регу­лювання цих відносин містить міжнародні універсальні конвенції, акти ЄС та Міжнародної торгової палати (МТП), зокрема такі, як:

• Женевська конвенція про представництво в міжнародній
купівлі-продажу товарів, підписана 17 лютого 1983 р. у Женеві як
додаток до Віденської конвенції про договори міжнародної купів­
лі-продажу товарів: застосовується у разі, якщо принципал та тре­
тя особа належать до різних держав, а агент уповноважений прин­
ципалом на укладення договорів купівлі-продажу товарів;

• Гаазька конвенція про право від 14 березня 1978 p.: закріп­
лює - як загальне правило - принцип: пріоритет погодженого сто­
ронами права, що застосовується в міжнародних агентських відно­
синах, а у разі відсутності такого погодження - правила визначен­
ня національного застосовуваного права: 1) агентський договір
(договір комерційного посередництва) підкоряється закону держа­
ви агента (тобто законодавству тієї держави, на території якого
розташоване комерційне підприємство агента); б) у разі відсутнос­
ті у агента комерційного підприємства - застосовується закон по­
стійного місцезнаходження агента; в) якщо агент та принципал
мають кілька підприємств, розташованих на території різних дер­
жав, то щодо відносин з комерційного посередництва на підставі
агентського договору застосовується право тієї держави, на тери­
торії якої розташоване підприємство, з якими агентські відносини
мають найбільш тісний зв'язок; г) додаткова прив'язка: відносини
з агентського договору регулюються правом країни, в якій агент
здійснює основну діяльність, за умови, що в цій державі принци­
пал має постійне місце проживання або своє підприємство;

• Директива Ради ЄС від 18 грудня 1986 р. № 86/653, яка поши­
рюється переважно на незалежних агентів і відповідно - закріплює
поняття: а) незалежного комерційного агента як незалежного посере­
дника, наділеного повноваженнями щодо обговорення умов купівлі
та продажу товарів від імені іншої особи (принципала) чи обговорює
та укладає такі угоди від імені та в інтересах принципала,
б) агентського договору як договору, спрямованого на здійснення
агентом як юридичних, так і фактичних дій, кінцевою метою яких є
встановлення договірних відносин між принципалом і третьою осо­
бою, а також (в) передбачає, що агент, як правило, діє від імені
принципала, хоча і припускається можливість вчинення агентом дій
від власного імені - незалежно від вказівки на існування принципа­
ла, проте за умови, що він діє в інтересах принципала;

• Акти МПТ: Типовий комерційний агентський контракт (пуб­
лікація МТП, листопад 1991 p.), Вказівки МТП щодо складання
комерційних агентських контрактів (публікація МТП 1983 p.), Ко­
ментар до Типового комерційного агентського контракту Міжна­
родної торгової палати (публікація № 512)

• та ін.¹

Поиск по сайту: