АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон

Читайте также:
  1. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  2. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
  3. Адміністративно-правовий статус громадян: поняття, ознаки, елементи та види.
  4. Адміністративно-правові норми: поняття, ознаки, види та особливості структури.
  5. Акціонерне товариство: поняття і види.
  6. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства
  7. Апарат держави: поняття та структура
  8. Артефакт: поняття і сутність. Коллекція документів як артефакт.
  9. Вибори як основне поняття соціології виборчого процесу
  10. Види (класифікація) спеціальних суб’єктів злочину
  11. Визначення основних фінансово – економічних показників діяльності підприємства
  12. Визначення поняття «філософія».Предмет філософії, методи та її значення.

Реформування соціально-економічного становища в Україні вимагає застосування нових форм регіонального розвитку, що базуються на можливостях регіонів повніше й ефективніше використовувати наявні ресурси і перева­ги сприятливого економіко-географічного та геополітич-ного розташування.

Найбільш дієвими формами регіональної політики, що застосовуються країнами як з високорозвиненою, так і пе­рехідною економікою, є створення спеціальних (вільних) економічних зон та здійснення комплексу заходів, що про­водяться центральними і місцевими органами виконавчої влади шляхом запровадження спеціальних режимів інве­стиційної діяльності.

Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ) розглядають­ся як один з важливих інструментів, за допомогою якого досягається відкритість економіки нашої держави зовні­шньому світові і стимулюється міжнародне економічне співробітництво на основі залучення іноземних інвес­тицій.

Спеціальна економічна зона - це частина території Ук­раїни, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий порядок застосування чинного законодавства України. Для СЕЗ характерним є те, що в них створюються сприятливі валютно-фінансові умови для розвитку банківсько-кредитної системи, страхування та системи державного інвестування.

Правовий режим СЕЗ в Україні визначається, в першу чергу, Законом України від 13 жовтня 1992 р. «Про за­гальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон»[212]. Цей закон визначає порядок створення та ліквідації і механізм функціонування спе­ціальних (вільних) економічних зон на території України, загальні правові і економічні основи їх статусу, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів еконо­мічної діяльності цих зон з місцевими радами, органами державної виконавчої влади та ін.

Важливе значення для активізації підприємницької діяльності, нарощування експорту товарів і послуг та при­скорення соціально-економічного розвитку регіонів шля­хом створення СЕЗ має постанова Кабінету Міністрів Ук­раїни від 14 березня 1994 р. № 167 «Про Концепцію ство­рення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні»[213], якою зазначену Концепцію було схвалено.

Згідно із Законом України «Про загальні засади ство­рення і функціонування спеціальних (вільних) економіч­них зон» в Україні залежно від господарської спрямова­ності та економіко-правових умов діяльності можуть ство­рюватися такі СЕЗ:

зовнішньоторговельні зони - частина території держа­ви, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням. Формами організації таких зон мо­жуть бути вільні порти (порто-франко)[214], вільні митні зони (зони франко) та митні склади;

комплексні виробничі зони - частина території держа­ви, на якій запроваджується спеціальний (пільговий по-

датковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим еко­номічної діяльності з метою стимулювання підприємства, залучення інвестицій у пріоритетні галузі господарства, розширення зовнішньоекономічних зв'язків, запозичен­ня нових технологій, забезпечення зайнятості населення. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається насамперед експортне виробництво, орієнто­ване на переробку власної сировини та переважно складаль-ницькі операції, та імпортоорієнтованих зон, головна фун­кція яких — розвиток імпортозамінних виробництв;

науково-технічні зони - це СЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і вироб­ничого потенціалу. Вони можуть існувати у формі регіо­нальних інноваційних центрів-технополісів, районів інтен­сивного наукового розвитку, високотехнологічних промис­лових комплексів, науково-виробничих парків (технологі­чних, дослідницьких, промислових, агропарків), а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів;

туристично-рекреаційні зони — це СЕЗ, які створюють­ся в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу[215];

банківсько-страхові (офшорні) зони — це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснен­ня банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус на­дається банківським та страховим установам, які були ство­рені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за ме­жами України;

зони прикордонної торгівлі - частина території держа­ви на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.

Крім зазначених в Україні можуть створюватися СЕЗ інших типів, а також комплексні спеціальні (вільні) економічні зони, які поєднують у еобі риси та елементи зон різних типів.

СЕЗ можуть бути класифіковані й за іншими критерія­ми. Так, за ознакою відкритості розрізняють СЕЗ інтег­раційні (діяльність яких спрямована на тісну взаємодію з позазональною економікою країни) та анклавні (орієнто­вані на зв'язки із зовнішнім ринком). Залежно від місце­знаходження СЕЗ поділяються на зовнішні (розміщені на кордоні з іншими державами) та внутрішні (розміщені у внутрішніх районах країни).

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)