АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Господарські зобов’язання

Читайте также:
  1. E. побутові, промислові, сільськогосподарські, спортивні
  2. АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКІ САНКЦІЇ
  3. Адміністративно-господарські санкції
  4. Адміністративно-господарські санкції
  5. Адміністративно-господарські санкції.
  6. Використання в господарській й діяльності прав інтелектуальної власності
  7. Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
  8. Відносинах. Господарські суди, їх функції та
  9. Вопрос Адміністративно-господарські санкції.
  10. Вопрос Господарські правовідносини, їх ознаки та види
  11. Вопрос Оперативно-господарські санкції.
  12. Господарські відносини, їх основні елементи та особливості.

П л а н

1. Поняття та види господарських зобов’язань. Підстави виникнення господарських зобов’язань.

2. Поняття господарського договору. Істотні умови господарських договорів.

3. Правові особливості публічного, попереднього та договору приєднання. Відмежування попереднього договору від меморандуму про взаєморозуміння та протоколу про наміри.

4. Загальний порядок укладення господарських договорів. Особливості укладення договорів за конкурсом, на аукціоні (публічних торгах), на біржах, за державним замовленням. Укладення господарських договорів за рішенням суду.

5. Порядок зміни та розірвання господарських договорів.

6. Загальні умови виконання господарських зобов’язань. Підстави припинення господарських зобов’язань.

7. Підстави та наслідки визнання господарського договору недійсним, неукладеним.

 

Завдання

33. У листопаді 2007 р. державне комерційне підприємство “А” звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ “Мрія” про звільнення орендованого приміщення у зв’язку з закінченням строку його дії.

Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. 21.01.2007 р. між державним комерційним підприємством “А” та ТОВ “Факт” було укладено договір оренди, за умовами якого позивач передав, а відповідач одержав у тимчасове користування нежитлове приміщення для розміщення магазину. Термін дії договору за згодою сторін визначено до 21.10.2007 р. У договорі було зазначено, що однією з умов припинення його дії є закінчення строку, на який він укладався. Після спливу строку дії договору позивач направив відповідачу заяву про припинення договору оренди, якою повідомив останнього про свій намір не продовжувати дії цього договору та просив звільнити орендоване приміщення. Відповідач відмовився звільняти орендоване приміщення, обґрунтовуючи це тим, що він належним чином виконував свої договірні обов’язки та повідомив позивача про свій намір на укладення договору оренди на новий термін, що є його переважним правом.

Яке рішення має постановити суд? Чи може державне підприємство виступати орендодавцем за договором оренди державного майна (чи потрібен для цього дозвіл Фонду державного майна України)? Чим відрізняється поновлення (пролонгація) договору оренди від укладення договору оренди на новий термін?

 

34. У грудні 2007 р. приватне підприємство “Отек” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства “Промінь” заборгованості за виконані роботи відповідно до договору будівельного підряду, укладеного між ними у січні 2007 р. Факт виконання робіт позивач підтвердив підписаними між ним та відповідачем актами здачі-приймання виконаних робіт (що не заперечується відповідачем). Відповідач прийняв виконані у визначений договором термін роботи, однак сплатив їх тільки частково, у зв’язку із чим виникла заборгованість.

Рішенням господарського суду в позові було відмовлено. Рішення мотивовано тим, що згідно зі ст. 318 ГК України виконання робіт за договором підряду (яким є договір, укладений між позивачем та відповідачем) має проводитись на підставі проектно-кошторисної документації. Відповідно, істотною умовою при укладенні договору підряду на капітальне будівництво є узгодження проектно-кошторисної документації, відсутність якої дає підстави вважати зазначений договір не- укладеним.

Чи є законним рішення суду? Обґрунтуйте свою відповідь.

 

35. У квітні 2005 р. державне підприємство “Тракторний завод” звернулося до господарського суду з позовом до комерційного банку “Б” про визнання недійсним договору застави, посилаючись на те, що останній укладено з порушення вимог чинного законодавства (по-перше, договір не був нотаріально посвідчений; по-друге, його договірні умови не узгоджені з органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном).

Під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини. 15.03.2004 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір на суму 500000 грн, із строком повернення – до 15.03. 2005 р. Для забезпечення виконання зобов’язань позивача за кредитним договором між ним та відповідачем у цьому ж місяці був укладений договір застави, за яким позивач передав відповідачу в заставу трактори на загальну суму 480000 грн. Однак, оскільки позивач є державним підприємством, щодо якого в липні 2004 р. прийнято рішення про приватизацію, відсутність погодження на продовження дії договору застави з боку відповідних органів приватизації, на думку позивача, є підставою визнання спірного договору застави недійсним.

Чи підлягає позов державного підприємства “А” задоволенню? Чи є відсутність обов’язкового (такого, що вимагає чинне законодавство) узгодження умов договору застави майна з органом приватизації підставою визнання його недійсним чи неукладеним?

У якому разі заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави? Який порядок здійснення реалізації майна державних підприємств, що перебуває в заставі? Чи може бути реалізований у примусовому порядку об’єкт спірного договору застави?

 

36. У лютому 2008 р. ВАТ “Гірничо-збагачувальний комбінат” пред’явлено позов до Державного підприємства “Енергоринок” про спонукання до укладення договору та відшкодування збитків, завданих йому такою відмовою.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що у зв’язку з отриманням ліцензії на енергопостачання у нього виникла необхідність укладення з відповідачем договору купівлі-продажу електроенергії. У жовтні 2007 р. ВАТ “Гірничо-збагачувальний комбінат” направив відповідачу підписаний проект договору купівлі-продажу електроенергії. Відповідач своїм листом повідомив позивача про те, що надісланий ним проект договору не відповідає вимогам чинного законодавства (за цим проектом договору позивач виступив не як енергопостачальник, а як споживач електроенергії), у зв’язку з чим він відмовляється від його укладення в такому вигляді. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що державне підприємство “Енергоринок” як суб’єкт публічних зобов’язань, відповідно до вимог чинного законодавства (ст. 178 ГК, ст. 633 ЦК України) та своїх установчих документів, зобов’язаний здійснювати продаж електроенергії кожному, хто до нього звертається на законних підставах.

Які переддоговірні спори можуть бути предметом судового розгляду? Чи може бути предметом судового розгляду спір, пов’язаний зі спонуканням до укладення договору? Чи є у даному випадку ДП “Енергоринок” суб’єктом публічних зобов’язань? Яке рішення за цією справою мав постановити господарський суд?

 

37. У листопаді 2005 р. ТОВ “Гарант” звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ “Регіональна зернова компанія” про визнання недійсним договору купівлі-продажу пшениці, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спірний договір був підписаний від імені відповідача особою, яка не мала на це повноважень.

Під час розгляду справи господарським судом було встановлено, що між ТОВ “Гарант” та ТОВ “Регіональна зернова компанія” 01.09.2005 р. укладений договір, за яким ТОВ “Регіональна зернова компанія” було зобов’язано продати пшеницю 4 та 3 класу, а ТОВ “Гарант” прийняти й оплатити зазначений товар в асортименті, кількості та по ціні згідно з накладними. Належне виконання договору підтверджено матеріалами справи (видатковими накладними, актами приймання-передавання тощо). Оплата проведена покупцем на загальну суму 59986 грн, що підтверджено квитанціями до прибуткових касових ордерів. Однак позивач наполягає на визнанні договору недійсним та поверненні кожною із сторін другій усього одержаного за договором з тих підстав, що договір від імені відповідача був підписаний Сотниковим І.М., який не працював на підприємстві.

Рішенням господарського суду в задоволенні позову відмовлено. Чи є правомірним таке рішення? Чи дотримана в цьому випадку письмова форма договору? Які наслідки недотримання письмової форми договору? Чи можуть бути застосовані у даному разі положення ЦК про наслідки подальшого схвалення дій представника при перевищенні наданих йому повноважень?

 

38. Наприкінці травня 2005 р. Державна податкова інспекція звернулася до господарського суду з двома позовами:

1) про визнання недійсним договору на надання послуг з монтажу та наладки спеціального обладнання, укладеного між дочірнім підприємством “Торговий дім «Selmi»” та ТОВ “Опт-Трейдинг” у квітні 2005 р., як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що судовим рішенням, яке вступило в силу 12.05.2005 р., визнано недійсним Статут ТОВ “Опт-Трейдинг”;

2) про визнання недійсним договору підряду на проведення проектної роботи з розробленням конструкторської документації, укладеного між ТОВ “Верес” та ВАТ “Спільнота” в березні 2005 р., як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що спірна угода укладена до моменту державної реєстрації ТОВ “Верес”. Під час судового розгляду було з’ясовано, що зобов’язання за спірним договором були виконані ТОВ “Верес” після його державної реєстрації (конструкторську документацію передано замовникові на підставі відповідного акта і вартість відповідних робіт замовником оплачено).

Які рішення мав постановити суд по кожній з цих справ?

 

39. ВАТ “Цукрове” 28.11.2005 р. звернулось до суду із позовом до ВАТ “Насіння” про розірвання договору купівлі-продажу насіння цукрових буряків від 01.01.2004 р. За умовами означеного договору відповідач був зобов’язаний продати та передати відповідачу для посіву у 2005 р. в кількості 7500 посівних одиниць за ціною 156 грн за посівну одиницю на суму 420000,00 грн. Зазначений договір був укладений ВАТ “Цукрове” для забезпечення своїх контрагентів – буряковиробників Кегичівського, Первомайського, Сахновщинського, Близнюківського, Лозівського та інших районів Харківської області посівним матеріалом та одержання від останніх за договорами поставки цукрових буряків у 2005 р. У визначений договором термін ВАТ “Цукрове” не отримало належної кількості цукрових буряків, у зв’язку з чим було змушено неодноразово звертатися до відповідача з листами про відпуск насіння і в кінцевому результаті купувати насіння цукрових буряків у інших суб’єктів господарювання для забезпечення зазначених сільськогосподарських підприємств – буряковиробників посівним матеріалом. Тільки після закінчення посівного сезону ВАТ “Насіння” повідомило позивача про свою готовність виконати зобов’язання за договором та відшкодувати понесені ВАТ “Цукрове” збитки. ВАТ “Цукрове” відмовилось від прийняття простроченого ВАТ “Насіння” виконання і направило йому пропозицію про розірвання договору. Відповідач не погодився на розірвання договору, зазначивши у своїй відповіді позивачу, що останній неправомірно відмовляється від прийняття простроченого ним виконання, оскільки така відмова є видом оперативно-господарських санкцій, яких не містив укладений між ними договір. Зазначені обставини стали підставою для звернення ВАТ “Цукрове” до суду.

Яке рішення повинен постановити суд (чи є у даному випадку підстава для розірвання договору)? Які правові наслідки порушення договірного зобов’язання? Чи правомірною була відмова позивача від прийняття виконання зобов’язання відповідача? У яких випадках сторона договору може розірвати договір в односторонньому (позасудовому) порядку?

 

Нормативно-правові акти та література

 

Про угоди про розподіл продукції: Закон України від 14.09.99 р. // Відом. Верхов Ради України. – 1999. − № 44. − Ст. 391.

Про фінансовий лізинг: Закон України від 16.12. 97 р. (в ред. від 11.12.2003 р. // Там же. – 2004. − № 15. − Ст. 231

Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.92 р. (в ред. від 14.03.95 р.) // Там же. – 1995. – № 15. – Ст. 99.

Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 1999. − 560 с.

Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Навч. посіб. – К.: Наук. думка, 2002. – 277 с.

Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Моногр. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

Мілаш В.С. Захисні застереження в зовнішньоекономічному договорі.− Полтава: АСМІ, 2004. − 179 с.

Мілаш В.С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності. − Полтава: АСМІ, 2005. − 450 с.

Мілаш В.С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов: Моногр. – Х.: Вид. ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. – 440 с.

Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Моногр. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)